Постанова

від 31.05.2019 по справі 914/504/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 914/504/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 (судді: Орищин Г. В., Галушко Н. А., Желік М. Б.) у справі

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

до Приватного підприємства "Приватна агроторгова фірма "Винниківська",

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркомплект",

про стягнення 670 253,78 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (після перейменування і далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Приватна агроторгова фірма "Винниківська" (далі - ПП "ПАФ "Винниківська") про стягнення 670 253,78 грн, з яких 369 698,82 грн - заборгованість за кредитом, 184 635,52 грн - заборгованість за процентами і 115 919,44 грн - пеня.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 509, 599, 625, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України обґрунтовано тим, що 09.07.2014 ПП "ПАФ "Винниківська" в особі директора Удуда П. І. підписало заяву "Про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг", шляхом підписання якої клієнт висловив свою згоду з Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, розміщеними у мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, що разом із заявою в цілому є договором банківського обслуговування від 09.07.2014.

Крім того, цього ж дня (09.07.2014) директор ПП "ПАФ "Винниківська" підписав заяву про відкриття рахунка, на підставі якої підприємству було відкрито рахунок № НОМЕР_1 , у тому числі для обслуговування договору банківського обслуговування від 09.07.2014.

У розділі 3.2.2 Умов і Правил надання банківських послуг (у редакції, чинній станом на серпень 2016 року) регламентовано порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж". Інформацію про послугу розміщено на сайті www.privatbank.ua.

Так, на підставі зазначених Умов і Правил надання банківських послуг 06.09.2016 і 08.09.2016 ПП "ПАФ "Винниківська" сформовано заявки № 3 і № 4 про перерахування 07.11.2016 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юркомплект" (далі - ТОВ "Юркомплект") грошових коштів у сумі 369 698,82, що відображено у банківській виписці з рахунка № НОМЕР_2.

Отже, позивач наголосив, що надав ПП "ПАФ "Винниківська" кредитні кошти за послугою "Гарантований платіж" згідно із заявками відповідача.

Проте заборгованість ПП "ПАФ "Винниківська" станом на 30.07.2017 не погашена і становить 670 253,78 грн, з яких 369 698,82 грн - заборгованість за кредитом, 184 635,52 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом і 115 919,44 грн - пеня.

1.3. У відзиві на позовну заяву ПП "ПАФ "Винниківська", заперечуючи проти її задоволення, акцентувала, що згідно з Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 між банком і клієнтом договір банківського рахунка укладається у письмовій формі. Проте позивач не надав доказів укладення письмового договору банківського рахунка. Водночас заява про відкриття поточного рахунка є лише підставою для відкриття поточного рахунку на підставі укладеного між сторонами договору і не заміняє собою сам договір.

ПП "ПАФ "Винниківська" наголошує, що 09.07.2014 підписало заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, проте підприємству не було роз`яснено, що під цією заявою розуміється укладення договору овердрафту, позики, кредитного договору, тобто договору, за яким є необхідність сплачувати проценти або штрафні санкції. У зазначеній заяві не зазначено будь-якого ліміту кредитних коштів, а отже під час її підписання відповідач не знав і не міг знати, що кошти, обіг яких здійснюється за заявками відповідача, можуть бути кредитними і надаються на умовах платності та строковості. Крім того, заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, на переконання відповідача, не може вважатися договором у розумінні положень статті 626 Цивільного кодексу України.

Крім того, доказів підписання заявок на гарантований платіж № 3 і № 4 саме відповідачем немає.

ПП "ПАФ "Винниківська", наголошує, що договору банківського вкладу між сторонами укладено не було, отже у позивача немає правових підстав для стягнення заборгованості, процентів і пені за неукладеним договором.

Крім того, ПП "ПАФ "Винниківська", посилаючись на положення частини 6 статі 232 Господарського кодексу України, акцентувало, що зважаючи на строк виконання основного зобов`язання, визначеного позивачем, пеню можна нарахувати тільки за період із 09.12.2016 по 09.05.2017, у зв`язку з чим на підставі статей 257, 261, 267 просило застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені.

1.4. Згідно з ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.04.2018 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "Юркомплект".

1.5. У поясненнях ТОВ "Юркомплект" зазначило, що у вересні-листопаді 2016 року між ТОВ "Юркомплект" (постачальник) і ПП "ПАФ "Винниківська" (покупець) існували правовідносини щодо поставки товарів. Свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару ПП "ПАФ "Винниківська" виконало повністю.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.06.2018 позов задоволено частково, стягнуто з ПП "ПАФ "Винниківська" на користь АТ КБ "ПриватБанк" 369 698,82 грн заборгованості за кредитом, 184 635,52 грн заборгованості за процентами та 112 233,31 грн пені. Відмовлено у частині стягнення пені у сумі 3 686,13 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позовних вимог. При цьому, здійснивши перерахунок пені, суд відмовив у задоволенні пені у сумі 3 686,13 грн.

2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2018 скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції аргументував рішення тим, що позивач не довів факту укладення кредитного договору, а також підписання заявок від 06.09.2016 № 3 і від 08.09.2016 № 4 ПП "ПАФ "Винниківська", у тому числі шляхом використання електронного цифрового підпису, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що у цьому випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин положення чинного законодавства, які стосуються надання та повернення кредитів, а також положення розділу 3.2.2 Умов і Правил надання банківських послуг, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, АТ КБ "ПриватБанк" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019, а рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2018 залишити в силі.

Скаржник зазначає про встановлення судом апеляційної інстанції, що з підписанням заяви "Про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг" ПП "ПАФ "Винниківська" засвідчило згоду з Умовами і Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, що разом із заявою в цілому є договором банківського обслуговування від 09.07.2014 та надає можливість клієнтові отримувати банківські послуги, які пропонує банк. Суд дійшов висновку, що між сторонами було досягнуто згоди про укладення договору на обслуговування банківського рахунка, але помилково зазначив, що укладення такого договору не свідчить про автоматичне досягнення між сторонами згоди щодо укладення між ними кредитного договору.

Після підписання договору про надання банківських послуг клієнту надається право користуватися послугами банку, у тому числі послугою "Гарантований платіж", яка може бути надана як за рахунок коштів клієнта, так і за рахунок коштів банку, тобто у кредит. Послуга "Гарантований платіж" є публічною офертою, розміщеною на офіційному веб-сайті www.pb.ua у розділі "Умови та Правила", "Гарантований платіж".

Послугу "Гарантований платіж" банк надає за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком. Послуга надається у виді виконання банком заявки на договірне списання коштів, згідно з якою клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача у сумі та у дату, визначені під час створення заявки. Послуга надається як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів банку. Обов`язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати за яким подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки на рахунок коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано).

Після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки (системи Internet Banking Приват24 - офіційний канал зв`язку між банком і клієнтом відповідно до положень пункту 1.1.1.91 Умов і Правил надання банківських послуг) заявка розглядається банком.

АТ КБ "ПриватБанк" наголошує, що згідно з пунктами 1.1.1.39, 1.1.1.96, 1.1.1.100 Умов і Правил надання банківських послуг (у редакції станом, чинній на 01.09.2016, що розміщена на веб-сайті www.privatbank.ua та є публічною офертою) ідентифікація клієнта в Приват24 - підтвердження повноважень клієнта на доступ у систему шляхом введення імені користувача і пароля. Система Internet Banking Приват24 - система дистанційного обслуговування клієнтів, офіційний канал зв`язку (обміну інформацією) між банком і клієнтом. Засоби доступу - набір засобів, що видаються/визначаються банком для ідентифікації та автентифікації клієнта через віддалені канали обслуговування. До засобів доступу до системи Internet Banking Приват24 належать ідентифікатор (логін) користувача, постійний пароль, одноразові (динамічні) паролі. До засобів доступу до послуги Mobile Banking - номер мобільного телефону та персональний пароль (нік), до Контактного центру банка - контрольна інформація клієнта, у пристроях самообслуговування - картка і пін та/або одноразовий (динамічний) пароль.

Так, як наголошує АТ КБ "ПриватБанк", ПП "ПАФ "Винниківська" за допомогою системи дистанційного обслуговування (системи Internet Banking Приват24) подало до банку дві заявки (від 06.09.2016 № 3 і від 08.09.2016 № 4) на гарантований платіж (доручення на договірне списання), які підписано в системі Інтернет-клієнт-банк Приват 24 електронними ключами.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач не довів факту укладення кредитного договору і факту підписання відповідачем заявок на гарантовані платежі № 3, № 4.

На підтвердження обставин належного виконання банком зобов`язань з перерахунку коштів позивач надав виписки з рахунків, які оформлені належним чином і відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" є первинними документами, що фіксують факт здійснення банком господарських операцій.

3.2. ПП "ПАФ "Винниківська" у відзиві на касаційну каргу просило відмовити у її задоволенні, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 залишити без змін, акцентуючи, що окрім заявки про відкриття банківського рахунка від 09.07.2014, ПП "ПАФ "Винниківська" не укладало жодних договорів з АТ КБ "ПриватБанк". Скаржник не довів підписання заявок № 3, № 4 електронним цифровим ключем, а також укладення між сторонами угоди про надання відповідачеві доступу до системи клієнт-банк/Інтернет-клієнт-банк Приват24.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі постанову апеляційного господарського суду, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили такі обставини:

- 09.07.2014 ПП "ПАФ "Винниківська" (код ЄДРПОУ 25239392) в особі директора Удуда П. І . підписало заяву про приєднання до "Умов і Правил надання банківських послуг", згідно з якою висловило згоду з Умовами і Правилами надання банківських послуг, розміщеними у мережі Інтернет на сайті www.рb.uа., Тарифами банку, які разом із цією заявою становлять договір банківського обслуговування (том 1, а. с. 14);

- 09.07.2014 керівник ПП "ПАФ "Винниківська" Удуд П. І. та головний бухгалтер Наконечна Л. В. підписали заяву на відкриття поточного рахунка в національній валюті - гривні, на підставі якої банк відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 (том 1, а. с. 13);

АТ КБ "ПриватБанк", звертаючись до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 369 698,82 грн, заборгованості за процентами у сумі 184 635,52 грн і пені у сумі 115 919,44 грн, наголосило, що 06.09.2016 ПП "ПАФ "Винниківська" сформувало заявку № 3 на гарантований платіж (доручення на договірне списання), підписану в системі Інтернет-клієнт-банк Приват24 у сумі 292 237,93 грн, у тому числі за рахунок власних коштів - 0 грн, за рахунок кредитних коштів 292 237,93 грн, отримувач - ТОВ "Юркомплект" (код ЄДРПОУ 33539217) на рахунок НОМЕР_3, призначення платежу - "оплата згідно з рахунком від 16.08.2016 № 795 "за запча у сумі 243 531,61 грн, ПДВ - 20 % 48 706,32 грн", дата зарахування коштів отримувачу - 07.11.2016, строк повернення кредиту - 07.11.2016 (том 1, а. с. 17).

Банк також акцентував, що 08.09.2016 ПП "ПАФ "Винниківська" сформувало заявку № 4 на гарантований платіж (доручення на договірне списання), підписану в системі Інтернет-клієнт-банк Приват24 у сумі 77 460,89 грн, у тому числі за рахунок власних коштів - 0 грн, за рахунок кредитних коштів 77 460,89 грн, отримувач - ТОВ "Юркомплект" (код ЄДРПОУ 33539217) на рахунок НОМЕР_3, призначення платежу - "доплата за запчастини згідно з рахунком № 795 від 07.09.16р. у сумі 64 550,74 грн, ПДВ - 20% 12 910,15 грн", дата зарахування коштів отримувачу - 07.11.2016, строк повернення кредиту - 07.11.2016 (том 1, а. с. 18).

4.3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції установив, що згідно з банківською випискою за період 06.09.2016 по 30.10.217 з рахунка № НОМЕР_4 НОМЕР_5 Винниківська ПАФ 07.11.2016 здійснено платіж на суму 77 460,89 грн (призначення платежу - доплата за запчастини згідно з рахунком від 07.09.2016 № 795), а також на суму 292 237,93 грн (призначення платежу - оплата згідно з рахунком від 16.08.2016 № 795) (том 1, а. с. 19).

08.12.2016 банк виніс кредит на прострочку за договором від 06.09.2016 у сумі 369 698,82 грн (том 1, а. с. 19)

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог, за винятком вимог про стягнення з ПП "ПАФ Винниківська" 3 686,13 грн пені, а також про неспростованість обставин справи іншою стороною спору та безпідставність доводів, наведених відповідачем.

4.4. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, установив, що оскільки заяву про відкриття рахунка та заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг оформлено від імені ПП "ПАФ "Винниківська" належними посадовими особами, про що свідчать їхні підписи та відбиток печатки підприємства, 09.07.2014 між ПП "ПАФ "Винниківська" та АТ КБ "ПриватБанк" було досягнуто згоди про укладення договору на обслуговування банківського рахунка.

Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладення сторонами договору на обслуговування банківського рахунка не означає, що сторони автоматично досягли згоди щодо укладення між ними кредитного договору.

Факт наявності між сторонами кредитних правовідносин у розумінні положень статті 1054 Цивільного кодексу України має бути підтверджено волевиявленням сторін, оформленим належним чином.

Зі змісту заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг убачається, що сторони досягли згоди на використання у документообігу між ними електронного цифрового підпису.

Проте суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки матеріали справи не містять доказів підписання заявок № 3 і № 4 на гарантовані платежі саме відповідачем (його уповноваженою особою), у зазначених заявках немає власноручного підпису представника відповідача, а також із них не вбачається підписання електронним цифровим підписом, суд дійшов висновку, що позивач не довів ні факту укладення кредитного договору, ні факту підписання заявок № 3 і № 4 з боку ПП "ПАФ "Винниківська", у тому числі шляхом використання електронного цифрового підпису.

4.5. За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 202 цього Кодексу передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно з частинами 1-4 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 цього Кодексу).

У статті 205 Цивільного кодексу України наведено положення щодо форми правочину і способу волевиявлення та передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1067 цього Кодексу договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини 1, 2 статті 1068 Цивільного кодексу України).

При цьому за змістом частин 1, 2 статті 1054 та статті 1055 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Згідно з пунктами 6.1 і 6.3 статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам) (у редакції, на час виникнення спірних правовідносин), нерезидентам України (юридичним особам - інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні та кореспондентські рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками.

4.6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява ПП "ПАФ "Винниківська" на відкриття рахунка та заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг не свідчать про виникнення між сторонами правовідносин з кредитування, однак не надав належної оцінки доводам позивача про включення до банківського обслуговування, у тому числі, послуги щодо надання кредиту, не з`ясував правової природи відкритого за заявою підприємства рахунка, з якого, як зазначив позивач, за рахунок саме кредитних грошових коштів здійснювалися перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Юрикомплект" за заявкою ПП "ПАФ "Винниківська" із зазначенням суми, строків і підстав перерахування.

4.7. Відповідно до частин 1, 2 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Суд апеляційної інстанції також не надав належної оцінки доводам АТ "КБ "ПриватБанк" і не з`ясував, чи належать Умови і Правила надання банківських послуг, про приєднання до яких ПП "ПАФ "Винниківська" подало відповідну заяву, за змістом якої висловило згоду із цими Умовами і Правилами надання банківських послуг, до договору приєднання, визначеного статтею 634 Цивільного кодексу України, а також не встановив наявності у сторін обов`язку дотримуватися умов такого договору.

4.8. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, зазначив про відсутність доказів підписання заявок на гарантійні платежі від 06.09.2016 № 3 і від 08.09.2016 № 4 власноруч чи за допомогою електронного цифрового підпису виходячи тільки із положень Закону України "Про електронний цифровий підпис", не надав належної оцінки доводам позивача та не з`ясував наявності підстав для застосування банківських платіжних інструментів, порядку надання та підписання відповідних заявок на гарантійні платежі, зважаючи на положення чинного законодавства та внутрішньобанківських документів.

Водночас відповідно до статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", на банки покладено обов`язок проводити ідентифікацію та верифікацію клієнтів відповідно до вимог законодавства України.

За змістом пунктів 3, 17, 18 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" верифікація клієнта - встановлення (підтвердження) суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідності особи клієнта (представника клієнта) у його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним; ідентифікація - отримання суб`єктом первинного фінансового моніторингу від клієнта (представника клієнта) ідентифікаційних даних; ідентифікаційні дані - це: для юридичної особи - відомості, зазначені у пункті 3 частини 9 та пункті 2 частини 10 статті 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 3 частини 9 статті 9 Закону суб`єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган; ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.

4.9. При цьому суди установили, що ТОВ "Юркомплект" підтвердило виконання ПП "ПАФ "Винниківська" договірних правовідносин щодо поставки товару.

Зі змісту наявних у матеріалах справи заявок на гарантійні платежі від 06.09.2016 № 3 і від 08.09.2016 № 4 убачається надання ПП "ПАФ "Винниківська" доручення банку перерахувати за рахунок кредитних коштів на рахунок ТОВ "Юркомплект", платіж призначенням якого - плата згідно з рахунками № 795 від 16.08.2016 і від 07.09.2016 у зазначеному в заявках розмірі.

Проте суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у зв`язку із непідписанням ПП "ПАФ "Винниківська" зазначених заявок на гарантійні платежі не з`ясовував, чи перерахувало АТ "КБ ПриватБанк" спірні грошові кошти на рахунок ТОВ "Юркомплект" в рахунок виконання ПП "ПАФ "Винниківська" своїх зобов`язань за договором поставки з ТОВ "Юркомплект".

Водночас доказів здійснення такої оплати на рахунки ТОВ "Юркомплект" у будь-який інший спосіб ПП "ПАФ "Винниківська" не надало.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.3. За наведених обставин колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанції передчасним і таким, що зроблено без дослідження всіх зібраних у справі доказів, тому постанову апеляційного господарського суду слід скасувати, а справа - передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду слід урахувати викладене, оцінити правомірність вимог позивача, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1 . Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 914/504/18 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак