Рішення

від 04.06.2019 по справі 460/599/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2019 року м. Рівне №460/599/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Лесько В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКорецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправним та скасування рішення Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області за №3790/04 від 11.11.2010 про відмову у нарахуванні і виплаті державної пенсії, як особі, віднесеної до категорії 1, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 1 - інваліду II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 02.11.2018 по 18.03.2019 та зобов`язати Корецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області нараховувати та виплатити пенсію, як інваліду віднесеному до категорії 1, щодо якого встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не нижче по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 1 - інваліду II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 02.11.2018 по 18.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, як Ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має 2 групу інвалідності для якої встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою .вказує про те, що перебуває на обліку в Корецькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області. Звертає увагу на те, що йому призначено пенсію по 2 групі інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вказує також про те, що звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Проте, листом від 11.11.2010 №3790/04 було відмовлено в перерахунку пенсії з розрахунку - 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю - 75 % мінімальної пенсії за віком. Також зазначає про те, що новий розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Разом з тим, зазначає, що органи Пенсійного фонду України зобов`язані здійснювати перерахунок пенсії саме з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, незалежно від звернення пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії.

Ухвалою суду від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 07.05.2019.

Відповідачем - Корецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області, у встановленні судом строки, подано відзив на позов (а.с.40-152). В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач посилається на порушення його права у 2018-2019 роках попередньо не звернувшись до відповідача про усунення порушення його права за оскаржуваний ним період. Вказує про те, що у позивача відсутні докази на підтвердження обставин, за яких на думку позивача відбулося порушення його прав, свобод та інтересів. Звертає увагу суду на те, що відповідно до поданої позивачем заяви від 01.03.1993 йому було призначено пенсію по 2 групі інвалідності згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також зазначає, що станом на даний час розмір пенсійної виплати позивача складає 6945,27 грн., а саме: основний розмір пенсії - 5031,89 грн., додаткова пенсія інваліду 1 категорії 2 групи по ЧАЕС - 379,60 грн., доплата за понаднормативний стаж (ст. 28) - 284,43 грн., підвищення інвалідам війни ІІ групи - 598,80 грн., збільшення по ст. 27, 42 інвалідам війни - 1132,18 грн. щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни - 50,00 грн. Враховуючи викладене, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судове засідання, призначене на 07.05.2019, не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.

Ухвалою суду від 13.05.2019 розгляд справи було відкладено на 21.05.2019.

Судове засідання, призначене на 21.05.2019, не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.

Ухвалою суду від 23.05.2019 розгляд справи було відкладено на 04.06.2019.

У судове засідання, призначене на 04.06.2019, позивач не прибув, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином. 24.04.2019 через ВДЗ (канцелярію) суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання, призначене на 04.06.2019, представник відповідача не прибув, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином. У відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за відсутності представника управління.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутні сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Запорізькою обласною державною адміністрацією 15.01.1995 (а.с.15,33).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Корецькому об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи, захворювання якого пов`язано з виконанням обов`язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою медико-соціальних експертних комісії серії МА №012372 від 30.01.2004 (а.с.13-14,31-32,77).

ОСОБА_1 звернувся до Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області з заявою про перерахунок його пенсії. Проте, у вказаному перерахунку йому було відмовлено листом від 11.11.2010 №3790/04. Зі змісту якого вбачається, що положення п. 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 (а.с.35).

Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 25.01.2011 по справі №2-а-16/11, зокрема, зобов`язано управління Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити з липня 2010 року ОСОБА_1 пенсію за віком у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальних пенсій за віком за шкоду заподіяну здоров`ю пов`язаного із наслідками Чорнобильської катастрофи (а.с.117-118,148-150).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі задоволено частково. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 10.01.2010 по 31.12.2012 включно, відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплачених сум (а.с.119, 150-152).

На підставі постанови про відкриття виконавчого провадження підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Рівненській області ВП №28164596 управлінням було проведено відповідний перерахунок пенсії позивача, що підтверджується довідками про здійснення нарахування на виконання рішення суду (а.с.147).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 по справі №460/2586/18 позов ОСОБА_1 до Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про стягнення заборгованості задоволено частково. Зобов`язано Корецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу заборгованість з виплати пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В задоволенні решти позовних вимог про стягнення недоплачуваної пенсії за період з 01.01.2012 по 01.11.2018 з урахуванням прожиткового мінімуму і виплачених раніше коштів, про нарахування та виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком,- відмовлено. Дане рішення набрало законної сили, відповідно до ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду, 06.03.2019 (а.с.53-56,57).

Судом також встановлено, що довідкою від 12.04.2019 №729/10 підтверджується, що ОСОБА_1 , відповідно до поданої ним заяви від 01.03.1993, було призначено пенсію по ІІ групі інвалідності згідно з Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.46).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).

Відповідно до ст. 49 Закону №796 - ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з ст. 50 Закону №796-XII (в редакції Закону 19.12.1991, на яку посилається позивач в позовній заяві) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах, зокрема, - інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Статтею 54 Закону №796-XII (в редакції Закону від 06.06.1996, на яку посилається позивач в позовній заяві) передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, а саме по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII внесено зміни, зокрема, і до статей 50, 54 Закону №796-XII. Даний Закон набрав чинності з 01.01.2015.

Відповідно до ст. 50 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 54 Закону №796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Отже, статтями 50, 54 Закону №796-XII передбачено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 1 та державної пенсії визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210). Прядок набрав чинності з 01.01.2012.

Отже, з 01.01.2012 виплата державної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю здійснюється у розмірах передбачених Порядком №1210.

Відповідно до п. 11 Порядку №1210 мінімальний розмір пенсії становить для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї для осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з п. 13 Порядку №1210 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах, а саме особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з інвалідністю II групи - 379,6 гривні.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що виплата державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, проводиться у розмірі, встановленому Порядком №1210.

Пунктом 3 статті 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

При цьому, Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

В сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для перерахунку та виплати позивачеві, з 02.11.2018 по 18.03.2019, державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно, позов до задоволення не підлягає.

Отже, відповідач проводячи виплату основної та додаткової пенсії позивачу в розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України діяв правомірно.

Щодо покликань позивача, що з 02.11.2018 відбулося звуження його права на пенсію, суд зазначає наступне.

В абз. 4 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 19.06.2001 № 9-рп/2001, вказано про те, що право на пенсію, її розмір, суми названих виплат можна пов`язати з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами, фінансовими можливостями держави у той чи інший період її розвитку та з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

Абзац 6 пункту 2.1 рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №1-42/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) певних положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено, що Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, враховує також положення актів міжнародного права. Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004.

Згідно з абз. 10 п.2.1 вказаного рішення Конституційного Суду України передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Враховуючи, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена у часі, тому у разі встановлення права на певний її розмір, вона виплачується у цьому розмірі до того часу, поки не відбудуться зміни у законодавстві.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №619/2262/17.

Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У п.26 рішення Європейського суду з прав людини "Валентина Ніканорівна Великода проти України" від 03.06.2014 (заява №43331/12) зазначено про те, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акта, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар.

В сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що дії Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи на підставі належних та допустимих доказів повністю доведено правомірність своїх дій, тому у задоволенні адміністративного позову суд відмовляє повністю.

Підстави для застосування ст.139 КАС України - відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (вул.Старомонастирська, 8, м. Корець, 34700, ЄДРПОУ 40375260) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 04 червня 2019 року .

Суддя Жуковська Л.А.