Ухвала

від 24.05.2019 по справі 2-2819/11

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 2-2819/11

6/296/115/19

УХВАЛА

"24" травня 2019 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді Галасюка Р.А.,

за участю секретаря Могилевець В.С.,

представника боржника адвоката Слюсара В.В.,

представника стягувача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 327 заяву представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Слюсара Вадима Валерійовича про визнання виконавчого листа такими, що не підлягають виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року представник боржника ОСОБА_2 - адвокат Слюсар В.В. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з даною заявою.

Свою заяву заявник обгрунтовує тим, що рішенням господарського суду Житомирської області від 22.03.2011 року по справі №2/204-НМ за позовом ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс про звернення стягнення на майно, вимоги Банку задоволено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №19-VK від 04.04.2006 року з додатковими угодами до нього в сумі 5132793 грн. 28 коп. звернуто стягнення:

- на предмет іпотеки: адміністративні приміщення 2-го поверху площею 214,4 м.кв., складські приміщення площею 206,3 м.кв., адміністративні приміщення 2-го поверху площею 170,5 м.кв., складські приміщення площею 154,4 м.кв., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання права Публічному акціонерному товариству комерційному банку ПРИВАТБАНК (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на продаж адміністративних приміщень 2-го поверху площею 214,4 м.кв. за початковою ціною 612541,00 грн., складських приміщень площею 206,3 м.кв. за початковою ціною 547987,00 грн., адміністративних приміщень 2-го поверху площею 170,5 м.кв. за початковою ціною 348853,00 грн., складських приміщень площею 154,4 м.кв. за початковою ціною 261090,00 грн., з укладанням від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс (вул. Ватутіна, 55-а, м.Житомир, Код ЄДРПОУ 31538489) договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з наданням права отримувати необхідний обсяг документів для укладення договорів купівлі продажу.

- на предмет застави транспортні засоби та інше рухоме майно: шляхом надання права Публічному акціонерному товариству комерційному банку ПриватБанк (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на продаж вказаних транспортних засобів з укладанням від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс (вул. Ватутіна, 55-а, м.Житомир, Код ЄДРПОУ 31538489) договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з наданням права отримувати необхідний обсяг документів для укладення договорів купівлі продажу.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 30.09.2011 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області по справі №2-2819/11 за позовом ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення боргу, позовні вимоги ПАТ КБ ПРИВАТБАНК задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором №19-VK від 04.04.2006 року у розмірі 7707418,53 грн.

28.05.2012 року Корольовським районним судом м.Житомира по вказаній справі був виданий виконавчий лист.

16.06.2018 року Житомирським РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області відкрито виконавче провадження.

Вважає, що вказані докази підтверджують ту обставину, що до моменту ухвалення рішення у справі №2-2819/11 про стягнення заборгованості за кредитним зобов`язанням ОСОБА_2 , як з поручителя, Стягувач вже виконував судове рішення у справі №2/204-НМ, однак будь-яких відомостей про це, в тому числі і щодо встановлення фактичного розміру заборгованості, яке уже було зафіксоване в судовому рішенні господарського суду Житомирської області від 22.03.2011 року у справі №2/204-НМ, як і про погашення заборгованості за основним зобов`язанням суду не надав.

Оскільки обов`язок боржника виконано в результаті звернення стягнення на предмети застави та іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №19-VK від 04.04.2006 року, виконавчий лист №2-2819/11, виданий Корольовським районним судом міста Житомира 28.05.2012 року має бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

У зв`язку з чим, заявник просить суд визнати виконавчий лист №2-2819/11, виданий Корольовським районним судом міста Житомира 28.05.2012 року таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Слюсар В.В. вимоги заяви підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник АТ КБ Приватбанк - адвокат Ляхов О.В. просив відмовити у задоволенні заяви, надав копії рішень господарського суду Житомирської області щодо стягнення заборгованості з ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс .

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, ЗАТ КБ ПриватБанк та ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс уклали кредитний договір №19-VK від 04.04.2006 року з додатковими угодами до нього №1 від 02.02.2007 року, №2 від 19.06.2007 року, №3 від 24.03.2008 року та додатковою угодою від 27.03.2009 року, про надання кредитних коштів в розмірі 560000,00 доларів США із кінцевим терміном повернення 22.03.2010 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору з поручителем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №19-VK від 04.04.2006 року з додатковими угодами до нього №1 від 02.02.2007 року, №2 від 19.06.2007 року, №3 від 24.03.2008 року, №4 від 16.04.2008 року та додатковою угодою від 27.03.2009 року.

Також, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ЗАТ КБ ПриватБанк та ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс уклали уклали:

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором Позивач і Відповідач уклали:

- Договір іпотеки №19-VK від 04.04.2006 року з додатковими угодами до нього, згідно яких ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс надало в іпотеку нерухоме майно згідно переліку;

- Договір застави автотранспорту №19-VK від 04.04.2006 року з додатковими угодами, згідно яких ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс надало в заставу автотранспорт згідно переліку;

- Договір застави майна №19-VK від 04.04.2006 року з додатковими угодами, згідно яких ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс надав в заставу рухоме майно згідно переліку.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.03.2011 року по справі №2/204-НМ за позовом ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс про звернення стягнення на майно, вимоги Банку задоволено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №19-VK від 04.04.2006 року з додатковими угодами до нього в сумі 5132793 грн. 28 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки, предмети застави.

Господарським судом Житомирської області встановлена заборгованість за кредитним кредитним договором №19-VK від 04.04.2006 року станом на 05.10.2010 року в розмірі 5132793 грн. 28 коп. (648907,48 дол. США, що за курсом 7,9099 грн. за 1 долар США, відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 05.10.2010 року), з них: прострочений кредит 560000,00 дол. США, відсотки по простроченому кредиту 74 175,78 дол. США, пеня 14 731,70 дол. США.

У жовтні 2010 року ПАТ КБ ПРИВАТБАНК звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В обгрунтування вимог зазначив, що 04.04.2006 року між ним та ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс був укладений кредитний договір, згідно якого ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс було надано поновлювану кредитну лінію з лімітом у розмірі 560000.00 доларів США на строк до 22.03.2010 року зі сплатою 17 % річних. У той же день з ОСОБА_2 в забезпечення кредитного договору був укладений договір поруки. В зв`язку з невиконанням умов повернення кредиту, виникла заборгованість, яка станом на 05.10.2010 року складала 648907,48 доларів США, з яких 560000,00 доларів США - заборгованість по простроченому кредиту, 74175,78 доларів - заборгованість по відсотках, 14731,70 долара США - пеня. Просив зобов`язати відповідача повернути вказані кошти, а у разі неможливості повернення, стягнути еквівалент вказаної суми в національній валюті - 5132793.28 грн.

В ході слухання справи ПАТ КБ ПРИВАТБАНК збільшив позовні вимоги щодо стягнення відсотків до 310075,78 доларів США, щодо пені до 96650,49 доларів США, та всього просив стягнути заборгованість за кредитним договором станом на 07.09.2011 року в розмірі 966 726, 27 дол. США. (еквівалент 7707418,53 грн.).

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 30.09.2011 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області по справі №2-2819/11 за позовом ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення боргу, позовні вимоги ПАТ КБ ПРИВАТБАНК задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК заборгованість за кредитним договором №19-VK від 04.04.2006 року у розмірі 7707418,53 грн.

16.06.2018 року Житомирським РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області відкрито виконавче провадження.

В січні 2013 року АТ КБ ПРИВАТБАНК звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс про стягнення боргу. В обгрунтування позову зазначив, що в зв`язку з невиконанням умов повернення кредиту, виникла заборгованість, яка станом на 04.12.2012 року складала 1300258,76 доларів США (еквівалент 10392968,27 грн.).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.02.2013 року по справі №17/906/36/13-Г за позовом ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс про стягнення боргу, позовні вимоги АТ КБ ПРИВАТБАНК задоволено, стягнуто з ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс заборгованість за кредитним договором №19-VK від 04.04.2006 року у розмірі 10392968,27 грн.

Заявник вважає, що стягувач ПАТ КБ ПРИВАТБАНК до моменту ухвалення судового рішення у справі №2-2819/11 про стягнення заборгованості за кредитним зобов`язанням з ОСОБА_2 , як з поручителя, отримав рішення господарського суду Житомирської області від 22.03.2011 року по справі №2/204-НМ, чим задовольнив свої кредиторські вимоги в повному обсязі.

Аналізуючи досліджені докази суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину судового провадження відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.

За положеннями статей першої та другої Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження,як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Згідно з частиною другою статті 432 ЦПК України (аналогічна норма містилася в частині четвертій статті 369 ЦПК України, 2004 року), в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Судом встановлено, що одночасно у проваджені різних судових установ знаходились позовні вимоги позивача ПАТ КБ ПриватБанк щодо одного й того ж самого кредитного договору, до боржника та поручителя, де судами встановлювались фактичні обставини справи щодо наявної на час звернення до суду або на час ухвалення судового рішення заборгованості.

Наявність рішення від 22.03.2011 року про звернення стягнення на майно ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс та рішення від 07.02.2013 року про стягнення з ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс заборгованості за кредитним договором №19-VK від 04.04.2006 року у розмірі 10392968,27 грн., не є підставою для визнання виконавчого листа №2-2819/11, виданого 28.05.2012 року Корольовським районним судом м.Житомира про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 7707418,53 грн. та 1820,00 грн. судових витрат таким, що не підлягає виконанню.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До самої заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, також, не додано жодних конкретних правових доказів, які б свідчили про виконання боржником ТОВ Спільне українсько-литовське підприємство Агромакс виконавчого документа та давали суду правові підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі доказам, враховуючи те, що посилання заявника на те, що заборгованість вважається погашеною, оскільки банк звернув стягнення на майно, а отже задовольнив свої вимоги, не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку, що заборгованість по кредитному договору не погашена, виконавчий лист не виконаний в повному обсязі, а тому заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 259, 352-354, 432 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Слюсара Вадима Валерійовича про визнання виконавчого листа № 2-2819/11, виданого 28.05.2012 року Корольовським районним судом м. Житомира про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ ПриватБанк суми заборгованості у розмірі 7707418,53 грн. і 1820 грн. судових витрат, згідно рішення Корольовського райсуду м. Житомира від 20.09.2011 року у справі № 2-2819/11 таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання її копії.

Суддя Р. А. Галасюк