Постанова

від 21.10.2019 по справі 910/23799/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2019 р. Справа№ 910/23799/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Петрова І.Г. - ордер КС 107475 від 17.07.2019,

від відповідача: Кравчук А.С. - ордер АЕ1002613 від 09.08.2019,

від третьої особи-1: Звада Р.В. - довіреність № 18-0014/9209 від 18.02.19,

від третьої особи-2: Голік О.А. - довіреність № 27-11487/19 від 05.07.19,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт", м. Київ

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт", м. Київ

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 р.

у справі № 910/23799/16 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" В.І.Славінський, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт", м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

1. Національний банк України, м. Київ

2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави вимог заяви про перегляд за ново виявленими обставинами рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" (далі - ТОВ "Біпродукт", відповідач, заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у даній справі, яким був задоволений позов ПАТ "Златобанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Славінського В.І. до ТОВ "Біпродукт", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національний банк України (далі - НБУ, третя особа 1), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування, третя особа 2) про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 12.02.2015, укладеного між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Біпродукт".

Заява про перегляд рішення обґрунтована тим, що існують нововиявлені обставини, які не були відомі відповідачу під час розгляду даної справи і які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а саме - набрання законної сили рішенням адміністративного суду, яким встановлена незаконність введення у ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації та процедури ліквідації, що свідчить про відсутність повноважень (компетенції) в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення цих процедур та представництво інтересів ПАТ "Златобанк" в суді, включаючи подання позову, надання доказів такою особою під час розгляду даної справи.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 відмовлено ТОВ "Біпродукт" у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 910/23799/16 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 910/23799/16 залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обставини (висновки), встановлені в адміністративній справі №826/2184/17, на які посилається заявник, а тим більше судові рішення про скасування рішень НБУ та Фонду гарантування про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних, введення процедури тимчасової адміністрації та ліквідації були прийняті пізніше, отже на час розгляду справи № 910/23799/16 не існували, а тому не могли були встановлені судом, не могли бути відомі суду.

Разом з тим, судом першої інстанції зазначено, що законність укладення спірного Договору відступлення перевірялась на час його підписання - 12.02.2015, а обставини, про які зазначає заявник, стосуються іншого періоду правовідносин сторін - починаючи з 13.02.2015, коли ПАТ "Златобанк" був віднесений до категорії неплатоспроможних. Отже, за висновком суду першої інстанції вказані заявником як нововиявлені обставини не мають значення для правильного вирішення даної справи.

Місцевий господарський суд визнав також необґрунтованими твердження заявника про подання позову від імені ПАТ "Златобанк" неуповноваженою особою, оскільки реалізація своїх правомочностей уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Златобанк", направлених на захист у судовому порядку прав банку, передбачена спеціальним Законом, та не залежить від того, чи будуть у майбутньому скасовані чи визнані нечинними постанови НБУ чи рішення Фонду, на підставі яких діяла уповноважена особа.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Біпродукт" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 скасувати, переглянути рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 910/23799/16 та скасувати його за нововиявленими обставинами і відмовити ПАТ "Златобанк" в задоволенні позовних вимог до ТОВ "Біпродукт" в повному обсязі.

Підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції за твердженням заявника є неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права при вирішенні питання щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (ст.ст. 320-325 ГПК України) та фактичне нехтування встановленими судовими рішеннями, які набрали законної сили, обставинами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/23799/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А.(доповідач у справі), суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №910/23799/16, відкрито апеляційне провадження у справі №910/23799/16, справу №910/23799/16 призначено до розгляду на 16.07.2019.

Розпорядженням в. о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 призначено автоматизований розподіл справи, в зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019, справу №910/23799/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Іоннікової І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу у вищезазначеному складі суду та призначено справу до розгляду на 13.08.2019.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 призначено автоматизований розподіл справи, в зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2019, справу №910/23799/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Яковлєва М.Л. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу у вищезазначеному складі суду та призначено справу до розгляду на 11.09.2019.

Розпорядженням в. о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 призначено автоматизований розподіл справи, в зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019, справу №910/23799/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Куксова В.В. та Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Біпродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №910/23799/16.

У зв`язку відсутністю відомостей щодо повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання, неявку в судове засідання представника третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, а також з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи на підставі ст. 270 ГПК розгляд справи апеляційним судом відкладено до 21.10.2019.

Явка представників сторін.

У судовому засіданні 21.10.2019 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив апеляційний господарський суд задовольнити вимоги апеляційної скарги, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 скасувати, переглянути рішення Господарського суду міста Києва 25.09.2017 у даній справі за нововиявленими обставинами та відмовити ПАТ "Златобанк" в задоволенні позовних до ТОВ "Біпродукт" у повному обсязі.

Представник НБУ у судовому засіданні 21.10.2019 заперечив проти вимог апеляційної скарги відповідача, ухвалу місцевого господарського суду у даній справі просив залишити без змін.

Позиції учасників справи.

Через відділ документального забезпечення суду 12.07.2019 від НБУ надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких останній просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. За твердженням третьої особи 1, обставини, на які вказує ТОВ "Біпродукт" у своїй заяві, не є нововиявленими, оскільки скасування рішень НБУ та Фонду гарантування про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних, введення в банку процедур тимчасової адміністрації та ліквідації, призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів не впливає на результати розгляду цієї справи з огляду на те, що предметом спору у даній справі була вимога про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги з підстав відсутності письмової згоди НБУ ПАТ "Златобанк" щодо відчуження майнових прав в порушення норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про заставу" та умов договорів застави майнових прав №12/3МП від 05.03.2014 та №34/3МП/1 від 03.10.2014, укладених між НБУ та ПАТ "Златобанк". Стосовно повноважень на звернення уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Златобанк" з позовом до господарського суду зазначив, що на час подачі позовної заяви від імені ПАТ "Златобанк" представник Фонду керувався спеціальним Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який визначав його компетенцію.

Заявлені у справі клопотання учасників справи та результати їх розгляду.

09.08.2019 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/23799/16.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що розгляд іншої справи, а саме справи №910/4475/19 вплине на результати розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у даній справі, а тому з метою з`ясування правового статусу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" у спірних правовідносинах, провадження у справі №910/23799/16 підлягає зупиненню.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 у справі 910/4475/19 відкрито провадження у справі № 910/4475/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Златобанк".

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Колегією суддів встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ухвалу господарського суду міста Києва від 19.06.2019 у справі №910/4475/19 оскаржено до суду апеляційної інстанції.

Правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог (ч.1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, розглянувши вказане клопотання представника відповідача та дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання з огляду на відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи №910/23799/16 щодо наявності або відсутності нововиявлених обставин до вирішення іншої справи №910/4475/19.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у даній справі, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 11.09.2018, задоволено позовні вимоги ПАТ "Златобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" Славінського В.І. (далі - позивач) до ТОВ "Біпродукт", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - НБУ, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання договору недійсним. Вказаним рішенням суду першої інстанції визнано недійсним Договір відступлення права вимоги від 12.02.2015, укладений між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Біпродукт", з підстав порушення чинного законодавства та наявності дефекту волі сторони під час його укладення.

Під час розгляду вказаної справи місцевий господарський суд встановив, що 12.02.2015 між ПАТ "Златобанк" (цедент) та ТОВ "Біпродукт" (цесіонарій) був укладений Договір про відступлення права вимоги (оспорюваний договір), предметом якого було відступлення банком на користь ТОВ "Біпродукт" прав вимог (до ТОВ "Айсберг-С" за кредитним договором № 08/1/13-ОVER від 14.01.2014, до ТОВ "Форум Краси" за кредитним договором № 175/11- КL від 11.07.2011, до ТОВ "Бакалія-Трейд" за кредитним договором № 34/1/13-КL від 13.02.2013, до ТОВ "ТФМ" за кредитним договором № 23/1/14-КL від 30.01.2014) з повернення кредитних коштів, сплаті відсотків за користування кредитними коштами та визначених кредитними договорами платежів (штрафних санкцій), в межах суми вартості предметів застави.

Поряд з цим, місцевим господарським судом також було встановлено, що майнові права ПАТ "Златобанк" за вказаними кредитними договорами перебували у заставі НБУ згідно з Договорами застави майнових прав №12/3МП від 05.03.2014 та № 34/3МП/1 від 03.10.2014, відповідно до п.п. 2.1.1 яких було визначено, що до повного виконання умов кредитних договорів, на забезпечення яких вони були укладені, заставодавець (ПАТ "Златобанк") не має права без відома та попередньої письмової згоди заставодержателя (НБУ) відчужувати предмет застави. НБУ такої письмової згоди позивачу на відступлення прав останнього за кредитними договорами №175/11-KL від 11.07.2011, № 34/1/13-KL від 13.02.2013, № 08/1/13-OVER від 14.01.2014 та № 23/1/14-KL від 30.01.2014 на користь відповідача не надавав.

На підставі викладених обставин, місцевий господарський суд у рішенні у даній справі від 25.09.2017 дійшов висновку про те, що спірний Договір відступлення права вимоги від 12.02.2015 був укладений із порушенням вимог ст.17 Закону України "Про заставу", ст. 586 ЦК України та умов Договорів застави майнових прав № 12/3МП від 05.03.2014 та № 34/3МП/1 від 03.10.2014.

Крім того, суд першої інстанції встановив наявність дефекту волі кредитного комітету ПАТ "Златобанк" під час укладення Договору відступлення права вимоги від 12.02.2015, оскільки в порушення приписів пп.2.1.3, 2.2.1, 2.2.2 Положення про кредитний комітет ПАТ "Златобанк", затвердженого рішенням Правління банку від 16.09.2008 (протокол № 9), кредитним комітетом ПАТ "Златобанк" не розглядалось, не приймалось та не погоджувалося рішення про відступлення банком на користь ТОВ "Біпродукт" прав вимоги до ТОВ "Айсберг-С" за кредитним договором № 08/1/13-ОVER від 14.01.2014, ТОВ "Форум Краси" за кредитним договором № 175/11- КL від 11.07.2011, ТОВ "Бакалія-Трейд" за кредитним договором № 34/1/13-КL від 13.02.2013 та ТОВ "ТФМ" за кредитним договором № 23/1/14-КL від 30.01.2014.

У квітні 2019 року до суду першої інстанції звернулося ТОВ "Біпродукт" із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у даній справі за нововиявленими обставинами.

Вказана заява обґрунтована наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, а саме - факт незаконності введення в ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації та початку процедури його ліквідації, а також відсутність правомочностей в уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виконання функцій тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ "Златобанк", про що стало відомо лише після набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 826/2184/17.

Разом із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник подав клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання даної заяви та поновлення цього строку. При цьому, заявник вказав, що про обставини, встановлені постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 826/2184/17, він дізнався набагато пізніше ніж була ухвалена вказана постанова, оскільки у заявника була відсутня можливість ознайомитись із текстом постанови у зазначеній справі, яка розглядалась у закритому судовому засіданні.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 3, 6 ст. 119 ГПК України, враховуючи, що заявник пропустив строк для подання вказаної заяви у зв`язку з обставинами, які від нього не залежали (відсутністю фактичної можливості повноцінного ознайомлення із вищевказаною постановою), причини пропуску строку суд першої інстанції визнав поважними, поновив ТОВ "Біпродукт" пропущений процесуальний строк на подачу заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 за нововиявленими обставинами, прийняв її до розгляду та відкрив провадження за нововиявленими обставинами, про що постановив відповідну ухвалу від 16.04.2019.

Ухвалою від 27.05.2019 суд першої інстанції відмовив ТОВ "Біпродукт" у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 910/23799/16 за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у даній справі залишив без змін.

Вказаний процесуальний документ є предметом апеляційного оскарження.

Надаючи оцінку доводам ТОВ "Біпродукт", суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник у своїй заяві про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, не спростовують фактів, які було покладено в основу рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017, на час розгляду цієї справи у суді першої інстанції судові рішення адміністративного суду у справі № 826/2184/17 про скасування рішень НБУ та Фонду гарантування про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних, введення процедури тимчасової адміністрації та ліквідації були відсутні. Вказані обставини ніяким чином не впливають на правильність вирішення спору у даній справі, оскільки законність укладення спірного Договору відступлення прав вимоги перевірялась на час його підписання, 12.02.2015, а обставини, про які зазначає відповідач, стосуються іншого періоду правовідносин сторін, починаючи з 13.02.2015, моменту віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних.

Щодо тверджень заявника про подання позову від імені ПАТ "Златобанк" неуповноваженою особою, суд першої інстанції визнав, що скасування судом постанов правління НБУ про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних, відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк", рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування про запровадження тимчасової адміністрації та процедури ліквідації у банку, а також призначення уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію та ліквідацію ПАТ "Златобанк" не свідчить про відсутність в уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" повноважень на звернення з позовом до суду на дату підписання та подання позову. Звернення до суду з позовом неуповноваженої особи, за висновком місцевого господарського суду, не є нововиявленою обставиною за приписами ст. 320 ГПК України ще й тому, що має наслідком не прийняття іншого рішення по суті спору у справі, а тягне за собою залишення позову без розгляду з процесуальних підстав.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції зважаючи на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Ч. 2 ст. 320 ГПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Отже із змісту ст. 320 ГПК України вбачається, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).

Аналіз вказаної підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, дозволяє визначити нововиявлені обставини як юридичні факти, які передбачені нормами права і тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин; мають істотне значення для вирішення даної справи та вплинули б на остаточне вирішення справи судом; не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. При вирішенні питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами процесуального закону щодо оцінки доказів у справі.

Під час перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами судам потрібно враховувати, що виникнення нових обставин або зміна обставин, які існували на момент розгляду справи по суті та змінилися після вирішення спору судом, не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 10.07.2017 у справі №6-1сно17.

Разом з тим, встановлення обставин, які не мають прямого впливу на правовідносини сторін з огляду на предмет спору, не надає їм ознак нововиявлених.

Із правозастосовчої судової практики вбачається, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно встановлено, що обставини (висновки), встановлені в адміністративній справі №826/2184/17 (скасування рішень НБУ та Фонду гарантування про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних, введення процедури тимчасової адміністрації та ліквідації), на які посилається заявник, були прийняті пізніше, а тому на час розгляду справи № 910/23799/16 вказані рішення були чинними, скасування їх відбулося після прийняття рішення у даній справі, тому зазначені обставини є новими доказами, які не можуть підтверджувати нововиявлені обставини.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані заявником обставини не впливають на правильність вирішення даної справи, оскільки відповідність Договору відступлення права вимоги нормам чинного законодавства перевірялась станом на час його укладення (підписання), 12.02.2015, а обставини, на які посилається заявник, стосуються іншого періоду правовідносин сторін, починаючи з 13.02.2015, коли ПАТ "Златобанк" був віднесений до категорії неплатоспроможних.

Отже, вказані заявником обставини на час розгляду справи не існували та не мають значення для правильного вирішення спору у даній справі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при наданні оцінки заявленим відповідачем обставинам, як нововиявленим, місцевий господарський суд також правильно визнав помилковими твердження заявника про подання позову від імені ПАТ "Златобанк" неуповноваженою особою, зважаючи на таке.

Як підтверджується матеріалами справи, з позовом про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги від 12.02.2015 уповноважена особа Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Златобанк" звернулась у грудні 2016 року. На час подачі цього позову та його розгляду у суді першої та вищих інстанцій у ПАТ "Златобанк" була запроваджена процедура ліквідації. Водночас, компетенція уповноваженої особи Фонду гарантування на здійснення процедури ліквідації ПАТ "Златобанк", у тому числі і повноваження, направлені на захист (зокрема, у судовому порядку) прав банку, були підтверджені належними доказами та не були скасовані.

При цьому позивач керувався нормами спеціального Закону України, які регулюють правовідносини банку під час його перебування у неплатоспроможному стані, а саме Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку припиняється тимчасова адміністрація банку. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку.

Повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування на ліквідацію банку визначаються ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", до яких відносяться і такі, що передбачені ч. 2 ст. 37 цього ж Закону.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 37 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду гарантування має право заявляти від імені банку до суду позови майнового та немайнового характеру, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст.37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. На виконання своїх повноважень така особа, зокрема, діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; видає накази та розпорядження, дає доручення, обов`язкові до виконання працівниками банку.

Тобто, реалізація своїх правомочностей уповноваженою особою Фонду гарантування на ліквідацію ПАТ "Златобанк", направлених на захист у судовому порядку прав банку, передбачена спеціальним Законом, та не залежить від того, чи будуть у майбутньому скасовані чи визнані нечинними постанови НБУ чи рішення Фонду, на підставі яких діяла уповноважена особа.

Таким чином, подальше скасування судом постанов правління НБУ про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних, відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк", рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування про запровадження тимчасової адміністрації та процедури ліквідації у банку, а також призначення уповноваженої особи на тимчасову адміністрацію та ліквідацію ПАТ "Златобанк" означає лише, що суд у подальшому визначив юридичну долю незаконних актів та вивів їх із застосування у зв`язку з невідповідністю таких рішень вимогам закону після прийняття рішення у даній справі. Отже скасування вказаних постанов правління НБУ про віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних не є нововиявленою обставиною, яка спростовує факти, покладені в основу судових рішень, прийнятих господарськими судами у даній справі, про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги від 12.02.2015.

Поряд з цим, судом першої інстанції правомірно зазначено, що звернення до суду з позовом неуповноваженої особи не є нововиявленою обставиною ще й тому, що має своїм наслідком не прийняття іншого рішення по суті спору у справі, а тягне за собою залишення позову без розгляду з процесуальних підстав.

Отже доводи відповідача про наявність нововиявлених обставин як підстави для перегляду прийнятого у справі №910/23799/16 по суті спору рішення від 25.09.2017 в порядку приписів ст.ст. 320-325 ГПК України є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Верховенство права в розумінні Конвенції базується на застосуванні судами принципу юридичної визначеності, згідно з яким рішення суду, яке набрало законної сили не може ставитися під сумнів по завершенню розгляду спору. Повага до остаточного рішення суду означає, що жодна з сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з тією метою, щоб домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі і непереборні обставини (справа "Рябих проти Росії", пункт 52 Рішення ЄСПЛ). Вирішуючи питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суди повинні діяти таким чином, щоб забезпечити, наскільки це можливо, справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства (справа "Савінський проти України", Рішення ЄСПЛ від 28.02.2006, пункт 23).

Відтак, керуючись принципом правової визначеності судового рішення, що набрало законної сили, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі №910/23799/16 про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 11.09.2018, підлягає залишенню в силі за результатами здійснення провадження з його перегляду за нововиявленими обставинами за заявою ТОВ "Біпродукт".

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову ТОВ "Біпродукт" у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у справі № 910/23799/16 за нововиявленими обставинами та залишення без змін рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 у даній справі.

Отже ухвала Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №910/23799/16 є такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування не вбачається.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника (відповідача).

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №910/23799/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі №910/23799/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/23799/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 31.10.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді В.В. Куксов

М.Л. Яковлєв