Рішення

від 30.05.2019 по справі 640/5716/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30 травня 2019 року №640/5716/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Підприємства "Барекс ЛТД" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картку відмови,

Підприємство "Барекс ЛТД" звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2019/000032/2 від 28.03.2019 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2019/00156 від 28.03.2019.

Ухвалою суду від 23.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, надано час сторонам для подання заяв по суті. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи в найкоротші строки в зв'язку з важливістю справи для підприємства, оскільки надміру сплачені платежі призвели до зростання ціни товару, наслідком чого є очевидний ризик втрати контрагентів. Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, оскільки йдеться про кошти Державного бюджету України та правом сторони висловити свою позицію у відкритому судовому засіданні. Судом відмовлено в задоволенні клопотання, позаяк оскаржувані рішення, подані сторонами заяви по суті і докази є достатніми для вирішення спору, підстави позву та заперечення не потребують уточнень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДП "Барекс ЛТД" для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту, проте відповідачем, протиправно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, які підлягають скасуванню.

Відповідачем подано відзив, відповідно до якого позов не визнано. У відзиві зазначено, що декларантом документально не підтверджені відомості числових значень складової митної вартості товарів на перевезення, не забезпечено перекладу копії митної декларації відправлення №425820180001092601 згідно зі статтею 254 Митного кодексу України, висновок цінової експертизи від 14.12.2018 №Ц-831 стосувався іншої поставки.

Розглянувши адміністративний позов, відзив, дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Між ДП "Барекс ЛТД" (покупець) та Sunshine Tiles Co P (India) (продавець) укладено контракт від 23.11.2017 №1-13/1117. Згідно з умовами вказаного контракту продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити товари, відповідно до інвойсів до цього контракту на кожну окрему поставку.

Відповідно до контракту поставка товару здійснюється на умовах Франко борт (Free On Board, FOB) місце призначення порт Мундра (пункту 4.1). Оплата за товар здійснюється покупцем на банківський рахунок продавця, на підставі виставленого Інвойса. Умови оплати кожної окремої партії товару зазначаються в інвойсах, які є невід'ємною частиною вказаного Контракту (пункт 3.2).

На виконання умов Контракту продавцем виписаний Інвойс від 03.02.2019 №ЕХР-639-І2018/9 ЕХР-639-ІІ2018/9, за яким покупець повинен сплатити 100% вартості товару, що складає 5650,56 доларів США, після отримання поштою коносаменту.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 28.02.2019 №209 позивачем сплачено продавцю 100% вартості товару, зазначеної в інвойсі - 5650,56 доларів США.

З метою ввезення на територію України товару згідно з інвойсом від 03.02.2019 №EXP-639-І 2018/19 ЕХР-639-ІІ-2018/19 та його митного оформлення, позивачем подана митна декларація від 28.03.2019 №UA100070/2019/233890, декларація митної вартості №UA100070/2019/233890 та документи, що підтверджують заявлену митну вартість:

- інвойс від 03.02.2019 №EXP-639-І-2018/19 EXP-639-ІІ-2018/19;

- пакувальний лист від 03.02.2019 №EXP-639-І-2018/19 EXP-639-ІІ-2018/19;

- Bill of lading (коносамент) від 12.02.2019 №EID0240946;

- сертифікат походження від 06.02.2019 №67298;

- накладна від 25.03.3019 №42964239, платіжне доручення від 28.02.2019№209, прайс-лист виробника від 28.11.2018;

- Експертний висновок Київської ТПП від 18.03.2019 №Ц-216/2;

- експортна декларація країни відправлення від 03.02.2019 №1776511;

- довідка про вартість морського фрахту з транспортування від 22.03.20189 з перекладом від 22.03.2019;

- лист про нестрахування вантажу від 22.03.2019 №1-22/0319;

- договір надання транспортно-експедиторських послуг від 01.03.2017 №1-01/0317;

- додаток від 01.02.2019 №101 до договору від 01.03.2017 №1-01/0317;

- контракт від 23.11.2017 №1-23/1117.

Листом від 28.03.2019, направленого засобами електронного зв'язку, інспектором Могилою В.В. повідомлено позивача про проведення митного огляду.

За результатами проведення митного огляду складено акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.03.2019

Інспектором Могилою В.В., 28.03.2019, засобами електронного зв'язку (електронною поштою) на адресу декларанта надіслано запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості:

1) відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 та договору від 01.03.2017 №1-01/0317 - рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури;

2) відповідно до пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України та статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" від 01.07.2004 №1955-IV - документи (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб'єктами господарювання, що залучаються до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади;

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) ліцензійний чи авторський договір покупця , що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

5) каталоги, специфікації виробника товару.

Відповідно до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними Митної вартості товару.

На виконання вимог органу доходів і зборів позивачем 28.03.2019, засобами електронного зв'язку (електронною поштою) направлено заяву №1-28/0319 з додатковими документами для підтвердження заявленої митної вартості:

- видаткова накладна від 13.07.2018 №3439;

- податкова накладна 13.07.2018 №2018;

- копія каталогу продукції "Sunshine Tiles Co P Ltd".

Старшим державним інспектором Могилою В.В. було прийнято рішення від 28.03.2019 про коригування митної №UA100070/2019/000032/2 та відмовлено позивачу в митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.03.2019 №UA100070/2019/00156.

З метою здійснення митного оформлення товару та пропуску товарів через митний кордон України, позивачем подано нову митну декларацію від 28.03.2019 №UA100070/2019/233926 та декларацію митної вартості №UA100070/2019/233926 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 48.584,93 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). В разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п'ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

Частиною дванадцятою статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2019 (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що на момент митного оформлення додані до електронної митної декларації документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що слугувало підставою для початку процедури консультацій між митним органом та декларантом.

На думку суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Митним органом було встановлено, що товари задекларовано на умовах FOB-Mudra. Згідно коносаменту від 12.02.2019 №EID0240946 морським агентом перевізника виступає Signed for the carrier CMA CGM S.A. Декларантом для підтвердження витрат на транспортування вантажу надано договір експедирування від 01.03.2017 №1-01/0317 та додаток №101 до цього договору, згідно з яким експедитором виступає підприємство Bareks dis Ticaret A.S. (Туреччина), клієнтом підприємство "Барекс ЛТД". Відповідачем зазначено, що обидва підприємства є пов'язаними особами. Підприємство Bareks dis Ticaret A.S. не визначено агентом перевізника Signed for the carrier CMA CGM S.A., що забезпечує перевезення вантажів згідно з коносаментом. Тарифи на перевезення вантажів, що застосовуються під час перевезення з Китаю до України вантажів 20-футовими контейнерами вище, ніж задекларовані декларантом.

Як уже зазначалось, позивачем в підтвердження витрат на транспортування вантажу надано договір експедирування від 01.03.2017 №1-01/0317 та додаток №101 до даного договору, згідно з яким експедитором виступає підприємство Bareks dis Ticaret A.S., клієнтом ДП "Барекс ЛТД".

Зазначеним договором передбачено: експедитор зобов'язується організувати транспортування, перевалку, стафірування, расстафірування та інші транспортно-експедиторські послуги експортно-імпортних та транзитних навалювальних, генеральних та штучних вантажів у відповідності до зовнішньоекономічних торгових контрактів клієнта при перевезенні автомобільним, залізничним, морським транспортом, а також в стандартних 20-ти та 40-ка футових контейнерах за маршрутами, вказаними клієнтом, а клієнт зобов'язується сплатити за наданні експедиторам послуги на умовах, передбачених даним договором (пункт 1.1); відповідно до предмету даного договору експедитор зобов'язується організувати перевезення вантажів і/або інші, пов'язані з цим послуги щодо вантажу за умовами, що вказані в цьому договорі, додатках до нього, коносаментах и CMR (підпункт 2.1.1 договору); договору експедитор має право залучати третіх осіб до виконання своїх обов'язків за даним договором (підпункт 2.3.4).

Відповідно до додаткової угоди від 01.02.2019 №101 до договору від 01.03.2017 №1-01/0317: експедитор бере на себе зобов'язання надати клієнту комплекс транспортно-експедиторських послуг: кількість та тип транспорту Контейнер - 4х20'DV; вантаж - керамічна плитка; пакування - картонні коробки на піддоні; вага вантажу брутто - до 27 мт/20'DV; маршрут - FIFO порт Мундра, Індія- порт Одеса, Україна (пункт 1); вартість послуг становить 500 (п'ятсот) доларів США за один 20'DV контейнер (пункт 2).

Крім того, Експертний висновок Київської ТПП від 18.03.2019 №Ц-216/2 стосується того самого товару, від того самого постачальника та на виконання того самого договору. Відтак, доводи відповідача щодо неможливості використання цього висновку, оскільки стосуються іншої поставки є необґрунтованим.

За висновком суду, відповідачем не наведено обґрунтованих сумнівів щодо ціни товару, витрат на перевезення, визначених в довідці про транспортні витрати. Так, відповідачем не доведено, які саме докази слугували підтвердженням обґрунтованих сумнівів щодо заниження позивачем сум, сплачених за перевезення. Не обґрунтовано, яким чином вплинуло на ціну перевезення висновок митного органу про пов'язаність перевізника та експедитора. На противагу цьому, декларантом подані документи, які підтверджують договірні відносини щодо перевезення та сплату відповідних сум.

Щодо страхування товару, то умови поставки FOB згідно правил Інкотермс 2010 не передбачають обов'язкового страхування. Умови контракту від 23.11.2017 №1-23/1117 також не передбачають обов'язок сторін здійснити страхування товару, тому страхові документи не могли бути надані митниці через відсутність факту їх існування, про що декларантом повідомлялось.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом.

У відзиві представником відповідача зазначено, що позивачем не забезпечено відповідно до статті 254 МК України перекладу копії митної декларації країни відправлення №425820180001092601.

Відповідно до статті 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, митний орган може вимагати переклад документів українською мовою лише в разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

З аналізу наданих позивачем митному органу документів на підтвердження митної вартості імпортованого товару, встановлено, що вони складені українською, російською та англійською мовами.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність обґрунтування та доказів на підтвердження необхідності здійснення перекладу документів у зв'язку для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, суд вважає необґрунтованими зазначені доводи контролюючого як підставу невизнання митної вартості імпортованих товарів.

Як убачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: "митна вартість визнана із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Джерело інформації - МД від 17.01.2019 №UA 100120/2019/187244".

Згідно зі статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п'ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно з частиною першою статтею 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судом зазначалось, що підставою застосування резервного методу зазначено незабезпечення перекладу декларації та неможливості застосування цінової експертизи, які судом спростовано та визнано необґрунтованими.

Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. В порушення наведених норм МК України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2019 №UA100070/2019/000032/2.

Оскільки на час формування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA100070/2019/00156 були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 МК України, відповідне рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2019 №UA100070/2019/000032/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 28.03.2019 №UA100070/2019/00156 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (платіжні доручення від 01.04.2019 №2997 та від 12.04.2019 №3063).

Отже, на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 28 березня 2019 року №UA100070/2019/000032/2.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС від 28 березня 2019 року №UA100070/2019/00156.

Стягнути на користь Підприємства "Барекс ЛТД" 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Позивач - Підприємство "Барекс ЛТД" (ідентифікаційний код 20070451, місцезнаходження: 03134, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 42-44, офіс 317-1).

Відповідач - Київська міська митниця ДФС (ідентифікаційний код 39422888, місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8 А).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець