Постанова

від 21.05.2019 по справі 363/253/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2019 року місто Київ

справа № 363/253/16-ц

апеляційне провадження № 22-ц/824/809/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Головачова Я.В.,

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Коцюрби Л.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадської організації "Садівницьке товариство "Ветеран-1", подану представником ОСОБА_1 , на рішення Вишгородського районного суду Київської області у складі судді Баличевої М.Б. від 21 червня 2018 року у справі за позовом громадської організації "Садівницьке товариство "Ветеран-1" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відділу державної реєстрації Управління економіки Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

в с т а н о в и в :

У січні 2016 року громадська організація "Садівницьке товариство « Ветеран-1" (далі - ГО « СТ « Ветеран-1") звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що громадська організація користується земельною ділянкою площею 6,25 га, яка була виділена для створення садового товариства з робочою назвою "Троянда-2", відповідно до рішення виконкому Хотянівської сільської ради № 91 від 25 жовтня 1997 року. У подальшому офіційно садове товариство було створено на виділеній земельній ділянці у 2006 році під назвою ГО "СТ "Ветеран-1".

ОСОБА_2 отримала у власність земельну ділянку площею 0,0941 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для ведення садівництва, яка була відведена саме ГО "СТ "Ветеран-1" і оформила державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. Отримання зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2 є незаконним, оскільки членом товариства вона не являється, заяви про вступ до ГО "СТ "Ветеран-1"ніколи не подавала, вступних та періодичних внесків у товариство не вносила.

В подальшому спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 14 липня 2015 року.

Посилаючись на викладене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив суд: визнати незаконним та скасувати накази Головного управління Держземагенства України у Київській області за № КИ/3221888800:38:107/00006634 від

1 жовтня 2013 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність, розташованої на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області; № НОМЕР_2 : 107/00009157 від 20 листопада 2013 року про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення садівництва гр. ОСОБА_2 на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області та надання даної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 від 2 грудня 2013 року № НОМЕР_3 , яка розташована в громадській організації "СТ "Ветеран -1", видане на ім`я ОСОБА_2 ; визнати недійсним та скасувати договір купівлі - продажу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 14 липня 2015 року; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки площею 0,0941 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , що розташована на території СТ "Ветеран - 1" Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області , яка належить ОСОБА_3 (номер запису про право власності 10404167).

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 21 червня 2018 року в задоволенні позову ГО "СТ "Ветеран-1" відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник ГО "СТ «Ветеран -1 » - ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, що СТ "Ветеран-1" є титульним володільцем спірної земельної ділянки, а тому висновок суду про відсутність порушеного права позивача є помилковим; по за увагою суду залишились доводи позивача, що власником спірної земельної ділянки з 1999 року є член товариство Паньєвська О.Г.; відповідач ОСОБА_2 не могла отримати право власності на спірну земельну ділянку, оскільки ніколи не була членом СТ "Ветеран-1", крім того у неї відсутній проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; суд не звернув увагу на те, що державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку проведена на ОСОБА_2 , а не на ОСОБА_2 ; судом першої інстанції не розглянуто дві позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства України у Київській області № КИ/3221888800:38:107/00006634 від 1 жовтня 2013 року; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на спірну земельну ділянку від 2 грудня 2013 року № 13772950.

У відзивах на апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зазначають, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції щодо підстав для відмови у задоволенні позову.

Представник ГО "СТ "Ветеран-1" - ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та представник ОСОБА_2 - ОСОБА_6 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що відповідно наказу № 43 від 1 жовтня 1996 року, виданого

Головним управлінням сільського господарства та продовольства радгоспу ім.Т.М.Шевченка, згідно листа Вишгородського управління сільського господарства та продовольства від 2 вересня 1996 року № 47 та згідно законодавства України "Про земельну реформу", вилучено земельну ділянку площею 6,25 га за рахунок непродуктивних пасовищ радгоспу в урочищі Дуби садово-городньому товариству "Троянда" Вишгородського районного управління сільського господарства та продовольства.

Згідно рішення виконавчого комітету Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 91 від 28 жовтня 1997 року, виділено земельну ділянку площею 6,25 га непридатної для сільськогосподарського виробництва в південній частині землекористування радгосп ім. Шолуденка біля с. Осещина.

Відповідно до протоколу загальних зборів СТ "Ветеран-1" № 1 від 9 вересня 2006 року, затверджено статут садового товариства під назвою "Ветеран-1".

Рішенням виконавчого комітету Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 5 від 31 січня 2007 року, затверджено зміни до статуту СТ "Ветеран-1", яке розташоване на території Хотянівської сільської ради із зміною назви садового товариства "Троянда-2" на "Ветеран-1".

31 січня 2007 року видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи СТ "Ветеран-1". 7 лютого 2007 року Хотянівською сільською радою Вишгородського району Київської області видано свідоцтво про реєстрацію об`єднання громадян "Ветеран-1" № 2.

Рішенням Хотянівської сільської ради від 16 березня 1999 року № 23/99 "Про затвердження технічної документації по складанню державних актів на право приватної власності на землю та передачу земельних ділянок у приватну власність громадян" передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки для ведення садівництва в СТ "Троянда-2" громадянам: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (членам товариства, які в подальшому стали членами СТ "Ветеран-1").

Наказом Головного управління Держземагенства України у Київській області за № КИ/3221888800:36:107/00009157 від 20 листопада 2013 року було затверджено "Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення садівництва гр. ОСОБА_2 на території Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області" та надано земельну ділянку у власність ОСОБА_2

2 грудня 2013 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 , яка розташована в СТ "Ветеран -1" (с. Осещина, Вишгородський район, Київська область).

14 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

В цей же день рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки площею 0,0941 га, цільове призначення - для ведення садівництва, з кадастровим номером НОМЕР_1 , спірну земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_3

Відмовляючи у задоволенні позову ГО СТ "Ветеран - 1", суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували порушення його прав з боку відповідачів, зокрема, не надано підтверджуючих доказів про наявність у садівницького товариства права користування чи права власності на спірну земельну ділянку.

Такий висновок суду є правильним.

Відповідно до частини 1 статі 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом вказаної норми особа, яка вважає, що її право порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Згідно статей 125, 126 ЗК України (в редакції, що діяла з моменту утворення садівницького товариства) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно статі 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування.

За приписами статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Як убачається з наявного в матеріалах справи статуту СТ "Троянда-2", вказане садівницьке товариство існує і не ліквідоване. Крім того, згідно протоколу № 1 від 9 вересня 2006 року загальних зборів громадян СТ "Ветеран-1" утворене шляхом виділу із СТ "Ветеран", а відповідно до свідоцтва про реєстрацію цього товариства та довідки з ЄДРПОУ відомості про правонаступництво відсутні, більше того вказано, що реєстрація товариства є первинною.

Доказів того, що після утворення СТ "Ветеран - 1" уповноваженим органом приймалося рішення про передачу у власність чи надання у користування садівницькому товариству спірної земельної ділянки, її відведення в натурі та видачу державного акту, матеріали справи не містять.

Також з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 54/138-17 від 27 квітня 2017 року убачається, що згідно даних державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями СТ "Ветеран - 1" на території Хотянівської сільської ради, як землекористувач не обліковується.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність у СТ "Ветеран - 1" права власності (користування) на спірну земельну ділянку і як наслідок, відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними і відхиляються колегією суддів.

У зв`язку з тим, що судом встановлено відсутність порушених прав ГО СТ "Ветеран - 1", доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та фактично є тотожними доводам позовної заяви, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, вона є достатньо аргументованою, а тому апеляційний суд не вбачає підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та

інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу громадської організації "Садівницьке товариство "Ветеран-1", подану представником ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 21 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 31 травня 2019 року.

Головуючий Я.В. Головачов

Судді: І.М. Вербова

О.В. Шахова