Рішення

від 24.05.2019 по справі 925/97/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2019 року м. Черкаси справа № 925/97/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Євтушенко Б.В., за участю представників сторін: позивача - адвоката Мітлицького В.П., відповідача-1 - не з'явились, відповідача-2 - Киви О.М. за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом nовариства з обмеженою відповідальністю Юрія-Фарм до підприємства Черкаський державний завод хімічних реактивів (відповідач-1), Фонду державного майна України (відповідач-2) про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Юрія-Фарм звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до підприємства Черкаський державний завод хімічних реактивів (відповідач-1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, у якому просив суд усунути перешкоди у користуванні орендованою земельною ділянкою 1,9133 га, кадастровий номер 7110136400:02:016:0053 та зобов'язати підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів знести будівлю магазину Юна (літ. В-I), що розташований за адресою: вул. Чигирнська, 21, м. Черкаси, відшкодувати судові витрати.

Позов мотивований вчиненням відповідачем дій, які перешкоджають позивачу користуватися орендованою ним земельною ділянкою через наявність на території загальних проїздів та проходів будівлі, яка належить відповідачу, у аварійному стані, що чинить загрозу безпечним умовам праці працівників та майну позивача.

Ухвалою суду від 29.01.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/97/19 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року у справі № 925/97/19 за клопотанням позивача замінено відповідача-2 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області на належного - Фонд державного майна України.

Ухвалою суду від 04.04.2019 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Відповідач-2 в особі свого представника 08.04.2019 року подав відзив на позов (вх. № 10920/19, а.с. 115-117), в якому позов не визнав через його необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, зокрема, зазначив наступне. Будівля магазину Юна , яку просить знести позивач, включена до майнового комплексу відповідача-1 - державного підприємства Черкаський державний завод хімічних реактивів . Наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 року № 447 Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році затверджено Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, в тому числі, що передані в оренду, до якого включено відповідача-1. Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства і до переходу права власності до покупця, такі підприємства не мають права списувати основні засоби, що мають залишкову вартість. У зв'язку з цим, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач в особі свого представника подав 10.05.2019 року відповідь на відзив (вх. № 14193/19, а.с. 134-135), у якому проти доводів відповідача-2 заперечував, наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити, відповідач-2 позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволені з підстав, зазначених у відзиві на позов, відповідач-1 явку свого представника в засідання суду не забезпечив, письмовий відзив на позов не подав, що згідно положень ст. 202 ГПК України, не перешкоджає розгляду справи без його участі за наявними матеріалами.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

07.12.2016 року між Черкаською обласною державною адміністрацією, як орендодавцем, та позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю Юрія-Фарм , як орендарем, було укладено договір оренди землі (а.с. 12-17), за умовами якого, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, у тому числі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21, загальною площею 1,9133 га, за кадастровим номером 7110136400:02:016:0053. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: капітальні будівлі: виробничий корпус, виробничо-побутовий корпус, їдальня, РП-31, магазин, проїзди, проходи, площадки. Договір укладено строком на 10 років, відповідно до розпорядження обласної державної адміністрації від 16.11.2016 року № 611.

Невід'ємними частинами зазначеного договору є: план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди (а.с. 18-22).

За актом передачі в оренду земельної ділянки, відповідно до розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 16.11.2016 року № 611 і вищезазначеного договору, орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 1,9133 га, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21, цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, у тому числі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, мета використання - під комплекс будівель і споруд.

Акт та договір підписані представниками орендодавця та орендаря, скріплені печатками юридичних осіб.

Згідно з наказами Департаменту архітектури та містобудування Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території м. Черкаси № 2147-а від 13.06.2017 року було змінено адресу вищезазначеної земельної ділянки з вул. Чигиринська, 21 на вул. Чигиринська, 21/11, та № 2246-а від 30.08.2017 року з вул. Чигиринська, 21/11 на вул. Чигиринська, 21/13 (а.с. 26-247).

Із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7107650652018 від 30.10.2018 року, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 89674604 від 15.06.2017 року вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 7110136400:02:016:0053, площею 1,9133 га, яка знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21/11, належить до державної форми власності та передана в оренду позивачу на 10 років, дата державної реєстрації речового права 12.12.2016 року (а.с. 137-145).

Наказом Фонду державного майна України від 27.03.2018 року № 447 Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 року затверджено перелік об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році, з урахуванням наказу Фонду державного майна України від 20.04.2018 року № 533 Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 27.03.2018 року № 447 Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році , у перелік об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році, включено державне підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів (а.с. 46-51).

Наказом від 02.05.2018 року № 590 Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства Черкаський державний завод хімічних реактивів , зокрема, прийнято рішення про приватизацію державного підприємства Черкаський державний завод хімічних реактивів шляхом продажу єдиного майнового комплексу на аукціоні з умовами (а.с. 52).

04.04.2018 року позивач направив на адресу в.о. директора відповідача-1 лист № 040, у якому повідомив, що 02.04.2018 року під час буревію, який пройшов в Черкаській області, виникла аварійна ситуація, внаслідок якої, було пошкоджено будівлю - магазин Юна , що розташований на орендованій земельній ділянці. До листа доданий акт щодо обстеження місця події, підписаний представниками позивача, в якому зазначено наслідки буревію: завалені залізобетоні плити перекриття на даху будівлі магазину Юна ; завалене дерево на орендованій території в районі прохідної та входу в аптеку, на 3-му та 2-му поверсі виробничого корпусу 202 зі сторони вул. Чигиринської випали 3 віконних пройоми (а.с. 23-24).

Позивач звертався до відповідача-1 також з листом від 20.12.2018 року № 2120 із проханням надати відповідь щодо аварійного стану магазину Юна та вжитих заходів за зверненням від 04.04.2018 року (а.с. 25)

08.01.2019 року відповідач-1 надав відповідь на листи позивача та повідомив, що ним були прийняті ряд заходів, зокрема, проведено технічну інвентаризацію аварійної будівлі магазину Юна та направлено лист до Фонду державного майна України з метою списання зазначеної будівлі, проте, 02.05.2018 року Фондом державного майна України було прийнято рішення № 590 про приватизацію, тому лист щодо списання магазину Юна Фондом державного майна України відхилено (а.с. 30, 31).

Із листа КП Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації від 18.05.2018 року № 293/13 до відповідача-1, листа від 25.05.2018 року № 20-15/269 відповідача-1 до відповідача-2, фотографій будівлі магазину Юна вбачається, що магазин Юна літ. В-1 , який знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21, знаходиться в стані руйнування, а саме: залізобетонні плити перекриття повністю зруйновано, більше 50 % стін зруйновано та завалено залишками перекриття, тому дана будівля не придатна до використання, про що відповідні дані було внесено до інвентаризаційної справи та технічного паспорту (а. с. 32-41).

Листом від 08.05.2019 року № 473/18-08, направленому на адресу позивача, Черкаський міськрайонний відділ управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області повідомив, що за результатами огляду будівлі, яка розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Чигирнинська, 21, магазин Юна , який належить ДП Черкаський державний завод хімічних рективів , виявлено, що зазначене приміщення знаходиться в загрозливому протипожежному стані, що, під час виникнення надзвичайної події, може призвести до травмування чи загибелі людей або пошкодження майна орендаря (а.с. 147).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 року у справі № 826/11186/18 за адміністративним позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Фонду державного майна України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, апеляційні скарги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спора: Державна податкова інспекція у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України № 590 від 02.05.2018 Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства Черкаський державний завод хімічних реактивів .

Таким чином, станом на дату прийняття рішення у даній справі, наказ Фонду державного майна України № 590 від 02.05.2018 Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства Черкаський державний завод хімічних реактивів визнаний в судовому порядку протиправним та скасований.

Отже, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача про зобов'язання відповідача, як власника майна, утримувати майно у належному стані та усунути перешкоди для користування позивачем орендованою земельною ділянкою. Позивач звернувся до господарського суду для захисту свого речового права у визначений ним спосіб.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 4 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів місцевого самоврядування; майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, передбачених законом, внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом, з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 386 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України встановлена презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

У ст. 328 ЦК України зазначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У відповідності до норм ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Із матеріалів справи вбачаться, що будівля магазину Юна , літ. В-I), що розташований за адресою: вул. Чигирнська, 21, м. Черкаси, входить до комплексу будівель підприємства Черкаський державний завод хімічних реактивів , яке є державним підприємством, тому належить до державної власності, управління яким здійснюється Фондом державного майна України.

Факт перебування будівлі магазину Юна у аварійному стані підтверджується матеріалами справи, визнано представниками сторін, тому судом визнається доведеним. Встановлення цього факту також підтверджує загрозу заподіяння шкоди не лише майну позивача, а й може призвести до травмування чи загибелі людей.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Згідно з ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 142 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

У запереченні проти позову відповідач-1 посилався на ту обставину, що будівля, яку просить знести позивач, входить до майнового комплексу відповідача-1, а Наказом Фонду державного майна України № 590 від 02.05.2018 року Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства Черкаський державний завод хімічних реактивів , прийнято рішення про приватизацію відповідача-1, тому в силу, зокрема, положень ст.ст. 1, 2, 12 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , відчуження об'єкта приватизації до моменту завершення приватизації неможливе.

Проте, такі доводи відповідача-2 судом оцінюються критично та відхиляються, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 року у справі № 826/11186/18, яка набрала законної сили, наказ Фонду державного майна України № 590 від 02.05.2018 Про прийняття рішення про приватизацію державного підприємства Черкаський державний завод хімічних реактивів визнано протиправним і скасовано.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили (правовий висновок колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в ухвалі від 26.03.2019 року у справі № 910/13862/15 ).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З преамбули статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України , а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії вбачається, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми законодавства, суд вважає, що заявлена у позові вимога про усунення перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю Юрія-Фарм у користуванні орендованою земельною ділянкою площею 1,9133 га кадастровий номер 7110136400:02:016:0053 шляхом знесення будівлі магазину Юна (літ. В-І), розташованої за адресою: вул. Чигиринська, 21 в м. Черкаси, є доведеною та обґрунтованою, тому підлягає до задоволення в повному обсязі.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про обґрунтованість і доказаність позовних вимог, тому позов з зазначених у ньому підстав задовольняє. Доводи відповідача-2, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

Оскільки позивачем не заявлялися вимоги щодо відшкодування судових витрат, то на підставі статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Підприємство Черкаський державний завод хімічних реактивів , код ЄДРПОУ 00205104, місцезнаходження: 18036, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 21 усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Юрія-Фарм , код ЄДРПОУ 30109129, місцезнаходження: 03680, м. Київ, Солом'янський район, вул. М. Амосова, 10 у користуванні орендованою земельною ділянкою площею 1,9133 га кадастровий номер 7110136400:02:016:0053 шляхом знесення будівлі магазину Юна (літ. В-І), розташованої за адресою: вул. Чигиринська, 21 в м. Черкаси.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 31.05.2019 року.

Суддя В.М. Грачов