Рішення

від 28.02.2020 по справі 640/5716/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/5716/19

н/п 2/953/356/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,

при секретарі - Медведєвої Я.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, яким просить усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні, володінні та розпорядженні будинком АДРЕСА_1 . Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, будинком, за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є власником житлового будинку надвірними будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі - продажу від 25 грудня 2001 року, посвідчений приватним нотаріусом Молодчою Г.М. Харківського міського нотаріального округу. Договір зареєстровано у Харківському міському бюро технічної інвентаризації у реєстрі за № -14199 26 грудня 2001 року. У зазначеному будинку зареєстрована її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , онук - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . До купівлі будинку вона та діти проживали за адресою АДРЕСА_2 . Зазначила, що у будинок вселилася тільки вона, ні донька, ні сини до будинку не вселялися а тільки зареєстрували в ньому своє місце мешкання. Належного їм майна у будинку не має, вони живуть окремо, тобто добровільно прийняли рішення мешкати окремо від неї. Ніхто з них не повертався з метою проживання до зазначеного будинку, ніякого зв`язку з будинком не підтримують, не виконують ніяких обов`язків як члени власника житлового будинку по сплаті за комунальних послуг, зберігають у будинку лише місце реєстрації свого мешкання, чим порушують її права як власника будинку. Ні яких дій з їх боку пов`язаних зі збереженням за ними права користування житловим приміщенням не здійснювалось. Відповідачі не мешкають в житловому приміщенні без поважних причин більш вісімнадцяти років , тому вважаються таким що втратили право користування належним мені житловим будинком.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.04.2019 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.06.2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позивач надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила позов задовольнити, не заперечувала про винесення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з"явились, повідомлялись належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні поштові конверти з відміткою про відсутність адресату за адресою, зазначеною в позовній заяві, що свідчить про належне повідомлення відповідачів. Заяв про відкладення розгляду справи, розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що позивач є власником житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії договору купівлі-продажу АЕІ № 463008 від 14.01.2002 року, засвідченого нотаріусом 8 ХДНК м. Харкова Молодчою Г.М., ОСОБА_5 продав ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 8ХДНК, за реєстровим № 3-9 від 13.01.1987 року зареєстрований у Харківському міському бюро технічної інвентарізації 27.01.1987 року за № 31614.

Відповідно до інформаційної довідки з реєстру територіальної громади м. Харкова від 14.02.2019 року, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки Київського відділу ГУНП в Харківський області від 12.11.2019 року від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до Київського ВП заяв на повідомлень, щодо порушення їх прав на проживання по АДРЕСА_1 , не надходило.

Вжитими заходами, встановити фактичне місце перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не надалось можливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, частиною 1 ст. 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати приміщення для власного проживання, проживання членів його сім`ї, інших осіб.

На підставі ст. 391 ЦК України закріплено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Підстави для збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами, визначені ст. 71 Житлового кодексу України, відсутні. Приписами ст. 72 Житлового кодексу визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідачів наміру проживати за місцем реєстрації та користуватися житловою площею немає, у спірному будинку не проживають протягом тривалого часу з 2002 року. Наявність реєстрації відповідачів у будинку перешкоджає позивачу здійснювати право власності, оскільки передбачає право відповідачів на кор истування житловим приміщенням за місцем реєстрації.

Існування домовленості між сторонами про право користування житловим приміщенням не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 317, 319, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 264-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні, володінні та розпорядженні будинком АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, будинком, за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 10.03.2020 року.

Суддя І.В. Ніколаєнко