Постанова

від 20.05.2019 по справі 914/1058/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2019 р. Справа №914/1058/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Зварич О.В.

Плотніцького Б.Д.

Секретар судового засідання Андреюк Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень", б/н від 17.01.2019 (вх. №01-05/282/19 від 17.01.2019),

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 (повний текст рішення виготовлено 28.12.2018)

у справі №914/1058/18 (суддя Синчук М.М.)

за позовом Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області, м. Миколаїв Львівської області, в інтересах держави в особі Тростянецької сільської ради Тростянецької об'єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, с. Тростянець Миколаївського району Львівської області

до відповідача Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень", м. Дубляни Жовківського району Львівської області

про стягнення коштів,

За участю представників від:

прокурор: Макогон Ю.І.;

позивача: не з'явився;

відповідача: Докторевич Р.А. - адвокат;

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Заступник керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Тростянецької сільської ради Тростянецької об'єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області про стягнення з Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень" 99 315 грн. збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 у справі №914/1058/18 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень" на користь Тростянецької сільської ради Тростянецької об'єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області 99 315, 00 грн. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень" в дохід державного бюджету України 1720, 00 грн. судового збору.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, вироком Миколаївського районного суду від 20.04.2018 у справі №447/794/18, матеріалами перевірки Західного офісу Держаудитслужби України, інформацією Тростянецької ОТГ від 17.01.2018 про відсутність факту виконання ПП "Центр ринкових досліджень" робіт, передбачених договором, інформацією управління Державної казначейської служби у Миколаївському районі від 27.12.2017, інформацією з Миколаївського відділу ГУ Держгеокадастру у Львівській області, підтверджено факт незаконного привласнення директором ПП "Центр ринкових досліджень" Любчиком В.Л. грошових коштів в розмірі 99 315 грн. за виконані даним підприємством роботи згідно договору №5/13ПВД-КН-Ц від 06.05.2014. Відтак, на підставі ст.1172 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати збитки, завдані його директором.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Приватне підприємство "Центр ринкових досліджень" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 у справі №914/1058/18 скасувати з підстав неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що предметом позову у справі є стягнення з відповідача збитків, що були завдані внаслідок вчинення колишнім директором Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень" кримінального правопорушення, однак наявні в матеріалах справи докази є недопустимими та не доводять ні факту завдання збитків, ні їхнього розміру, ні злочинних дій, вчинених колишнім генеральним директором відповідача Любчиком В.Л. При цьому, відповідач вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та дійшов до необгрунтованого висновку про невиконання відповідачем робіт за договором №5/13-ПЗД-КН-Ц від 06.05.2014.

Окрім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Касаційним кримінальним судом Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25.10.2018 про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою на вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 20.04.2018 в кримінальній справі №447/794/18, який покладений в основу оскаржуваного рішення, та порушив таким чином гарантоване відповідачу право на ефективний судовий захист.

25.02.2019 до суду від Прокуратури Львівської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 у справі №914/1058/18 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор зазначає, що позовні вимоги підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 20.04.2018 в кримінальній справі №447/794/18 та постановою начальника Миколаївського відділу Золочівської місцевої прокуратури Львівської області від 29.03.2018 про закриття кримінального провадження №12018140250000143 від 28.03.2018 за підозрою Любчика В.Л. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358,ч.4 ст.358,ч.1 ст.366,ч.4 ст.191 КК України. При цьому, прокурор зазначає, що відповідно до п.14 ч.1 ст.3 КПК України, Любчик В.Л. вважається таким, що притягувався до кримінальної відповідальності з моменту оголошення йому підозри.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/1058/18 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Кравчук Н.М. та Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень" на рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 у справі №914/1058/18 залишено без руху.

01 лютого 2019 року на адресу апеляційного суду від відповідача надійшла заява, якою усунуто недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень" на рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 у справі №914/1058/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 призначено справу № 914/1058/18 до розгляду у судовому засіданні на 04.03.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.04.2019.

У зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Кравчук Н.М. та з метою недопущення порушення процесуальних строків передбачених ч. 1 ст. 273 ГПК України, керівник апарату Західного апеляційного господарського суду згідно розпорядження №235 від 01.04.19 щодо проведення повторного автоматизованого розподілу розпорядився відповідно до п. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суд провести повторний автоматизований розподіл апеляційної скарги Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень", б/н від 17.01.2019 (вх. №01-05/282/19 від 17.01.2019) у справі № 914/1058/18.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2019 року до складу колегії замість судді Кравчук Н.М. введено суддю Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.05.2019.

В судове засідання 20.05.2019 прибули прокурор та представник відповідача.

Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні повторно не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду Касаційним кримінальним судом Верховного суду касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25.10.2018 про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою на вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 20.04.2018 в кримінальній справі №447/794/18, який покладений в основу оскаржуваного рішення.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 ГПК України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень" 99 315 грн. збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення директором відповідача, а у справі №447/794/18 Касаційним кримінальним судом Верховного суду переглядається ухвала Львівського апеляційного суду від 25.10.2018 про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою на вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 20.04.2018 в кримінальній справі №447/794/18, яким визнано винною у вчиненні злочину Гальків Галину Павлівну.

З огляду на наведене та з врахуванням положень ст. 75 ГПК України, колегія суддів не вбачає обставин, що свідчать про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішенняКасаційним кримінальним судом Верховного суду касаційної скарги на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25.10.2018 у справі №447/794/18. Відтак, підстави для задоволення клопотання апелянта про зупинення провадження у справі відсутні.

В судовому засіданні прокурор та представник відповідача підтримали доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між 06.05.2014 між ПП "Центром ринкових досліджень" в особі генерального директора Любчика В.Л. (далі - Виконавець) та Тернопільською сільською радою в особі сільського голови Гальків Г.П. (далі - Замовник) укладено договір від №5/13-ПЗД-КН- Ц (далі - Договір № 5/13) на виготовлення плану території, що підлягає паюванню.

Відповідно до п.1.1. Договору №5/13 Виконавець зобов'язаний виконати з дотриманням вимог законодавства топографо-геодезичні та картографічні роботи з: виготовлення плану території, що підлягає паюванню, орієнтовною площею 1233,23 га (Львівська область, Миколаївський район, Тернопільська сільська рада), а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Загальна вартість робіт за Договором № 5/13 становить 99 315,00 грн. без ПДВ (п. 2.1. Договору № 5/13).

Відповідно до п.2.2. Договору №5/13 Замовник протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня фактичного виконання робіт, що засвідчуся підписанням акта приймання передачі та отримання ним плану зобов'язується здійснити повну оплату Виконавцю робіт згідно з п. 2.1. Договору.

Відповідно до п.3.1. приймання виконаних робіт за Договором №5/13 оформляється актом приймання-передачі робіт, що складається та підписується Виконавцем, та надається Замовнику протягом 3 банківських днів з моменту фактичного виконання робіт.

Відповідно до п.3.2. Договору №5/13 Замовник зобов'язаний підписати акт протягом 3 (трьох) банківських днів з дня одержання плану та повернути один примірник підписаного акта Виконавцеві протягом 3 (трьох) банківських днів з дня одержання плану.

Строк виконання робіт визначений в календарному плані та становить 90 робочих днів з дня виконання Замовником п.10.1 Договору № 5/13.

Замовник зобов'язується протягом 3 (трьох) календарних днів від моменту підписання цього договору надати Виконавцеві усі необхідні для успішного виконання робіт матеріали, документи та інформацію (п. 10 Договору № 5/13).

08.05.2014 між ПП "Центром ринкових досліджень" в особі генерального директора Любчика В.Л. та Тернопільською сільською радою в особі сільського голови Гальків Г.П. підписано акт здачі-приймання виконаних робіт від №Ц-001907 (надалі - Акт №Ц-001907) згідно Договору №5/13, в якому зазначено, що роботи виконані в повному обсязі, зауважень та претензій немає та даний акт є підставою для проведення взаємних кінцевих розрахунків і платежів між Виконавцем і Замовником. Вартість виконаних робіт складає 99 315,00 грн. (без ПДВ).

Тернопільською сільською радою Миколаївського району проведено на користь ПП "Центр ринкових досліджень" оплату за Договором № 5/13 в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №251 від 03.07.2017 та від 18.08.2014 на суму 99 315,00 грн.

Відповідно до рішення (XXXV сесія, VI - го скликання) Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області від 05.09.2015 №1800 правонаступником активів і пасивів (зобов'язань) Тернопільської сільської ради визначено Тростянецьку сільську раду утворену внаслідок добровільного об'єднання територіальних громад.

Золочівською місцевою прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво та у Миколаївському районному суді Львівської області підтримувалося публічне обвинувачення у кримінальному провадженні №12017140250000881 від 27.12.2017 про обвинувачення Гальків Г.П. за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366, ч.4 ст.191 КК України, досудове розслідування у якому здійснювалося слідчим відділом Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУ ВП у Львівській області.

Вироком Миколаївського районного суду від 20.04.2018 у справі №447/794/18 затверджено угоду про визнання винуватості від 29.03.2018, Гальків Ганну Павлівну визнано винною у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.366, ч.4 ст.194 КК України.

Згідно вироку від 20.04.2018 у справі №447/794/18 судом встановлено, що Гальків Г.П. у період з 30.11.2010 по 24.11.2015 у відповідності до постанови Тернопільської сільської виборчої комісії №13 від 26.11.2010 займала посаду Тернопільського сільського голови Миколаївського району Львівської області.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Гальків Г.П. виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

У 2014-2015 роках Гальків Г.П., шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинила службове підроблення та розтрату бюджетних коштів, які виділено у відповідності до бюджетної програми землеустрою Тернопільської сільської ради на 2014 рік згідно рішення цієї ж сільської ради №298 від 31.01.2014 та бюджетної програми землеустрою Тернопільської сільської ради на 2015 рік згідно рішення цієї ж сільської ради №462 від 15.01.2015.

Гальків Г.П., як службова особа органу місцевого самоврядування, яка відповідно до п. 13 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є розпорядником бюджетних зобов'язаним використовувати їх лише за призначенням, визначеним радою, з метою розтрати коштів місцевого бюджету Тернопільської сільської ради у великих розмірах, діючи з єдиним умислом, вступила в змову із генеральним директором ПП "Центр ринкових досліджень" (код ЄДРПОУ -31248334) та одночасно фізичною особою - підприємцем Любчиком В.Л., з яким уклала три взаємопов'язані договори про виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою стосовно розпаювання земель сільської ради та достовірно знаючи, що роботи за договорами не виконано, підписала акти здачі-приймання виконаних робіт по кожному із зазначених договорів.

На підставі вищевказаних документів, Гальків Г.П. підписала відповідні платіжні доручення в органи Держказначейства про проведення оплати за рахунок місцевого бюджету Тернопільської сільської ради, на користь ПП "Центр ринкових досліджень" в загальному розмірі 198 648,00 грн. та на користь фізичної особи - підприємця Любчиком В.Л. в розмірі 97 511,00 грн., всього на загальну суму 296 159 гривень.

Зокрема, Гальків Г.П., займаючи посаду Тернопільського сільського голови, діючи як службова особа органу місцевого самоврядування, 08.05.2014 в невстановленому слідством місці, умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою із генеральним директором ПП "Центр ринкових досліджень" Любчиком В.Л., підписала акт №Ц-001907 здачі-приймання виконаних робіт до договору №5/13-ПЗД-КН-Ц від 06.05.2014р. який містить завідомо неправдиві відомості щодо підготовки трьох примірників плану території, що підлягає паюванню та передачу двох зазначених примірників замовнику, в особі Тернопільської сільської ради, хоча такі не виготовлено та офіційно до сільської ради не передано.

Станом на 08.05.2014 роботи, які відображені в акті №Ц-001907 від 08.05.2014 ПП "Центр ринкових досліджень" не виконано, сільський голова Гальків Г.П., перебуваючи в приміщенні Тернопільської сільської ради, яке розташоване в с.Тернопілля, Миколаївський район, Львівська область, на вул. Грушевського, буд. 15, підписала платіжні доручення №251 від 03.07.2014 на суму 35000 грн. та №251 від 18.08.2014 на суму 64315 грн, в яких зазначила про оплату за топог-рафо-геодезичні і картографічні роботи, які, разом із актом №Ц-001907 від 08.05.2014 р. скерувала в Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області для проведення взаємних розрахунків сільської ради із підприємством.

Таким чином, судом встановлено, що Гальків Г.П вчинила службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача завідомо підроблених офіційних документів, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України.

Судом встановлено, що 06.05.2014 між ПП "Центр ринкових досліджень" в особі директора Любчика В.Л. та Тернопільською сільською радою в особі сільського голови Гальків Г.П. укладено договір №5/13ПЗД-КН-Ц, на виготовлення плану території, що підлягає паюванню орієнтованою площею 1233,23 га та знаходиться на території Тернопільської сільської ради з метою надання земельних ділянок у власність громадянам, загальною вартістю робіт 99 315,00 грн.

08.05.2014 Гальків Г.П. за попередньою змовою із Любчиком В.Л. підписала акт № Ц-001907 здачі - приймання виконаних робіт, згідно договору № 5/13-ПЗД-КН-Ц від 06.05.2014, який містить відомості про факт виконання робіт за договором, так, як такі фактично не виконані.

На підставі зазначеного договору та акту про його виконання Гальків Г.П., підписала платіжні доручення №251 від 03.07.2014 на суму 35000 грн, №251 від 18.08.2014 на суму 64315 грн в яких зазначила про оплату за топографо-геодезичні і картографічні роботи, які, разом із актом №Ц-001907 від 08.05.2014, скерувала в Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області для проведення взаємних розрахунків сільської ради з підприємством.

Внаслідок дій сільського голови Гальків Г.П. проведено оплату із бюджету Тернопільської сільської ради 03.07.2014 на суму 35000 грн. та 18.08.2014 на суму 64315 грн. на користь ПП "Центр ринкових досліджень", на загальну суму 99 315,00 грн.

За таких обставин, судом встановлено, що Тернопільським сільським головою Гальків Г.П. вчинено розтрату бюджетних коштів сільської ради на користь ПП Центр ринкових досліджень , чим завдано територіальній громаді в особі Тернопільської сільської ради збитків у великих розмірах.

Окрім того, Золочівською місцевою прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12018140250000143 від 28.03.2018, про обвинувачення Любчика В.Л. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366, ч. 4 ст.191 КК України, досудове розслідування у якому здійснювалося слідчим відділом Миколаївського ВП Пустомитівського ВП ГУ НП у Львівській області.

29.03.2018 начальником Миколаївського відділу Золочівської місцевої прокуратури Львівської області, на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із смертю підозрюваного Любчика В.Л., винесено постанову про закриття кримінального провадження №12018140250000143 від 28.03.2018, за підозрою Любчика Володимира Леонідовича у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст.358, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст.191 КК України.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, постановою про закриття кримінального провадження №12018140250000143 від 28.03.2018 підтверджено, що Любчик В.Л., будучи службовою особою, та займаючи, відповідно до наказу №07 від 19.02.2008, посаду генерального директора Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень" (код ЄДРПОУ: 31248334), виконуючи, згідно статуту вказаного підприємства організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а також здійснюючи підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець (Код ЄДРПОУ:2730514215), маючи єдиний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб із сільським головою Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області Гальків Ганною Павлівною, з метою заволодіння коштами місцевого бюджету Тернопільської сільської ради у великих розмірах, уклали три взаємопов'язані договори та склали завідомо підроблені акти здачі приймання виконаних робіт по кожному із зазначених договорів, які стали підставою для проведення оплати з місцевого бюджету Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області на користь ПП "Центр ринкових досліджень" коштів в загальному розмірі 198 648 гривень та на користь ФОП Любчик Л.В. коштів в розмірі 97 511 гривень, а всього на загальну суму 296 159 гривень.

06.05.2014 між ПП "Центр ринкових досліджень" (ЄДРП0У:31248334) в особі директора Любчик В.Л. та Тернопільською сільською радою Миколаївського району Львівської області в особі голови Гальків Г.П. укладено договір №5/13ПЗД-КН-Ц, згідно умов якого ПП "Центр ринкових досліджень" зобов'язувалось виготовити план території, що підлягає паюванню орієнтованою площею 1233,23 га, що знаходиться на території Тернопільської сільської ради Миколаївського район Львівської області. В подальшому Любчиком В.Л. та Гальків Г.П., у період часу з 08.05.2014 до 16.05.2014, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, складено та використано підроблений акт №Ц-001907 здачі-приймання виконаних робіт, згідно договору №5/13-ПЗД-КН-Ц від 06.05.2014, шляхом надання його на підпис сільському голові Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області Гальків Г.П., яка продовжуючи їх спільний умисел, 16.05.2014 подала вказані акт в Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області для проведення взаємних розрахунків між ПП "Центр ринкових досліджень" (код ЄДРПОУ:31248334) та Тернопільською сільською радою Миколаївського району Львівської області. Вартість робіт вказаних в договорі №5/13-ПЗД-КН-Ц від 06.05.2014 та акті від 08.05.2014 №Ц-001907, які Приватним підприємством "Центр ринкових досліджень" не виконано, а саме: не виготовлено план території, що підлягає паюванню, орієнтовною площею 1233,23 га, що знаходиться на території Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області; не передано в Тернопільську сільську раду два примірники плану території, що підлягає паюванню, становить 99 315,00 гривень, яка оплачена Тернопільською сільською радою Миколаївського району Львівської області на користь ПП "Центр ринкових досліджень" (код ЄДРПОУ:31248334) в повному обсязі ПП "Центр ринкових досліджень", в особі Любчика В.Л. як засновника та генерального директора, незаконно заволоділо коштами місцевого бюджету Тернопільської сільської ради Миколаївського району Львівської області на вказану суму.

Таким чином, Любчик В.Л. вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а також вчинив складання як приватним підприємцем завідомо підроблених офіційних документів, у складанні завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненого службовою особою, у використанні завідомо підробленого документа та у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст.366, ч. 4 ст. 358 КК України, про що йому 30.01.2018. оголошено про підозру у вчинені вищевказаних кримінальних правопорушеннях, шляхом винесення відповідного процесуального документа у вигляді постанови про оголошення підозри.

Вина Любчика В.Л. у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку в житлі Гальків Г.П. від 03.01.2018; протоколом обшуку в приміщенні колишньої Тернопільської сільської ради від 03.01.2018; показаннями свідка Білінської С.В. від 12.01.2018; показаннями свідка Андрійчик Р.М. від 10.01.2018; інформацією з ПП "Центр ринкових досліджень" від 18.02.2018; протоколом тимчасового доступу до документів, які наявні в ПП "Центр ринкових досліджень", копією статуту ПП "Центр ринкових досліджень"; інформацією з Управління державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області від 23.01.2018; інформацією з відділу у Миколаївському районі Головного управління Держагеокадастру у Львівській області від 23.01.2018; протоколом тимчасового доступу до документів в Управлінні державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області від 16.01.2018; протоколом тимчасового доступу до документів в Управлінні державної казначейської служби України у Миколаївському районі Львівської області від 16.01.2018; показаннями свідка Пелих Л.О. від 25.01.2018; висновком експерта №6/20 від 22.01.2018; висновком експерта №6/30 від 22.01.2018; показаннями свідка Максимів С.В. від 01.03.2018; інформацією з Тростянецької сільської ради від 21.02.2018; речовими доказами; довідкою документальної перевірки Західного офісу Держаудитслужби від 02.03.2018; інформацією з відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.03.2018; показаннями свідка Трупі В.Й. від 21.03.2017; показаннями представника потерпілої особи Леницької О.Б. від 28.03.2018 та іншими доказами в їх сукупності.

Вказані обставини слугували підставою для звернення Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Тростянецької сільської ради Тростянецької об'єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області про стягнення з Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень" 99 315 грн. збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію.

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках , коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження , а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно . У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, Прокурор обгрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом тим, що з місцевого бюджету відповідачем незаконно, у злочинний спосіб, що доведено судом у кримінальній справі, отримано (привласнено) бюджетні кошти у сумі 99 315,00 гривень за договором №5/13 ПЗД-КН-Ц від 06.05.2014. Неповернення відповідачем вказаних коштів, які є також шкодою, заподіяною кримінальним правопорушенням, порушує економічні інтереси держави в особі Тростянецької сільської ради та завдає суттєвої шкоди державній політиці у бюджетній сфері.

Однак,Тростянецька сільська рада Тростянецької об'єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, яка у даному випадку є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не вживає заходів реагування для повернення коштів, які без законних підстав отримані відповідачем.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку підтверджено наявність визначених ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстав для звернення з позовом.

Предметом позову у даній справі є стягнення з ПП Центр ринкових досліджень збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (привласнення коштів у злочинний спосіб) директором відповідача Любчиком В.Л. на підставі ст.1172 ЦК України.

Приписами статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У тих випадках, коли шкоди завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків, зобов'язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця (частина 1 статті 1172 ЦК України).

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статті 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (наявність шкоди; протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків).

Відтак, звертаючись з позовом про відшкодування юридичною особою шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення працівником такої юридичної особи, необхідно довести вину особи у вчиненні кримінального правопорушення, наявність шкоди та причинний зв'язок між вчиненим кримінальним правопорушенням і шкодою.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка заподіяла шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Позивач повинен довести, що протиправна дія або бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки . Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки всіх фактичних обставин справи.

Обгрунтовуючи поданий позов, прокурор послався на обставини, встановлені вироком Миколаївського районного суду від 20.04.2018 у справі №447/794/18, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 29.03.2018 та визнано винною Гальків Ганну Павлівну у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.1 ст.366, ч.4 ст.194 КК України, та постановою від 29.03.2018 начальника Миколаївського відділу Золочівської місцевої прокуратури Львівської області про закриття кримінального провадження №12018140250000143 від 28.03.2018, за підозрою Любчика Володимира Леонідовича у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст.358, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст.191 КК України.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст. 75 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою . Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

З огляду на наведене та враховуючи те, що вироком Миколаївського районного суду від 20.04.2018 у справі №447/794/18 визнано винною Гальків Ганну Павлівну у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.4 ст.194 КК України, вказаний вирок не має для суду у даній справі преюдиціального значення та не підтверджує вчинення директором ПП Центр ринкових досліджень Любчиком В.Л. кримінального правопорушення.

Окрім того, ст. 75 ГПК України передбачає вичерпний перелік судових актів, які носять для суду приюдиційний характер під час розгляду іншої справи, серед якого не передбачено постанови прокурора про закриття кримінального провадження.

При цьому, судом враховується, що відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відтак, постанова від 29.03.2018 начальника Миколаївського відділу Золочівської місцевої прокуратури Львівської області про закриття кримінального провадження №12018140250000143 від 28.03.2018, за підозрою Любчика Володимира Леонідовича у вчиненні кримінальних правопорушень, не має для суду у даній справі преюдиціального значення та не підтверджує вчинення директором ПП Центр ринкових досліджень Любчиком В.Л. кримінального правопорушення.

Відтак, прокурором не доведено факту вчинення директором ПП Центр ринкових досліджень Любчиком В.Л. кримінального правопорушення, яке завдало шкоди у розмірі 99 315 грн., стягнення якої є предметом даного позову, та причинного зв'язку між таким правопорушенням і завданою шкодою.

З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень" слід задоволити, рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 у справі №914/1058/18 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до пункту 14 статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 ЗУ Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 129 ГПК України).

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, чинним законодавством не визначений порядок компенсації за рахунок держави, то відповідно до ч. 3 ст. 129 ГПК України, сплачений відповідачем до Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає компенсації за рахунок Державного бюджету України у розмірі 2643 грн.

Керуючись ст.ст.269,270,275,277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень" задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 18.12.2018 у справі №914/1058/18 скасувати та прийняти нове рішення.

3. В задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Центр ринкових досліджень" (80318, Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. Шевченка,29, кв.43, код ЄДРПОУ 31248334) 32643 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. На виконання постанови Господарському суду Львівської області видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження постанови суду апеляційної інстанції до суду касаційної інстанції встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Зварич О.В.

Суддя Плотніцький Б.Д.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого- судді Кордюк Г.Т. з 23.05.2019 по 31.05.2019 включно, повний текст постанови виготовлено та підписано 03.06.2019