Рішення

від 03.06.2019 по справі 904/1104/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019р. Справа № 904/1104/19 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Рекорд , м. Кам`янське

До: Кам`янської міської ради, м. Кам`янське

Третя особа: Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно, м. Кам`янське

Про: розірвання договору

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ фірма Рекорд (позивач) звернувся до суду з позовом до Кам`янської міської ради ( відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.12.2009р. №11036 (реєстрація права у Дніпродзержинському відділі ДРФ ДП Центр ДЗК від 25.08.2010р. №041010000330), укладеного між сторонами, кадастровий номер земельної ділянки : 1210400000:01:011 :0345 . Позовні вимоги обґрунтовані посилання на зміну власника частини об`єктів нерухомого майна ,які розташовані на вищезазначеній земельній ділянці на користь фізичних осіб; та на відмову відповідача на розірвання вищезазначеного договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 03.04.19р. було відкрите провадження у справі №904/1104/19 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

Кам`янська міська рада ( відповідач ) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалася, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була повідомлена належним чином ( що підтверджується відповідним поштовим повідомленням суду про вручення відповідачу 02.04.19р. копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, а.с.43).

Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно (третя особа) своїм правом на подання до суду письмових пояснень щодо позову не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином ( що підтверджується відповідним поштовим повідомленням суду про вручення третій особі 09.04.19р. копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, а.с.44).

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача та третьої особи про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву та письмових пояснень на позовну заяву

Суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

02.12.09р. на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.10.2009р. №792-43/V між Дніпродзержинською міською радою ( орендодавець) та ТОВ фірмою Рекорд ( орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №11036, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: Єлизаветівське шосе, 17, м. Дніпродзержинськ, згідно з планом земельної ділянки, що додається (п.1.1. договору). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 4350 га для розміщення пункту технічного обслуговування автомобілів, торговельного павільйону та навісів у комплексі з АЗС (п.2.1. договору). Відповідно до п.3.1. договору його було укладено строком до 28.10.19р.

В п.12.3. договору сторони погодили, що підставою припинення договору оренди є: закінчення його строку; примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності; неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежить від орендаря та орендодавця ( у разі зміни умов господарювання внаслідок змін у чинному законодавстві України); ліквідація юридичної особи.

Підставою розірвання договору є: взаємна згода сторін ; укладення договору оренди землі з порушенням порядку, встановленого у законодавстві України ; за рішенням суду. (п.12.4. договору ). Згідно з п.12.5. договору перехід права власності на земельну ділянку до орендаря або його реорганізація є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с.14-17).

02.02.18р. між ТОВ фірма Рекорд ( продавець ) та гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( покупці ) укладено договір купівлі-продажу ( зареєстрований приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області - Прожуган М.А.) , відповідно до умов якого позивач передав у власність, а покупці прийняли у власність в рівних частинах кожному, 24/25 часток в праві спільної частковою власності пункту технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон та навіси у комплексі з АЗС, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язалися сплатити за нього обумовлену грошову суму; пункт технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон та навіси у комплексі з АЗС знаходяться на земельній ділянці площею 0, 435 га, кадастровий номер 1210400000:01:011:0345, та в цілому складається з: А-1 автозаправна станція , загальною площею 19, 6 кв.м.; В-2 пункт технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон, загальною площею 449, 2 кв.м.; Б-1 навіс; Г-1 навіс; 1 огорожа ; 2-6 резервуари ; 7 водопровід; І тротуар. Разом загальною площею 468, 8 кв.м. У володіння та користування покупців переходить : В-2 пункт технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон, загальною площею 449, 2 кв.м. (п.1. договору) Згідно до п.2. договору пункт технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон та навіси у комплексі з АЗС, 24/25 часток в праві власності якого відчужується, належить продавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно /САС в„–423186 /, виданого Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська міської ради 28.01.10р., зареєстрованого в обласному комунальному підприємстві Дніпродзержинське БТІ в книзі 2, номер запису 66; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.02.10р. №25377272; право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.12.17р. ОСОБА_3 державним реєстратором Департаменту комунальної власності і, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності НОМЕР_1 від 07.12.17р., номер запису про право власності 23799198, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1430623312104. ( а.с. 21-22 )

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.18р. ТОВ фірма Рекорд зверталася до відповідача з листом ( вих. №3 від 05.03.18р.) про розірвання вищезазначеного договору оренди земельної ділянки від 02.12.09р. у зв`язку з відчуженням частини майна. До цього звернення позивачем було додано копію вищенаведеного договору купівлі продажу від 02.02.18р. Не отримавши задовільної відповіді на свій лист, позивач був змушений звернутися з позовом до суду про розірвання вищезазначеного договору оренди земельної ділянки .

На час прийняття рішення у справі сторонами доказів підписання та укладання між сторонами угоди про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки суду надано не було.

За частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України , тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України ).

Правила, передбачені частинами другою-четвертою статті 188 ГК України , є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричиняє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів пункту 6 частини п`ятої статті 174 ГПК України .

Частинами другою та третьою статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України .

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України , і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України , способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Положеннями ч.2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається . Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні .

Судом встановлено , що станом на час винесення рішення у справі між сторонами не відбулось добровільного розірвання договору оренди земельної ділянки №11036 від 02.12.2009р.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що 02.02.18р. (день укладання договору купівлі-продажу ) у ТОВ фірми Рекорд автоматично припинилося, а у гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автоматично виникло право користування (оренди) частиною спірної земельної ділянки ,на якій розташовані придбані за цим договором об`єкти нерухомості площею 468, 8 кв.м. ( за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, договір оренди земельної ділянки №11036 від 02.12.09р., укладений між Дніпродзержинською міською радою та ТОВ фірмою Рекорд , не припинив 02.02.18р. дію в цілому, а в цей день відбулася заміна сторони в зобов`язанні, а саме орендаря, з ТОВ фірми Рекорд на гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 лише в частині земельної ділянки , на якій розташовані придбані ними за цим договором об`єкти нерухомості площею 468, 8 кв.м.

Аналогічна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди,а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, і що після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 05.09.2018 по справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.11.2018 по справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 по справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі №913/661/17, від 06.03.2019 по справі №914/2687/17, від 04.04.2019 у справі № 910/7197/18.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відчуження частини об`єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці , не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього лише в частині , однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. З огляду на наведене в задоволенні позову слід відмовити. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанови від 23.05.19р. у справі №922/109/18).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2,13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 03.06.2019р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.