СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
УХВАЛА
"16" серпня 2019 р. Справа № 905/17/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Державної освітньої установи «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» , Донецька область, м.Краматорськ, (вх.№2287 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. у справі №905/17/19 (суддя Бокова Ю.В., ухвалене в м.Харків об 11:18год., дата складання повного тексту рішення - 31.05.2019р.)
за позовом: Державної освітньої установи «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» , Донецька область, м.Краматорськ,
до відповідача: Державного навчального закладу «Донецький центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості» , Донецька область, м.Покровськ,
про стягнення грошових коштів у розмірі 214835,51грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Державна освітня установа «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» звернулась до господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.03.2019р.) до Державного навчального закладу «Донецький центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості» про стягнення грошових коштів у розмірі 214835,51грн., з яких: 142558,37грн. - сума заборгованості відшкодування експлуатаційних витрат відповідно до п. 2.2.3. договору №07/29/В; 40268,71грн. - пеня; 18094,73грн. - штраф, 9636,95грн. - інфляційні нарахування; 4276,75грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №07/29/В від 29.07.2016р. в частині своєчасного відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 101 646,38грн., що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. у справі №905/17/19 відмовлено в задоволенні позовних вимог Державної освітньої установи «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» до Державного навчального закладу «Донецький центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості» про стягнення грошових коштів у розмірі 214835,51грн., з яких: 142558,37грн. - сума заборгованості відшкодування експлуатаційних витрат відповідно до п. 2.2.3. договору №07/29/В; 40268,71грн. - пеня; 18094,73грн. - штраф, 9636,95грн. - інфляційні; 4276,75грн.- 3% річних.
Державна освітня установа «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. у справі №905/17/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Одночасно апелянт просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. у справі №905/17/19. В обґрунтування наявності підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. у справі №905/17/19 апелянт посилається на те, що в штаті Державної освітньої установи «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» відсутня посада юриста, тому лише 22.06.2019р. було укладено договір про надання правової допомоги між позивачем і адвокатом Мастикаш Юрієм Івановичем. Разом з тим, адвоката Мастикаша Ю.І., як керівника юридичного відділу ПАТ «Київметробуд« , 23.06.2019р. було відправлено у відрядження керівником групи в складі організованої групи з 24 осіб та з відрядження він повернувся лише 09.07.2019р. У зв`язку із вказаними обставинами, представнику апелянту був необхідний додатковий час для підготовки та подання апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2019р. залишено без руху апеляційну скаргу Державної освітньої установи «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, а викладені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Зокрема, апеляційним господарським судом було зазначено про те, що апелянт мав можливість уповноважити іншого адвоката для здійснення представництва у суді в порядку частини 1 статті 58 та частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, проте, Державною освітньою установою «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» не вчинено жодних дій, як-то уповноважити іншу особу для забезпечення безперервного робочого процесу, а тим самим і вчасно звернутися з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. у справі №905/17/19. Окрім того, апеляційним господарським судом було зазначено про те, що Державна освітня установа «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, тому недотримання скаржником вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням суб`єкта господарювання.
Крім того, апеляційним господарським судом було встановлено Державній освітній установі «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» 10-денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з дня вручення ухвали про залишення без руху та роз`яснено апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, з наступних підстав.
Так, пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд відмовляє у відкриті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2019р. була надіслана апелянту - Державній освітній установі «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» 25.07.2019р. за вих.№015354.
Повернутим на адресу апеляційного господарського суду повідомленням про вручення поштового підправлення з штрихкодовим ідентифікатором 6102229015124 підтверджується, що ухвала Східного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 24.07.2019р. у даній справі була отримана апелянтом 02.08.2019р.
Апелянтом у встановлений господарським процесуальним законодавством строк, 14.08.2019р. було подано до апеляційного господарського суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. у справі №905/17/19.
В обґрунтування поданої заяви апелянт зазначає, що в штаті Державної освітньої установи «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів« відсутня посада юриста, що підтверджується довідкою №121 від 25.07.2019р. (доданою до заяви про поновлення строку), у зв`язку із чим Інститут ПКПК звернувся до Юридичної компанії «ЮР-ОСТ« з пропозицією щодо укладення договору про надання правової допомоги (лист № 89-С від 12.06.2019р. додано до заяви про поновлення строку).
Вказана юридична компанія погодилася підготувати апеляційну скаргу на оскаржуване рішення, але лише після надання Інститутом ПКПК всіх матеріалів справи, що підтверджується листом Юридичної компанії «ЮР-ОСТ« №18/6-12 від 20.06.2019р. (додано до заяви про поновлення строку), у зв`язку із чим 12.06.2019р. директор Інституту ПКПК Останкова Л ОСОБА_1 відбула у відрядження до господарського суду Донецької області у м. Харків, що підтверджується наказом №13-В від 12.06.2019р.(додано до заяви про поновлення строку).
Після ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується клопотанням (додано до заяви про поновлення строку), директор Інституту ПКПК ОСОБА_2 13.06.2019р. виїхала до Києва, що підтверджується наказом про відрядження (додано до заяви про поновлення строку), в тому числі для вирішення виробничих питань - для передачі Юридичної компанії «ЮР-ОСТ« всіх копій матеріалів 2-томної справи, проте 21.06.2019 р. до Інституту ПКПК надійшов лист від Юридичної компанії «ЮР-ОСТ« №18/6-12 від 20.06.2019р. в якому було повідомлено про те, що у зв`язку із відсутністю правової позиції, а також у зв`язку з періодом відпусток компанія не може підготувати апеляційну скаргу на рішення.
У зв`язку із вказаними обставинами, у дводенний термін з моменту цієї відмови, а саме: 22.06.2019р. апелянтом було укладено договір про надання правової допомоги (додано до заяви про поновлення строку) між Інститутом ПКПК і адвокатом Мастикаш Юрієм Івановичем. Разом з тим, адвоката Мастикаша Ю.І., як керівника юридичного відділу ПАТ «Київметробуд« , 23.06.2019р. було відправлено у відрядження керівником групи в складі організованої групи з 24 осіб та з відрядження він повернувся лише 09.07.2019р.
Крім того, апелянт звертає суду на те, що в період з 13.06.2019р. по 15.06.2019р. директор Інституту ПКПК Останкова Л.А. перебувала у відрядженні, 15-17 червня 2019р. були вихідні у зв`язку із святкуванням Трійці, з 18 по 21 червня 2019р. директор Інституту ПКПК Останкова Л ОСОБА_1 перебувала на міжнародній Науково-технічній конференції з доповіддю, яка була включена у програму конференції (запрошення №023-05/16 від 30.05.19р. додано до заяви про поновлення строку), а з 24 по 27 червня 2019р. - у відпустці, що підтверджується Наказом №9-КВ від 24.06.2019р.(додано до заяви про поновлення строку).
Оскільки з 28 червня по 1 липня 2019р. були офіційні вихідні - у зв`язку із святкуванням Дня Конституції України, директор Інституту ПКПК постійно з 13.06.2019р по 01.07.2017р. був відсутній на робочому місці з поважних причин і не мав можливості самостійно підготувати і подати апеляційну скаргу на Рішення.
Крім того, директор Інституту ПКПК ОСОБА_2 не юрист за освітою, оскільки закінчила КГУ за спеціальністю економ кібернетика (докази додано до заяви про поновлення строку), тому не могла самостійно підготувати апеляційну скаргу на рішення без досвідченого адвоката.
Судова колегія розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. у справі №905/17/19 зазначає, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
За змістом статті 119 Господарського процесуального кодексу України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У відповідності до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Судова колегія зазначає, що частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Приписами частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до частини 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки; обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
З урахуванням вищевикладеного, апелянт мав можливість уповноважити іншого адвоката для здійснення представництва у суді в порядку частини 1 статті 58 та частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, проте, Державною освітньою установою «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» не вчинено жодних дій, як-то уповноважити іншу особу для забезпечення безперервного робочого процесу, а тим самим і вчасно звернутися з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. у справі №905/17/19.
Окрім того, судова колегія зазначає, що Державна освітня установа «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, тому недотримання скаржником вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням суб`єкта господарювання.
Колегія суддів вважає, що в порушення приписів статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, апелянтом не обґрунтовано та не надано доказів в підтвердження того, що він був позбавлений можливості оскаржити рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. у справі №905/17/19 у встановлені законодавством строки, а наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Жодних інших підстав, які можуть свідчити про поважність підстав пропуску процесуального строку скаржником не наведено, доказів, які свідчили б про те, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії - не додано, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого апелянта, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Зокрема, згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV "Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права".
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis , рішення від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» , заява №8371/02, п.27 та ухвалу від 14.10.2003 у справі «Трух проти України» , заява №50966/99,).
З огляду на вищевикладене, судова колегія, в даному випадку не вбачає поважних підстав для відновлення процесуального строку та відмовляє Державній освітній установі «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. у справі №905/17/19.
Пунктом 3 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної освітньої установи «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
УХВАЛИЛА:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної освітньої установи «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів» на рішення господарського суду Донецької області від 21.05.2019р. у справі №905/17/19.
Додаток: апеляційна скарга з додатками на 23 аркушах, та поштовий конверт.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя І.А. Шутенко
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.08.2019 |
Оприлюднено | 16.08.2019 |
Номер документу | 83669634 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Плахов Олексій Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні