Справа № 369/3338/17
Провадження № 2/369/1607/19
РІШЕННЯ
Іменем України
16.05.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Бугайовій М.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на Ѕ частину квартири, стягнення грошових коштів, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на Ѕ частину квартири.
Одночасно з позовною заявою позивачкою ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 березня 2017 р. відкрито провадження у справі (а.с.15 т.1).
Ухвалою суду Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 березня 2017 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25.09.2017 р., заяву позивачки про забезпечення позову задоволено - накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . (а.с.18 т.1).
До початку розгляду справи по суті 13.11.2017 р. позивачка подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, і остаточно просила суд: встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка - відповідача ОСОБА_5 та жінки - позивача ОСОБА_1 без шлюбу з лютого 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 198 384,89 грн., що дорівнює Ѕ витрачених грошових коштів на придбання спільно нажитого майна (а.с.49-52 т.2).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона з 2007 року проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу як чоловік і жінка. Позивачка стверджувала, що з 2007 року сторони разом вели спільне господарство, підтримували шлюбні сімейні відносини.
За час спільного проживання ними було набуто у власність майно - квартиру АДРЕСА_1 .
З метою набуття вказаної квартири у власність відповідач ОСОБА_5 22.11.2011 р. уклав договір іпотеки про інвестування в будівництво з ТОВ ФКГ ЧАЙКА та 15.06.2013 р. отримав свідоцтво про власність на спірну квартиру.
06.10.2016 року відповідач ОСОБА_5 пішов у морський рейс за контрактом з Norbulk Monnig Services LTD (Bermuda) represented by Hanza Marime management (Riga/Latvia). Після повернення в Україну 02.03.2017 р. відповідач повідомив позивачці, що в нього є інша жінка і він не має наміру далі проживати з позивачкою. В подальшому відповідач вимагав від позивачки віддати документи на спірну квартиру та виселитися з неї.
Позивачка зазначала, що для придбання спірної квартири сторони були вимушені брати кредит в банку, який сплачували разом. Сторони за спільні кошти, отримані внаслідок спільної праці, проводили ремонтні роботи, придбавали меблі, побутову техніку в спірну квартиру. ОСОБА_1 вказувала, що на придбання спірної квартири та її облаштування було також використано кошти, які вона позичила у друзів, та згодом їх повернула за рахунок коштів, яких надала їй тітка після продажу належної їй квартири.
Оскільки речі, придбані під час проживання однією сім`єю за спільні кошти, знаходяться у спірній квартирі та за своїми ознаками є неподільними, позивачка також просила суд стягнути з відповідача половину їх вартості.
Позивачка ОСОБА_1 стверджувала, що має постійний дохід, з 2005 року та по теперішній час працює директором ТОВ Телевізійні системи майбутнього ЄДРПОУ 30930114 (а.с.189 т. 2), а також з 2006 року за сумісництвом- головним бухгалтером в ТОВ ФАЙНО-КОМПАНІ ЄДРПОУ 34494701(а.с.180 т.1).
Відповідач ОСОБА_5 під час оформлення анкетних даних щодо працевлаштування зазначав позивачку ОСОБА_1 як дружину.
3 2008 року по 2014 рік сторони проживали спільно однією сім`єю без реєстрації шлюбу у квартирі матері позивачки ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 . Саме цю адресу зазначав відповідач, надаючи в офіційні установи інформацію про себе.
Сторона відповідача ОСОБА_5 заперечувала проти позову, подала до суду низку відзивів, заперечень та письмових пояснень, в яких зазначено, зокрема, що відповідач ОСОБА_7 з 1992 року працює моряком далекого плавання за укладеними з іноземними працедавцями контрактами, наразі - на посаді другого помічника капітана, офіцер командного складу торгових суден, має офіційний постійний заробіток, отримує високу заробітну платню в іноземних валютах на рахунки в установах банку.
З позивачкою ОСОБА_1 відповідач познайомився у 2005 році, перебуваючи в гостях у своєї сестри ОСОБА_10 на ЮБК. ОСОБА_1 була та є досвідченим фахівцем в галузі бухгалтерського обліку та фінансів, тому він скористався її послугами в особистих справах, за що сплачував кошти.
Наприкінці 2011 року відповідач ОСОБА_5 придбав спірну квартиру АДРЕСА_1 , в обранні, купівлі та ремонті якої йому допомагала позивачка. Спірна квартира загальною вартістю 90 000 дол. США купувалася у часткову розстрочку (кредит), а саме - ним було здійснено перший платіж за рахунок особистих коштів в розмірі 75 000,00 дол. США, а залишок було сплачено за рахунок кредитних коштів банку, які відповідач ОСОБА_5 належним чином повертав з власних особистих доходів. Станом на 26.09.2016 рік загальна сума сплачених відповідачем ОСОБА_5 платежів за спірну квартиру складає 767 250,00 грн.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_5 не мав в Києві ні родичів, ні друзів, на виконання умов отримання кредитних коштів щодо забезпечення двох поручителів, він скористався пропозицією позивачки ОСОБА_1 виступити поручителем за винагороду у 500 дол. США та за її ж пропозицією залучив у якості поручителя її подругу на тих же умовах.
З огляду на умови праці на суднах далекого плавання, більшість часу протягом року відповідач був відсутній в Україні, тому за погодженням з позивачкою та за винагороду в розмірі 1500 дол. на місяць остання вела всі побутові та інші справи відповідача. Відповідач зробив додаткову банківську картку на ім`я позивачки для отримання коштів з власного рахунку, а також оформив на позивачку довіреність на управління та розпорядження майном задля ремонту, меблювання, улаштування та реєстрації права на новозбудовану квартиру.
Відповідач стверджував, що зазначав у різних інстанціях адресу проживання: АДРЕСА_2 , яка співпадала с адресою реєстрації позивачки, для зручності та швидкого реагування останньою з метою вирішення будь-яких питань як його представника за довіреністю, оскільки він більшість часу перебував за кордоном.
Спірна квартира належить відповідачу на праві особистої приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, кошти на її придбання є його особистою власністю.
За період по 2017 рік позивач ОСОБА_1 загалом отримала 150 000,00 дол. США особистих коштів відповідача ОСОБА_5 , за які нею було придбано дорогі меблі, техніка, улаштовано квартиру в цілому. Проте, кошти в розмірі 40 000, 00 дол. США було використано не за призначенням, оскільки без узгодження з позивачем було інвестовано в будівництво іншої квартири.
Після повернення з рейсу взимку 2017 року відповідач ОСОБА_5 виявив, що в належній йому квартирі проживає син позивачки ОСОБА_9 з невідомою дівчиною, в квартирі безлад, пошкоджений ремонт та пропала половина техніки. Ці обставини стали підставою для відмови відповідача від послуг позивачки, однак позивачка продовжувала проживати в квартирі відповідача і перешкоджала йому в доступі до квартири.
Також представники відповідача ОСОБА_5 наголошували, що позивачка ніколи не була зареєстрована за адресою проживання та реєстрації відповідача, в тому числі у спірній квартирі, та не проживала там до осені 2016 року.
Крім того, в обґрунтування підстав для відмови у задоволенні позову сторона відповідача ОСОБА_5 стверджувала, що позивачка ОСОБА_1 у спірний період перебувала в зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_8 та мала від цього шлюбу повнолітнього сина. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01.03.2012 р. по справі № 2-1519/12 шлюб позивачки ОСОБА_7 з ОСОБА_8 розірвано.
Також відповідач посилався на той факт, що він перебував у спірний період у шлюбі з ОСОБА_12 , що було зареєстровано 20.11.1997 року в Сен -Леонар провінції Квебек, Канада. Даний шлюб було розірвано за рішенням Вищого суду відділу з сімейних справ району Монреаль, провінції Квебек, Канада № 500-04-066367-153 від 12.02.2016 р.
Представником відповідача 10.07.2018 р. надано суду письмові додаткові пояснення з викладення судової практики в аналогічних справах разом із додатками - постановою Верховного Суду у справі № 337-5266/15-ц від 25.01.2018 р. та Верховного Суду України у справі № 367/5390/14-ц від 05.04.2017 р. (а.с. 211-221 т.3), а також пояснення з приводу письмових доказів (а.с.222-225 т.3).
Позивач ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав і заперечував проти його задоволення.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази і показання свідків, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_5 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 86,3 кв.м., житловою площею 50,4 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, бланк серії НОМЕР_1 , індексний номер 4924887, виданого 15.06.2013 р. державним реєстратором реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Новицькою Н.К. (а.с.9, 87 т. 1).
Право власності відповідача ОСОБА_5 на спірну квартиру підтверджено також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 83198016 від 23.03.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 83944432224 (а.с.92 т.1).
З 04.04.1995 р. до 14.05.2014 р. місце постійного проживання відповідача було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , з 14.05.2014 року та наразі - за місцезнаходженням спірної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортними даними відповідача (а.с.76-77 т. 1).
Згідно з довідкою (випискою з будинкової книги про склад сім`ї і зареєстрованих) начальника відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_11 . вих. № 1060 від 29.03.2017 р. відповідач ОСОБА_5 проживає та зареєстрований з 14.05.2014 р. у спірній квартирі одноосібно (а.с.95 т.1).
ОСОБА_5 є моряком згідно послужної книжки моряка № НОМЕР_8 № бланка НОМЕР_9, виданого Міністерством транспорту та зв`язку України 19.04.2007 р. (а.с.196 т. 2)., та посвідчення особи моряка НОМЕР_7 від 29.03.2017 р. (а.с. 194 т. 2).
Згідно витягу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вих. № 0.184-4129/0/15-18 від 24.01.2018 р. відповідач ОСОБА_5 за період з 2013 по 2017 рік перебував за поза межами державного кордону України: у 2013 році - загальною кількістю 186 днів; у 2014 році - загальною кількістю 171 день; у 2015 році - загальною кількістю 202 дня; у 2016 році - загальною кількістю 199 днів; у 2017 році - загальною кількістю 230 днів, чим підтверджується факт систематичного (протягом кожного року) та тривалого (більше 6 місяців) перебування відповідача поза межами України (а.с.69 т. 3).
Згідно виписки Акціонерного банку Південний МФО 328209 від 19.05.2017 р. по рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_10 останнім за період з 03.03.09 по 13.08.09 року отримано 17 324,29 Євро (а.с.247-248 т.1), з яких протягом 2009-2012 року знято готівкою 17209,48 Євро (а.с.249-250 т.1).
Згідно виписки відділення № 7 Акціонерного товариства ПроКредит Банк МФО 320984 по рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_2 останнім за період з 16.11.2010 по 22.05.2017 отримано 169 207,74 дол. США та витрачено 169 207,74 дол. США., в тому числі за спірний період (по 06.10.2016 р.) отримано 162 707,74 дол. США та витрачено 164 707,74 дол. США. (а.с.231-246 т.1).
Зокрема, згідно виписки Акціонерного банку Південний МФО 328209 від 19.05.2017 р. по рахунку ОСОБА_5 № 400227-2017/0516 за період з 08.10.12 по 21.02.2017 р. ОСОБА_1 було знято готівкою з рахунку ОСОБА_5 47 550,00 дол. США, в тому числі за спірний період (по 06.10.2016 р.) 44 400,00 дол. США (а.с.105-106 т.1).
Згідно виписки № 7 Акціонерного товариства ПроКредит Банк МФО 320984 по рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_3 останнім за період з 01.11.2011 по 15.05.2017 отримано та витрачено 8 123,66 грн. (а.с. 1-2 т.2).
22 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ГРУПА ЧАЙКА та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки в забезпечення виконання останнім кредитного договору № 49/ЦП/2011 від 22.11.2011 р., зокрема, - повернення 537 000,00 грн. (далі - Договір іпотеки) (а.с. 6-8 т. 1).
З пункту 1.3 Договору іпотеки та з копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 33888420 від 23.11.2011 вбачається, що відповідач ОСОБА_5 придбав у ТОВ КОНСЕНТ КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ цінні папери у бездокументарній формі за договором купівлі-продажу облігацій №Б-606/2011 від 16.11.2011р., емітент ТОВ ОМОКС код ЄДРПОУ 23154102, номінальною вартістю 42,0 грн., загальною кількістю 8525 шт., які передав у заставу за договором застави цінних паперів 49/ЦП/2011 від 22.11.2011 за договірною заставною вартістю 767250,00 грн. (а.с. 6 т. 1, а.с. 162 т. 1).
Також з пункту 1.3 Договору іпотеки вбачається, що відповідач ОСОБА_5 16.11.2011 р. уклав з ТОВ ОМОКС ЄДРПОУ 23154102 договір 24/1/3/311/Ж участі у будівництві.
Згідно квитанції АТ Дельта Банк №193388 від 19.06.2012 р. відповідачем ОСОБА_5 сплачено 9 450,00 грн. ТОВ ОМОКС в рахунок оплати за додаткові метри згідно договору № 24/1/3/311/Ж від 16.11.2011 р. (а.с.154 т. 2).
23 серпня 2012 року відповідач ОСОБА_5 надав позивачці ОСОБА_1 довіреність, зокрема: на право управління та розпорядження всім належним йому на праві власності рухомим і нерухомим майном на території України, на отримання правовстановлюючих документів щодо цих об`єктів власності, на оформлення права власності на ім`я ОСОБА_5 щодо жилих приміщень, земельних ділянок та іншого майна, на здійснення ремонту, перепланування, переобладнання, реконструкції та ін., на отримання належних ОСОБА_5 майна та грошових коштів, поштової кореспонденції та ін., що посвідчено приватним нотаріусом КМНО Волохою В.П., зареєстровано в реєстрі за № 815. (а.с.96 т. 1).
20.03.2017 року за заявою ОСОБА_5 припинено дію довіреності від 23.08.2012 р. згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 33464864 , виданого 20.03.2017 р. приватним нотаріусом КМНО Євміна І.Л. (а.с. 97 т.1).
Офіційне листування відповідача ОСОБА_5 у 2013-2014 р.р. відбувалося за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.151, 166 т.1).
В анкетних даних кандидата на роботу ОСОБА_5 містяться дані про сімейний стан одружений , дружиною зазначено ОСОБА_1 (а.с.131-142 т. 2).
16.11.2011 р. між відповідачем ОСОБА_5 та ПАТ Дельта Банк укладено договір № 0296/11 про відкриття рахунку у цінних паперах фізичній особі № НОМЕР_11, а також 03.01.2012 р договір з Київською державною академією водного транспорту (КДАВТ) № 11-ЗО-2062 про навчання, в яких зазначено адресу фактичного проживання: АДРЕСА_2 (а.с.167, 172 т.1).
Позивачка ОСОБА_1 з 2005 року та по теперішній час працює директором ТОВ Телевізійні системи майбутнього ЄДРПОУ 30930114 згідно запису в трудовій книжці НОМЕР_4 (а.с.181-189 т. 2) , а також з 2006 року за сумісництвом головним бухгалтером в ТОВ ФАЙНО-КОМПАНІ ЄДРПОУ 34494701 згідно копії довідки товариства вих. №04/12/-1к від 04.12.2017(а.с.180 т.1).
ОСОБА_1 за спірний період (з 2008 до 06.10.2016) отримала дохід в розмірі 565 725,38 грн., в тому числі по рокам: у 2008 р. - 39 493,74 грн., у 2009 р. - 45 833,92 грн., у 2010 р. - 56 173,24 грн., у 2011 р. - 68 265,90 грн., у 2012 р. - 55 993,26 грн., у 2013 р.- 78 666,66 грн., у 2014 р. - 75 405,94 грн., у 2015 р. - 79 800,0 грн., за січень-вересень 2016 р. - 66 092,72 грн. згідно з довідкою Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вих.№1884/9/10-13-08-01-09 (а.с. 37-43 т. 3).
12.01.2011 р. ОСОБА_1 уклала з ПАТ Альфа-Банк кредитний договір № 500197493 на суму 17918,00 грн. з терміном повернення до 13.07.2012 р., наданий для власних потреб позичальника (а.с.104 т. 2).
13.01.2011 р. ОСОБА_1 отримала готівку (аванс) в розмірі 17 тис. грн. в ПАТ Альфа-Банк згідно заяви на видачу готівки № 13668 (а.с.135 т.1)
15.11.2011 між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 укладено в простій письмовій формі договір про надання поворотної фінансової допомоги на суму 125 тис. грн. на потреби та відповідно до цілей останньої з терміном повернення до 15.11.2012 р.. Згідно з розписками від 15.10.2012 на суму 25 тис. грн.. та від 06.08.2012 р. на суму 100 тис. грн. ОСОБА_1 повернула ОСОБА_13 позичені кошти повністю (а.с.145-147 т.1).
20.11.2011 між ОСОБА_14 та ОСОБА_1 укладено в простій письмовій формі договір № 20/11-11про надання поворотної фінансової допомоги на суму 120 тис. грн. на потреби та відповідно до цілей останньої з терміном повернення до 20.11.2014 р., який було подовжено до 20.11.2020 р. за додаткового угодою від 17.11.2014 р. Згідно з розпискою від 16.07.2012 ОСОБА_1 повернула ОСОБА_14 позичені кошти в розмірі 16 тис. грн.. (а.с.148-150 т.1).
Позивачка ОСОБА_1 виступила поручителем за договором поруки № 49-11/ЦП/2012 від 18.05.2012 р. перед кредитором ТОВ Фінансово-кредитна група Чайка щодо своєчасного повернення ОСОБА_5 кредитних коштів у розмірі 537 000,00 грн. (а.с.150-151 т. 2). Так само поручителем за договором поруки № 49-11/ЦП/2011 від 22.11.2011 р. перед кредитором ТОВ Фінансово-кредитна група Чайка щодо своєчасного повернення ОСОБА_5 кредитних коштів у розмірі 537 000,00 грн. виступила ОСОБА_15 (а.с.152-153 т. 2).
Про виконання зобов`язань за договорами поруки учасниками справи відповідних доказів суду не надавалося.
Позивачкою ОСОБА_1 внесено грошових коштів на загальну суму 182 826,00 грн. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № 49/ЦП/2011 від 22.11.2011 р., зокрема: : 13 059,00 грн. - 09.12.2013 р. за квитанцією АТ КБ ЕКСПОБАНК № 0002; 13 059,00 грн. - 09.01.2014 р. за квитанцією АТ КБ ЕКСПОБАНК № 0005; 13 059,00 грн. - 10.06.2014 р. за квитанцією АТ КБ ЕКСПОБАНК № 4; 13 059,00 грн. - 08.07.2014 р. за квитанцією АТ КБ ЕКСПОБАНК № 5; 13 059,00 грн. - 10.09.2014 р. за квитанцією АТ КБ ЕКСПОБАНК № 2; 13 059,00 грн. - 09.10.2014 р. за квитанцією ПАТ Банк Контракт № 1140910023; 13 059,00 грн. - 10.11.2014 р. за квитанцією ПАТ Банк Контракт № 511_4; 13 059,00 грн. - 09.12.2014 р. за квитанцією ПАТ Банк Контракт № 511_3; 13 059,00 грн. - 05.01.2015 р. за квитанцією ПАТ Банк Контракт № 577_1; 13 059,00 грн. - 09.01.2015 р. за квитанцією ПАТ Банк Контракт ; 13 059,00 грн. - 09.10.2015 р. за квитанцією ПАТ Банк Контракт № 511_3; 13 059,00 грн. - 06.01.2016 р. за квитанцією ПАТ Банк Контракт № 542_3; 13 059,00 грн. - 10.08.2016 за квитанцією ПАТ Банк Контракт ; 13 059,00 грн. - 09.10.2015 р. за квитанцією ПАТ Банк Контракт № 511_3; (а.с. 137-138,140-142 т.1; а.с.123-126 т. 2).
03.10.2012 р. позивачка ОСОБА_1 уклала кредитний договір №500309308 з ПАТ Альфа-Банк на отримання 26 800,00 грн., за умовами п.2.4 якого кредит надається для власних потреб позичальника (а.с. 144 т. 1).
23.07.2013 р. ОСОБА_1 уклала з ПАТ ФІДОБАНК договір про надання споживчого кредиту № 1335623244901040 на суму 21281,46 грн. з терміном повернення 22.07.2016 р. з метою кредитування задоволення поточних потреб, оплата послуг банку та супутніх послуг (а.с.109 т. 2).
У вересні 2014 р. ОСОБА_1 отримано готівку 60 000, грн. з карткового рахунку в ПАТ Альфа-Банк (а.с.136 т.1).
В період з 2012 по 2016 роки позивачем ОСОБА_1 придбано обладнання, побутову техніку, меблі, будівельні матеріали, призначених для використання та розміщення у спірній квартирі, сплачено кошти, укладено відповідних договорів, де зазначено адресу виконання/поставки за місцем розташування спірної квартири (а.с.173-199 т.1). ТОВ НАО СИСТЕМ 29.05.2012 р. видано перепустку № 3209 позивачці ОСОБА_1 як мешканці квартири АДРЕСА_1 (а.с.223 т.1).
ОСОБА_1 протягом 2015-2016 здійснювала переказ коштів в доларах США на користь фізичних осіб з призначенням платежу допомога родичів , зокрема 500,00 дол. США 28.11.2016 р., 500,00 дол. США 29.11.2016 р., 500,00 дол. США 30.11.2016 р. рідній сестрі відповідача ОСОБА_16 (а.с.113-122 т.2).
Мешканцями будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_17 АДРЕСА_4 , ОСОБА_54 АДРЕСА_5 , ОСОБА_55 АДРЕСА_6 оформлено Акт про фактичне проживання особи без реєстрації без дати, де зазначено, що ОСОБА_5 проживав з ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 цього будинку на протязі 7 років з 2007 по грудень 2014 року (а.с. 171 т.). Згідно листа житлово-експлуатаційної дільниці № 903 комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва вих. № 903/584 від 27.11.2017 р. підписи мешканців в межах повноважень засвідчено майстром технічної дільниці ЖЄЕ №903 після їх особистого звернення 11.09.2017 р.(а.с.212 т. 2).
Суд відхиляє як недопустимий та недостовірний доказ акт мешканців квартири АДРЕСА_7 про фактичне проживання особи без реєстрації, складений 19.09.2017 р. із засвідченням підписів особою з ПІБ ОСОБА_20 (а.с. 225 т. 1) з огляду на спростування факту складення цього акту за участю співробітників ТОВ ЗАРАЗ-9 (лист вих.№ 44 від 23.11.2017 р.), що є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (а.с.218-219 т.2).
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду надала свідчення, що вона доводиться племінницею ОСОБА_1 .. Свідок зазначала, що всі свята ОСОБА_1 і ОСОБА_5 відзначали разом. Позивачка і відповідач проживали разом з 2007 року, були на святі Пісня року , бо ОСОБА_1 працювала головним бухгалтером на каналі Інтер . Позивачка і відповідач з 2007 року приїздили на дачу до свідка, і були там разів 10. У спірній квартирі свідок була на святкуванні Дня народження ОСОБА_5 Коли померла мати свідка, то вночі був і ОСОБА_5 , і підтримував морально свідка ІНФОРМАЦІЯ_4. З 2007 року сторони проживали разом на АДРЕСА_2 . У позивачки і відповідача були сімейні стосунки, вони вели спільне господарство. Зі слів ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , свідку відомо, що спірна квартира спільно була придбана за їхні спільні кошти. У 2016 році сторони святкували День народження ОСОБА_25 ..
Свідок ОСОБА_15 надала показання суду, що, починаючи з 2006 року, вона їздила до ОСОБА_5 в квартиру в м. Севастополь, де в тому місці відпочивали і проживали в квартирі. Квартиру оформили на ОСОБА_5 , тому що ОСОБА_1 була тоді заміжня за іншим чоловіком. Сину ОСОБА_9 було ІНФОРМАЦІЯ_5, коли ОСОБА_1 і ОСОБА_1 вже не проживали разом. Свідок зазначала, що ОСОБА_1 і ОСОБА_5 вели спільне господарство: купували разом меблі, робили разом ремонт. У ОСОБА_1 і ОСОБА_5 були сімейні стосунки.
