Рішення

від 27.05.2019 по справі 921/203/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 травня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/203/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

при секретарі судового засідання: Ярославська З.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Повшам-КЛ", 46000, вул. Чумацька, 37а/11, м. Тернопіль, офіс: Тернопільська обл., м.Чортків, вул.Копичинецька 124 "Є"

до відповідача: Приватного підприємства "М`ясник", вул. Незалежності, 1-Г, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область

про: стягнення 75000 грн. 00 коп. основного боргу, 11060 грн. 96 коп. штрафні санкції, 20000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 1921 грн. 00 коп. витрат на судовий збір за подання позову.

За участю представників:

- позивача: Гаврищук В.В.- адвокат, ордер на надання правової допомоги серія ТР №075704 від 27.05.2019

- відповідача: не з`явився

Суть справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Повшам-КЛ" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємства "М`ясник" про стягнення 75000 грн. 00 коп. основного боргу, 11060 грн. 96 коп. штрафні санкції, 20000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 1921 грн. 00 коп. витрат на судовий збір за подання позову.

Підставою позову позивач визначає неналежну оплату Приватним підприємством "М`ясник" поставленого товару, чим спричинено виникнення заборгованості в заявленій до стягнення сумі, на яку нараховано штрафні санкції.

Ухвалою суду від 22.03.2019 позовну заяву №7/12 від 12.02.2019 (вх. №240 від 20.03.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Повшам-КЛ" залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого засідання на 13.05.2019 на 10:00 год.

Ухвалою суду від 13.05.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №921/203/19 до судового розгляду по суті на 27.05.2019 на 11 год. 30 хв.

В судовому засіданні 27.05.2019 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судове засідання 27.05.2019 з`явився представник позивача (адвокат Гаврищук В.В.), підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений за його місцезнаходженням (згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань). Ухвали по справі були надіслані судом завчасно у відповідності до норм, передбачених ГПК України, та з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів. В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу, відповідно 17.04.2019 та 17.05.2019, копій ухвал суду від 15.04.2019 та від 13.05.2019.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Разом з тим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, яка кореспондується з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер NJ01VF27D8185000B2.

Розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступні обставини.

01.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Повшам-КЛ" ( Продавець) з однієї сторони та Приватним підприємством "М`ясник" (Покупець) з іншої сторони, було укладено Договір купівлі-продажу №7/12-15 (надалі - Договір), згідно п. 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (м`ясо яловиче) в строк та на умовах, зазначених у даному Договорі.

Згідно п. 1.2 Договору, загальна вартість товару за Договором обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних документах на кожну партію товару. Накладна є невід`ємною частиною даного Договору.

Факт передачі товару у власність Покупцеві оформляється Сторонами шляхом підписання двостороннього Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної, які підписуються обома Сторонами у момент приймання-передачі товару (п. 3.2 Договору).

У відповідності до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Договору, відповідно, вартість товару та загальна ціна Договору складається з сум, зазначених у видаткових накладних, які надані на підставі Договору; Покупець проводить оплату за поставлений товар на умовах відстрочки платежу до наступної поставки товару, але не більше 5 (п`яти) календарних днів від дня відвантаження товару; оплата проводиться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, або готівкою в касу підприємства.

Якість товару повинна відповідати чинним державним стандартам (п. 5.1 Договору).

За приписами п. 6.1 Договору, даний Договір укладено при повному взаєморозумінні сторонами предмета Договору. З моменту укладання даного Договору всі домовленості, досягнуті раніше в усній чи письмовій формі, втрачають силу.

Згідно п. 7.1 Договору, сторона, яка несвоєчасно виконує свої грошові зобов`язання відповідно до умов даного Договору, сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежів.

У відповідності до п. 9.1 Договору купівлі-продажу №7/12-15, цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року з дати підписання Договору. При відсутності заперечень з боку однієї із сторін, Договір вважається пролонгованим (продовженим) на той самий строк і на тих самих умовах.

У випадку невиконання Покупцем умов Договору в частині взаєморозрахунків, строк дії Договору продовжується до повного його виконання (п. 9.2 Договору).

Відомостей про звернення однієї із сторін в порядку, передбаченому п. 9.1 Договору із запереченням про продовження строку даного правочину матеріали справи не містять. Наведене, свідчить про те, що станом на день розгляду спору в суді зазначений договір є чинним (будь-яких заперечень з даного приводу відповідачем не подано).

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, згідно із положеннями ГПК України є предметом регулювання Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Згідно п. 1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), а саме цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, та однією з підстав виникнення зобов`язань.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов`язання, а саме зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору купівлі - продажу , згідно якого, в силу ст.655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

На виконання умов Договору купівлі-продажу №7/12-15 від 01.12.2015 позивачем було поставлено на адресу відповідача товар (м`ясо яловиче) на загальну суму 212940 грн., що підтверджується видатковими накладними №12-0000002 від 01.12.2015, №01-0000139 від 25.01.2016 та №29 від 29.07.2016, які підписані сторонами та скріплені їхніми печатками.

Належність виконання позивачем обов`язків згідно Договору купівлі-продажу №7/12-15 від 01.12.2015 стосовно строків поставки, кількості та якості (крім видаткових накладних, з підписом та печатками обох сторін, про прийняття товару) підтверджується також відсутністю жодних зауважень чи претензій з боку відповідача.

Відповідач - Приватне підприємство "М`ясник" частково розрахувався за отриманий товар у сумі 137940,00 грн., що підтверджується Довідкою АТ "Кредобанк" №190-12611/19 від 19.03.2019 з банківського рахунку позивача про рух коштів за період з 01.12.2015 по 18.03.2019.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд враховує, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень.

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару належним чином та у встановлений Договором купівлі-продажу строк не виконав, здійснивши лише часткову оплату отриманого ним товару, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Повшам-КЛ" про стягнення з Приватного підприємства "М`ясник" 75000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано .

За умовами п. 7.1 Договору, сторона, яка несвоєчасно виконує свої грошові зобов`язання відповідно до умов даного Договору, сплачує іншій пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежів.

За допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", з врахуванням вартості переданого позивачем та отриманого відповідачем згідно видаткових накладних товару, передбаченого у Договорі терміну здійснення розрахунку та здійснених відповідачем оплат, суд провів перерахунок заявленої до стягнення суми пені.

Згідно проведеного судом перерахунку, правомірним, в межах визначеного позивачем періоду, є нарахування пені в загальній сумі 10931,59 грн. та лише у межах періоду з 05.08.2016 по 03.02.2017 (183 дні), оскільки позивачем усупереч нормі ч.6 ст. 232 ГК України та умовам п. 7.1 Договору нараховано пеню за період з 05.08.2016 по 05.02.2017 (185 днів), що перевищує шість місяців. А тому, позовні вимоги в частині стягнення 10931, 59 грн. пені підлягають до задоволення.

Пеня в сумі 129,37 грн. нарахована позивачем та заявлена до стягнення безпідставно (проведений судом перерахунок знаходиться в матеріалах справи ). А тому, позовні вимоги в частині стягнення 129,37 грн. до задоволення не підлягають.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення виходячи з наступного.

За змістом приписів ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, частинами 4, 5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування вимог щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав Договір-доручення про надання правової допомоги №11А від 30.05.2018, укладений між позивачем та адвокатом Подковським А.О., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльності серія ТР №000108 від 24.03.2016, Ордер серії АА №056043 на надання правової допомоги від 12.02.2019, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а також квитанцію до прибуткового касового ордера №1/02 від 01.02.2019.

Згідно п. 4.2 Договору-доручення про надання правової допомоги №11А від 30.05.2018, гонорар адвоката погоджено за взаємною згодою сторін та становить 20 000 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, за приписами п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у якому зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу становлять 20000 грн. та наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а саме: - зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції - 2881,5 грн; - підготовка та подання заяви до господарського суду Тернопільської області про стягнення заборгованості із ПП "М`ясник" - 6723,5 грн; - вивчення аналіз та підготовка і подання відповіді на відзив - 5763 грн; - участь в судових засіданнях (орієнтовна кількість засідань 3) - 2881,5 грн, транспортні витрати - 1750,5 грн.

Суд, при визначенні суми відшкодування витрат на надання послуг адвоката, має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Разом з тим, Договір-доручення про надання правової допомоги №11А від 30.05.2018 укладено позивачем із адвокатом Подковським А.О., а в судовому засіданні 27.05.2019 інтереси позивача представляв адвокат Гаврищук В.В. Крім того, в матеріалах справи міститься Клопотання про відкладення розгляду справи №13 від 11.05.2019 за підписом представника ТОВ "Повшам - КЛ" адвоката Подковського А.О., в якому останній просить суд відкласти на іншу дату розгляд справи №921/203/19, яка призначена до розгляду на 13.05.2019, враховуючи неможливість адвоката ТОВ "Повшам - КЛ" прийняти участь в даному судовому засіданні. Враховуючи те, що сам адвокат Подковський А.О. не брав участі в судових засіданнях, які відбулись у справі №921/203/19 - 13.05.2019 та 27.05.2019 (протоколи судових засідань знаходяться в матеріалах справи), що є підставою вважати необґрунтованою вимогу про стягнення коштів за даний вид послуг в сумі 2881,5 грн.

Враховуючи надані позивачем докази на підтвердження наданої правничої допомоги та факт часткового задоволення позову (наявні підстави, передбачені нормою п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, для покладення на сторін витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог ), а також те, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідачем не заявлено, суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі пропорційному задоволеним позовним вимогам у сумі 17093,22 грн.

Згідно п.3 ст. 129 Конституції України змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Як визначено статтею 73 ГПК України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Нормами статті 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 ГПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 46, 73-79, 86, 129, 194, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "М`ясник", 48240, вул. Незалежності, 1-Г, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 33799442 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Повшам-КЛ", юридична адреса:46000, вул. Чумацька, 37а/11, м. Тернопіль, 46006, офіс: Тернопільська обл., м.Чортків, вул.Копичинецька 124 "Є", ідентифікаційний код 38739922:

-75000, 00 грн. - боргу;

-10931, 59 грн. - пеня;

-17093,22 грн. - витрат на правову допомогу адвоката;

-1918,11 грн. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 03 червня 2019 року.

Суддя С.О. Хома