Постанова

від 24.02.2010 по справі 6/367-20/82

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 р. № 6/367-20/82

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали кас аційної скарги фізичної особи - підприє мця ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2009

у справі господарського суду м. Ки єва

за позовом фізичної особи - підприє мця ОСОБА_4

до 1.Державного підприємства "Управління промислових під приємств державної адмініст рації залізничного транспор ту України", 2.Міністерства тра нспорту України

про стягнення 39012,24 грн.

в судовому засіданні взял и участь представники:

від позивача: ОСОБА_5 - дов. ВМС № 491483 від 18.05.2009

від відповідачів: 1.Рагуліна О.В. - дов. від 26.10.2009, Князєва Ю.А. - дов. від 02. 07.2009; 2.не з' явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 06.07.2009 господар ського суду м. Києва провадже ння у справі в частині позовн их вимог до Клесівського кар ' єруправління державного п ідприємства "Управління пром ислових підприємств Державн ої адміністрації залізнично го транспорту України Львівс ької залізниці" припинено.

В іншій частині позовних ви мог відмовлено.

Постановою від 10.11.2009 Київсько го апеляційного господарськ ого суду рішення від 06.07.2009 госпо дарського суду м. Києва скасо вано, з прийняттям нового ріш ення, яким позовні вимоги зад оволено частково.

Стягнено з ДП "Управління пр омислових підприємств держа вної адміністрації залізнич ного транспорту України" на к ористь ФОП ОСОБА_4 - 15457,64 грн. плати за спірне приміщення, 154 ,58 грн. витрат зі сплати держав ного мита та 46,75грн. витрат зі с плати на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу.

В іншій частині позовних ви мог відмовлено.

Постанова суду апеляційно ї інстанції мотивована тим, щ о відповідно ч. 4 ст. 35 Господарс ького процесуального кодекс у України рішення суду з циві льної справи, що набрало зако нної сили, є обов'язковим для г осподарського суду щодо факт ів, які встановлені судом і ма ють значення для вирішення с пору.

Не погоджуючись з постанов ою суду апеляційної інстанці ї ФОП ОСОБА_4 звернулась д о Вищого господарського суду України з касаційною скарго ю і просить постанову в части ні відмови у задоволенні поз овних вимог скасувати, посил аючись на те, що судом апеляці йної інстанції і цій частині порушені норми матеріальног о та процесуального права, зо крема, ст.ст. 33,38,41,55,86,89 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, ст.ст. 4, 151, 203, 214, 469 Цивільног о кодексу УРСР, ст.ст. 11,509,536, 625, 1212, 1214 Ц ивільного кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи д о уваги межі перегляду справ и в касаційній інстанції, про аналізувавши на підставі фак тичних обставин справи засто сування норм матеріального т а процесуального права при в инесенні оспорюваного судов ого акта, знаходить необхідн им в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встан овлено, що 11.12.2002 ФОП ОСОБА_4 т а Клесівський гранітний кар' єр, уклали договір оренди буд инку, споруди (іншого об' єкт а нерухомості), відповідно до умов, якого останній передав в безоплатне тимчасове кори стування ФОП ОСОБА_4 примі щення, яке знаходиться за адр есою: смт. Клесів, Сарненський район, Рівненська область, ву л. Леніна, 7 для торгівлі продо вольчими і промисловими това рами.

Пунктом 4.1 договору, сторони погодили термін дії договор у - з 01.01.2003 по 01.07.2003 з моменту прийня ття об' єкта, що орендується за актом здачі-приймання.

Позивач доказів про уклада ння нею договору купівлі-про дажу спірного приміщення суд у не надав.

Рішенням від 02.12.2008 Сарненсько го районного суду Рівненсько ї області у справі 2-3/2008 встанов лено, що ФОП ОСОБА_4 у грудн і 2002 року сплатила за спірне пр иміщення 15457,64 грн., а також витра тила кошти на приведення вка заного приміщення в належний стан, ринкова вартість об' є кту оренди станом на 30.09.2007 склал а 129100 грн.. Рішенням також встан овлено, що Клесівське кар' є роуправління не було власник ом спірного об' єкта оренди, тому не вправі було розпоряд жатись майном, власник цього майна - Міністерство трансп орту України в особі Львівсь кої залізниці. Вказаним ріше нням ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позовних вимог п ро визнання права власності на приміщення кафе-бару, яке з находиться в смт.Клесів, Сарн енський район, Рівненська об ласть, вул. Леніна, 7. Рішення на брало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господ арського процесуального код ексу України рішення суду з ц ивільної справи, що набрало з аконної сили, є обов'язковим д ля господарського суду щодо фактів, які встановлені судо м і мають значення для виріше ння спору.

Як встановлено господарсь ким судом, Клесівське кар' є руправління ДП "Управління п ромислових підприємств "Держ авної адміністрації залізни чного транспорту України" не є юридичною особою, тому в сил у приписів ст. 80 Цивільного ко дексу України та ст.24 Господар ського процесуального кодек су України, господарський су д замінив Клесівське кар' є руправління на належного від повідача - ДП "Управління пром ислових підприємств державн ої адміністрації залізнично го транспорту України", яке ві дповідно наказу Міністерств а транспорту України № 1085 від 13 .11.2006 "Про виділення структурни х підрозділів залізниць Укра їни" є правонаступником прав та обов' язків Клесівського гранітного кар' єру.

Суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновк у, про стягнення з ДП "Управлін ня промислових підприємств д ержавної адміністрації залі зничного транспорту України " - 15457,64 грн. коштів, сплачених ФОП ОСОБА_4 в грудні 2002 року за с пірне приміщення, оскільки, д ана сплата доведена, відпові дачем-1 не оспорюється. До того ж, як встановлено господарсь ким судом, відповідач - 1 неодн оразово звертався до позивач а щодо перерахування 15457,64грн., о днак, останній відповіді на з вернення не надав.

Щодо вимоги позивача про ст ягнення з відповідача - 1 інфля ційних витрат в сумі 20623,58грн. т а 2931,02 грн. відсотків за користу вання чужими коштами, то за ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу Укр аїни зобов' язанням є правов ідношення, в якому одна сторо на (боржник) зобов' язана вчи нити на користь другої сторо ни (кредитора) певну дію (перед ати майно, виконати роботу, на дати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певн ої дії, а кредитор має право ви магати від боржника виконанн я його обов' язку.

Підставами виникнення зоб ов' язань є випадки визначен і ст. 11 Цивільного кодексу Укр аїни, тому вимоги щодо інфляц ійних та 3% річних відповідно д о ст. 625 Цивільного кодексу Укр аїни задоволенню не підлягаю ть.

Відповідно до ст. ст. 1212, 1214 Циві льного кодексу України особа , яка набула майно або зберегл а його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без доста тньої правової підстави (без підставно набуте майно), зобо в'язана повернути потерпілом у це майно. Особа зобов'язана п овернути майно і тоді, коли пі дстава, на якій воно було набу те, згодом відпала.

У разі безпідставного одер жання чи збереження грошей н араховуються проценти за кор истування ними, а розмір проц ентів за користування чужими грошовими коштами встановлю ється договором, законом або іншим актом цивільного зако нодавства (ст. 536 Цивільного ко дексу України).

Колегія суддів зазначає, що скаржник в касаційній скарз і, вказує, на те, що в судових рі шеннях не знайшло свого відо браження надане ним клопотан ня про призначення судової б удівельно-технічної експерт изи, тобто на питання, які стос уються, оцінки доказів. Однак , оцінка доказів, на підставі я ких суди попередніх інстанці й дійшли висновку про встано влення тих чи інших обставин справи відповідно до ст. 1117, не віднесена до компетенції ка саційної інстанції.

Відповідно ст. 33 Господарсь кого процесуального кодексу України кожна сторона пови нна довести ті обставини, н а які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень.

Зважаючи на викладене, ко легія суддів вважає, що Київс ьким апеляційним господарсь ким судом дана правильна юри дична оцінка обставинам спра ви, тому постанова відповіда є чинному законодавству Укра їни та обставинам справи і пі дстав для її скасування нема є.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, Вищий госп одарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касацій ної скарги відмовити.

Постанову від 10.11.2009 Київськог о апеляційного господарсько го суду зі справи № 6/367-20/82 залиши ти без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Кост енко

Г.П.Кор обенко