Постанова

від 02.12.2020 по справі 826/9364/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа №826/9364/17

провадження №К/9901/29197/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 (головуючий суддя Беспалов О.О., судді Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.)

у справі № 826/9364/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНТАЙМ

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправними та скасування рішень від 13.07.2017.

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНТАЙМ звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у якій просило визнати протиправними та скасувати постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.07.2017 №17-ЦД-1-Т-л та №18-ЦД-1-Т-л.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2019 у справі №826/9364/17 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №826/9364/17 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2019 скасовано, позов задоволено повністю.

4. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 і залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2019 у справі №826/9364/17

5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного адміністративного суду - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем складено акт про правопорушення від 29.11.2016 №10-ЦД-1-Т-л, яким встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 11 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - Закон №1702): при здійсненні ідентифікації та вивчення клієнта Приватного акціонерного товариства Амріта позивач, як суб`єкт фінансового моніторингу, визначив рівень ризику цього клієнта як низький .

7. Згідно з п. 11 опитувальника (для юридичної особи - резидента) Приватного акціонерного товариства Амріта від 12.08.2016 до договору від 18.03.2016 № 290-Д діяльність юридичної особи за даними фінансової звітності є збитковою. Розмір статутного капіталу складає 100080, 00 грн. Інформація про порядок та місце оприлюднення останньої річної фінансової звітності www.smida.gov.ua. Згідно даних Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України зазначено: розрахункова вартість чистих активів (тис. грн.) за звітний період склала "-4", за попередній - "12.5"; статутний капітал (тис. грн.) та скоригований статутний капітал (тис. грн.) за звітний та за попередній періоди склав "100.1"; висновок: вартість чистих активів акціонерного товариства менша від статутного капіталу (скоригованого). Вартість чистих активів товариства менша від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом. Відповідно до вимог п. 3 ст. 155 Цивільного кодексу України передбачена ліквідація товариства. Оскільки вартість чинних активів Приватного акціонерного товариства Амріта є меншою від уставного капіталу, рівень ринку такого клієнта не може бути визначений як низький . Дане порушення вчинено позивачем повторно згідно з постановою про накладення санкції за правопорушення від 02.04.2014 №19-ЦД-1Т-л.

8. За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, уповноваженими особами відповідача прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 13.07.2017 № 17-ЦД-1-Т-л, відповідно до якої до Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНТАЙМ застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 25 000, 00 грн.

9. Актом відповідача від 29.11.2016 № 11-ЦД-1-Т-л про правопорушення встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНТАЙМ п. 22 ч. 2 ст. 6 Закону №1702, а саме: під час вивчення клієнта ОСОБА_1 (фізична особа - нерезидент), позивачем не з`ясовано інформацію про зміст діяльності клієнта та фінансовий стан. Згідно з опитувальником для фізичної особи (нерезидент) ОСОБА_1 від 04.08.2016, п. 7 зазначено: "Інформація про фінансовий стан: заробітна плата". Дане поняття не дає можливості встановити фінансовий стан клієнта. В п. 8 "Зміст діяльності" та п. 8.1 "Місце роботи, займана посада" опитувальника відсутня будь-яка інформація. Дане порушення вчинено позивачем повторно згідно постанови № 18-ЦД-1Т-л про накладання санкції за правопорушення від 02.04.2014.

10. За результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, уповноваженими особами відповідача прийнято постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 13.07.2017 № 18-ЦД-1-Т-л, відповідно до якої до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНТАЙМ застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 25 000, 00 грн.

11. Крім того, відповідачем направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНТАЙМ вимогу від 13.07.2017 №10-ЦД-1-Т-л про усунення порушення законодавства щодо запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення у термін до 14.08.2017, а саме: з`ясувати інформацію про зміст діяльності клієнта ОСОБА_1 (фізична особа-нерезидент) та його фінансовий стан, та до 14.08.2017 письмового повідомити уповноважену особу Комісії про виконання цієї вимоги шляхом надання завірених належним чином копій підтверджуючих документів.

12. Незгода Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНТАЙМ з постановами про накладення штрафу стала підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

13. Відмовляючи у позові, суд першої інстанцій керувався тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНТАЙМ як суб`єкта первинного фінансового моніторингу, покладено обов`язок при проведенні оцінки ризику своїх клієнтів враховувати критерії ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та суб`єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб`єктів первинного фінансового моніторингу, під час здійснення їх ідентифікації. Суд першої інстанції зробив висновок про наявність в діях позивача ознак повторності вчинення правопорушення, а також про те, що дії відповідача по притягненню Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНТАЙМ вчинені в межах повноважень та відповідно до закону.

14. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і керувався тим, що Законом № 1702 законодавець змінив строк можливості притягнення позивача за повторне правопорушення, що було вчинено Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНТАЙМ за інших норм законодавства, в бік погіршення становища позивача, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин, що виникли станом на 02.04.2014, положень Закону № 1702. З огляду на наведене, не спростовуючи наявність в діях позивача складу правопорушення, колегія суддів апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, як такі, що передбачають санкцію, не властиву для встановлених видів порушень.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

15. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, відповідач наголошує, що судом апеляційної інсталяції не спростовано наявності в діях позивача складу правопорушення. Судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, оскільки Комісія при прийнятті постанов та накладенні штрафу керувалася положеннями Закону №1702, а не положеннями Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму від 28.11.2002 № 249-IV (далі - Закон № 249), який був чинним станом на 02.04.2014, але втратив чинність на момент прийняття оскаржуваних постанов. Відповідач наголошує, що згідно з тлумаченням Конституційного Суду України ст. 58 Конституції України, зворотна дія закону в часі не застосовується до юридичних осіб, що спростовує висновки суду апеляційної інстанції.

16. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками апеляційного адміністративного суду і зазначає, що відповідач у цій справі намагався погіршити становище юридичної особи позивача. При цьому, положення про тривалість повторності три роки за новим законом не може бути засноване до тривалості повторності один рік за попереднім законом, оскільки усі відносини повторності за попереднім законом закінчилися до нового (нібито) порушення, тому ця повторність не може поновлюватися заднім числом .

VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

18. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. За приписами ч.1 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

20. У ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" визначено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" основним завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

21. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону № 1702 державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюються щодо професійних учасників фондового ринку (ринку цінних паперів) (крім банків) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Обов`язки суб`єктів державного фінансового моніторингу в межах їх повноважень визначені у ч. 2 ст. 14 Закону № 1702.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено, що при здійсненні ідентифікації та вивчення клієнта Приватного акціонерного товариства "Амріта" позивач, як суб`єкт фінансового моніторингу, визначив рівень ризику цього клієнта як "низький". При цьому вартість чистих активів акціонерного товариства менша від статутного капіталу (скоригованого), вартість чистих активів товариства менша від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом.

23. Суди попередніх інстанцій вважали, що оскільки вартість чинних активів Приватного акціонерного товариства "Амріта" є меншою від уставного капіталу, рівень ринку такого клієнта не може бути визначений як "низький".

24. За аналогічне правопорушення позивача було притягнуто до відповідальності відповідно до постанови про накладання санкції за правопорушення від 02.04.2014 №19-ЦД-1Т-л.

25. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що під час вивчення клієнта ОСОБА_1 (фізична особа - нерезидент), позивачем не з`ясовано інформацію про зміст діяльності клієнта та фінансовий стан. Вказане порушення вчинено позивачем повторно відповідно до постанови про накладання санкції за правопорушення від 02.04.2014 № 18-ЦД-1Т-л.

26. Судами попередніх інстанцій підтверджено факт вчинення позивачем правопорушень, а Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНТАЙМ вказані факти не спростовано належними і достовірними доказами.

27. При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що Комісія притягнула позивача до відповідальності за правопорушення, які вчинені повторно.

28. Станом на 02.04.2014 (дата первинних правопорушень) на спірні відносини поширював свою дію Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму від 28.11.2002 № 249-IV (Закон № 249), ч. 4 ст. 23 якого було визначено, що повторне (протягом року) порушення суб`єктами первинного фінансового моніторингу - юридичними особами або громадянами, які є суб`єктами підприємницької діяльності, вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для громадян, які є суб`єктами підприємницької діяльності, - у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

29. Тобто Законом №249 передбачалося, що повторне порушення мало бути вчинено протягом року з моменту вчинення первісного порушення.

30. 06.02.2015 набрав чинності Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (Закон №1702), ч. 4 ст. 24 якого визначено, що повторне (повторні) порушення суб`єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, тобто порушення, вчинене протягом трьох років після дня виявлення суб`єктом державного фінансового моніторингу, який відповідно до цього Закону виконує функції з державного регулювання і нагляду за суб`єктом первинного фінансового моніторингу, аналогічного порушення, за яке до суб`єкта первинного фінансового моніторингу прийнято рішення про застосування санкції відповідно до цього Закону, тягне (тягнуть) за собою накладення штрафу на суб`єкта первинного фінансового моніторингу у розмірі до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, - у розмірі до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

31. В абз. 2 п. 1 розділу X "Прикінцеві положення" Закону №1702 зазначається, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу, який вчинив порушення Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та/або нормативно- правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, підлягає відповідальності на підставі закону, що діяв під час вчинення такого порушення (крім випадків, коли цим Законом пом`якшено або скасовано відповідальність за порушення вимог законодавства, що діяло на момент вчинення порушення).

32. Отже, Закон №1702, який був чинний у 2016 році, під час виявлення вищенаведених правопорушень, визначав, що повторне порушення мало бути вчинено протягом трьох років з моменту вчинення первісного порушення.

33. З огляду на те, що правопорушення, зафіксовані в актах про правопорушення від 29.11.2016 №10-ЦД-1-Т-л і від 29.11.2016 № 11-ЦД-1-Т-л були виявлені відповідачем у 2016 році, то мало бути застосовано законодавство, чинне на момент виявлення порушень, тобто Закон №1702, яким повторним порушення вважалося за умови, що таке порушення виявлено протягом 3 років з моменту вчинення первісного порушення.

34. Водночас учасники справи у касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу помилково наводять аргументи щодо застосування зворотної дії закону у часі з посиланням на ст. 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України.

35. У цій справі під час проведення перевірки у 2016 році підлягав застосуванню Закон №1702, який був чинним на момент проведення перевірок, але відповідач помилково поширює дію Закону №1702 на правовідносини, які діяли до набрання цим Законом чинності, тобто на правопорушення 2014 року, оскільки в 2014 році Закон №1702 ще не було прийнято.

36. Слід наголосити, що закони поширюють свою дію після набрання чинності і не поширюють свою дію на відносини, які діяли до набрання чинності відповідним Законом.

37. У контексті обставин цієї справи, повторним порушенням, з урахуванням вимог Закону №1702, могло бути порушення, яке виявлено протягом 3 років з моменту вчинення первісного порушення, але первісне порушення не могло бути раніше, ніж 06.02.2015 (дата набрання чинності Закону №1702).

38. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок про те, що відповідачем помилково було кваліфіковано виявлені порушення саме як повторні.

39. Верховний Суд, в межах касаційного перегляду, встановлених ст. 341 КАС України, не встановив порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду слід залишити без змін.

40. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №826/9364/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб