Ухвала

від 27.05.2019 по справі 910/23799/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

27.05.2019Справа № 910/23799/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д.Ю., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 р.

у справі

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Златобанк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" В.І.Славінський

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1) Національний банк України;

2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання договору недійсним

за участю представників:

від відповідача (заявника): не з`явився

від позивача: не з`явився

від третьої особи-1: Звада Р.В.. - представник за довіреністю № 18-0014/9209 від 18.02.2019

від третьої особи-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" (далі - ТОВ "Біпродукт", заявник) звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2017 р. у даній справі, яким був задоволений позов ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Славінського В.І. до ТОВ "Біпродукт", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національний банк України (далі - НБУ), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 12.02.2015 р., укладеного між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Біпродукт".

Заява про перегляд рішення обгрунтована тим, що існують нововиявлені обставини, які не були відомі відповідачу під час розгляду даної справи і які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а саме - набрання законної сили рішенням адміністративного суду, яким встановлена незаконність введення у ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації та процедури ліквідації, що свідчить про відсутність повноважень (компетенції) в Уповноваженої особи Фонду гарантування на здійснення цих процедур та представництво інтересів ПАТ "Златобанк" в суді, включаючи подання позову, надання доказів такою особою під час розгляду даної справи.

Посилаючись на ст.ст. 320, 325 ГПК України, ТОВ "Біпродукт" просить суд задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення господарського суду у даній справі та постановити нове рішення, яким відмовити у позові про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 12.02.2015 р., укладеного між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Біпродукт".

Провадження за заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами було відкрите ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2019 р., розгляд заяви в суді призначено здійснювати у спрощеному позовному провадженні із повідомленням сторін відповідно до правил, визначених ст. 325 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

У строк, встановлений законом, третя особа-1 (НБУ) надала письмові пояснення, у яких зазначила, що обставини, на які вказувало ТОВ "Біпродукт" у своїй заяві, не є нововиявленими, а тому рішення, прийняте у даній справі, має бути залишене без змін. Інші учасники справи письмових пояснень щодо поданої заяви суду не надали.

У судове засідання представник заявника (відповідача) не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду заяви, у якому судом було відмовлено, як необгрунтованому. У минулому судовому засіданні представник заявника (відповідача) свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник третьої особи-1 - НБУ вважав, що заява ТОВ "Біпродукт" задоволенню не підлягає, вказав, що обставини скасування рішень НБУ та Фонду гарантування про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних, введення у банку процедур тимчасової адміністрації та ліквідації, призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів не впливає на результати розгляду цієї справи, оскільки предметом спору у справі була законність договору відступлення права вимоги, що був укладений до введення всіх вказаних процедур. Стосовно повноважень на звернення Уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Златобанк" з позовом до суду зазначив, що на час подачі позовної заяви від імені ПАТ "Златобанк" представник Фонду керувався спеціальним Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який визначав його компетенцію.

Представник третьої особи-2 - Фонд гарантування проти заяви усно заперечив, вказав, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими, а тому рішення підлягає залишенню без змін.

Суд, розглянувши заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що у її задоволенні необхідно відмовити з наступних підстав.

Установлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 25.09.2017 р., залишеним без змін постановою Верховного Суду від 11.09.2018 р. у даній справі, був задоволений позов ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Славінського В.І. до ТОВ "Біпродукт", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання договору недійсним. Рішенням суду визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 12.02.2015 р., укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Біпродукт", з підстав порушення чинного законодавства та наявності дефекту волі сторони під час його укладення.

Розглядаючи вимоги ПАТ "Златобанк" господарський суд встановив, що 12.02.2015 р. між ПАТ "Златобанк" (цедент) та ТОВ "Біпродукт" (цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги (оспорюваний договір), предметом якого було відступлення банком на користь ТОВ "Біпродукт" прав вимоги (до ТОВ "Айсберг-С" за кредитним договором № 08/1/13-ОVER від 14.01.2014, до ТОВ "Форум Краси" за кредитним договором № 175/11- КL від 11.07.2011, до ТОВ "Бакалія-Трейд" за кредитним договором № 34/1/13-КL від 13.02.2013, до ТОВ "ТФМ" за кредитним договором № 23/1/14-КL від 30.01.2014) з повернення кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитними коштами та визначених кредитними договорами платежів (штрафних санкцій), в межах суми вартості предметів застави.

Проте, судом також було встановлено, що майнові права ПАТ "Златобанк" за вказаними кредитними договорами перебували у заставі НБУ згідно з договорами застави майнових прав № 12/3МП від 05.03.2014 та № 34/3МП/1 від 03.10.2014.

Установивши в судовому засіданні, що НБУ не надавав своєї письмової згоди ПАТ "Златобанк" на відступлення прав вимоги за вказаними кредитними договорами на користь ТОВ "Біпродукт" за спірним договором відступлення права вимоги від 12.02.2015 р., господарський суд міста Києва у рішенні по даній справі від 25.09.2017 р. дійшов висновку про те, що спірний договір відступлення права вимоги від 12.02.2015 р. був укладений із порушенням вимог ст. 17 Закону України "Про заставу", ст. 586 ЦК України та умов договорів застави майнових прав № 12/3МП від 05.03.2014 та № 34/3МП/1 від 03.10.2014. Крім того, суд встановив наявність дефекту волі кредитного комітету ПАТ "Златобанк" під час укладення договору відступлення права вимоги від 12.02.2015 р., а тому цей договір був визнаний недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Отже, за змістом ст. 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).

Відповідно до абз. 2 ч. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Із правозастосовчої судової практики вбачається, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

У контексті викладеного суд зазначає, що обставини (висновки), встановлені в адміністративній справі, на які посилається заявник, а тим більше - судові рішення про скасування рішень НБУ та Фонду гарантування про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних, введення процедури тимчасової адміністрації та ліквідації були прийняті пізніше, а тому на час розгляду справи № 910/23799/16 були відсутні.

Більше того, указані обставини ніяким чином не впливають на правильність розгляду справи, оскільки законність укладення договору відступлення перевірялась на час його підписання - 12.02.2015 р., а обставини, про які зазначає заявник, стосуються іншого періоду правовідносин сторін - починаючи з 13.02.2015 р., коли ПАТ "Златобанк" був віднесений до категорії неплатоспроможних.

Отже, вказані обставини на час розгляду справи не існували, а тому не були встановлені судом, не могли бути відомі суду та не мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо тверджень заявника про подання позову від імені ПАТ "Златобанк" неуповноваженою особою в силу наведених вище обставин суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, із позовом про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 12.02.2015 р. Уповноважена особа Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Златобанк" звернулась у грудні 2016 року. На час подачі цього позову та його розгляду у суді першої та вищих інстанцій у ПАТ "Златобанк" була запроваджена процедура ліквідації. Водночас, компетенція уповноваженої особи Фонду гарантування на здійснення процедури ліквідації ПАТ "Златобанк", у тому числі і повноваження, направлені на захист (зокрема, у судовому порядку) прав банку, були підтверджені належними доказами та не були скасовані.

При цьому позивач керувався нормами спеціального Закону України, які регулюють правовідносини банку під час його перебування у неплатоспроможному стані, - Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку припиняється тимчасова адміністрація банку. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку.

Повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію банку визначаються статтею 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , до яких відносяться і такі, що передбачені ч. 2 ст. 37 цього ж Закону.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 37 вказаного Закону уповноважена особа Фонду гарантування має право заявляти від імені банку до суду позови майнового та немайнового характеру, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. На виконання своїх повноважень така особа, зокрема, діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; видає накази та розпорядження, дає доручення, обов`язкові до виконання працівниками банку.

Тобто, реалізація своїх правомочностей уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Златобанк", направлених на захист у судовому порядку прав банку, передбачена спеціальним Законом, та не залежить від того, чи будуть у майбутньому скасовані чи визнані нечинними постанови НБУ чи рішення Фонду, на підставі яких діяла уповноважена особа.

Суд зазначає, що подальше скасування судом постанов правління НБУ про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних, відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк", рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування про запровадження тимчасової адміністрації та процедури ліквідації у банку, а також призначення уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію та ліквідацію ПАТ "Златобанк" означає лише, що суд у подальшому визначив юридичну долю незаконних актів та вивів їх із застосування у зв`язку з невідповідністю таких рішень вимогам закону після їх скасування та прийняття рішення у даній справі.

Разом з тим, таке скасування на час розгляду справи не існувало, а тому воно не є нововиявленою обставиною, що спростовує факти, покладені в основу судових рішень, прийнятих господарськими судами у даній справі про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 12.02.2015 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи. Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в межах розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами (вказана позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 18.04.2017 р. у справі № 924/43/15).

Окрім усього слід зазначити, що звернення до суду з позовом неуповноваженої особи не є нововиявленою обставиною ще тому, що має своїм наслідком не прийняття іншого рішення по справі, а тягне за собою залишення позову без розгляду з процесуальних підстав. Отже, наведені заявником обставини не відповідають приписам ст. 320 ГПК України та не можуть бути підставою для перегляду рішення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви ТОВ "Біпродукт" судовий збір, сплачений за подану заяву, покладається на заявника відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2017 р. у справі № 910/23799/16 за нововиявленими обставинами.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.09.2017 р. у справі № 910/23799/16 залишити без змін.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 27 травня 2019 року.

Повний текст ухвали складений 3 червня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Головіна К.І.