Ухвала

від 19.08.2019 по справі 300/767/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

19 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/7386/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Глушка І. В. суддів -Запотічного І. І. Ільчишин Н. В.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі № 300/767/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Олівія" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду 19 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (не додано документа про сплату судового збору) та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 79007 2723042 0 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 29 липня 2019 року.

На виконання вимог ухвали адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду від скаржника надійшло клопотання, у якому просить продовжити строк для усунення недоліку апеляційної скарги, зазначеного в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Заявлене клопотання скаржник обґрунтовує обмеженим фінансуванням територіальних органів ДФС коштами, необхідними для сплати судового збору з Державного бюджету України.

Надаючи правову оцінку заявленому скаржником клопотанню, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч.1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас, частина 2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано з дотримання вимог процесуального закону. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Таким чином, виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Частина 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість продовження процесуального строку за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

В обґрунтування вимог заявленого клопотання скаржник, покликаючись на те, що Головне управління ДФС в Івано-Франківській області є державним органом, який фінансується з Державного бюджету України, зазначає про відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору. Незабезпечення реалізації органам ДФС України права на апеляційне оскарження позбавить можливості скасування незаконного та необґрунтованого рішення, негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України чи економію бюджетних коштів.

Водночас, скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували, що майновий/фінансовий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі та які б свідчили про вчинення скаржником сукупності послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого скаржником клопотання.

Також колегія суддів зауважує, що з вказаним клопотанням скаржник звернувся поза межами встановленого судом строку, скерувавши його на адресу суду поштовим зв`язком 09.08.2019, тобто на наступний день після закінчення десятиденного строку для усунення недоліку апеляційної скарги, зазначеного в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги шляхом, визначеним ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, суд вважає, що апеляційну скаргу слід повернути скаржнику.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про продовження процесуального строку на усунення недоліку апеляційної скарги, поданої на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі № 300/767/19 - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року у справі № 300/767/19 - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач І. В. Глушко судді І. І. Запотічний Н. В. Ільчишин