Рішення

від 03.06.2019 по справі 647/582/19

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/582/19

№ провадження 2/647/277/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді: Миргород В.С.

при секретарі: Салєховій О.Ю..,

розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду в м.Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/582/19 за позовом ОСОБА_1 до Степнянської сільської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

за участю представників сторін:

від позивача: Плаксій С.П. не прибули, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності,

від відповідача: представник не прибув, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, суд -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається земельної ділянки площею 9,03 га посвідчених Державним актом на право на земельну ділянку розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Відповідно до заповіту майно заповіли позивачці. Заяву про прийняття спадщини у встановлений строк позивач не подала, оскільки не за даний заповіт не знала. Просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася 27.04.2011 року, після смерті ОСОБА_2

Ухвалою суду від 12.03.2019 року було відкрито провадження у вказаній справі в загальному порядку із призначенням підготовчого судового засідання та викликом сторін.

Ухвалою суду від 08.04.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явились, надали суду заяву у якій просила розглянути справу за її відсутності, на задоволені позову наполягала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, заявою від 25.03.2019 року просив розглянути справу за його відсутності, позов визнав, проти його задоволення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що повністю узгоджується з Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі .

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кошари, Бериславського району, Херсонської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Степнянською сільською радою Бериславського району Херсонської області 04 травня 2011 року, актовий запис № 5 (а.с. 6).

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до заповіту, ОСОБА_2 залишила на ім`я ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб) заповіт, посвідчений секретарем Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області 14 квітня 2009 року, зареєстрованого в журналі за №06. Даним заповітом ОСОБА_2 заповідала ОСОБА_1 (вона ж Рожко) земельну ділянку площею 9,03 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, відповідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 (а.с. 12).

Згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 являлася власником земельної ділянки загальною площею 9,03 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, кадастровий номер НОМЕР_4 (а.с. 5).

Відповідно до листа нотаріуса №54/01-16 від 21.02.2019 року, із заявою про прийняття спадщини за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , звернулася ОСОБА_4 , але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду (а.с.4).

З довідки Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 27.02.2019 року №167/02-26, вбачається, що Степнянська сільська рада Бериславського району Херсонської області не зверталась з позовом до суду про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_2 ( а.с.10).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 26 вересня 2012 року №6-85цс 12, від 4 листопада 2015 року № 6-1486 цс 15, від 14 вересня 2016 року № 6-1215 цс 16. Підстав для відступлення від цієї правової позиції немає.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Проте поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов`язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.

За приписами ч. 1 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Крім того, обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Звертаючись до суду із даним позовом, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає те, що їй не було відомо про наявність заповіту. Посилання позивача, як на причину поважності пропуску встановленого законодавством строку на звернення з заявою про прийняття спадщини, на те, що їй не було відомо про наявність заповіті, безпідставні, тобто у позивача був час та не було перешкод для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, інших доказів суду не надано.

Для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини також позивачу не обов`язково було особисто її подавати до нотаріальної контори, він мав право звернутися до секретаря сільської ради за місцем проживання, оформити у нього відповідну заяву про прийняття спадщини, а після цього направити таку заяву засобами поштового зв`язку до державної нотаріальної контори за місцем проживання спадкодавця, що узгоджується з пунктом 3.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Суд звертає увагу також на те, що з часу відкриття спадщини до звернення позивача з даним позовом минуло більше восьми років. .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Таким, чином суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов`язком (статті 12, 81 ЦПК України ), щодо наявності у нього об`єктивних, істотних, непереборних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Суд вважає, що визнання позову відповідачем суперечить закону, а тому заява про визнання позову не може бути прийнятою судом.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити.

На підставі ст. ст..1216, 1217, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 77,81, 89, 211, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Степнянської сільської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, відмовити за його необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII Перехідні положення ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач Степнянська сільська рада Бериславського району Херсонської області, 74311, Херсонська область, Бериславський район, с.Степне, вул.Шкільна, 10, код ЄДРПОУ 25985103.

Повне рішення складено 03.06.2019 року.

Суддя В. С. Миргород