Ухвала

від 30.05.2019 по справі 120/1144/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

30 травня 2019 р. Справа № 120/1144/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Ніконової Тетяни Василівни

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Жмеринського Управління ГУ ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21100)

про: визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа ОСОБА_1 (далі - позивач) до Жмеринського управління Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових вимог, зобов`язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем прийнято вимоги про сплату нею боргу (недоїмки) по сплаті єдиного соціального внеску № Ф-122895-52 від 09.11.2018 року та № Ф-122895-52 від 21.02.2019 року. З вимогами позивач не погоджується з огляду на те, що вона працює на посаді юриста у ТОВ Правнича фірма Софія , від так роботодавець щомісяця сплачує за неї єдиний соціальний внесок. А своє право на зайняття адвокатською діяльністю позивач реалізовує без мети отримання прибутку, тому вважає, що така діяльність не оподатковується.

У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи виявлено, що позивачем сплачено судовий збір не в повному розмірі, тому ухвалою від 03.04.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві 10-денний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків.

15.04.2019 року за вх. № 20936 позивач надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію № 0.0.1321314766.1 від 10.04.2019 року про сплату судового збору у сумі 768 грн. 40 коп..

Ухвалою від 19.04.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись одноособово суддею Маслоід О.С. в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 14.05.2019 року.

13.05.2019 року за вх. № 25498 позивачем надано до суду клопотання про відкладення розгляду справу.

У судовому засідання 14.05.2019 року відповідач вважав за недоцільне проводити засідання без участі позивача та також заявив клопотання про відкладення розгляду справу. Одночасно відповідачем за вх. № 25628 надано до суду заяву про залишення позову без розгляду. Заява мотивована тим, що позивач отримала спірну вимогу 13.03.2019 року, проте до суду звернулась лише 30.03.2019 року. Таким чином, відповідач зазначає, що позивач, звернувшись до суду лише 30.03.2019 року з позовом про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2019 року № Ф-122895-52, пропустила 10-ти денний строк звернення до суду, який встановлений Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . При цьому, позивачем не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. За таких обставин, відповідач просить суд залишити позовну заяву без розгляду.

Суд, враховуючи вказані вище клопотання, а також те, що відповідачем не надіслано на адресу позивача відзив, ухвалив відкласти судове засідання на 30.05.2019 року.

У судовому засіданні 30.05.2019 року позивач за вх. № 28776 надала заперечення на заяву відповідача про залишення позову без розгляду, в яких зазначила, що мала поважні причини і невідворотні обставини, які не дозволяли їй подати позов до суду у строки, встановлені законодавством. З огляду на це позивач просила визнати причини пропуску звернення до суду поважними та поновити пропущений строк на звернення до суду. На підтвердження поважності причини пропуску строку позивач до вказаної заяви додала належним чином засвідчені копії історії хвороби своєї малолітньої доньки.

Представник відповідача свою заяву про залишення позову без розгляду відкликав та зазначив, що вважає вказані позивачем причини пропуску нею строку звернення до суду поважними.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Процесуальні строки, згідно ч. 1 ст. 118 КАС України, це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншим законом.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні рішенні у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008 року наголосив, що саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, поновлення строку, пропущеного з поважних причин, є гарантією захисту для фізичних осіб, а також єдиною, за таких обставин, можливістю відновити порушені права та інтереси. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку, суд позбавляє таку особу можливості встановити справедливість та виконати найголовніше завдання адміністративного судочинства - захистити права, свободи та інтереси фізичних осіб.

Позивач зазначила у заяві про поновлення строку звернення до суду тим, що її малолітня донька дуже хворіла, вона постійно знаходилась з дитиною у лікарні. На підтвердження вказаних обставин надана до заяви медичні документи.

Враховуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, а від так про наявність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Керуючись ст. 2, 118, 121, 122, 160, 161, 171, 172, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду, поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк, встановлений законом для звернення до адміністративного суду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підсписано суддею 04.06.2019 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна