Ухвала

від 03.06.2019 по справі 127/2121/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/2121/19

Провадження 2/127/464/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Громадської організації Товариства садоводів Малинівка про визнання недійсними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2019 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ГО Товариства садоводів Малинівка про визнання недійсними та скасування рішень.

Частиною 2 ст. 27 ЦПК України визначено правило загальної територіальної підсудності, згідно якого позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати недійсними та скасувати рішення, які оформлені протоколом проведення позачергових загальних зборів громадської організації товариства садоводів Малинівка від 23.12.2018 року.

Тобто, позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 не заявлено. На переконання суду, ОСОБА_1 штучно заявлено ОСОБА_3 відповідачем у спорі для створення підсудності його позовної заяви Вінницькому міському суду Вінницької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 3 від 30 березня 2012 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» , виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК) ; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі ; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

До цього ж зводяться і роз`яснення, що містяться у п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» згідно яких, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Поняття позови, що виникають з приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття позови, де предметом спору є нерухоме майно , а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Так, місцезнаходження Громадської організації Товариства садоводів Малинівка є с. Садове, Літинський район, Вінницька область, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Як вбачається з ч. 1.4 статуту Громадської організації Товариства садоводів Малинівка , товариство здійснює свою діяльність на не приватизованих і приватизованих земельних ділянках розміром від 0,03 га до 0,12 га, які надані садівникам-городникам в постійне користування рішенням Літинського райвиконкому 08.09.1988 року № 148 загальною площею 48 га. В склад товариства Малинівка входять 11 полів.

За таких обставин суд вважає, що даний спір виник у площині цивільно - правових відносин з приводу визнання недійсним та скасування рішень громадської організації Товариства садоводів Малинівка , в тому числі і щодо припинення повноважень голоси правління товариства та обрання нового голови товариства, внесення змін та доповнень до нової редакції Статуту громадської організації.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Вислухавши сторони та дослідивши матеріали цивільної справи , суд вважає за необхідне передати справу на розгляд до Літинського районного суду Вінницької області (вул. Героїв Чорнобиля, 30, смт. Літин, Вінницький район, Вінницька область, 22300).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 27, 31, 259, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Цивільну справу № 127/2121/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Громадської організації Товариства садоводів Малинівка про визнання недійсними та скасування рішень направити за підсудністю до Літинського районного суду Вінницької області (вул. Героїв Чорнобиля, 30, смт. Літин, Вінницький район, Вінницька область, 22300) для розгляду.

Передача справи на розгляд іншого суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя