Рішення

від 23.05.2019 по справі 560/1126/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1126/19

РІШЕННЯ

іменем України

23 травня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.

за участю:секретаря судового засідання Литвинюк К.Б. представника позивача - Кузнецова К.С. представника відповідача - Андрійчук І.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві" до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування приписів,

ВСТАНОВИВ:

ПРЕДМЕТ, ПІДСТАВИ І ЗМІСТ ПОЗОВУ.

Приватне акціонерне товариство "Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування приписів №67-ДК/0019Пр/03/01/19 та №67-ДК/0020Пр/03/01/19 від 14.03.2019 року про усунення порушень земельного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ПрАТ "Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві" ( далі також Позивач) було отримане клопотання ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель.

На вказаний запит позивач надав документи, які свідчать про його правонаступництво стосовно Війтовецького міжрайонного племінного підприємства та Війтовецького міжрайонного виробничого об'єднання по племінній справі в тваринництві, у тому числі копію рішення Війтовецької селищної ради Волочиського району № 3 від 30.03.1993 року та державний акт від 28.12.1995 року.

14.03.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області складені акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельних ділянок № 67-ДК/73/АП/09/01/19, 67-ДК/72/АП/09/01/19, якими користується позивач. У подальшому на підставі вказаних актів 14.03.2019 року складені приписи № 67-ДК/0019Пр/03/01/19 та № 67-ДК/0020Пр/03/01/19 про усунення порушень земельного законодавства, де вказано, що підприємство не має права продовжувати користування земельними ділянками згідно з актом на право постійного користування, а повинно використовувати їх на підставі договорів оренди.

Позивач вважає, що особи, які добросовісно користуються землею на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, не зобов'язані вчиняти дії, пов'язані із переоформленням їх права постійного користування. Крім цього, ПрАТ Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві зареєструвало у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно належне йому право постійного користування на земельні ділянки із кадастровими номерами 6820983800:02:012:0035 та 6820983700:02:015:0002.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ І СТОРІН.

15 квітня 2019 року відкрите провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

02 травня 2019 року надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, де відповідач позовні вимоги вважає безпідставними. Вказує на те, що стосовно позивача виникли підстави для припинення права користування земельними ділянками, оскільки змінилась організаційна форма юридичної особи, а види його діяльності не пов'язані з науково - дослідними та навчальними цілями.

Зазначає, що цільовим призначенням земельних ділянок, які надавались позивачу, є використання їх для дослідних і навчальних цілей (01.09), однак на даний час основний вид діяльності позивача - це розведення великої рогатої худоби молочних порід, відтак має місце використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Відповідач покликається на пункт в частини 3 статті 22 Земельного кодексу України, яким передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства. Оскільки право постійного користування земельною ділянкою припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває, позивач не набув права постійного користування земельними ділянками від своїх попередників під час реорганізацій підприємства, які неодноразово мали місце у минулому.

Разом з відзивом надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області.

14 травня 2019 року у підготовчому судовому засіданні суд відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, підготовче провадження у справі закрив, справу призначив до судового розгляду на 23.05.2019 року.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені у позовній заяві та відзиві на позов.

Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві (ідентифікаційний код 00711451) є сільськогосподарським підприємством, яке займається розведенням великої рогатої худоби молочних порід, вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, здійснюючи свою діяльність на земельних ділянках, які знаходяться на території Війтовецької селищної об'єднаної територіальної громади. Зареєстроване підприємство у державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 31.12.1996 року.

Судом встановлено, що у минулому підприємство неодноразово зазнавало процесів реорганізації та перетворення, про що свідчить інформація Головного управління статистики у Хмельницькій області, яка міститься у листі № 14.2-12 (а.с.30)

Рішенням виконавчого комітету районної ради від 19.12.1991 року №25 Державне підприємство Війтовецьке державне підприємство по племінній справі в тваринництві перереєстровано у Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві (ідентифікаційний код 00711451). Рішенням виконавчого комітету районної ради від 10.11.1994 року підприємство перереєстроване у Війтовецьке державне підприємство по племінній справі в тваринництві (племпідприємство).

Розпорядженням Волочиської районної державної адміністрації від 31.12.1996 року №88, на підставі наказу по регіональному відділенню Фонду державного майна України по Хмельницькій області № 1169 від 26.12.1996 року, Війтовецьке державне підприємство по племінній справі в тваринництві (племпідприємство) реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство "Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві".

26.05.2011 року Відкрите акціонерне товариство "Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві" перереєстроване у Публічне акціонерне товариство Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві .

Відповідно до п. 1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві , затвердженого протоколом № 1 загальних зборів акціонерів від 28.03.2011 року, останнє є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві , заснованого на підставі наказу по регіональному відділенню Фонду державного майна України по Хмельницькій області № 1169 від 26.12.1996 року шляхом перетворення Державного підприємства Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві у відкрите акціонерне товариство і зареєстрованого Волочиською районною державною адміністрацією 31.12.1996 року за № 38.

У подальшому 26.05.2017 року Публічне акціонерне товариство Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві реорганізоване у Приватне акціонерне товариство "Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві".

Судом також встановлено, що 28.12.1995 року на підставі рішення Війтовецької селищної Ради народних депутатів від 30 вересня 1993 року № 3 Війтовецькому міжрайонному виробничому об'єднанню по племінній справі в тваринництві виданий державний акт серії ХМ 035 на право постійного користування земельними ділянками площею 53,00 га на території смт. Війтівці.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №29158494 від 08.04.2016 року за ПАТ Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою площею 11,4607 га, кадастровий номер 6820983800:02:012:0035 для ведення підсобного сільського господарства.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер №29158200 від 08.04.2016 року за ПАТ Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 41,5393 га, кадастровий номер 6820983700:02:015:0002 для ведення підсобного сільського господарства.

Відтак, позивач, як правонаступник Війтовецького міжрайонного виробничого об'єднання по племінній справі в тваринництві, ПАТ Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві правомірно набув прав та обов'язків відносно вказаних земельних ділянок.

Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області надіслало позивачу клопотання від 23.08.2018 року та 10.12.2018 року про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель (копії договорів оренди земельних ділянок).

За результатами перевірки наданих підприємством документів відповідачем 14.03.2019 року складені акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Перевіркою встановлено, що вказані земельні ділянки перебувають у комунальній власності, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.09 - для дослідних і навчальних цілей. На час проведення перевірки землі використовуються шляхом механічної обробки ґрунту, зроблений висновок, що земельні ділянки використовуються не за призначенням.

На підставі актів перевірки відповідачем 14.03.2019 року складено приписи № 67-ДК/0019Пр/03/01/19 та № 67-ДК/0020Пр/03/01/19 про усунення порушень земельного законодавства. Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Статтею 187 Земельного кодексу України встановлено, що контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України (стаття 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються зокрема шляхом проведення перевірок. Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель передбачені статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Як свідчать матеріали справи та докази, посадовою особою відповідача при проведенні перевірки у сфері державного контролю за використанням та охороною земель встановлено порушення позивачем вимог статей 22, 24, 92, 125, 126 Земельного кодексу України ( далі також ЗК України)

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з статтею 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України „Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до статті 25 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право постійного користування земельними ділянками посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до вказаної статті підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Статтею 108 Цивільного кодексу України встановлено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Верховний Суд України у своїй Постанові від 21.02.2011 № 21-3а-11 вказав, що приписи підпункту в ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

У той же час, при перетворенні правонаступник набуває у тому числі і право постійного користування земельною ділянкою, яке виникло у його попередника згідно із законодавством, чинним на момент виникнення такого права у останнього.

В свою чергу Приватне акціонерне товариство "Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві" як правонаступник внаслідок перетворення продовжує користуватись земельними ділянками на підставі чинного державного акту серії ХМ 035 на право постійного користування, набутого 28.12.1995 року на підставі рішення Війтовецької селищної Ради народних депутатів від 30 вересня 1993 року № 3.

Державний акт на право постійного користування землею серії ХМ 035 від 28 грудня 1995 року зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею відповідно до законодавства, що діяло на момент реєстрації.

Пунктом 2 Постанови КМУ від 02.04.2002 р. № 449 Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою встановлено, що раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб (Постанова Верховного суду України від 26.09.2011 р. № 6-14цс11).

Крім того, Конституційний Суд України рішенням від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005) визнав неконституційним положення пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві - без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Конституційний Суд України вказав на те, що юридичні особи на цій підставі не можуть втрачати раніше наданого їм права постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, документ, яким посвідчено право постійного користування земельною ділянкою (державний акт на право постійного користування землею), виданий відповідно до законодавства, яке діяло раніше, є дійсним та залишається чинним.

Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

- пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;

- пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року №563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Відтак, право постійного користування земельною ділянкою, набуте позивачем ( його попередниками) відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється навіть у тому разі, якщо особа, яка за чинним законом не може набути таке право, не здійснить переоформлення цього права в інший правовий титул.

Крім того, Законом України "Про Державний земельний кадастр" (чинний з 01.01.2013 р.) встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

З огляду на це, чинне законодавство не зобов'язує проводити переоформлення права користування земельними ділянками, яке виникло раніше, до набрання чинності ЗК України, а тому у господарюючих суб'єктів, які користувались земельними ділянками на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, не виникає обов'язок вчиняти дії щодо переоформлення існуючого права на право власності або право оренди.

Отже, оскільки позивач правомірно набув право постійного користування спірними земельними ділянками внаслідок правонаступництва прав та обов'язків від юридичної особи - попередника, яка на законних підставах набула вказане право, зміст приписів, складених відповідачем, не відповідає вимогам вищенаведеного законодавства та рішенням Конституційного суду України.

Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.97 року N 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При цьому, європейський суд з прав людини в своїх рішенням вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами держави та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, що відображено в ст.1, зокрема необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагається досягти шляхом позбавлення особи її права власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності, у тому числі і права користування, лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано принцип справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов'язок довести правомірність своїх рішень покладається на відповідача, який є суб'єктом владних повноважень.

На думку суду, відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність висновків перевірки, які покладено в основу оскаржених приписів №67-ДК/0019Пр/03/01/19 та №67-ДК/0020Пр/03/01/19 від 14.03.2019 року, зважаючи на що вони є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України на користь позивача слід також стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору відповідно до квитанції №20243447 від 11 квітня 2019 року в розмірі 3848,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправними та скасувати приписи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №67-ДК/0019Пр/03/01/19 та №67-ДК/0020Пр/03/01/19 від 14.03.2019 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві" судові витрати в сумі 3 848 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03 червня 2019 року

Позивач:Приватне акціонерне товариство "Війтовецьке підприємство по племінній справі в тваринництві" (вул. Миру, 1,Війтівці,Волочиський район, Хмельницька область,31256 , код ЄДРПОУ - 00711451) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39767479) Головуючий суддя І.С. Козачок