КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю представників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника цивільного позивача Врублевського Збігнева, адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2019 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_5 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12013100130000537 від 01 лютого 2013 року.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що на зазначене у клопотанні майно вже накладено арешт з метою збереження речових доказів і підстави для повторного застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження відсутні.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою задовольнити подане ним клопотання про арешт майна і передати це майно на відповідальне зберігання Врублевському Збігневу. Так, апелянт посилається на помилковість висновків слідчого судді з приводу того, що представником ставиться питання про повторний арешт майна, оскільки в поданому клопотанні заявлено про додаткові заходи забезпечення арешту майна, а саме передачі його на відповідальне зберігання потерпілому. Також, апелянт просить врахувати, що на разі питання власності майна є спірним і цивільний позивач позбавлений доступу до нього, що є порушенням прав останнього. Крім того, адвокат ОСОБА_5 зазначає, що на даний час є всі підстави вважати, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати, знищення чи приховування майна.
Одночасно в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що повний текст постановленого судом рішення ним було отримано після закінчення строку на його оскарження.
Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, представника ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Враховуючи ті обставини, що копію постановленого судом рішення апелянт отримав після закінчення строку на його оскарження, колегія суддів вважає за можливе поновити останньому пропущений строк.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого судді.
Так, відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання представника цивільного позивача Врублевського Збігнева, адвоката ОСОБА_5 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12013100130000537 від 01 лютого 2013 року, вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованих висновків про відсутність підстав для його задоволення.
Крім того, слід зазначити, що адвокат ОСОБА_5 в інтересах цивільного позивача ОСОБА_7 , продав клопотання про арешт майна з метою збереження речових доказів,що супереч вимогам чинного кримінального процесуального закону, оскільки відповідно до ст. 171 КПК України цивільний позивач може звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна лише з метою забезпечення цивільного позову.
Також, наведені в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_5 доводи місять обґрунтування щодо необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів, що у даному випадку виходить за межі повноважень апелянта.
Таким чином, на підставі вище наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Клопотання представника цивільного позивача Врублевського Збігнева, адвоката ОСОБА_5 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2019 року, задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_5 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12013100130000537 від 01 лютого 2013 року, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника цивільного позивача Врублевського Збігнев, адвоката ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2669/2019 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2019 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 82187139 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Присяжнюк Олег Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні