Постанова

від 07.04.2021 по справі 824/322/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 824/322/19-а

адміністративне провадження № К/9901/32505/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Білоуса О.В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,

представника позивача Пустовіта Ю.О., Лягу П.Ю.,

представника відповідача Ахтемійчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Чернівецькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року (головуючий суддя Курко О.П., судді Біла Л.М., Гонтарук В.М.) у справі за адміністративним позовом Малого підприємства СКІФ до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року Мале підприємство СКІФ (далі - МП СКІФ ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - ГУ ДФС у Чернівецькій області), правонаступником якого є ГУ ДПС у Чернівецькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2019 року №0001031401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на 360 375 грн (у тому числі за податковим зобов`язанням - 238 500 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 121 875 грн.

В обґрунтування позову посилалося на те, що на виконання протоколів зборів засновників МП СКІФ від 23 лютого 2016 року №14, від 31 липня 2017 року №18 та від 27 лютого 2018 року №24 збільшено розмір статутного капіталу позивача за рахунок чистого нерозподіленого прибутку підприємства, з розподілом статутного капіталу між засновниками без зміни пропорцій (часток) всіх учасників. При цьому, здійснено дії по нарахуванню дивідендів на користь платників податку засновників МП СКІФ , які жодним чином не змінили пропорцій (часток) участі всіх учасників у статутному капіталі емітента, що цілком відповідає визначенню доходів засновників, які згідно з підпунктом 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу, адже в жодному із пунктів статті 164 ПК України, яка визначає базу оподаткування, не зазначено, що доходи, які відповідають критеріям визначеним у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 ПК України, складають базу оподаткування.

Водночас, підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України прямо передбачено, що доходи визначені статтею 165 ПК України не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу. Крім того, на думку позивача, останній не є податковим агентом, який за вимогами підпункту 1.5 пункту 16-1 ПК України зобов`язаний утримувати та сплачувати військовий збір з доходів зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 ПК України, оскільки у підпункті 170.5.1 пункту 170.5 статті 170 ПК України зазначено, що податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 ПК України.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2019 року №0001031401. Стягнуто на користь МП СКІФ за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Чернівецькій області понесені судові витрати у сумі 13513,14 грн.

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Чернівецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року залишити в силі.

У зв`язку з реорганізацією податкового органу та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, проведено заміну відповідача ГУ ДФС у Чернівецькій області на його правонаступника - ГУ ДПС у Чернівецькій області.

МП СКІФ скористалося своїм правом та надіслало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначило, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 10 квітня 1991 року проведено державну реєстрацію МП СКІФ .

Зборами засновників МП СКІФ прийнято рішення про направлення на поповнення статутного капіталу підприємства на суму 5 100 000 грн за рахунок нерозподіленого прибутку, відповідно до процентної частки кожного із засновників, що підтверджується протоколом від 23 лютого 2016 року №14.

31 січня 2017 року зборами засновників МП СКІФ прийнято рішення про направлення на поповнення статутного капіталу підприємства на суму 5 000 000 грн за рахунок нерозподіленого прибутку, відповідно до процентної частки кожного із засновників, що підтверджується протоколом від 31 січня 2017 року №18.

Зборами засновників МП СКІФ прийнято рішення про направлення на поповнення статутного капіталу підприємства на суму 5 800 000 грн за рахунок нерозподіленого прибутку, відповідно до процентної частки кожного із засновників, що підтверджується протоколом від 27 лютого 2018 року №24.

Тобто, зборами засновників МП СКІФ у 2016-2018 роках приймалися рішення про збільшення статутного капіталу підприємства на загальну суму 15 900 000 грн (5 100 000 + 5 000 000 + 5 800 000) за рахунок нерозподіленого прибутку відповідно до процентної частки кожного із засновників.

Відповідно до змін №8 до нової редакції статуту МП СКІФ від 10 лютого 2015 року статутний фонд підприємства становив 9 200 000 грн (пункт 3.1 статуту).

Згідно пункту 3.2 цієї редакції статуту вбачається, що засновники мають у статутному фонді: ОСОБА_1 - 4 692 000 грн, що становить 51% голосів на зборах засновників; ОСОБА_2 - 3 128 000 грн, що становить 34% голосів на зборах засновників; ОСОБА_3 - 1 380 000 грн, що становить 15% голосів на зборах засновників.

Протоколом зборів засновників від 27 лютого 2018 року №24 затверджено нову редакцію статуту МП СКІФ , відповідно до пункту 3.1 якого статутний капітал підприємства було збільшено до 25 100 000 грн.

Згідно із пунктом 3.2 цієї редакції статуту засновники мають у статутному капіталі: ОСОБА_1 - 12 801 000 грн, що становить 51% голосів на зборах засновників; ОСОБА_2 - 8 534 000 грн, що становить 34% голосів на зборах засновників; ОСОБА_3 - 3 765 000 грн, що становить 15% голосів на зборах засновників.

Таким чином, статутний капітал МП СКІФ за період з 2016 року по 2018 рік збільшився на 15 900 000 грн (9 200 000 + 15 900 000 = 25 100 000), що відповідає розміру, який встановлений зазначеними вище рішеннями зборів засновників позивача, без зміни процентної частки засновників у статутному капіталі.

ГУ ДФС у Чернівецькій області у період з 28 грудня 2018 року по 28 січня 2019 року на підставі наказу від 14 грудня 2018 року №835 проведено документальну планову виїзну перевірку МП СКІФ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, валютного - за період з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року, за результатами якої 18 лютого 2019 року складено Акт №506/24-13-14-01/14267296 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акта перевірки, позивачем порушено пункти 16-1, 1.2, 1.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), з урахуванням змін, внесених Законом №71-ІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року, а саме не утримано у повному обсязі та не перераховано до бюджету військового збору на загальну суму 238 500 грн з нарахованих дивідендів фізичним особам засновникам.

Вказаною перевіркою встановлено, що у період з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року МП СКІФ здійснило реінвестицію нарахованих дивідендів на поповнення статутного капіталу при цьому розміри часток (пропорції участі) всіх учасників у результаті такого реінвестування залишились не змінними. У податковому розрахунку (форма №1ДФ) такі пільгові дивіденди вірно відображені за ознакою 142 .

Так, позивачем у бухгалтерському обліку за період з 1 січня 2015 року по 30 вересня 2018 року відображено такі проводки:

- за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: Дт 441 Кт 671 на суму 5 100 000 грн використання прибутку на нарахування дивідендів ; Дт 671 Кт 46 на суму 5 100 000 грн спрямовано дивіденди на збільшення статутного капіталу ;

- за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року: Дт 441 Кт 671 на суму 5 000 000 грн використання прибутку на нарахування дивідендів ; Дт 671 Кт 46 на суму 5 000 000 грн спрямовано дивіденди на збільшення статутного капіталу ;

- за період з 1 січня 2018 року по 30 вересня 2018 року: Дт 441 Кт 671 на суму 5 800 000 грн використання прибутку на нарахування дивідендів ; Дт 671 Кт 46 на суму 5 800 000 грн спрямовано дивіденди на збільшення статутного капіталу .

Наведені вище обставини зазначені у пункті 3.1.4.2.1 Акта перевірки. Із розрахунку податкового зобов`язання та штрафних фінансових санкцій до Акта перевірки від 18 лютого 2019 року вбачається, що відповідачем виявлено заборгованість по військовому збору, яка становить 238 500 грн (за І квартал 2016 року у сумі 76 500 грн, за І квартал 2017 року у сумі 75 000 грн, за І квартал 2018 року у сумі 87 000 грн), та визначено штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 121 875 грн (за І квартал 2016 року у сумі 19125 грн (25% від розміру збору), за І квартал 2017 року у сумі 37 500 грн (50% від розміру збору), за І квартал 2018 року у сумі 65 250 грн (75% від розміру збору).

З розрахунку контролюючого органу сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум отриманого з них податку МП СКІФ (форма 1ДФ) за І квартал 2016 року вбачається, що з сум нарахованого та виплаченого доходу з ознакою 142 у загальному розмірі 5 100 000 грн (ряд. 21 1 734 000 грн + ряд. 109 2 601 000 грн + ряд. 176 765 000 грн) не нараховано і не сплачено податки.

Згідно із розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум отриманого з них податку МП СКІФ (форма 1ДФ) за 1 квартал 2017 року вбачається, що з сум нарахованого та виплаченого доходу з ознакою 142 у загальному розмірі 5 000 000 грн (ряд. 23 1 700 000 грн + ряд. 100 2 550 000 грн + ряд. 159 750 000 грн) не нараховано і не сплачено податки.

З розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум отриманого з них податку МП СКІФ (форма 1ДФ) за 1 квартал 2018 року вбачається, що з сум нарахованого та виплаченого доходу з ознакою 142 у загальному розмірі 5 800 000 грн (ряд. 30 1 972 000 грн + ряд. 114 2 958 000 грн + ряд. 157 870 000 грн) не нараховано і не сплачено податки.

МП СКІФ на Акт перевірки було надіслано заперечення, в яких позивач посилався на безпідставність його висновків, вказуючи на те, що ним не утримано та не сплачено військовий збір з суми нарахованих засновникам дивідендів, оскільки такі доходи, на думку позивача, не оподатковуються, так як вони були реінвестовані в збільшення статутного капіталу позивача без зміни розміру часток засновників.

Контролюючий орган 6 березня 2019 року надіслав позивачу відповідь про результати розгляду його заперечень на Акт перевірки №1345/10/24-13-14-01, в якій зазначив про обґрунтованість встановлення перевіркою порушення, що полягало у несплаті МП СКІФ військового збору із зазначених вище дивідендів.

На підставі Акта перевірки відповідачем 12 березня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001031401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на 360 375 грн (у тому числі за податковим зобов`язанням - 238 500 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 121 875 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, прийнятим ГУ ДФС у Чернівецькій області 12 березня 2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним та про його скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції погодився з позицією контролюючого органу, що не звільняються від оподаткування військовим збором дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявні суперечності між нормами підпунктів 1.2 та 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України. Адже, підпункт 1.2 фактично визначає об`єкти оподаткування військовим збором, відсилаючи до статті 163 ПК України. Водночас, підпункт 1.7 фактично визначає, що доходи платника податків у вигляді дивідендів, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, не входять до переліку доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором. Звільнятися чи не звільнятися від оподаткування можуть лише доходи, які є об`єктом оподаткування, а в даному випадку такі дивіденди відповідно до підпункту 1.2 не є об`єктом оподаткування, а тому норми пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, в тому числі і вимоги підпункту 1.7, на них не поширюються.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій; далі - КАС України) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції не відповідає.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови неправильно застосовано норми матеріального права та, як наслідок, надано помилкову оцінку обставинам справи, у результаті чого скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Відповідно до підпункту 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Згідно підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів.

Водночас, відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (в редакції від 28 грудня 2014 року, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

За приписами підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Підпунктом 1.1 пункту 16-1 розділу 10 ХХ ПК України, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 162.1 статті 162 ПК України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Статтею 163 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно із підпунктом 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

У підпункті 1.7 пункту 16-1 ПК України підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що доходи, які звільнені від оподаткування військовим збором. Зокрема, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що військовий збір є загальнодержавним збором, який встановлений тимчасово до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, шляхом внесення змін до Податкового кодексу України, а тому його нарахування на доходи визначені у підпункті 165.1.8 пункту 165.1 статті 165 ПК України відповідають вимогам пункту 7.3 статті 7 ПК України та принципам податкового законодавства.

За приписами пункту 7.1 статті 7 ПК України, під час встановлення податку обов`язково визначаються такі елементи: платники податку; об`єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Тобто, визначення платників військового збору, порядок його обчислення, об`єкт оподаткування, база оподаткування, ставка та порядок сплати військового збору врегульовано нормами пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Ці норми є спеціальними нормами по відношенню до вимог розділу ІV Податок на доходи фізичних осіб ПК України, що регулюють загальний порядок оподаткування доходів фізичних осіб. Таким чином, пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України жодним чином їм не суперечить, оскільки визначає обов`язкову умову оподаткування доходів військовим збором, який є відмінним від інших видів оподаткування.

Зазначені вище норми жодним чином не спростовують той факт, що базою оподаткування у спірних правовідносинах є сума дивідендів, які відповідають ознакам зазначеним у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 ПК України, нарахованих (виплачених, наданих) протягом звітного податкового періоду.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на помилковість доводів позивача про те, що законодавством не встановлено базу оподаткування військовим збором дивідендів, які відповідають ознакам встановленим у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 ПК України.

Також колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком Чернівецького окружного адміністративного суду про помилковість тверджень МП СКІФ з приводу того, що останнє не є у спірних правовідносинах податковим агентом на якого покладається обов`язок з нарахування, утримання та сплати (перерахування) військового збору до бюджету, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

Пунктом 168.1 статті 168 ПК України визначено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Згідно із підпунктами 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 вказаного Кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

За приписами підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 171.2 статті 171 ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, з джерела їх походження в Україні є податковий агент.

Водночас, відповідно до підпункту 170.5.1 пункту 170.5 статті 170 ПК України, податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Разом з тим, підпункт 170.5.2 пункту 170.5 статті 170 ПК України визначає, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб`єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що норми пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України носять спеціальний характер по відношенню до приписів статті 170 розділу IV ПК України. Таким чином, податковим агентом зі сплати військового збору, у спірних правовідносинах, є особа, яка нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, в даному випадку це МП СКІФ , оскільки ним було нараховано дивіденди його засновникам, які спрямовані на збільшення статутного капіталу.

При цьому виключення, яке міститься у підпункті 170.5.1 пункту 170.5 статті 170 ПК України не поширюються на порядок визначення та сплати військового збору, оскільки військовий збір не залежить від порядку виплати дивідендів.

За приписами підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Пунктом 176.2 статті 176 ПК України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2019 року №0001031401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору на 360 375 грн.

Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необґрунтованості позовних вимог МП СКІФ про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Сьомий апеляційний адміністративний суд неправильно застосував норми матеріального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Частинами першою та другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року підлягає скасуванню, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Чернівецькій задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року скасувати.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 12 квітня 2021 року.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх