Рішення

від 28.05.2019 по справі 300/520/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2019 р. справа № 300/520/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костюк О.С.,

представника позивача - Довженка С.В.,

представника відповідача - Яремака Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: ТзОВ "Торгова фірма "Стиль"

до відповідача: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Стиль" (надалі також - позивач, ТзОВ "Торгова фірма "Стиль") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001301401 від 01.03.2019 за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яким визначено грошове зобов`язання за основним платежем - 3 387 849,00 грн., та застосовано штрафні санкції на суму - 1 693 925,00 грн., на загальну суму в розмірі 5 081 774,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 про що складено акт перевірки №111/09-19-14-01/38472641 від 07.02.2019. На підставі акта документальної перевірки ГУ ДФС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001301401 від 01.03.2019. Позивач вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 дану заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду (т.1, а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 05.04.2019 (т.3, а.с.104-109). У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами і доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач при здійсненні господарської діяльності порушив норми податкового законодавства, що стало наслідком донарахувань, визначених податковим повідомленням-рішенням, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 15.04.2019. У даній відповіді на відзив представник позивача, зокрема зазначає, що беручи до уваги докази, що містяться в матеріалах справи та враховуючи додаткові докази, долучені до даної відповіді на відзив - позивач категорично не погоджується з позицією відповідача, що викладена в акті перевірки та відзиві, вважає її безпідставною, такою, що базується на не доведеній інформації, не обґрунтованою та протиправною. Підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити ( т.3, а.с.115-119).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.05.2019 (т.3, а.с. 142-143).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав адміністративного позову та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав відзиву на адміністративний позов, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Стиль" зареєстроване 04.01.2013 як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статутом, копії яких містяться у матеріалах справи (т.1, а.с. 33-65).

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік на підставі наказу від 30.11.2018 №1905, направлень від 12.12.2018 №2511, 2512, 2513 та від 20.12.2018 №2586 проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт перевірки №111/09-19-14-01/38472641 від 07.02.2019 (т.1, а.с.69-123).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 22.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 3387849 грн., з них за лютий 2018 - на 619248 грн., за травень 2018 - 599808 грн., за червень 2018 - 999993 грн., за серпень 2018 - 1168800 грн.;

2) п.176.2 "б" ст. 176 Податкового кодексу України від 22.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) - подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 4-ий квартал 2017;

3) п.163, п.164.1 ст. 164, п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 22.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) - внаслідок чого донараховано 345,78 грн. податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, в т.ч. 147,78 грн. за березень 2017 та 198,00 грн. за жовтень 2017;

4) пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX, ст.. 163, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 22.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) - внаслідок чого перевіркою донараховано 28,81 грн. податкового зобов`язання з військового збору, в т.ч. 127,31 грн. за березень 2017 та 16,50 грн. за жовтень 2017.

Позивачем на акт №710/09-19-14-11/30673278 від 23.08.2018 подано заперечення (т.1, а.с.156-167).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001301401 від 01.03.2019 за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яким визначено грошове зобов`язання за основним платежем - 3 387 849,00 грн., та застосовано штрафні санкції на суму - 1 693 925,00 грн., на загальну суму в розмірі 5 081 774,00 грн. (т.1, а.с. 168).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Що стосується встановленого порушення щодо неможливості реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Вірлент Компані" (код ЄДРПОУ 41381778), суд зазначає наступне.

У ході проведення перевірки встановлено проведення фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ "Вірлент Компані" (код ЄДРПОУ 41381778). Для проведення перевірки позивачем надано: договір поставки №01/02 від 01.02.2018; специфікації, накладні та акти приймання передачі, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та сертифікати якості. У товарно-транспортних накладних вказано: автомобільний перевізник: ТОВ "Миртранс", замовник: ПП "Н.В.Плюс"; вантажоодержувач: в квоту Notley Business Limited для "Orexim Trading Limited", експортер ПП "Н.В.Плюс" по договору комісії №01/09-17-2К від 01.09.2017 з позивачем; вантажовідправник: ТОВ "Вірлент Компані"; пункт навантаження: Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Пролетарська, 125; пункт розвантаження: м. миколаїв, вул. Громадянська, 117-Термінал ТОВ "Увері" (т.1., а.с. 171-260 - т.2, а.с. 1-251, т.3, а.с. 1-89).

Вищеназвані операції, щодо придбання у ТОВ "Вірлент Компані" товарів/робіт, відображено ТзОВ "ТФ "Стиль" в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: ДТ 281 КТ 631 в сумі 16939247 грн., ДТ 641 КТ 631 в сумі 3387849,4 грн., ДТ 283 КТ 281 в сумі 16939247 грн., ДТ 902 КТ 283 в сумі 16939247 грн., ДТ 44 КТ 902 в сумі 16939247 грн., ДТ 631 КТ 311 в сумі 1906280 грн. (т.1, а.с. 93-94).

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Вірлент Компані" за придбані ТМЦ за період з 01.07.2016 по 30.09.2018 здійснено в безготівковій формі на загальну суму 1906280,00 грн., згідно платіжних доручень: №11239 від 06.03.2018 на суму 350000,00 грн., №12021 від 29.05.2018 на суму 255000,00 грн., №12260 від 21.06.2018 на суму 600000,00 грн., №12874 від 15.08.2018 на суму 701280,00 грн. (т.1, а.с. 93-94).

Станом на 01.07.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ТОВ "Вірлент Компані" відсутня, станом на 30.09.2018 кредиторська заборгованість по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморозрахунках з ТОВ "Вірлент Компані" щодо придбання олії соняшникової становить 18420816,4 грн.

Операції з вищевказаним контрагентом відображено в податковому обліку позивача наступним чином, сума податку на додану вартість в загальній сумі 3387849,4 грн. за вищевказаними податковими накладними включена до податкового кредиту у лютому, травні, червні, серпні 2018.

Згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ), поданих ТОВ "Вірлент Компані" до податкового органу, в II кварталі 2018 працював у штаті 1 чол. (директор), у III кварталі 2018 - 5 чол.

Відповідно до звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) форми №2-м балансова вартість основних засобів станом на 01.01.2018 становила 0 грн., станом на 30.06.2018 - 0 грн.

Окрім того, підприємством надано копію договору зберігання-доробки олії соняшникової №0110/17 від 01.10.2017, згідно якого ТОВ "Агро-Постач" та ТОВ "Вірлент Компані" уклали цей договір на зберігання та доробку продукції. (т.1, а.с. 93-94).

Згідно з даними ЄРПН відсутня інформація щодо взаємовідносин між ТОВ "Вірлент Компані" і ТОВ "Агро-Постач" по послугах зберігання-доробки олії соняшникової.

Зазначена інформація підтверджена листом ТОВ "Агро-Постач", в якому зазначено, що ТОВ "Агро-Постач" не укладало договір зберігання-доробки олії соняшникової від 01.10.2017 за №0110/17, а відповідно і не здійснювало ніяких господарських операцій з ТОВ "Вірлент Компані" згідно договору №0110/17 від 01.10.2017 (т.3, а.с. 113).

Ураховуючи викладене, відомості вказані у товарно-транспортних накладних щодо пункту навантаження (Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Пролетарська, 125) не відповідають дійсності. (т.1, а.с. 96).

Відповідачем від ГУ ДФС у м. Києві отримано узагальнену інформацію по ТОВ "Вірлент Компані" (код ЄДРПОУ 41381778) по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та покупцями за звітний період декларування ПДВ за травень-червень 2018 від 08.01.2019 №1/26-15-14-04-04, надісланої листом ГУ ДФС у м. Києві від 24.01.2019 №6282/7/26-15-14-04-04-14, в якій зазначено: згідно інформації ІС "Податковий блок" наявна картка суб`єкта фіктивного підприємства за вх. №493/11-28-21-03 від 05.09.2018 код ЄДРПОУ 41381778 (орган, що виявив та відпрацював СФП) ГУ ДФС у Кіровоградській області код 1128 (орган основного місця обліку СФП ГУ ДФС у м. Києві (Дніпровський район м. Києва)) код 2653 ТОВ "Вірлент Компані" код 3, ознака фіктивності (зар-но (пер-но) у органах держ-ції ф.о.з подальшою передачею (оф-ням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фін-госп-ку діяльність або реаліз-ти повноваж.) (дата встановлення ознаки 31.05.2018). Результат відпрацювання СФП код 4 порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину передбаченого статтею 205 КК України. (т.1, а.с. 97).

За звітні періоди декларування ПДВ ТОВ "Вірлент Компані" 2018 встановлено: неправомірне визначення платником податків сум податкових зобов`язань при продажу товарів на загальну суму 3 581 195 грн. за травень - червень 2018. Таким чином, платником податків порушено норми п.п. "а"/"б" п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Визначення платником податків сум податкового кредиту при придбанні товарів на загальну суму 3 722 856 грн. за травень-червень 2018. Таким чином, платником податків порушено норми п.п. "а" п. 198.1 ст. 198, абзаців першого-третього п. 198.2, абзаців першого і другого п. 198.3 та абзацу третього п. 198.6 ст. 198, абзаців другого і третього п. 201.10 ст. 201 ПК України. (т.1, а.с. 97).

Суд звертає на наступні моменти:

Однією з основних ланок походження товару - олії - є її виготовлення, походження на підтвердження чого надано договір зберігання-доробки олії соняшникової №0110/17 від 01.10.2017, укладеного між ТОВ "Вірлент Компані" та ТОВ "Агро-Постач", сертифікати якості, видані ТОВ "Агро-Постач", як виробника у яких зазначено, що виробником є ТОВ "Агро-Постач", 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Пролетарська, 125 та які передбачені пунктом 3.1 договору поставки від 01.02.2018 №01/02 між позивачем та ТОВ "Вірлент Компані", товарно-транспортні накладні, у яких зазначено пункт навантаження Кіровоградська область, м. Долинська, вул.. Пролетарська, 125, тобто адреса ТОВ "Агро-Постач". Отже, виробником олії є ТОВ "Агро-Постач".

ТОВ "Агро-Постач" повідомили про те, що не укладало договір зберігання-доробки олії соняшникової від 01.10.2017 за №0110/17, а відповідно і не здійснювало ніяких господарських операцій з ТОВ "Вірлент Компані" згідно договору №0110/17 від 01.10.2017.

Таким чином, враховуючи викладене, позивач фізично не могло придбати у ТОВ "Вірлент Компані" олію соняшникову, оскільки у останнього її фактично не було.

Надані позивачем наведені докази, такі як сертифікати якості від ТОВ "Агро-Постач" та товарно-транспортні накладні про перевезення олії з вул. Пролетарська, 125, м. Долинська, Кіровоградська область до вул. Громадянська, 117, м. Миколаїв, термінал ТОВ "Евері" спростовуються листом ТОВ "Агро-Постач" від 02.11.2018 №29 (т.3, а.с. 113).

У судовому засіданні встановлено, що на підставі наданих позивачем до перевірки документів з врахуванням вищевказаного (отриманих податкових інформацій з інших податкових органів та отриманої інформації з ДФС України, даних єдиного державного реєстру судових рішень, даних інформаційно-аналітичної системи ДФС України) не підтверджено поставку товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Вірлент Компані".

Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту, а операції не мають реального товарного характеру.

Надані для перевірки первинні документи, виписані для позивача, не дають можливості встановити реальність передачі товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, перевіркою встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій позивача із ТОВ "Вірлент Компані" в частині придбання олії соняшникової від ТОВ "Вірлент Компані".

Враховуючи наведене, позивач протягом лютого 2018, травня 2018, червня 2018, серпня 2018 безпідставно відобразило в податковому обліку операції по оформлених документах на придбання олії соняшникової у ТОВ "Вірлент Компані".

Наявність у покупця накладних, актів приймання-передачі олії соняшникової та податкових накладних не є безумовним підтвердженням того, що поставка товару мала місце.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. І якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відсутність реально здійсненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. В разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

Суд зауважує, що сам факт наявності у позивача податкових, видаткових накладних, інших документів з посиланням на поставку товарів (послуг), виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації у цих документах.

Верховний Суд у своїх постановах від 22.03.2018 у справі №815/3666/16, від 20.02.2018 у справі №809/117/13-а та від 10.04.2018 у справі №815/24/17 дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. В зв`язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Отже, за висновками Верховного Суду, юридично правильно оформлені первинні документи не підтверджують реальності господарських операцій та їх зв`язку з господарською діяльністю.

Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 у справі №815/3666/16 також звернув увагу, що надані позивачем документи, а саме податкові накладні,видаткові накладні та рахунки-фактури, видані від імені контрагентів, та докази перерахуванням товариством грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки відповідачем надані докази того, що контрагенти не виконували та об`єктивно не мали можливості виконати поставку на адресу позивача.

Отже, за результатами перевірки відповідачем встановлено, що у порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) позивачем завищено податковий кредит на суму 3 387 849 грн., в тому числі за лютий 2018 на суму 619 248 грн., за травень 2018 на суму 599 808 грн., за червень 2018 на суму 999 993 грн., за серпень 2018 на суму 1 168 800 грн.

У судовому засіданні встановлено, що зазначене порушення виявлено у результаті аналізу даних головної книги, Єдиного реєстру податкових накладних, податкової накладної, журналу-ордеру по рахунку 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" та аналізу Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Що стосується посилань позивача на те, що ДФС України проведено реєстрацію усіх податкових накладних, що виписані ТОВ "Вірлент Компані" на адресу ТзОВ "Стиль", то суд не може взяти такі докази до уваги, оскільки відповідачем проведена перевірка після реєстрації таких накладних в ЄРПН.

Матеріалами справи встановлено, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки зроблені за результатами дослідження наданих ТзОВ "Торгова фірма "Стиль" первинних документів, які належать складати залежно від певного виду господарської діяльності, з урахуванням фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, в тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, оскільки такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявності відповідних супроводжуючих документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0001301401 від 01.03.2019 за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яким визначено грошове зобов`язання за основним платежем - 3 387 849,00 грн., та застосовано штрафні санкції на суму - 1 693 925,00 грн., на загальну суму в розмірі 5 081 774,00 грн. є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Стиль" (код ЄДРПОУ 38472641, вул. Каракая, 26ж, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001301401 від 01.03.2019 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Микитюк Р.В.

Рішення складене в повному обсязі 03 червня 2019 р.