Постанова

від 28.10.2019 по справі 904/1104/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1104/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рекорд", м. Кам`янське Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2019 (суддя Васильєв О.Ю.) у справі №904/1104/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Рекорд , м. Кам`янське Дніпропетровської області

до Кам`янської міської ради, м. Кам`янське Дніпропетровської області

третя особа:Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно, м. Кам`янське Дніпропетровської області

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Кам`янської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.12.2009 №11036 (реєстрація права у Дніпродзержинському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК" від 25.08.2010 №041010000330), укладеного між сторонами, кадастровий номер земельної ділянки : 1210400000:01:011 :0345.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на зміну власника частини об`єктів нерухомого майна, які розташовані на вищезазначеній земельній ділянці на користь фізичних осіб і на відмову відповідача розірвати вищезазначений договір оренди земельної ділянки, оскільки позивач не є власником частини нерухомості, що розташована на земельній ділянці. Позивач вважає, що умовами укладеного договору оренди земельної ділянки, ч.1 ст.141 Земельного кодексу України і ст.31 Закону України "Про оренду землі" передбачено розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін договору у випадку переходу права власності на нерухоме майно.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2019 у справі №904/1104/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що відчуження об`єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права, набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже, й відповідні права та обов`язки, зокрема, із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Рекорд" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2019 у справі №904/1104/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Узагальнення доводів апеляційної скарги :

Позивач вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник зазначає, що на думку суду, у договір оренди земельної ділянки №11036 від 02.12.2009, який укладений між сторонами у цій справі, потрібно вносити зміни щодо заміни сторони, а отже рішення суду може вплинути на права гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які виявили бажання не вносити зміни у договір, а укласти окремий договір оренди земельної ділянки під своїм нерухомими майном - пункт технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон, загальною площею 449,2 кв.м. В порушення вимог ст. 50 ГПК України, встановивши, що рішення суду може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд не залучив їх до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

На думку позивача спірний договір оренди підлягає розірванню, оскільки до покупців частки нерухомого майна, що розміщене на земельній ділянці кадастровий номер: 1210400000:01::011:0345, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не може перейти у користування частина земельної ділянки без зміни її цільового призначення, а також в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Так, земельна ділянка передавалася під розміщення автозаправної станції код КВЦПЗ для земельних ділянок для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі -03.07, що в свою чергу стало підставою для звернення Кам`янської міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області про збільшення розміру орендної плати за спірним договором оренди земельної ділянки до 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Задовольняючи позовні вимоги Кам`янської міської ради, суд, як вбачається з рішення від 13.11.2017 у справі №904/8717/17 керувався рішенням Кам`янської міської ради від 29.09.2017 №816-19/VІІ Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста .

За поясненнями позивача на теперішній час у м. Кам`янське є чинним рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 №1105-25/ VІІ "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста". Пунктом 5 Додатку 1 до цього рішення встановлено, що ставки орендної плати за земельні ділянки незалежно від виду цільового призначення земель, які використовуються для розміщення об`єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, становлять 12% від нормативної грошової оцінки землі. За умовами договору купівлі-продажу частки нерухомого майна до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 переходить чітко визначена частка, яка складається з: В-2 пункт технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон площею 449, 2 кв.м., код КВЦПЗ для земельних ділянок для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування -03.13.

Скаржник звертає увагу на те, що у Додатку 1 до рішення Кам`янської міської ради встановлено, що для виду цільового призначення земель 03.13, для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування встановлений річний розмір орендної плати на рівні 4% від нормативної грошової оцінки. ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 відмовляються відшкодовувати ТОВ фірма Рекорд орендну плату на рівні 12% від нормативної грошової оцінки під своїм нерухомим майном, посилаючись на те що вони повинні сплачувати 4% від нормативної грошової оцінки, а це призводить до того, що товариство вимушене сплачувати орендну і за їх частину земельної ділянки на рівні 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 504110,31 грн/рік.

Позивач посилаючись на ст. 141 Земельного кодексу України і ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі" вказує, що чинним законодавством передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Сторона зазначає, що саме по собі відчуження частини об`єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього лише в частині, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права і обов`язки, зокрема зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 23.05.2019 у справі №922/109/18.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів головуючого судді Дарміна М.О., суддів Іванова О.Г., Широбокової Л.П. від 01.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рекорд", м. Кам`янське Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2019 у справі №904/1104/19. Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

У зв`язку з відпусткою суддів Іванова О.Г. і Широбокової Л.П.. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду №1518/19 від 27.08.2019 проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.

Ухвалою суду від 27.08.2019 визначеною колегією суддів апеляційну скаргу прийнято до свого провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Між Дніпродзержинською міською радою (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Рекорд" (Орендар) 02.12.2009 укладено договір оренди земельної ділянки №11036, відповідно до умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з планом земельної ділянки, що додається. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.10.2009р. №792-43/V (п.1.1., п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,4350 га для розміщення пункту технічного обслуговування автомобілів, торговельного павільйону та навісів у комплексі з АЗС.

Пунктом 3.1. визначено, що договір укладено строком до 28.10.2019.

В п.12.3. договору сторони погодили, що підставою припинення договору оренди є: закінчення його строку; примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності; неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежить від Орендаря та Орендодавця (у разі зміни умов господарювання внаслідок змін у чинному законодавстві України); ліквідація юридичної особи.

За п. 12.4 договору підставою розірвання договору є: взаємна згода сторін ; укладення договору оренди землі з порушенням порядку, встановленого у законодавстві України ; за рішенням суду.

Згідно п.12.5. договору перехід права власності на земельну ділянку до Орендаря або його реорганізація є підставою для зміни умов або розірвання договору.

02.02.2018р.між ТОВ фірма Рекорд (Продавець ) та гр. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (Покупці ) укладено договір купівлі-продажу, за яким Продавець зобов`язався передати у власність Покупців в рівних частинах кожному, 24/25 часток в праві спільної часткової власності пункту технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон та навіси у комплексі з АЗС, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ), а Покупці зобов`язались прийняти, в рівних частинах кожний, майно і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Пункт технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон та навіси у комплексі з АЗС знаходяться на земельній ділянці площею 0, 435 га, кадастровий номер 1210400000:01:011:0345, та в цілому складається з: А-1 автозаправна станція , загальною площею 19, 6 кв.м.; В-2 пункт технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон, загальною площею 449, 2 кв.м.; Б-1 навіс; Г-1 навіс; 1 огорожа ; 2-6 резервуари ;7 водопровід; І тротуар. Разом загальною площею 468, 8 кв.м.

У володіння та користування покупців переходить: В-2 пункт технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон, загальною площею 449, 2 кв.м. (п.1. договору)

Згідно п.2. договору пункт технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон та навіси у комплексі з АЗС, 24/25 часток в праві власності якого відчужується, належить Продавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно /САС №423186/, виданого Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська міської ради 28.01.2010р., зареєстрованого в обласному комунальному підприємстві Дніпродзержинське БТІ в книзі 2, номер запису 66; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.02.2010р. №25377272; право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.12.2017р. Коноплянка В.М. державним реєстратором Департаменту комунальної власності і, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №106639281 від 07.12.2017р., номер запису про право власності 23799198, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1430623312104.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Прожуган М.А. і зареєстрований в реєстрі за №182 (а.с. 21-22 )

Листом №3 від 05.03.18р ТОВ фірма "Рекорд" звернулось до міського голови з проханням про розірвання вищезазначеного договору оренди земельної ділянки від 02.12.2009р. у зв`язку з відчуженням частини майна. До цього звернення позивачем було додано копію вищенаведеного договору купівлі продажу від 02.02.2018р.

Лист зареєстрований Центром адміністративних послуг м. Кам`янське за №9956 12.03.2018.

Відсутність відповіді змусила товариство звернутися до суду з позовом про розірвання вищезазначеного договору оренди земельної ділянки.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову є матеріально правова вимога позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки №11036 від 02.12.2009 відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу України.

Відповідно до змісту ст. 181 Цивільного кодексу України земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці належать до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

До нерухомого майна належать, зокрема жилий будинок, будівля. Розміщення цих об`єктів неможливе без земельної ділянки. У зв`язку з цим особа, яка має статус власника жилого будинку, будівлі, використовує земельну ділянку, на якій розташовані належні йому за правом власності об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до встановлених обставин справи за договором купівлі-продажу позивач продав нежилі приміщення - пункт технічного обслуговування автомобілів, торговельний павільйон і навіси у комплексі з АЗС, розташовані на орендованій у відповідача земельній ділянці.

За умовами п. 10 договору купівлі-продажу від 02.02.2018, укладеного між ТОВ Рекорд і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та згідно ст. ч.3, ч. 4 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Як свідчать матеріали справи умови щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна і щодо державної реєстрації нерухомого майна дотримані, про що свідчать посвідчувальний напис приватного нотаріуса на договорі купівлі-продажу і витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.02.2018.

Скаржник вважає, що договір оренди земельної ділянки №11036 від 02.12.2009, на якій знаходиться нерухоме майно, частина якого, відчужена орендарем підлягає розірванню. Свої доводи позивач обґрунтовує тими обставинами, що земельна ділянка передавалась під розміщення автозаправної станції код КВЦПЗ для земельних ділянок для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі -03,07. Відповідно до рішення Кам`янської міської ради від 29.09.2017 №816-19/VІІ Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста позивач сплачував орендну плату на рівні 12% від нормативної грошової оцінки. Такий розмір було встановлено п. 5.3. Положення для земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

На теперішній час є чинним рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 №1105-25/ VІІ Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста . Оскільки за умовами договору купівлі-продажу до покупців перейшла частка нерухомого майна, код КВЦПЗ земельної ділянки під яким для будівництва та обслуговування закладів побутового обслуговування -0,13 і відповідно до Додатку до рішення Кам`янської міської ради від 22.06.2018 для виду цільового призначення земель 03.13 встановлений річний розмір орендної плати на рівні 4% від нормативної грошової оцінки, а покупці відмовляються сплачувати орендну платну на рівні 12% від нормативної грошової оцінки, позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 02.12.2009 №11036 для подальшого укладання окремих договорів оренди земельної ділянки між ТОВ "Рекорд" і Кам`янською міською радою і між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і Кам`янською міською радою.

Частиною 1 ст.120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Аналогічні норми викладені у ч. 1 ст. 377 ЦК України, за якою до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Таким чином, з наведених норм випливає, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника

Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з ч. 2 ст.120 Земельного кодексу України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

При цьому, судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що договір оренди землі припинився щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) в частині використання земельної ділянки, на якій розташовані відчужені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 об`єкти нерухомості площею 468,8кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином припинились у позивача і обов`язок за договором оренди земельної ділянки зі сплати орендної плати в частині використання земельної ділянки під площею 468,8 кв.м.

Разом з тим, скаржником не надано доказів щодо правового статусу 1/25 частини в праві спільної часткової власності пункту технічного обслуговування автомобілів, торгівельного павільйону та навісів у комплексі з АЗС, після того, як 24/25 часток в праві спільної часткової власності на які було відчужено за договором купівлі-продажу від 02.02.2018 року.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача щодо розміщення на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктів різного призначення, ставки орендної плати за якими є різними, у зв`язку з чим необхідно укласти Кам`янській міській раді нові окремі договори оренди земельної ділянки з ТОВ "Рекорд" і громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з огляду на наступне:

За умовами п. 5.1 договору оренди земельної ділянки №11036 від 02.12.2009 в оренду відповідачу передана земельна ділянка загальною площею 0,4350 га для розміщення пункту технічного обслуговування автомобілів, торговельного павільйону та навісів у комплексі з АЗС.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу

Позивачем не надано доказів звернення до відповідача щодо зміни цільового використання земельної ділянки і прийняття відповідного рішення, а відтак залишається незмінною і ставка орендної плати за користування земельною ділянкою.

Слід також зазначити, що сторонами договору оренди земельної ділянки у п. 12.4 договору погоджено підстави розірвання договору. Так, підставою розірвання договору є :

взаємна згода сторін;

укладення договору оренди землі з порушенням порядку, встановленого у законодавстві України;

за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі Договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи-орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 31 Закону).

Частина 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачає припинення договору оренди землі шляхом розірвання у наступних випадках: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору; у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки; на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 32 Закону України "Про оренду землі" не зобов`язує припиняти договір оренди землі шляхом його розірвання у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Отже, відчуження об`єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього.

До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд в постановах від 05.06.2018 у справі №920/717/17, від 19.02.2019 у справі №922/2469/18, від 23.05.2019 у справі № 922/109/18.

В апеляційній скарзі позивач в обґрунтування наявності підстав для розірвання договору оренди землі посилається також на положення ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, відповідно до якого, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці..

Посилання позивача на вказані норми також є неправомірним, оскільки вказана стаття не регулює підстави розірвання договору оренди.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині незалучення до участі у справі громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхиляються з огляду на наступне:

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В своїй позовній заяві (а.с. 1-5), позивач не ставив питання про залучення до участі у справі громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 911/2635/17, рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17).

В змісті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2019 у справі № 904/1104/19 колегією суддів не встановлено обставин, які б давали підстави для визначення оскаржуваного рішення як такого, що прийняте про права та обов`язки громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в зв`язку із чим відповідні доводи апеляційної скарги визнаються необґрунтованими.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відчуження об`єкта нерухомості, що знаходиться на орендованій земельній ділянці не є підставою для розірвання договору оренди з попереднім власником, оскільки такий договір припиняється щодо останнього лише в частині, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про порушення норм матеріального та процесуального права Господарським судом Дніпропетровської області під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

За п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.129,269,270,273,275,276,282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рекорд", м. Кам`янське Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2019 у справі №904/1104/19 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Рекорд", м. Кам`янське Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.10.2019.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна