Постанова

від 29.10.2019 по справі 647/582/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м. Херсон

справа 647/582/19

провадження № 22-ц/819/1287/19

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В., суддів:Склярської І.В., Чорної Т.Г., секретарГеленко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області у складі судді Миргород В.С. від 03 червня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно у виді земельної ділянки площею 9,03 га, розташованої на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

Вона є єдиною спадкоємицею зазначеного майно за заповітом.

Посилаючись на те, що у встановлені законом строки заяву про прийняття спадщини після смерті тітки вона не подала із поважних причин, оскільки про існування заповіту їй стало відомо після звернення до Степнянської сільради з приводу переоформлення документів на зазначене майно, позивач просила суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням суду від 03 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_3 , просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, зазначаючи, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду щодо відсутності підстав для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не відповідають обставинам справи та нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, а також зроблені без врахування позиції Верховного Суду щодо визнання такої причини як необізнаність спадкоємця про існування заповіту поважною причиною пропуску строку.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів, що є її процесуальним обов`язком, щодо наявності у неї об`єктивних, істотних, непереборних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини.

В процесі розгляду справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка проживала в с.Кошара Бериславського району Херсонської області.

Після ОСОБА_2 залишилось спадкове майно-земельна ділянка площею 9,03га, розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14 квітня 2009 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким належну їй на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений секретарем Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області та зареєстрований в журналі за №06.

Відповідно до довідки, виданої Степнянським сільським головою 04.09.2019 року за №449/02-26, та наданої суду на стадії апеляційного розгляду справи, цей заповіт зареєстрований у спадковому реєстрі за №47166410, зберігається у справах виконавчого комітету Степнянської сільської ради і станом на 27.04.2011 року не змінювався та новий не складався (а.с.134).

Згідно зі статями 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

За визначеними книгою шостою Спадкове право ЦК України правилами право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1269 ЦК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно не проживала і у визначений наведеними нормами матеріального права строк заяву про прийняття спадщини не подавала.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Причиною пропуску строку для прийняття спадщини після ОСОБА_2 позивач назвала ту обставину, що вона не знала про існування заповіту.

Відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат , в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин, нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме.

Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Аналогічні положення щодо обов`язків нотаріуса містилися в пункті 188 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, діючої на час виникнення спірних правовідносин, а відповідно до пункту 209 цієї Інструкції при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції не з`ясував, чи заводилася після ОСОБА_2 за даними Спадкового реєстру спадкова справа та чи вчиняв нотаріус дії щодо перевірки наявності складеного спадкодавцем заповіту та чи здійснював виклик позивача як спадкоємиці за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення про це в пресі, що свідчило б про належне сприяння для реалізації особистого розпорядження спадкодавця ОСОБА_2 .

Враховуючи, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, з`ясування зазначених обставин має істотне значення для правильного вирішення спору.

Такий висновок відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема, у постанові від 06 вересня 2017 року, справа №315/765/14-ц, та висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 16 січня 2019 року, справа №647/1786/16-ц, які відповідно до положень частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховувати суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Оскільки суд першої інстанції в порушення норм процесуального права неповно встановив обставини, які мають значення для справи, та не роз`яснив позивачеві необхідність доводити обставини щодо виконання нотаріусом обов`язків, покладених на нього статтею 63 Закону України Про нотаріат , як це передбачено статтею 12 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, діючи в межах наданих йому статтею 367 ЦПК України повноважень досліджувати докази, які не були подані до суду першої інстанції, за клопотанням представника позивача витребував інформацію щодо наявності заведеної спадкової справи після ОСОБА_2 .

Як повідомила суд приватний нотаріус Бериславського районного нотаріального округу Симутенко Т.Г. у листі від 16.10.2019 року №389/01-16 та вбачається із інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась.

Відсутність спадкової справи свідчить про те, що про складений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заповіт до відома останньої після смерті спадкодавця в установленому законом порядку доведено не було, тому вона, не будучи спадкоємцем першої та другої черги за законом, не вбачала підстав для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведена обставина з врахуванням висновків суду касаційної інстанції щодо застосування статті 1272 ЦК України спростовує висновки суду першої інстанції про те, що необізнаність спадкоємця щодо наявності заповіту на його користь не вважається поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду як ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права підлягає скасуванню.

Разом з тим, виходячи із положень цивільного законодавства, що регулює спадкове право, та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 24 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, провадження у справі за заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини суди відкривають у разі відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Визнаючи Степнянську сільську раду Бериславського району Херсонської області належним відповідачем у даній справі, суд першої інстанції не з`ясував коло спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_2 , в той час, як із долучених до апеляційної скарги довідки, виданої Степнянським сільським головою 20.02.2019 року №149/02-26, а також свідоцтв про смерть, виданих Степнянською сільською радою 09.07.2012 року серії І НОМЕР_1 та 11 січня 2019 року серії НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з нею за цією адресою були зареєстровані та проживали з 1995 року її брат- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сестра - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.59, 63, 65).

Наведений факт свідчить про те, що, не подавши нотаріусу протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, заяви про відмову від прийняття спадщини, рідні брат та сестра ОСОБА_2 , які постійно проживали разом з нею на час відкриття спадщини та є спадкоємцями другої черги за законом, вважаються такими, що прийняли спадщину.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі після ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заведені спадкові справи, отже відбувся перехід їх прав та обов`язків до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином колегія суддів зробила висновок про те, що за наслідком перегляду справи в апеляційному порядку ухвалене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову як заявленого до неналежного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 376 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 03 червня 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.В. Пузанова

Судді: І.В. Склярська

Т.Г. Чорна

Повний текст постанови складено 01 листопада 2019 року

Суддя Л.В. Пузанова