Свідок ОСОБА_6 , яка доводиться матір`ю ОСОБА_1 , надала свідчення суду, що з літа 2007 року ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_5 на АДРЕСА_2 у її помешканні. Свідок була вдома в ОСОБА_5 в м . Севастополі . Свідок зазначала, що коли відповідач проживав на АДРЕСА_2 у її помешканні, то в нього було небагато грошей, і він брав у свідка гроші на купівлю цигарок. Гроші, які дала свідок на квартиру, знаходились у ОСОБА_1 .. Вперше свідок почула, що в відповідача був шлюб у Канаді . З 2007 року ОСОБА_1 і ОСОБА_5 проживали разом у квартирі свідка і у них були сімейні стосунки. Жили вони у свідка до 2016-2017 року, поки не перейшли жити в квартиру. Свідок зазначала, що її дочка працювала головним бухгалтером і заробляла більше грошей. Свідок 30 000 доларів США дала на придбання квартири по АДРЕСА_1 . Власником квартири був ОСОБА_5 , і гроші свідок на придбання квартири давала обом, і ОСОБА_5 , і ОСОБА_1 .. Розпоряджались грошовими коштами позивач і відповідач разом, і що потрібно, те й купували.
Свідок ОСОБА_13 суду надав свідчення, що він позичив ОСОБА_1 гроші на придбання квартири.
Свідок ОСОБА_30 надав свідчення, що ОСОБА_9 є його другом. У 2007 році на випускному вечорі він перший раз побачив ОСОБА_5 .. Неодноразово свідок був у ОСОБА_9 і неодноразово бачив ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_14 надав свідчення суду, що він товаришує з ОСОБА_1 .. З 2008 року він бачив ОСОБА_5 і він себе поводив як чоловік ОСОБА_1 .. ОСОБА_5 приїздив на роботу і забирав дуже часто ОСОБА_1 з роботи. ОСОБА_5 і ОСОБА_1 вирішили спільно придбати квартиру, купували речі разом і вели розмови про спільні витрати.
Свідок ОСОБА_34 надала свідчення суду, що ОСОБА_1 просила її засвідчити, що ОСОБА_5 проживав у квартирі по АДРЕСА_2 . Свідок працює в ЖЕД-903 Солом`янського району майстром технічної дільниці. Свідок вказувала, що вона неодноразово бачила ОСОБА_5 , що він проживав у квартирі. З 2005 року по 2007 року вона бачила ОСОБА_4 2 рази біля машини біля під`їзду і 2 чи 3 рази в квартирі. ОСОБА_4 возив дітей ОСОБА_9 і сина свідка на випуск на Дніпро на пароплаві. Син свідка ОСОБА_56 зазначав, що ОСОБА_4 є вітчимом ОСОБА_9 . В квартиру заходили з приводу складення акту щодо вікон, і йому треба були підписи сусідів. Коли вийшли бабушки і ОСОБА_4 назвав, що дружини ОСОБА_1 немає. Син свідка ходив до ОСОБА_1 сина і казав, що ОСОБА_4 проживав у квартирі АДРЕСА_2 .
Свідок ОСОБА_40 надала свідчення суду, що ОСОБА_5 є її рідним братом, і її брат купив квартиру. ОСОБА_5 найняв ОСОБА_1 , щоб вона вела справи, пов`язані з його квартирою, оплачувала рахунки. Особистих стосунків з ОСОБА_1 у ОСОБА_5 не було. Брат був у рейсі 11 місяців, повернувся і побачив, що грошей не вистачає. Ні на яких святах ОСОБА_1 не було, вона була лише найманим працівником. Квартира куплена на кошти брата. З 1997 року він був у шлюбі з громадянкою Канади ОСОБА_12 . З 2012 року відповідач спілкується з ОСОБА_57 , як її прізвище, свідок не пам`ятає. Свідок зазначала, що першопочаткова сума по кредиту договору склала 98000 доларів США. Карта знаходилась у довірненої особи, і поручителем по кредитному договору і була ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_44 надав свідчення суду, що він з ОСОБА_5 знайомі 15-16 років, стосунки між ними є дружніми. У 1997-1998 р.р. він був у шлюбі з громадянкою Канади ОСОБА_12 чи ОСОБА_12, а потім розлучився. Відповідач придбав на Чайці квартиру, познайомився з дівчиною ОСОБА_57 . ОСОБА_1 свідок зовсім не знає. ОСОБА_5 , коли приїздив, то залишався у ОСОБА_57 . Свідок розповідав, що ОСОБА_5 казав йому, що він на Солом`янській орендував квартиру.
Свідок ОСОБА_49 надав свідчення суду, що він є другом ОСОБА_5 більше 20 років. ОСОБА_5 живе з ОСОБА_57 , знає її свідок як подругу, бо знайомив їх як з своєю подругою. Дружина ОСОБА_4 живе у Канаді .
Свідок ОСОБА_52 надала свідчення суду, що ОСОБА_1 вона зовсім не знає. З ОСОБА_53 свідок перебуває у стосунках і буде його майбутньою дружиною. Коли ОСОБА_4 приїздить до м. Києва, то зупиняється в неї. Вони з ним познайомились у 2012 році, а почали разом проживати у 2014 році. Він був одружений з ОСОБА_12 . В 2016 році свідок повідомив свідка, що в нього є квартира, де йде ремонт, на Чайці .
З наявних матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01 березня 2012 р. у справі № 2-1519/12 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , зареєстрований 23 березня 1990 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Залізничного районного управління юстиції в м. Києві за актовим записом № 289 (а.с.149-150 т.2)
Наявна копія цього судового рішення не містить відмітки про набрання ним законної сили, так само відсутня відповідна інформація в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте обидві сторони та свідки підтвердили факт перебування позивача ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі з 1990 року та його розірвання у 2012 році в судовому порядку.
Відповідно до абз.2 ч.3 статті 115 Сімейного кодексу України (далі - СК України) документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Частиною другою статті 114 СК України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За таких обставин та з урахуванням положень ч. ч. 1, 4 ст. 82 ЦПК України суд вважає доведеним факт перебування позивачки ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі з 1990 року, проте не може вважати його припиненим, оскільки сторони не надали належних та допустимих доказів про дату набрання рішенням законної сили, з якою законодавець пов`язує дату припинення шлюбу.
Також з наданих стороною відповідача доказів, вбачається, що відповідач ОСОБА_5 у період з 20 листопада 1997 року перебував у шлюбі з ОСОБА_12 , зареєстрованому в Сен-Леонар , провінція Квебек, Канада, який був розірваний 12 лютого 2016 року за рішенням Вищого суду відділу з сімейних справ району Монреаль, провінції Квебек, Канада за № 500-04-066367-153.
На підтвердження цієї обставини сторона відповідача надала до суду нотаріально завірений переклад копії відповідного рішення з відміткою № 572/85 від 15.02.2018 р. про його легалізацію Консульським відділом Посольства України в Канаді(а.с.117-120 т. 3). Оригінал оглянуто судом в судовому засіданні 20.03.2018 р. та повернуто представнику відповідача (а.с.131, 132 т.3).
Згідно ч.1 ст. 13 Закону України Про міжнародне приватне право документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України Про міжнародне приватне право шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Згідно ч. 8 ст. 95 ЦПК України іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку.
Матеріали справи містять значний обсяг решти письмових доказів, які не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин з огляду на перебування кожної сторони у зареєстрованому шлюбі упродовж спірного періоду.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В свою чергу Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandispiшeння Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" ("Pronina v. Ukraine") від 18 липня 2006 року, заява N 63566/00, § 23.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
За змістом ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Відповідно до ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно вимог ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Пленум Верховного Суду України у постанові № 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз`яснив, що при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Тобто, при застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Таким чином, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України суд повинен спочатку з`ясувати факт перебування сторін у будь-якому іншому шлюбі.
Тому факт проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання спірного майна спільною сумісною власністю сторін не може бути встановлений судом з підстави перебування сторін у зареєстрованих шлюбах: позивачка ОСОБА_1 з 1990 року та протягом спірного періоду перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8 , відповідач ОСОБА_4 з 1997 року та по 12 лютого 2016 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_12 .
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про необхідність відмови у позовних вимогах за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на Ѕ частину квартири, стягнення грошових коштів.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, то підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 березня 2017 року і від 28 квітня 2017 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 158 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 3, 21, 27, 74, 114, 115 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" ст. ст. 3, 4, 5, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 158, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права власності на Ѕ частину квартири, стягнення грошових коштів відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 березня 2017 року і від 28 квітня 2017 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 .
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_4 : ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено 31 травня 2019 року.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Ковальчук Л.М.
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2019 |
Оприлюднено | 04.06.2019 |
Номер документу | 82156280 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Висоцька Валентина Степанівна
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Ковальчук Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні