Рішення

від 28.05.2019 по справі 824/322/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/322/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюка О.В.,

представників позивача Пустовіта Ю.О., Лягу П.Ю. ,

представника відповідача Ахтемійчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого підприємства "СКІФ" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Мале підприємство "СКІФ" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001031401 від 12.03.2019 ГУ ДФС у Чернівецькій області на загальну суму 360 375,00 грн;

1.Аргументи учасників справи.

1.1. В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає, що на виконання протоколів зборів засновників позивача №14 від 23.02.2016, №18 від 31.07.2017 та №24 від 27.02.2018р.р. збільшено розмір статутного капіталу позивача за рахунок чистого нерозподіленого прибутку підприємства, з розподілом статутного капіталу між засновниками без зміни пропорцій (часток) всіх учасників. При цьому, здійснено дії по нарахуванню дивідендів на користь платників податку - засновників позивача, які жодним чином не змінили пропорцій (часток) участі всіх учасників у статутному капіталі емітента, що цілком відповідає визначенню доходів засновників, які згідно з пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу, адже в жодному з пунктів ст. 164 ПК України, яка визначає базу оподаткування, не зазначено, що доходи, які відповідають критеріям визначеним у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПК України, складають базу оподаткування.

Більше того, підпунктом 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України прямо передбачено, що доходи визначені ст. 165 ПК України не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу.

1.2. Позивач вважає, що пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ ПК України в якому вказано, що доходи зазначені у підпункті 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПК України тимчасово виключено з переліку доходів, які не підлягають оподаткуванню військовим збором, суперечать положенням п. 164.1 ст. 164 та пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України, де зазначено, що такі доходи не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу.

1.3. Крім того, на думку позивача, останній не є податковим агентом, який за вимогами пп. 1.5 п. 16-1 ПК України зобов`язаний утримувати та сплачувати військовий збір з доходів зазначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПК України, оскільки у пп. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПК України зазначено, що податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування, крім випадків, зазначених у пп.165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПК України.

Також вказує на те, що вимоги пп. 1.5. п. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ про те, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 ПК України є такими, що суперечать пп. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПК України.

1.4. У зв`язку з викладеним, позивач вважає, що до правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі слід застосувати презумпцію правомірності рішень платника податку, зміст якої закріплено у пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 56.21 ст. 56 ПК України, оскільки зазначені вище норми ПК України передбачають різне (множинне) тлумачення, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

В обґрунтування зазначеної позиції, посилається на ст. 19 Конституції України, практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі "Єлоєв проти України", п. 19 рішення у справі "Новік проти України", рішення Конституційного Суду України від 20.12.2017 у справі №1-5/2017, від 22.09.2005 у справі №1-17/2005. Додатково посилається на п. 44 Доповіді "Верховенство права", що схвалена Венеціанською комісією 25-26 березня 2011 року та висновки викладені доцентом, кандидатом юридичних наук Єфімовим О.М. 18.03.2019 щодо правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, отже не підлягає скасуванню, а тому у задоволенні позову просить відмовити повністю з огляду на наступне:

2.1. Під час проведення планової виїзної документальної перевірки за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 з`ясовано, що позивачем у податковому розрахунку (форма №1ДФ) відображено за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 дохід за ознакою "142" - дивіденди, які зазначені в п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПК України, що не обкладаються податком на доходи фізичних осіб.

За результатами вищевказаної перевірки встановлено порушення пп. 161 п.1.2., п1.7. підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом №71-ІІІ "Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014), з чого випливає, що позивачем не утримано в повному обсязі та не перераховано до бюджету військового збору на загальну суму 238 500 грн з нарахованих дивідендів фізичним особам - засновникам . У зв`язку з виявленим порушенням, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання з військового збору на загальну суму 360 375,00 грн, з них за основним платежем - 238 500,00 грн, за штрафними санкціями - 121 875,00 грн.

2.2. В обґрунтування правомірності оскаржуваного повідомлення-рішення відповідач зазначає, що відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України дивіденди зазначені у п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПК України не звільняються від оподаткування військовим збором.

У зв`язку з викладеним позивач, як податковий агент, відповідно до вимог пп. 1.2, 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та на підставі п. 162.1 ст. 162, пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165, пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПК України зобов`язаний був здійснити утримання та перерахування військового збору з суми нарахованих його засновникам дивідендів у 2016-2018р.р.

2.3. Заперечуючи проти позову, відповідач також звертав увагу суду на те, що виключення яке міститься у пп. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПК України не поширюється на порядок визначення та сплати військового збору, оскільки військовий збір не залежить від порядку виплати дивідендів, а тому, відповідно до вимог п. 176.2 ст. 176 ПК України, позивач зобов`язаний був своєчасно та повністю нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за його рахунок.

2.4. Позивач подав до суду відповідь на відзив в обґрунтування якого зазначив, що аргументи відповідача не спростовують законності доведеності та обґрунтованості позивних вимог.

2.5. Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив на адміністративний позов, в обґрунтування яких зазначені аналогічні доводи викладеним у відзиві.

3. Доводи учасників справи.

3.1. Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові та відповіді на відзив.

3.2. Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на доводи наведенні у відзиві на адміністративний позов.

4. Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

4.1. Згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 10.04.1991 проведено державну реєстрацію Малого підприємства "СКІФ". (а.с. 44-48)

4.2. Збори засновників МП "СКІФ" 23.02.2016 прийняли рішення про направлення на поповнення статутного капіталу підприємства на суму 5 100 000,00 грн за рахунок нерозподіленого прибутку, відповідно до процентної частки кожного із засновників, що вбачається з протоколу №14 від 23.02.2016. (а.с. 102, 103)

4.3. 31.01.2017 збори засновників МП "СКІФ" прийняли рішення про направлення на поповнення статутного капіталу підприємства на суму 5 000 000,00 грн за рахунок нерозподіленого прибутку, відповідно до процентної частки кожного із засновників, що вбачається з протоколу №18 від 31.01.2017. (а.с. 104)

4.4. Збори засновників МП "СКІФ" 27.02.2018 прийняли рішення про направлення на поповнення статутного капіталу підприємства на суму 5 800 000,00 грн за рахунок нерозподіленого прибутку, відповідно до процентної частки кожного із засновників, що вбачається з протоколу №24 від 27.02.2018. (а.с. 105)

4.5. Отже, зборами засновників позивача у 2016-2018 роках тричі приймалося рішення про збільшення статутного капіталу підприємства на загальну суму 15 900 000 грн (5 100 000 + 5 000 000 + 5 800 000) за рахунок нерозподіленого прибутку відповідно до процентної частки кожного із засновників.

4.6. Відповідно до змін №8 до нової редакції статуту МП "СКІФ" від 10.02.2015 (а.с. 42, 43) статутний фонд підприємства становив 9 200 000 грн (п.3.1 статуту).

З п. 3.2 цієї редакції статуту вбачається, що засновники мають у статутному фонді:

- ОСОБА_1 - 4 692 000 грн, що становить 51% голосів на зборах засновників;

- ОСОБА_2 - 3 128 000 грн, що становить 34% голосів на зборах засновників;

- ОСОБА_3 - 1 380 000 грн, що становить 15% голосів на зборах засновників.

4.7. Протоколом зборів засновників №24 від 27.02.2018 затверджено нову редакцію статуту Малого підприємства "СКІФ" (а.с. 9-15) відповідно до п. 3.1 якого статутний капітал підприємства було збільшено до 25 100 000,00 грн.

Згідно з п. 3.2 цієї редакції статуту засновники мають у статутному капіталі:

- ОСОБА_1 - 12 801 000 грн, що становить 51% голосів на зборах засновників;

- ОСОБА_2 - 8 534 000 грн, що становить 34% голосів на зборах засновників;

- ОСОБА_3 - 3 765 000 грн, що становить 15% голосів на зборах засновників.

4.8. Отже, статутний капітал позивача за період з 2016 по 2018 рік збільшився на 15 900 000 грн (9 200 000 + 15 900 000 = 25 100 000), що відповідає розміру, який встановлений зазначеними вище рішеннями зборів засновників позивача, без зміни процентної частки засновників у статутному капіталі.

4.9. В період з 28.12.2018 по 28.01.2019 ГУ ДФС у Чернівецькій області проводилась документальна планова виїзна перевірка Малого підприємства "СКІФ" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.09.2018.

Перевірка проводилась на підставі направлень від 27.12.2018 №2608, №2609, №2610, №2611 виданих ГУ ДФС у Чернівецькій області.

Копію наказу контролюючого органу №835 від 14.12.2018 з повідомленням про проведення документальної перевірки від 14.12.2018 №188 направлено листом від 17.12.2018 №6603/10/24-13-14-01 з повідомленням про вручення. Вручено 20.12.2018 головному бухгалтеру МП "СКІФ".

4.10. За наслідками вказаної вище перевірки ГУ ДФС у Чернівецькій області складено Акт перевірки №506/24-13-14-01/14267296 від 18.02.2019 року, в якому зафіксовані (окрім іншого ) порушення:

- п. 16-1, п.1.2, п.1.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у зв`язку з чим не утримано в повному обсязі та не перераховано до державного бюджету військового збору на загальну суму 238 500 грн з нарахованих дивідендів фізичним особам - засновникам. (а.с. 49-71)

4.11. Зазначеною перевіркою встановлено, що в період з 01.01.2015 по 30.09.2018 МП "СКІФ" здійснило реінвестицію нарахованих дивідендів на поповнення статутного капіталу при цьому розміри часток (пропорції участі) всіх учасників у результаті такого реінвестування залишились не змінними. У податковому розрахунку (форма №1ДФ) такі пільгові дивіденди вірно відображені за ознакою "142"

Так, позивачем в бухгалтерському обліку за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 відображено такі проводки:

- за період з 01.01.2016 по 31.12.2016:

Дт 441 Кт 671 на суму 5 100 000 грн "використання прибутку на нарахування дивідендів";

Дт 671 Кт 46 на суму 5 100 000 грн "спрямовано дивіденди на збільшення статутного капіталу";

- за період з 01.01.2017 по 31.12.2017:

Дт 441 Кт 671 на суму 5 000 000 грн "використання прибутку на нарахування дивідендів";

Дт 671 Кт 46 на суму 5 000 000 грн "спрямовано дивіденди на збільшення статутного капіталу";

- за період з 01.01.2018 по 30.09.2018:

Дт 441 Кт 671 на суму 5 800 000 грн "використання прибутку на нарахування дивідендів";

Дт 671 Кт 46 на суму 5 800 000 грн "спрямовано дивіденди на збільшення статутного капіталу".

Зазначені обставини вбачаються з п. 3.1.4.2.1 Акта. (а.с. 62)

4.12. З розрахунку податкового зобов`язання та штрафних фінансових санкцій до Акту від 18.02.2019 вбачається, що відповідачем виявлено заборгованість по військовому збору, яка становить 238 500,00 грн. (за 1 квартал 2016 року в сумі 76 500,00 грн, за 1 квартал 2017 року в сумі 75 000,00 грн, за 1 квартал 2018 року в сумі 87 000,00 грн), та визначено штрафні санкції - 121 875,00 грн (за 1 квартал 2016 року в сумі 19 125,00 грн (25% від розміру збору), за 1 квартал 2017 року в сумі 37 500,00 грн (50% від розміру збору), за 1 квартал 2018 року в сумі 65 250,00 грн (75% від розміру збору). (а.с. 101)

4.13. З податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку МП "СКІФ" (форма 1ДФ) за 1 квартал 2016 року вбачається, що з сум нарахованого та виплаченого доходу з ознакою "142" в загальному розмірі 5 100 000 грн (ряд. 21 - 1 734 000 грн + ряд. 109 - 2 601 000 грн + ряд. 176 - 765 000 грн) не нараховано і не сплачено податки. (а.с. 121-126)

4.14. Відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку МП "СКІФ" (форма 1ДФ) за 1 квартал 2017 року вбачається, що з сум нарахованого та виплаченого доходу з ознакою "142" в загальному розмірі 5 000 000 грн (ряд. 23 - 1 700 000 грн + ряд. 100 - 2 550 000 грн + ряд. 159 - 750 000 грн) не нараховано і не сплачено податки. (а.с. 127-132)

4.15. З податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку МП "СКІФ" (форма 1ДФ) за 1 квартал 2018 року вбачається, що з сум нарахованого та виплаченого доходу з ознакою "142" в загальному розмірі 5 800 000 грн (ряд. 30 - 1 972 000 грн + ряд. 114 - 2 958 000 грн + ряд. 157 - 870 000 грн) не нараховано і не сплачено податки. (а.с. 121-126)

4.16. 06.03.2019 за № 1345/10/24-13-14-01 ГУ ДФС у Чернівецькій області надіслало на адресу позивача надало відповідь про результат розгляду його заперечення №41 від 20.02.2019 на висновки викладені в п. 2 Акта перевірки. (а.с. 94-99)

У зазначених запереченнях позивач посилався на безпідставність висновків перевірки про те, що ним не утримано та не сплачено військовий збір з суми нарахованих засновникам дивідендів, адже такі доходи, на його думку не оподатковуються, оскільки вони були реінвестовані в збільшення статутного капіталу позивача без зміни розміру часток засновників.

Відповідач у наданій позивачу відповіді зазначив про обґрунтованість встановлення перевіркою порушення, що полягало у несплаті МП "СКІФ" військового збору із зазначених вище дивідендів.

4.17. У зв`язку з виявленим під час перевірки порушенням ГУ ДФС у Чернівецькій області прийняло податкове повідомлення-рішення №0001031401 від 12.03.2019, яким визначено грошове зобов`язання з військового збору на загальну суму 360 375,00 грн, з них за основним платежем - 238 500,00 грн, за штрафними санкціями - 121 875,00 грн. (а.с. 100)

4.18. Позивачем долучено до матеріалів позову висновок від 18.03.2019 доцента, кандидата юридичних наук Єфімова О.М. щодо обов`язку утримання (нарахування) та сплати (перерахування) військового збору суб`єктом господарювання при здійсненні операції з реінвестування дивідендів. У вказаному висновку науковець дійшов переконання, що у випадку здійснення суб`єктом господарювання операції з реінвестування дивідендів та дотримання при цьому вимог пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПК України, у такого суб`єкта господарювання відсутній обов`язок утримувати (нараховувати) та сплачувати (перераховувати) військовий збір, так як у такому випадку, він не є податковим агентом щодо військового збору і відповідний об`єкт оподаткування військовим збором не виникає взагалі.

5. До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті спору.

5.1. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПК України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПК України).

У пп. 164.2.8, 164.2 ст. 164 ПК України зазначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів.

Водночас, відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції від 28.12.2014, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. (п.п.1.3. п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Згідно п.п.1.1. п. 16-1 розділу 10 ХХ ПК України, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. (п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України)

Відповідно до ст. 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно з п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

У пп. 1.7 п. 16-1 ПК України підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено доходи, які звільнені від оподаткування військовим збором. Зокрема, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені вище норми суд дійшов висновку, що військовий збір є загальнодержавним збором, який встановлений тимчасово до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України шляхом внесення змін до Податкового кодексу України, а тому його нарахування на доходи визначені в пп. 165.1.8 п. 165.1 ст. 165 ПК України відповідає вимог п. 7.3 ст. 7 ПК України та принципам податкового законодавства.

Згідно з п. 7.1 ст. 7 ПК України під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи: - платники податку; - об`єкт оподаткування; - база оподаткування; - ставка податку; - порядок обчислення податку; - податковий період; - строк та порядок сплати податку; - строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Отже, визначення платників військового збору, порядок його обчислення, об`єкт оподаткування, база оподаткування, ставка та порядок сплати військового збору врегульовано нормами п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Ці норми є спеціальними нормами по відношенню до вимог розділу ІV "Податок на доходи фізичних осіб" ПК України, що регулюють загальний порядок оподаткування доходів фізичних осіб. А тому, п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України жодним чином їм не суперечать, оскільки визначає обов`язкову умову оподаткування доходів військовим збором, який є відмінним від інших видів оподаткування.

Вказані вище норми жодним чином не спростовують той факт, що базою оподаткування у спірних правовідносинах є сума дивідендів, які відповідають ознакам зазначеним у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПК України, нарахованих (виплачених, наданих) протягом звітного податкового періоду.

З огляду на наведене, суд не погоджується з позивачем стосовно доводів про те, що законодавством не встановлено базу оподаткування військовим збором дивідендів, які відповідають ознакам встановленим у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПК України.

5.2. Надаючи правовому оцінку доводам позивача з приводу того, що позивач не є у спірних правовідносинах податковим агентом на якого покладається обов`язок з нарахування, утримання та сплати (перерахування) військового збору до бюджету, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

У п. 168.1 ст. 168 ПК України визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Так, у вказаних нормах зазначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп. 168.1.1).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п. 168.1.5).

Відповідно до пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, з джерела їх походження в Україні є податковий агент (п. 171.2 ст. 171 ПК України).

Водночас відповідно до пп. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Разом з тим, норми пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 ПК України визначають, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб`єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Проаналізувавши зазначені вище норми податкового законодавства, суд дійшов висновку, що норми п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України носять спеціальний характер по відношенню до норм ст. 170 розділу IV ПК України. А тому, податковим агентом зі сплати військового збору, у спірних правовідносинах, є особа, яка нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, в даному випадку - МП "СКІФ", оскільки ним були нараховані дивіденди його засновникам, які спрямовані на збільшення статутного капіталу.

В свою чергу виключення, яке міститься у п.п.170.5.1 п.170.5. ст. 170 ПК України не поширюються на порядок визначення та сплати військового збору, оскільки військовий збір не залежить від порядку виплати дивідендів.

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Згідно п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

5.3. Суд не погоджується з висновком від 18.03.2019 науковця щодо обов`язку утримання (нарахування) та сплати (перерахування) військового збору суб`єктом господарювання при здійсненні операції з реінвестування дивідендів, оскільки він не є доказом в розумінні ч. 2 ст. 72 КАС України, а також не є висновком експерта у галузі права в розумінні ст. 112 КАС України. Вказані обставини унеможливлюють процесуальну можливість надання і посилання судом на вказаний висновок, як на джерело відомостей у галузі права. (ч.2 ст.113 КАС України)

Суд вважає за необхідне також зазначити і те, що аргументи позивача в частині посилань на рішення Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України є безпідставними, оскільки правовідносини, які наведені у вказаних рішеннях є не тотожними правовідносинам вказаного спору.

5.4. Враховуючи наведене вище, відповідач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений законами України та Конституцією України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дає суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Малого підприємства "СКІФ" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 червня 2019 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Мале підприємство"СКІФ" (вул. Вашківська, 26 А, м.Сторожинець, Чернівецька область, 59000, код ЄДРПОУ: 14267296)

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 39392513)

Суддя Боднарюк О.В.