Рішення

від 14.05.2019 по справі 311/565/19

ВАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 311/565/19

Провадження № 2/311/445/2019

14.05.2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (місцезнаходження: просп.Ентузіастів буд.11 м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ - 23881397), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька Товарна біржа Торг-Інвест (останнє відоме місце знаходження: пр.Ентузіастів буд.15 м.Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ЄДРПОУ - 22134936), Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області (місцезнаходження: вул.Театральна буд.14 м.Василівка Запорізької області, ЄДРПОУ - 02884078) про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

13 лютого 2019 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 , який в подальшому був уточнений в редакції від 25.02.2019 року (а.с.39-40), до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька Товарна Біржа Торг-Інвест , Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування заявлених та в подальшому уточнених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_7 , який мешкав: АДРЕСА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

07 квітня 2004 року ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_1 складено заповіт, яким заповідав належну йому на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Заповіт посвідчений 07.04.2004 року в Дніпрорудненській державній нотаріальній конторі Запорізької області за реєстром № 252. Як зазначає у позові позивач він, ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 , оскільки спадкоємець, яка мала би право на обов`язкову частку, а саме відповідач ОСОБА_2 , відмовилась від обов`язкової частки на вищевказану квартиру. Він, позивач ОСОБА_1 , прийняв спадщину шляхом подання 18.09.2018 року заяви про прийняття спадщини до Василівської державної нотаріальної контори, де заведена спадкова справа №56 за 2018 рік.

19 грудня 2018 року він, позивач ОСОБА_1 , звернувся до Василівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте йому було відмовлено, посилаючись на відсутність оригіналу правовстановлюючих документів на квартиру, а лише наявної копії договору купівлі-продажу, та крім того, вищевказана квартира належала ОСОБА_7 згідно договору купівлі-продажу квартири від 11.03.1997 року, який зареєстрований Запорізькою Товарною Біржою Торг-Інвест за №Н-2251. На теперішній час він не взмозі належним чином переоформити спадкову квартиру у зв`язку з відсутністю оригіналі договору купівлі-продажу та без визнання договору купівлі-продажу дійсним, який зареєстрований на Товарній біржі. У зв?язку з чим, він вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому позивач просить: 1) Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , який укладений Запорізькою товарною біржею Торг-Інвест від 11.03.1997 року за № Н-2251 між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та зареєстрований в Василівському бюро технічної інвентаризації від 08.04.1997 року за реєстровим номером № 51; 2) Визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 02 квітня 2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.57).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 23 квітня 2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.93-94).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду надано заяву, в якій позивач ОСОБА_1 просить розглянути справу у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та просить задовольнити уточнений позов за підставами, викладеними у позовній заяві (а.с.90).

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, проте до суду подано заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення (а.с.91).

В судове засідання представник відповідача Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області повторно не з`явився, про день та час розгляду цивільної справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду надано заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, проти викладених у заяві вимог не заперечують (а.с.87,105).

В судове засідання відповідачка ОСОБА_3 повторно не з`явилася, про день та час розгляду цивільної справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовим конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.118), розпискою органу місцевого самоврядування, щодо неможливості вручення судової повістки у зв`язку з непроживанням за вказаною адресою адресата (а.с.108), також належне сповіщення, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України, було здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик до суду (а.с.88-89,101-102). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачкою суду не надано, відгуку та заперечень на позов суду не представлено.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_5 повторно не з`явилася, про день та час розгляду цивільної справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовим конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.118), розпискою органу місцевого самоврядування, щодо неможливості вручення судової повістки у зв`язку з непроживанням за вказаною адресою адресата (а.с.110), також належне сповіщення, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України, було здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик до суду (а.с.88-89,101-102). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачкою суду не надано, відгуку та заперечень на позов суду не представлено.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_5 повторно не з`явилася, про день та час розгляду цивільної справи була повідомлена судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовим конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.116), розпискою органу місцевого самоврядування, щодо неможливості вручення судової повістки у зв`язку з непроживанням за вказаною адресою адресата (а.с.106), також належне сповіщення, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України, було здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик до суду (а.с.88-89,101-102). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачкою суду не надано, відгуку та заперечень на позов суду не представлено.

В судове засідання відповідач ОСОБА_6 повторно не з`явився, про день та час розгляду цивільної справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку за останнім відомим місцем проживання (перебування), що підтверджується поштовим конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.115), розпискою органу місцевого самоврядування, щодо неможливості вручення судової повістки у зв`язку з непроживанням за вказаною адресою адресата (а.с.112), також належне сповіщення, відповідно до приписів ч.11 ст.128 ЦПК України, було здійснено судом шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик до суду (а.с.88-89,101-102). Проте, будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відгуку та заперечень на позов до суду не надійшло.

В судове засідання представник третьої особи Запорізької Товарної біржи Торг-Інвест не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовим конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.117), будь-яких документів на підтвердження поважності причин неявки суду не надано, самостійних вимог щодо предмета спору не заявлено.

В судове засідання представник третьої особи Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте на адресу суду надано заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують, самостійних вимог щодо предмета спору не заявлено.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами цивільної справи, суд вважає, що заявлені позивачем ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; , учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.220 чинного ЦК України, у разі недодержання сторонами закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Також, вирішуючи спір, суд керується положенням Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, оскільки спірні відносини виникли до набрання чинності новим ЦК України.

Згідно вимог ст.227 ЦК УРСР договір купівлі - продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України та ч.2 ст.220 ЦК України (в редакції 1963 року), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про визнання угод недійсними від 28.04.1978 року зазначено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу (в тому числі при придбанні на біржових торгах), міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його (її) частини. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч.2 ст.47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено, що 11.03.1997 року між сторонами договору - ОСОБА_7 (з однієї сторони) та ОСОБА_3 , особисто від себе та від імені неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , 1994 року народження, ОСОБА_5 , 1994 року народження, ОСОБА_6 , 1985 року народження (з другої сторони) на Запорізькій Товарній Біржі ТОРГ-ІНВЕСТ був укладений договір купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_3 та зареєстрований на вказаній біржі в Журналі реєстрації угод 11.03.1997 року за № Н-225Г. Відповідно до умов вищевказаного договору купівлі-продажу, ОСОБА_7 придбав у власність квартиру АДРЕСА_3 житловою площею 26,4 м?, загальною площею 42,1 м?, за ціною 8471,00 гривень, та копія якого міститься в матеріалах цивільної справи (а.с.6). Вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований 08.04.1997 року у Василівському районному бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_7 та здійснено запис у реєстраційній книзі № 27 за реєстровим № 51, що також підтверджується копією технічного паспорта від 27.06.1982 року, з відповідною реєстрацією поточних змін від 08.04.1997 року (а.с.8-9).

Згідно із діючим законодавством на час укладання договору купівлі-продажу вказаної вище квартири, цей Договір був зареєстрований у комунальному підприємстві Василівське районне бюро технічної інвентаризації , про що свідчить відповідний запис у технічному паспорті в графі даних щодо власників квартири (а.с.8-9).

Відповідно до звіту про оцінку майна від 30.01.2019 року двокімнатної квартири АДРЕСА_3 , її ринкова вартість станом на 30.01.2019 року становить - 161078,00 гривень (а.с.10-17).

На час укладання договору купівлі-продажу від 11 березня 1997 року РКП Василівське БТІ зареєструвало 08.04.1997 року на підставі вищевказаної біржової угоди Запорізької Товарної Біржи ТОРГ-ІНВЕСТ , за ОСОБА_7 право власності на зазначену квартиру АДРЕСА_3 , склавши реєстраційний надпис, який записаний в реєстраційну книгу № 27 за реєстровим № 51 (а.с.6 зворот).

Крім того, вказані обставини підтверджуються Довідкою №136 від 25.02.2019 року, виданою РКП Василівським районним бюро технічної інвентаризації , з якої вбачається, що згідно інвентаризаційної справи станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_3 , зареєстроване за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.1997 року Запорізької товарної біржі Торг-Інвест реєстровий №Р-2251. Даний правовстановлюючий документ зареєстрований на паперових носіях в реєстровій книзі №27 за реєстровим №51 (а.с.41)

За наслідками укладення договору купівлі-продажу вищевказаної квартири АДРЕСА_3 продавець ОСОБА_3 отримала до підписання договору грошові кошти в сумі 8471,00 грн. за домовленістю сторін правочину (п.5 Договору) та відповідач ОСОБА_3 передала поупцю ОСОБА_7 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_3 . Таким чином, ОСОБА_7 став новим власником вищевказаної квартири.

На час укладення договору купівлі-продажу у березні 1997 році сторони правочину не були повідомлені належним чином про те, що правочин купівлі-продажу нерухомого майна, у відповідності до ст.47 ЦК України (в ред.1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки та той час був чинним Закон України Про товарну біржу , відповідно ст.15 якого, правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають.

При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності, всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме, купівлі-продажу вищевказаної квартири, правочин був реальним і вчиненим у формі дозволеним чинним законодавством України в 2001 році. Усі вимоги договору купівлі-продажу, сторонами були виконані, ніяких претензій щодо передачі майна не було, та сторонами правочину один до одного будь-які інші претензії не пред`являлися. Державна реєстрація договору купівлі-продажу проведена РКП Василівське БТІ".

Згідно ст.15 Закону України "Про товарні біржі" не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Біржовий договір з моменту його реєстрації на біржі є вчиненим правочином.

Реєстрація бюро технічної інвентаризації за позивачем права власності на спірний будинок на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржою, а не нотаріусом, станом на березень 1997 року не суперечила чинному законодавству. Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі - продажу, міни зареєстрованих біржею.

Крім того, Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.1998 року № 121, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за № 399/2839, також передбачено підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, міни, зареєстрованих біржою.

Відповідно до п.5 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 року за № 1952-1 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно - правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Вищезазначене не суперечить й вимогами ст.328 ЦК України (в ред.2003 року), відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, оскільки ОСОБА_7 повністю виконав умови договору купівлі-продажу квартири, ним здійснено оплату за придбане майно грошовими коштами, які ОСОБА_3 одержала до підписання цього договору, що вбачається з п.5 даного правочину та вказаний Договір у відповідності з вимогами ч.2 ст.227 ЦК УРСР був зареєстрований у Василівському бюро технічної інвентаризації, у передбаченому Законом порядку. Крім того, вказаний договір купівлі-продажу з підстав недотримання нотаріальної форми, судом недійсним не визнавався, ОСОБА_7 на підставі ст.ст.128, 153 ЦК УРСР і ст.49 Закону України "Про власність" набув право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 і правомірно володів нею. Передбачених Законом підстав для визнання дійсним неоспореної угоди купівлі-продажу спірної квартири в судовому порядку не має.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 помер , про що свідчить свідоцтво про смерть, видане виконкомом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області від 16.08.2018 року, за актовим записом № 198, та копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.4). Дані факти також підтверджуються Довідкою про причину смерті №270 від 10.08.2018 року, виданою Дніпрорудненським міжрайонним відділенням КУ Запорізького обласного бюро судової медичної експертизи Запорізької обласної ради, відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , у віці 80 років та в якій зазначено причину смерті (а.с.28).

При житті, 07 квітня 2004 року, ОСОБА_7 склав заповіт, який посвідчений 07.04.2004 року державним нотаріусом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області Никаноровим О.О. та зареєстрований в реєстрі № 252, відповідно до якого ОСОБА_7 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження - належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_3 , він заповів - ОСОБА_1 (позивач по справі (а.с.5)).

Даний заповіт не змінювався, не скасовувався та на теперішній час є чинним , про що свідчать відомості з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти / спадкові договори), сформованої Василівською державної нотаріальною конторою від 05.04.2019 року за довідкою №55741845 (а.с.85).

Відповідно до довідки про склад сім`ї, виданої Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області від 04.09.2018 року за №6985 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , з 14.03.1997 року. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 знятий з реєстраційного обліку за вказаною адресою з 04.09.2018 року, у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.28).

Також з довідки, виданої Дніпрорудненською міською радою Василівського району Запорізької області за вих.№ 16/22-1122 від 09.04.2019 року на запит суду вбачається, що в картотеці реєстраційного обліку місце проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 14.03.1997 року по 04.09.2018 року (знятий з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю - ІНФОРМАЦІЯ_10 ). На день смерті ОСОБА_7 та по теперішній час за вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.86).

Постановою державного нотаріуса Василівської районної державної нотаріальної контори Запорізької області від 19.12.2018 року за вих.№ 702/02-31 ОСОБА_1 , позивачу по справі, було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_3 , після померлого ОСОБА_7 з тих підстав, що згідно п.п.4.15, 4.18 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до яких видача Свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про право власності на майно та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Спадкоємцем ОСОБА_1 не було надано документу, що посвідчує право власності на вищевказану квартиру, прийняти договір купівлі-продажу квартири, зареєстрований на товарній біржі, у якості правовстановлюючого документа немає можливості, оскільки відповідно до глави 8 пункту 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства та ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання про встановлення права власності на вищевказане житлове приміщення (а.с.7).

З наданих на запит суду матеріалів спадкової справи № 59/2018, заведеної 18.09.2018 року Дніпрорудненською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , вбачається, що до Дніпрорудненської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7 звернувся 18.09.2018 року ОСОБА_1 , позивач по справі (а.с.77 зворот), а також 18.09.2018 року до Дніпрорудненської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 із заявою про відмову від спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_7 (а.с.78).

Відповідно до інформаційної довідки № 55741842 від 05 квітня 2019 року, виданої Василівською державною нотаріальною конторою, спадкова справа № 59/2018 року, після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , є чинною (а.с.81-84).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1218 чинного Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Згідно ст.1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

За вимогами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 немає можливості оформити спадкове майно за заповітом у зв`язку із відсутністю належних правовстановлюючих документів на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_3 , питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.

Таким чином, враховуючи, що після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , із заявою про прийняття спадщини за заповітом до Дніпрорудненської державної нотаріальної контори звертався 18 вересня 2018 року позивач у справі - ОСОБА_1 , а також 18.09.2018 року до Дніпрорудненської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 із заявою про відмову у прийнятті спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_7 . Отже, ОСОБА_1 , позивач по справі, який є спадкоємцем за заповітом на спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , проте належна реєстрація речових прав вказаного об`єкту нерухомого майна за померлим ОСОБА_7 своєчасно проведена не була, договір купівлі-продажу вказаної квартири укладено на товарній біржі.

Враховуючи, що на теперішній час позивач ОСОБА_1 не може належним чином розпоряджатись спадковим майном у вигляді вищевказаного житлового приміщення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі за вищевикладеними підставами, оскільки спірний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , який був укладений 11 березня 1997 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , яка діяла особисто від себе та від імені неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , викладений у письмовій формі та зареєстрований на Запорізькій Товарній Біржі ТОРГ-ІНВЕСТ . Дана спірна угода не була нотаріально посвідчена сторонами по причині їх юридичної необізнаності. Сторони договору купівлі-продажу - ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . досягли спільної згоди стосовно всіх істотних умов укладеного вище договору. Даний договір виконаний у повному обсязі обома сторонами, передбачених законом обмежень для укладання даної угоди в наявності не було, протизаконних умов укладений договір не містить, ніяких заперечень щодо суттєвих умов договору та претензій майнового чи матеріального характеру сторони один до одного протягом тривалого періоду часу не мали, жодних претензій один до одного не пред`являли, тому суд приходить до висновку, що заявлені позивачем ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_7 (сторони договору), який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , позовні вимоги про визнання за ним права власності на вищевказану квартиру АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за заповітом на вищевказане спадкове майно, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за вищевикладеними підставами.

На підставі викладеного, керуючись ст.47 ЦК України (в редакції 1963 року), п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про визнання угод недійсними від 28.04.1978 року, ст.ст.328, 331,392 ЦК України (в редакції 2003 року), ст.ст.11,15,16,182,328,331,373-374,381,392,1216-1218, ст.ст.1225,1233-1236,1268-1270,1299 ЦК України, ст.ст.9, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Запорізька Товарна Біржа Торг-Інвест , Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , яка діє особисто за себе та від імені своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , 1994 року народження, ОСОБА_5 , 1994 року народження, ОСОБА_6 , 1985 року народження, та який зареєстрований 11 березня 1997 року на Запорізькій Товарній Біржі ТОРГ - ІНВЕСТ в журналі реєстрації угод 11.03.1997 року за №Н-225 Г, зареєстрованого у Василівському районному бюро технічної інвентаризації, за реєстровим № 51 - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (громадянин України, уродженець м.Василівка Запорізької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) - право власності на квартиру АДРЕСА_3 , - в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено і підписано - 03 червня 2019 року.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО