Рішення

від 20.05.2019 по справі 300/767/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2019 р. справа № 300/767/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шумея М.В.,

секретаря судового засідання - Шпак М.М.,

за участю: представників позивача - Богославця О.М., Двірника В.В.,

представника відповідача - Яремака Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Олівія" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повіомлення-рішення від 02.01.2019 № 0000091407, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2019 Приватне підприємство "Олівія" звернулося до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.01.2019 № 0000091407 Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області у частині застосування до Приватного підприємства "Олівія" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 720124,92 грн за порушення порядку товарних запасів за місцем реалізації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту про результати фактичної перевірки № 090348 від 12.12.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області протиправно 02.01.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.01.2019 № 0000691407, яким до ПП "Олівія" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 720124,92 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 10.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи із викликом сторін.

30.04.2019 Головне управління ДФС в Івано-Франківській області подало суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого із даним позовом не погоджується та зазначає, що перевіркою встановлено, що на АЗС не зберігається (відсутній) та не пред"явлений під час перевірки другий примірник змінного звіту АЗС за формою № 17 -НП. Вартість товарів, які не обліковані у встановленому порядку, станом на 14:14 год. 10.12.2018 - становить 360062,46 грн. чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами. Просить відмовити у задоволенні позову.

08.05.2019 в судовому засіданні судом з власної ініціативи викликано свідка ОСОБА_1

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 суду пояснив, що він є одночасно директором та оператором на АЗС. 10.12.2018 року під час проведення перевірки відповідач витребовував звіт 17-НП, однак вказаний звіт не був представлений, так як не був складений до кінця зміни. Вказав, що звіти за попередні дні відповідачем не витребовувались.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення сторін та свідка, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, відзив на позов, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області з 10 грудня 2018 року по 12 грудня 2018 року проводилася фактична перевірка ПП "Олівія", а саме АЗС по вул. Грушевського 166 у селі Олеша, Тлумацького району, Івано-Франківської області - з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, реалізації підакцизних товарів.

12.12.2018 Приватним підприємством "Олівія" отримано акт про результати фактичної перевірки № 090348 від 12.12.2018, згідно якого контролюючим органом було встановлено наступні порушення: ст. 3 п. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95 - ВР; п. 1 ст. 2, п. 6 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 - XIV; п. 10.2.10, п. 10.4.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв"язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 805/15496.

На підставі акту про результати фактичної перевірки № 090348 від 12.12.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області протиправно 02.01.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення від 02.01.2019 № 0000691407, яким до ПП "Олівія" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 720124,92 грн.

Позивач не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

З 10 грудня 2018 року по 12 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проводилася фактична перевірка ПП "Олівія", а саме АЗС по вул. Грушевського 166 у селі Олеша, Тлумацького району, Івано-Франківської області - з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, реалізації підакцизних товарів.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області складено акт про результати фактичної перевірки № 090348 від 12.12.2018, згідно якого контролюючим органом встановлено наступні порушення:

- ст. 3 п. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95 - ВР;

- п. 1 ст. 2, п. 6 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 - XIV;

- п. 10.2.10, п. 10.4.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв"язку України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 805/15496.

При цьому, як вбачається із акту перевірки, відповідач дійшов до висновку про те, що на АЗС не зберігається (відсутній) другий примірник змінного звіту АЗС за формою № 17 - НП. Вартість товарів, які не обліковані у встановленому порядку, станом на 14:14 год. 10.12.2018 становить 360062, 42 грн чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами.

На підставі акту перевірки від 12.12.2018 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000091407 про застосування до ПП "Олівія" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 720124,92 грн.

12.01.2019 позивач на підставі норм статті 56 Податкового кодексу України подав до ДФС Укарїни скаргу податкове повідомлення рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 02.01.2019 № 0000091407.

08.02.2019 за результатами розгляду скарги, ДФС України було прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги № 6333(6)99-99-1106-01-15 та повідомлено, що розгляд матеріалів скарги буде відбуватися 26.02.2019 в закритому засіданні.

20.02.2019 засновником ПП "Олівія" було надіслано додаткові пояснення до скарги на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 02.01.2019 № 0000091407 з додатками, серед яких було подано змінний звіт обліку залишків пального форми № 17-НП за 10.12.2018 та додатково за 29.11.2018, 30.11.2018, 01.12.2018, 08.12.2018.

19.03.2019 ДФС України прийняла рішення про результати розгляду скарги № 12625/6/99-99-11-06-01-25, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 02.01.2019 № 0000091407, а скаргу без задоволення.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг закріплені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №266/95-ВР.

Відповідно до статті 2 Закону України №266/95-ВР денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Згідно пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування", реєстратор повинен забезпечувати формування та друкування таких звітів: X- звіту; Z-звіту; звіту про реалізовані товари (надані послуги); періодичних (повного, скороченого).

Пунктом 13 Постанови передбачено, що формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності: друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам`яті; обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам`яті; друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам`яті та дійсність фіскального звітного чека.

Вирішуючи спір по суті, слід зазначити, що визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень Національного банку України (пункт 6 статті 33 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV "Про Національний банк України").

Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1.2 Положення та статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Згідно з пунктом 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637, оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 7.15 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 № 436, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - штраф у п`ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність і абзацом 3 пункту 1 Указу.

Вищевказана правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України від 26 лютого 2013 року, винесеній з підстав усунення неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах,

Окрім зазначеного, суд звертає увагу також на положення пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", якими визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Приписи наведеної норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

За змістом пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (далі - Вимоги), зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам`яті та занесенням її до фіскальної пам`яті РРО.

Судом встановлено, що позивач у своїй діяльності використовує реєстратор розрахункових операцій: спеціалізований електронний-касовий апарат для автозаправних станцій АЗС POS MINI фіскальний номер 3000255874, зареєстрований Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську 12.08.2016, а також Книгу обліку розрахункових операцій від 03.09.2018 № 300255874/Р, яка зареєстрована у Державній податковій інспекції в м.Івано-Франківську від 03.09.2018.

Із наведеного слідує, що ПП "Олівія" у своїй господарській діяльності для обліку розрахункових операцій використовує РРО, яке повністю відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Звітні документи РРО, а саме Х-звіт (денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам"яті) РРО за 10.12.2018 та Z-звіт (фіскальний звітний чек) РРО за 10.12.2018 містять всі відомості, зокрема, про фактичні залишки пального у літрах, кожного найменування у кожному з розхідних матеріалів, внесення яких передбачено у змінний звіт АЗС за формою № 17-НП за 10.12.2018. Таким чином РРО здійснює точний та повний контроль за залищками товарних запасів за місцем їх реалізації.

Порядок обліку, приймання, зберігання та відпуску паливно-мастильних матеріалів на АЗС визначає інструкція Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв"язку Уураїни, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 № 805/15496.

Дана інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства). Нормами цього наказу встановлено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскальної фіскального режиму роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами за готівку.

Відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП. Відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем, та відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.

Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1 % від об`єму відпущеного пального.

Для вимірювань об`єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливнороздавальні колонки, що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об`єму та вартості виданої дози.

Об`єм нафтопродукту під час його відпуску власникам автомобільного транспорту вимірюється у режимах дистанційного і місцевого керування паливно-роздавальними колонками.

Кількісний облік нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП, який складається у двох примірниках.

Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, a другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Ha підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП.

Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП.

Фактичні залишки нафтопродуктів в резервуарах визначаються за результатами вимірювання та також відображаються у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

Облік реалізації за готівку нафтопродуктів, за певний проміжок часу ведеться через реєстратор розрахункових операцій, в тому числі враховується відпуск нафтопродуктів на A3C за талонами, платіжними картками, відомостями.

Приписами ст. 20 Закону України Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265-95ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 10.4.2 вказаної інструкції передбачено, що під час приймання-передавання зміни оператори АЗС:

- визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи обліковий залишок попередньої зміни), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами та кількості відпущених на зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок);

- вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об"єм нафтопродуктів (фактичний залишок);

- роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам"яті;

- передають залишок готівки;

- перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих таври формулярах на ПРК, ОРК.

Кількісний облік нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий залишається у матеріально відповідальної особи, після завершення зміни.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відкриття зміни на АЗС здійснюється о 09:00 год. та закінчується о 18:00 год., перерив з 13:00 год. до 15:00 год. (а.с.35).

Отже, із норм зазначеної вище Інструкції, змінний звіт форми № 17-НП повинен бути складений після закінчення зміни, у даному випадку о 18:00 год. 10.12.2018, тому змінний звіт під час перевірки станом за 10 грудня 2018 року був відсутній, оскільки його ще не було складено у зв"язку із незакінченням зміни.

Дані обставини підтверджуються також поясненнями свідка ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що згідно наказу № 4 від 29.11.2018 "Про проведння інвентаризації ПММ на АЗМ" за підписом директора ПП "Олівія" В.В. Двірника - 30.11.2018 на АЗС було проведено інвентаризацію паливно-мастильних матеріалів, на підставі чого складено акт інвентаризації на АЗС № 2 від 30.11.2018 з якого вбачається, що інвентаризацією перевірена фактична наявність нафтопродуктів, відповідно до усіх прибуткових документів на товарно-матеріальні цінності та встановлено, що за результатами інвентаризації нестач та надлишків не виявлено.

Суд звертає увагу, що не внесення оператором АЗС записів за формою № 17-НП, через його відсутність на момент перевірки, є порушенням порядку приймання-передавання зміни на АЗС, а не порушенням правил обліку нафтопродуктів.

Крім того, облік таких товарів, за правилами пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" повинен здійснюватися на складах та/або за місцем їх реалізації. Стаття ж 20 цього Закону передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку. (постанова Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №815/2751/16), "Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (постанова Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №825/10/17).

Також при перегляді в порядку касаційного провадження аналогічної справи №810/1146/17 Верховний Суд в текстах своїх постанов від 19.09.2018 підтримав правову позицію судів попередніх інстанцій стосовно того, що у межах спірних правовідносин фінансова санкція, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів, а відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Таким чином, правовий аналіз викладених вище норм Закону №265/95-ВР, з урахуванням процитованих вище правових позицій Верховного Суду з питань застосування норм п. 12 ст. З, ст. 20 зазначеного Закону (в силу норм ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України такі висновки Верховного Суду мають бути враховані судами при розгляді справ), дає підстави для висновку, що суб`єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність за реалізацію товарів, які не були ними обліковані належним чином.

У ході фактичної перевірки відповідачем не встановлено, що позивачем не ведеться облік товарних запасів, та не встановлено наявність не облікованого товару.

На підтверження вказаного, позивачем до матеріалів перевірки було додатково надано копії видаткової накладної від 25.10.2018р., видаткової накладної від 02.11.2018 року. Інші документи перевіряючими не вимагалися. Проте, дані документи не були взяті до уваги при винесення податкогово повідомлення - рішення від 02.01.2019 року.

Відтак, висновки про виявленні порушення, які слугували основними підставами для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження в рамках розгляду даної адміністративної справи, що в сукупності з наведеними вище порушеннями порядку оформлення результатів податкової перевірки позивача, дають підстави суду для висновку про його протиправність та необхідність скасування задля відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду даної адміністративної справи, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, що заперечує проти позову, належних та допустимих доказів на доведення правомірності прийнятого ним рішення суду не надав, у зв`язку із чим суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином суд приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 10801,88 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.01.2019 № 0000091407 Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 36364463, вул. Незалежності 20, м. Івано-Франківськ, 76018) у частині застосування до Приватного підприємства "Олівія" (код ЄДРПОУ 31547446, вул. Грушевського 166, с. Олеша, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78040) штрафних (фінансових) санкцій у сумі 720124,92 грн, за порушення порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації.

Стягнути із бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 36364463, вул. Незалежності 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Приватного підприємства "Олівія" (код ЄДРПОУ 31547446, вул. Грушевського 166, с. Олеша, Тлумацький район, Івано-Франківська область, 78040) судовий збір в сумі 10801 (десять тисяч вісімсот одну) грн 88 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.

Рішення буде складене в повному обсязі 27 травня 2019 р., у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні з 21.05.2019 по 24.05.2019.