Постанова

від 28.05.2019 по справі 464/3310/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/3310/17 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.

Провадження № 22-ц/811/3096/18 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Жукровської Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2018 року в складі судді Мички Б.Р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з участю третьої особи Публічного акціонерного товариства Фідобанк , Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Комплекс-ПРО , про стягнення коштів,-

встановила:

В травні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з участю третьої особи Публічного акціонерного товариства Фідобанк , Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Комплекс-ПРО , про стягнення коштів, просив стягнути з будь яких банківських рахунків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб грошові кошти в розмірі 199 000 гривень на його користь.

Вимоги обґрунтовував тим, що 18 листопада 2015 року між ним та ПАТ ФІДОБАНК укладено договір банківського (поточного) рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до умов якого йому відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 у відділені банку у м. Львові. 18 травня 2016 року на зазначений поточний рахунок позивач вніс кошти в сумі 199000 грн., що підтверджується квитанцією № 383660275 від 18.05.2016 року. Згідно із рішенням Національного банку України від 20.05.2016 року № 8 Про віднесення ПАТ ФІДОБАНК до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.05.2016 року № 783 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ ФІДОБАНК та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку . 06.06.2016 року позивач отримав в банку виписку по особових рахунках, в якій відсутня інформація про зазначену вище операцію із зарахуванням коштів і вказано залишок коштів на рахунку без врахування внесеної суми. 24.06.2016 року він звернувся із запитом на ім`я уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ФІДОБАНК Коваленко О.В . з проханням забезпечити відображення залишку коштів на поточному рахунку, що належить позивачу із врахуванням внесеної суми 199000 грн. та внести його в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ ФІДОБАНК за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У відповідь на дане звернення листом №2-3-2-2/215 - ЛК-ОГ від 02.08.2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ФІДОБАНК Коваленко О.В. повідомила позивача про те, що банком в односторонньому порядку анульовані платіжні доручення на зарахування грошових коштів в сумі 199000 грн у зв`язку з тим, що останні були виявлені, як навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Враховуючи те, що відповідач повинен був компенсувати позивачу його вклад в межах 200000 грн., але цього не зробив, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Оскаржуваним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2018 року узадоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: Публічне акціонерне товариство Фідобанк , товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Комплекс-ПРО , про стягнення коштів - відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач ОСОБА_1 , вважає його таким, що ухвалене без повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, а мотиви рішення є незрозумілими.

В апеляційній скарзі зазначає, що надання доказів, за якими його операція щодо внесення готівки знаходиться в переліку анульованих, свідчить про те, що така операція проводилася у відповідному відділенні і грошові кошти вносились в касу банку.

Вважає, що дія по внесенню коштів не може бути скасована, а якщо банк виявляє відповідні недоліки квитанції або порушення здійснення операції, він повинен зафіксувати таку операцію в інший спосіб і видати платіжний документ без недоліків.

Звертає увагу на те, що Фонд і ПАТ Фідобанк не надали жодної інформації щодо того, яким чином була здійснена перевірка, а також не вказали підстави визнання вищевказаної операції нікчемною.

У ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб відсутня вказівка про те, що операція поповнення власного рахунку вкладником в банку може визнаватись нікчемною.

Не погоджується з тим, що законом встановлений мораторій або заборона стягнення з Фонду грошових коштів за судовим рішенням.

Крім цього, суд в оскаржуваному рішенні не пояснив, чому саме обраний спосіб захисту є неправильним, оскільки порушення його права полягає у невиплаті банком коштів, які були внесені на рахунок, відтак способом захисту є стягнення коштів та примусове виконання обов`язку в натурі.

Покликається на те, що більше двох років не може користуватися своїми коштами, які були внесені на відповідний рахунок, а держава в особі Фонду, яка покликана гарантувати права громадян, заволоділа грошовими коштами.

Просить скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Учасники справи позивач ОСОБА_1 , представник відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, представники третіх осіб ПАТ Фідобанк , ТзОВ Будівельна компанія Комплекс-ПРО будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток (а.с. 47-49), в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні враховуючи таке.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий суд виходив з того, що стягнення коштів з Фонду не можливе та не узгоджується із приписами Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 09.08.2012 року № 14, та Положення про порядок визначення банків-агентів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 12.07.2012 року № 6.

Крім цього, суд зазначив, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки намагається таким чином захистити своє право на отримання коштів, розміщених у неплатоспроможному банку, в якому триває процедура ліквідації, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Судом першої інстанції встановлено, 18 листопада 2015 року між позивачем та ПАТ ФІДОБАНК укладено договір банківського (поточного) рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до умов якого позивачу відкрито рахунок № НОМЕР_2 у відділені Банку у м. Львів (а.с. 37-39).

Позивач зазначає, що 18 травня 2016 року на відкритий банківський рахунок вніс грошові кошти у сумі 199000 грн, на підтвердження подав квитанцію № 383660275 від 18.05.2016 року (а.с. 40).

Постановою Правління НБУ №8 від 20.05.2016 року ПАТ ФІДОБАНК віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №783 від 20.05.2016 року розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20.05.2016 року до 19.06.2016 року включно.

Також, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строки тимчасової адміністрації до 19.07.2016 року та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ ФІДОБАНК Коваленка О.В. з 20.06.2016 року по 19.07.2016 року.

Рішенням Національного банку України від 18.07.2016 р. № 142-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства ФІДОБАНК та Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.07.2016 Про початок ліквідації ПАТ ФІДОБАНК та делегування повноважень ліквідатора банку, у ПАТ ФІДОБАНК відкликано банківську ліцензію.

Процедура ліквідації вказаного банку триває і на даний час, що підтверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 липня 2018 року № 1836.

У зв`язку із запровадженням тимчасової адміністрації у банку, 24 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із листом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Коваленка О.В. щодо внесення його в перелік вкладників, вклади яких підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду коштів у сумі 199032,84 грн або здійснити виплату вказаної суми.

З листа уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Фідобанк Коваленка О.В. № 2-3-2-2/215-ЛК-ОГ від 02.08.2016 вбачається, що 18 травня 2016 року по рахунку ОСОБА_1 були анульовані платіжні доручення на зарахування грошових коштів на його рахунок у сумі 199000 грн, у зв`язку із тим, що така операція проведена 18.05.2016 та визначена як навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються фактично діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в контексті виплати та відшкодування за вкладами.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Питання про підсудність справ визначається ЦПК України, зокрема, главою 2 параграфу III - територіальна юрисдикція (підсудність).

Визначити підсудність суду - означає з`ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

При цьому, юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду конкретних справ, віднесених до їх компетенції.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15 ЦПК України у редакції від 18.03.2004 року).

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час звернення з позовом) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини другої цієї статті).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній на час звернення з позовом та розгляду справи судом першої інстанції).

При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них субєкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обовязках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема повязаних з реалізацією публічної влади.

Отже, основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування.

Банк здійснює свою діяльність на підставі, зокрема ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , яким встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами і згаданий Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Статтею 35 вказаного Закону встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку є Фонд, який є юридичною особою публічного права та установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відтак, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, тому спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами, є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами. Його не можна вважати спором у зв`язку з процесом ліквідації банку.

Аналогічну правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 813/6392/15, від 13.06.2018 у справі № 820/12122/15 та від 20.06.2018 у справі № 813/5250/15.

Враховуючи те, що позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осібта просить стягнути в його користь вклад в межах 200 000 грн., спірні правовідносини мають ознаки публічно-правових за предметом та суб`єктним складом, а отже, підлягають розгляду за правилами КАС України.

Разом з цим, в матеріалах справи наявна ухвала Сихівського районного суду м. Львова від 22 травня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство Фідобанк про стягнення коштів (т. 1 а.с. 5-6). Роз`яснено ОСОБА_1 право звернення до окружного суду в порядку адміністративного судочинства.

Вказана ухвала Сихівського районного суду м. Львова від 22 травня 2017 року скасована ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017 року, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження. (т. 1, а.с. 28).

Ухвала апеляційного суду не була предметом касаційного перегляду.

Таким чином, апеляційний суд у спірних правовідносинах визначив юрисдикцію даної справи, віднісши її до цивільного судочинства, відтак суд першої інстанції розглянув справу за правилами цивільного судочинства.

В свою чергу, відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою ст. 77 Закону України Про банки і банківську діяльність , Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Згідно із ст. 27 Закону уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Відповідно до ст. 36 Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону на Фонд гарантування покладено обов`язок забезпечити збереження активів та документації банку.

З матеріалів справи встановлено, що уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ ФІДОБАНК Коваленко О.В здійснено перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними.

Таким чином було виявлено, що в період з 18 травня 2016 року по 20 травня 2016 року у банку відбувались нетипові операції, які мали масовий характер, наслідком яких було збільшення навантаження на Фонд гарантування.

Про дану обставину було повідомлено позивача листом від 02.08.2016 № 2-3-2-2/215-ЛК-ОГ, а саме про те, що проведена операція по зарахуванню коштів у сумі 199000 грн. є нікчемною, оскільки створювала для Фонду гарантування навантаження, а також 18.05.2016 року була анульована банком.

Враховуючи те, що інформація про спірну суму не була врахована Фондом гарантування при складанні та затвердженні Загального реєстру, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що така не може бути виплачена відповідачем у порядку передбаченому Законом.

Таким чином, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 28 травня 2019 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк