Рішення

від 31.05.2019 по справі 826/9364/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 травня 2019 року справа №826/9364/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінтайм" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Фінтайм") доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі по тексту - відповідач, НКЦПФР) провизнання протиправними та скасування постанов від 13 липня 2017 року №17-ЦД-1-Т-л та №18-ЦД-1-Т-л В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку із протиправністю винесених постанов, оскільки у діях позивача відсутні ознаки порушення, а самі порушення встановлені неправомірно у зв`язку з тим, що критерії оцінювання згідно наказу №126 є рекомендованими, а не обов`язковими до виконання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2017 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, зазначивши, що у відношенні позивача складено акти, якими встановлено порушення вимог законодавства при здійсненні ідентифікації та вивчення клієнта ПрАТ "Амріта"; за результатами проведеної перевірки у відношенні позивача винесено оскаржувані постанови у відповідності до вимог законодавства та в межах наданих повноважень, а тому відсутні підстави для їх скасування.

У судовому засіданні 14 грудня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Матеріали справи підтверджують, що ЦТД НКЦПФР складено акт №10-ЦД-1-Т-л про правопорушення від 29 листопада 2016 року, яким встановлено порушення ТОВ "Фінтайм" вимог частини першої статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а саме: при здійсненні ідентифікації та вивчення клієнта ПрАТ "Амріта" позивач, як суб`єкт фінансового моніторингу, визначив рівень ризику цього клієнта як "низький". Згідно пункту 11 опитувальника (для юридичної особи - резидента) ПрАТ "Амріта" від 12 серпня 2016 року до договору №290-Д від 18 березня 2016 року діяльність юридичної особи за даними фінансової звітності є збитковою. Розмір статутного капіталу складає 100 080,00 грн. інформація про порядок та місце оприлюднення останньої річної фінансової звітності www.smida.gov.ua. Згідно даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України зазначено: розрахункова вартість чистих активів (тис. грн.) за звітний період склала "-4", за попередній - "12.5"; статутний капітал (тис. грн.) та скоригований статутний капітал (тис. грн.) за звітний та за попередній періоди склав "100.1"; висновок: вартість чистих активів акціонерного товариства менша від статутного капіталу (скоригованого). Вартість чистих активів товариства менша від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом. Відповідно до вимог пункту 3 статті 155 Цивільного кодексу України передбачена ліквідація товариства. Оскільки вартість чинних активів ПрАТ "Амріта" є меншою від уставного капіталу, рівень ринку такого клієнта не може бути визначений як "низький". Дане порушення вчинено позивачем повторно згідно постанови №19-ЦД-1Т-л про накладання санкції за правопорушення від 02 квітня 2014 року.

За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, уповноваженими особами відповідача прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №17-ЦД-1-Т-л від 13 липня 2017 року, відповідно до якої до ТОВ "Фінтайм" застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 25 000,00 грн.

Актом ЦТД НКЦПФР №11-ЦД-1-Т-л від 29 листопада 2016 року про правопорушення встановлено порушення ТОВ "Фінтайм" пункту 22 частини другої статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а саме: під час вивчення клієнта ОСОБА_1 (фізична особа - нерезидент), позивачем не з`ясовано інформацію про зміст діяльності клієнта та фінансовий стан. Згідно опитувальника для фізичної особи (нерезидент) ОСОБА_1 . від 04 серпня 2016 року, пунктом 7 зазначено: "Інформація про фінансовий стан: заробітна плата". Дане поняття не дає можливості встановити фінансовий стан клієнта. В пункті 8 "Зміст діяльності" та пункті 8.1 "Місце роботи, займана посада" опитувальника відсутня будь-яка інформація. Дане порушення вчинено позивачем повторно згідно постанови №18-ЦД-1Т-л про накладання санкції за правопорушення від 02 квітня 2014 року.

За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, уповноваженими особами відповідача прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №18-ЦД-1-Т-л від 13 липня 2017 року, відповідно до якої до ТОВ "Фінтайм" застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 25 000,00 грн.

Крім того, відповідачем направлено на адресу ТОВ "Фінтайм" вимогу №10-ЦД-1-Т-л від 13 липня 2017 року про усунення порушення законодавства щодо запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у термін до 14 серпня 2017 року, а саме: з`ясувати інформацію про міст діяльності клієнта ОСОБА_1 (фізична особа-нерезидент) та його фінансовий стан, та до 14 серпня 2017 року письмового повідомити уповноважену особу Комісії про виконання цієї вимоги шляхом надання завірених належним чином копій підтверджуючих документів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Згідно з положеннями статті 2 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою: реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку; інтеграції в європейський та світовий фондові ринки; дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства; запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів; контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Пунктом 4 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" визначено, що основним завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 2 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Учасники фондового ринку - емітенти (у тому числі іноземні) або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об`єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" суб`єктами первинного фінансового моніторингу є: 1) банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи; 2) платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем; 3) товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами; 4) професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів); 5) оператори поштового зв`язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів; 6) філії або представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України; 7) спеціально визначені суб`єкти первинного фінансового моніторингу; г) нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об`єднання, аудитори, аудиторські фірми, суб`єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб`єкти господарювання, що надають юридичні послуги (крім осіб, що надають послуги в рамках трудових правовідносин); 8) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Відповідно до пунктів 2, 22, 24, 25 частини другої статті 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний: здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом; проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; виконувати вимоги відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання та нагляду за суб`єктами первинного фінансового моніторингу, щодо виконання (усунення порушень) вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; підтверджувати під час проведення верифікації відповідність ідентифікаційних даних особи клієнта (представника клієнта) відомостям, зазначеним в отриманих від нього офіційних документах, а також відповідність оформлення офіційних документів вимогам законодавства та перевіряти їх чинність (дійсність).

Частиною третьою статті 6 вказаного Закону визначено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та суб`єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, і вживати застережних заходів щодо клієнтів, стосовно яких встановлено високий ризик.

З аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що на ТОВ "Фінтайм" як суб`єкта первинного фінансового моніторингу, покладено обов`язок при проведенні оцінки ризику своїх клієнтів враховувати критерії ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та суб`єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації.

Відповідно до положень частини першої статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати управління ризиками з урахуванням результатів ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення управління ризиками враховує рекомендації, визначені чи надані відповідними суб`єктами державного фінансового моніторингу, які згідно з цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Станом на момент вчинення ТОВ "Фінтайм" правопорушення діяли Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, затверджені наказом Державного комітету фінансового моніторингу України 03 серпня 2010 року №126 (далі по тексту - Критерії №126), які втратили чинність 19 серпня 2016 року на підставі наказу Міністерства фінансів України №584 від 08 липня 2016 року.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв №126 критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (далі - Критерії ризику) розроблені відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" з метою виконання суб`єктами первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, щодо здійснення ними класифікації своїх клієнтів з урахуванням Критеріїв ризику.

Пунктом 2 Критеріїв №126 визначено, що їх використовують у своїй діяльності такі суб`єкти первинного фінансового моніторингу (далі - суб`єкти), їх відокремлені підрозділи: банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи; платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи; товарні, фондові та інші біржі; професійні учасники ринку цінних паперів; компанії з управління активами; оператори поштового зв`язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів; філії або представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України; суб`єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна; суб`єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує суму 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень; суб`єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино; нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи - підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб`єкти господарювання, що надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин), у випадках, передбачених статтями 6 і 8 Закону; інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Усі суб`єкти, визначені в цьому пункті, вживають заходи щодо класифікації своїх клієнтів з урахуванням Критеріїв ризику.

Відповідно до пункту 5 Критеріїв №126 оцінювання ризику здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів та послуг.

Уперше рівень ризику визначається та фіксується суб`єктом під час встановлення ділових відносин з клієнтом. У разі якщо клієнт підпадає хоча б під один із цих Критеріїв ризику, рівень ризику такого клієнта не може визначатися як "низький".

Встановлений щодо клієнта рівень ризику переглядається суб`єктом не рідше одного разу на рік.

У разі встановлення клієнту середнього рівня ризику та виявлення тенденції щодо його зростання (включаючи досягнення високого рівня ризику) у клієнта виникає підвищений ризик проведення операцій, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

Згідно пункту 8 Критеріїв №126 оцінювання ризику за типом клієнта здійснюється за такими критеріями, якщо клієнт, зокрема, є підприємством, про яке з надійних джерел відомо, що воно не знаходиться за місцем державної реєстрації, не надає передбачену законодавством звітність та вартість його чистих активів є меншою від статутного капіталу.

Так, матеріалами справи підтверджено що при здійсненні ідентифікації та вивчення клієнта ПрАТ "Амріта" позивач, як суб`єкт фінансового моніторингу, визначив рівень ризику цього клієнта як "низький". Згідно пункту 11 Опитувальника (для юридичної особи - резидента) ПрАТ "Амріта" від 12 серпня 2016 року до договору №290-Д від 18 березня 2016 року діяльність юридичної особи за даними фінансової звітності є збитковою. Розмір статутного капіталу складає 100 080,00 грн. інформація про порядок та місце оприлюднення останньої річної фінансової звітності www.smida.gov.ua. Згідно даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України зазначено: розрахункова вартість чистих активів (тис. грн.) за звітний період склала "-4", за попередній - "12.5"; статутний капітал (тис. грн.) та скоригований статутний капітал (тис. грн.) за звітний та за попередній періоди склав "100.1". висновок: вартість чистих активів акціонерного товариства менша від статутного капіталу (скоригованого). Вартість чистих активів товариства менша від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом.

Оскільки вартість чинних активів ПрАТ "Амріта" є меншою від уставного капіталу, рівень ринку такого клієнта не може бути визначений як "низький".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ТОВ "Фінтайм" при визначенні рівня ризику вбачаються ознаки порушення частини першої статті 11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Дане порушення вчинено позивачем повторно згідно постанови №19-ЦД-1Т-л про накладання санкції за правопорушення від 02 квітня 2014 року.

Відповідно до положень частини четвертої статті 24 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" повторне (повторні) порушення суб`єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, тобто порушення, вчинене протягом трьох років після дня виявлення суб`єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції з державного регулювання і нагляду за суб`єктом первинного фінансового моніторингу, аналогічного порушення, за яке до суб`єкта первинного фінансового моніторингу прийнято рішення про застосування санкції відповідно до цього Закону, тягне (тягнуть) за собою накладення штрафу на суб`єкта первинного фінансового моніторингу у розмірі до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Таким чином, відповідачем прийнято постанову 17-ЦД-1-Т-л від 13 липня 2017 року про накладення санкції за правопорушення, відповідно до якої до ТОВ "Фінтайм" застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 25 000,00 грн., в межах повноважень та відповідно до закону.

При цьому, доводи позивача щодо втрати чинності Критеріями №126 станом на дату винесення оскаржуваної постанови не беруться судом до уваги, оскільки на момент вчинення ТОВ "Фінтайм" порушення вони були чинними.

Відповідно до вимог пункту 2 частини другої статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Загальні вимоги НКЦПФР щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу професійними учасниками фондового ринку (ринку цінних паперів) встановлені Положенням про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР 17 березня 2016 року №309 (далі по тексту - Положення №309).

Пунктом 9 розділу V Положення №309 визначено, що під час вивчення клієнта суб`єкт первинного фінансового моніторингу з`ясовує:

1) належність клієнта або особи, яка діє від його імені, до національних, іноземних публічних діячів та діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, їх близьких осіб або пов`язаних з ними осіб;

2) відношення клієнта до організації, юридичної або фізичної особи як такої, що пов`язана з провадженням терористичної діяльності або розповсюдженням зброї масового знищення, та/або наявність клієнта в переліку осіб, пов`язаних із провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

3) інформацію про фінансовий стан клієнта;

4) інформацію про зміст діяльності клієнта;

5) для фізичної особи - місце проживання або місце перебування чи місце тимчасового перебування в Україні;

6) мету ділових відносин із суб`єктом первинного фінансового моніторингу;

7) характер ділових відносин із суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

Після отримання інформації про фінансовий стан клієнта суб`єкт первинного фінансового моніторингу проводить аналіз її відповідності з інформацією про зміст діяльності клієнта.

Судом встановлено, що згідно з актом ЦТД НКЦПФР №11-ЦД-1-Т-л від 29 листопада 2016 року про правопорушення встановлено, що ТОВ "Фінтайм" під час вивчення клієнта ОСОБА_1 (фізична особа нерезидент) не з`ясовано інформацію про зміст діяльності клієнта та фінансовий стан.

Згідно опитувальника для фізичної особи (нерезидент) ОСОБА_1 . від 04 серпня 2016 року, пунктом 7 зазначено: "Інформація про фінансовий стан: заробітна плата". Дане поняття не дає можливості встановити фінансовий стан клієнта. В пункті 8 "Зміст діяльності" та пункті 8.1 "Місце роботи, займана посада" опитувальника відсутня будь-яка інформація.

Дане порушення вчинено позивачем повторно згідно постанови №18-ЦД-1Т-л про накладання санкції за правопорушення від 02 квітня 2014 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ТОВ "Фінтайм" при визначенні рівня ризику вбачаються ознаки порушення пункту 22 частини другої статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Таким чином, відповідачем прийнято постанову №18-ЦД-1-Т-л від 13 липня 2017 року про накладення санкції за правопорушення, відповідно до якої до ТОВ "Фінтайм" застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 25 000,00 грн., в межах повноважень та відповідно до закону.

Судом не враховуються доводи позивача стосовно того, що Критерії оцінювання носять для суб`єктів первинного фінансового моніторингу інформаційний характер, оскільки положеннями Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначено обов`язок проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та суб`єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу.

Щодо посилань позивача на неправомірне застосування відповідачем санкції за повторне правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини четвертої статті 24 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" повторним (повторними) є порушення суб`єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, тобто порушення, вчинені протягом трьох років після дня виявлення суб`єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції з державного регулювання і нагляду за суб`єктом первинного фінансового моніторингу, аналогічного порушення, за яке до суб`єкта первинного фінансового моніторингу прийнято рішення про застосування санкції відповідно до цього Закону.

Станом на дати вчинення суб`єктом первинного фінансового моніторингу порушень згідно постанов від 02 квітня 2014 року №19-ЦД-1Т-л, №18-ЦД-1Т-л про накладання санкції за правопорушення діяв Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму" від 28 листопада 2002 року №249-ІV, який втратив чинність на підставі Закону України від 14 жовтня 2014 року №1702-VІІ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Тобто, Законом України від 14 жовтня 2014 року №1702-VІІ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" наразі регулюються відносини, аналогічні тим, які регулювалися Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму" від 28 листопада 2002 року №249-ІV станом на дату вчинення позивачем порушення згідно постанов від 02 квітня 2014 року №19-ЦД-1Т-л, №18-ЦД-1Т-л про накладання санкції за правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваних постанов у відношенні позивача з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Фінтайм" не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінтайм" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінтайм" (01054, м. Київ, вул. О. Гончара, 57-б,; ідентифікаційний код 35893230);

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30; ідентифікаційний код 37956207).

Суддя В.А. Кузьменко