Ухвала

від 04.06.2019 по справі 923/251/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

04 червня 2019 року\ Справа № 923/251/19

Суддя господарського суду Пінтеліної Т.Г. , розглянувши заяву Приватної багатогалузевої фірми "Експрес" про відвід судді у справі за позовом: Приватної багатогалузевої фірми "Експрес" код ЄДРПОУ 20293145, вул. Соборна (Леніна), 5, с. Новоселівка Новомосковського району Дніпропетровської області, 51054

до Відповідача-1 : Виконавчого комітету Генічеської міської ради ідентифікаційний код 04060008 вул. Міська, 8, м. Генічеськ Херсонської області, 75500

Відповідача-2 : Комунального підприємства "Генічеський міський пляж", код ЄДРПОУ 36400788 вул. Набережна, 40, м. Генічеськ Херсонської області, 75500

про скасування рішень та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

в с т а н о в и в:

Позивач - Приватна багатогалузева фірма "Експрес" звернувся до Господарського суду Херсонської області та просить винести рішення, яким:

- визнати незаконним та скасувати ухвалені виконавчим комітетом Генічеської міської ради рішення № 185 від 02.08.2016р. "Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на території міського пляжу по вул. Набережній, 40" та рішення № 12 від 20.01.2017р. "Про внесення змін до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на території міського пляжу по вул. Набережній, 40";

- зобов`язати Комунальне підприємство "Генічеський міський пляж" (ЄДРПУО: 36400788) вул. Набережна, 40, м. Генічеськ, Херсонської області, 74500, усунути перешкоди у користуванні ПБФ "ЕКСПРЕС" належною йому земельною ділянкою, кадастровий № 6522110100:01:089:0008 шляхом демонтажу наявного на орендованій позивачем земельній ділянці дорожнього мощення, тимчасовї споруди та металевого навісу.

З метою забезпечення подання належних доказів по справі, щодо протиправного ухвалення виконавчим комітетом Генічеської міської ради спірних рішень та наявності порушень права користування земельною ділянкою кадастровий № 6522110100:01:089:0008, належної ПБФ "ЕКСПРЕС" на праві оренди, позивач одночасно з поданням позову подав клопотання про призначення судової експертизи. З метою підтвердження факту порушення прав позивачем в позові зазначено, що вони, на його переконання, можуть бути підтверджені виключно шляхом призначення судових експертиз.

Ухвалою від 04.04.2019р. суд відкрив провадження у справі, призначив підготовче засідання на 19.04.2019, а розгляд заяви позивача про забезпечення доказів призначив на 08.04.2019.

Статтями 73, 74, 76-78 ГПК України встановлено вимоги до доказів та порядку їх забезпечення. Зокрема, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відтак, позивач не був позбавлений можливості та права самостійно замовити та надати до суду висновок експерта з питань, заявлених позивачем, при цьому суд зазначає, що позивач оскаржує рішення виконавчим комітетом Генічеської міської ради 2016 та 2017-го років.

Статтею 111 ГПК України визначено вимоги яким повинна відповідати заява про забезпечення доказів. На виконання вищевказаних вимог позивач зазначив наступне.

В позовній заяві вказувалось, що внаслідок протиправного затвердження Відповідачем-1 комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, яка включає частину орендованої позивачем земельної ділянки кадастровий номер 6522110100:01:089:0008, Відповідач-2 влаштував на ній елементи благоустрою: мощення бруківкою, розмістив тимчасову споруду та збудував металевий навіс.

Незаконність проведення будівельних робіт та розміщення тимчасової споруди, на думку позивача, підлягає підтвердженню шляхом призначення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертиз на вирішення яких позивач вважає за доцільне поставити наступні питання.

На вирішення судової земельно-технічної експертизи позивач пропонував поставити наступні питання:

1. Чи відповідає фактичний порядок користування земельною ділянкою, кадастровий № 652110100: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 , що належить комунальному підприємству Генічеський міський пляж ( ідентифікаційний код 36400788, місцезнаходження вул. Набережна, 40, м. Генічеськ, Херсонської області,75500 ) правовстановлювальним документам на дану земельну ділянку та вимогам нормативно-правових актів, в тому числі комплексній схемі розміщення ТС, затвердженої рішеннями виконавчого комітету Генічеської міської ради: № 90 від 28.04.2016р. "Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на території міського пляжу по вул. Набережній, 40", № 185 від 02.08.2016 "Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на території міського пляжу по вул. Набережній, 40", № 12 від 20.01.2017р. "Про внесення змін до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на території міського пляжу по вул. Набережній, 40"з питань землеустрою та землекористування? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

2. Чи має місце порушення землекористування, зокрема порушення меж ПБФ ЕКСПРЕС земельна ділянка за кадастровим № 6522110100:01:089:0008 та накладання земельних ділянок зазначених в комплексній схемі розміщення ТС, затвердженої рішеннями виконавчого комітету Генічеської міської ради: -

- № 90 від 28.04.2016р. Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на території міського пляжу по вул. Набережній, 40 .

- № 185 від 02.08.2016 Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових

споруд на території міського пляжу по вул. Набережній, 40

- № 12 від 20.01.2017р. Про внесення змін до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на території міського пляжу по вул. Набережній, 40

відповідно до правовстановлювальних документів на земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

3. Чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок правовстановлювальним документам та технічній документації із землеустрою та землекористування на земельні ділянки належні ПБФ ЕКСПРЕС кадастровий № 6522110100:01:089:0008 та КП Генічеський міський пляж , кадастровий №6522110100:01:001:0595? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

На вирішення судової будівельно-технічної експертизи позивач вважав за доцільне поставити наступні питання:

1. Чи відповідають виконані будівельні роботи з облаштування міського пляжу за адресою: АДРЕСА_1 . Генічеськ вул. Набережна, 40 (дорожнє мощення бруківкою, будівництво металічного навісу, розміщення тимчасової споруди на межі двох земельних ділянок належних ПБФ ЕКСПРЕС , кадастровий № 6522110100:01:089:0008 та КП Генічеський міський пляж , кадастровий № 6522110100:01:001:0595 проектній документації - комплексній схемі розміщення тимчасових споруд, затвердженій рішеннями виконавчого комітету Генічеської міської ради:

- № 90 від 28.04.2016р. Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на території міського пляжу по вул. Набережній, 40 ;

- № 185 від 02.08.2016 Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на території міського пляжу по вул. Набережній, 40 ;

- № 12 від 20.01.2017р. Про внесення змін до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на території міського пляжу по вул. Набережній, 40 .

та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

2. Чи відповідають об`єкти (тимчасові споруди та об`єкти благоустрою бруківка, металічний навіс,) що знаходяться на межі двох земельних ділянок належних ПБФ ЕКСПРЕС , кадастровий № 6522110100:01:089:0008 та КП Генічеський міський пляж , кадастровий № 6522110100:01:001:0595, проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

3. Чи відповідають виконані будівельні роботи (або окремі елементи об`єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

Відповідно до ст.112 ГПК України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.

Заява розглядається не пізніше п"яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.

Суд, вирішуючи питання про забезпечення доказів, може зобов`язати заявника надати забезпечення відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні у зв`язку із забезпеченням доказів. Таке забезпечення відшкодування збитків здійснюється за правилами зустрічного забезпечення, встановленими главою 10 цього Кодексу. Збитки, спричинені

забезпеченням доказів, відшкодовуються в порядку, визначеному законом з урахуванням положень статті 146 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 73, 74, 76-78, 99, 111, 234 ГПК, суд призначив розгляд заяви приватної багатогалузевої фірм "ЕКСПРЕС" про забезпечення доказів шляхом призначення земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи у судовому засіданні 08 квітня 2019р. о 15:00 год у залі судових засідань № 211 у приміщенні господарського суду за адресою м.Херсон вул. Театральна, 18.

Суд запропонував Позивачу невідкладно до 08.04.2019р. надати суду пояснення -доказом яких саме обставин, що входять до предмету доказування, мають слугувати висновки судових експертиз. Також суд, відповідно до п.6 ст. 110 ГПК України зобов`язав позивача надати забезпечення відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні у зв`язку із забезпеченням доказів. Таке забезпечення відшкодування збитків здійснюється за правилами зустрічного забезпечення, встановленими главою 10 цього Кодексу. Збитки, спричинені забезпеченням доказів, відшкодовуються в порядку, визначеному законом з урахуванням положень статті 146 цього Кодексу.

Суд надіслав ухвалу від 04.04.2019р. на поштові адреси та на зазначені позивачем відомі електронні адреси учасників справи, у тому числі, і позивачу.

Проте станом на 15.00 год. 08.04.2019р. будь-яких заяв, клопотань від учасників справи до суду не надходило. Ухвалою від 08.04.2019р. суд у відкритому судовому засіданні відмовив в задоволенні заяви про забезпечення доказів, оскільки дійшов висновку про те, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими вимоги чинного законодавства пов`язують можливість забезпечення доказів.

Відтак, задоволення заяви про забезпечення доказів або відмова у задоволенні такої заяви, відповідно до ст.112 ГПК України, є правом суду, рішення якого грунтуються на засадах верховенства права, має бути законним та обгрунтованим.

Позивач 12.04.2019 електронною поштою (без електронного цифрового підпису в порушення вимог ч. 8 ст. 42 ГПК України), а 16:04.2019 - поштою, подав заяву про відвід судці, посилаючись на те, що 05.04.2019 позивачем отримано ухвалу суду від 04.04.2019., зазначеною ухвалою позивача зобов`язано надати забезпечення відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні у зв`язку із забезпеченням доказів, але не зазначено розмір коштів та реквізитів депозитного рахунку суду, тому виконати вимоги суду не вбачається можливим. Крім того, суд відмовив позивачу в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Зазначене, на думку позивача, свідчить про некомпетентність судді та його неупереджене ставлення до позивача шляхом створення процесуальних перешкод направлених на "підігруванням іншим сторонам".

Розглянувши матеріали заяви про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу, заявленого в цій справі судді Пінтеліній Т.Г. З огляду на викладене, ухвалою від 19.04.2019 провадження у справі зупинено та відповідно до ст. 39 ГПК України справу передано для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу, для розгляду заяви про відвід.

За результатами повторного автоматизованого розподілу заяви про відвід судді заяву передано до розгляду судді Сулімовській М.Б. Ухвалою від 23.04.2019 суддя Сулімовська М.Б. відмовила в задоволенні заяви позивача про відвід судді Пінтеліної Т.Г.

Позивач 03.06.2019 електронною поштою (без електронного цифрового підпису в порушення вимог ч. 8 ст. 42 ГПК України) знову надіслав заяву про відвід судді Пінтеліної Т.Г. Мотивом відводу Позивач вважає, що суддя навмисно ухвалою від 22.05.2019р. призначила судове засідання на 04.06.2019р., тоді як у цей день представник позивача мав намір бути присутнім у засіданні апеляційного суду. Відтак, суд, на

переконання позивача, не забезпечив позивачу права на справедливий суд та проявив неповагу до його прав.

Розглянувши у нарадчій кімнаті заяву приватної багатогалузевої фірми "ЕКСПРЕС" про відвід судді, суд зазначає наступне. Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 35 ГПК України.

Частиною 3 статті 38 ГПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Статтею 39 ГПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судці може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

З огляду на викладене, обґрунтованість заявленого відводу, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на певних конкретних доказах.

Однак, доводи, наведені в обґрунтування відводу, заявленого позивачем зумовлені його припущенням існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя заявляє про свою повну об`єктивність та безсторонність у справі. Відтак твердження позивача є суб`єктивним припущенням необ`єктивності судді.

Вирішуючи подану заяву по суті суд зазначає, що підстави для відводу судці наведені у статті 35 ГПК України. Так, за змістом цієї статті судця не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді .

У зв`язку з наведеним, обов`язком заявника є доведення вказаних підстав для відводу, а також наявності очевидних обставин та фактів, які б стверджували, або вказували на упередженість або необ`єктивність судді при розгляді справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що суддя при розгляді справи є безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного, а обов`язок подачі таких доказів лежить на заявникові у відповідності до положень частини 1 статті 74 ГПК України.

Здійснюючи аналіз викладеним підставам для відводу в контексті кожного з них, суд звертає увагу на положення частини 3 статті 38 ГПК України, за змістом яких: Відвід повинен бути вмотивованим і заявлений протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід цозволяється лише у виняткових випацках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу .

Наведеними нормами статті 38 ГПК України не передбачено прямої вказівки на порядок вирішення питання про відвід у випадку порушення строку його подачі, а тому суц виходів із системного сприйняття положень цієї статті, у тому числі її частини 5, за якою якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду .

Натомість, порядок вирішення заявленого відводу наведений в положеннях статті 39 того ж Кодексу, у відповідності до частини 11 якої за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу .

Отже, з викладених правових положень слідує висновок, що у випадку дотримання заявником строку подачі заяви про відвід, сам відвід вирішується у нарадчій кімнаті шляхом винесення відповідної ухвали, а у випадку недотримання такого строку заява про відвід не потребує вирішення та підлягає залишенню без розгляду.

Разом з тим, чіткої відповіді на це питання положення статті 38 ГПК України не містять, а тому суд вважає за необхідне навести правові положення, якими урегульовано питання безсторонності суду з погляду учасника процесу.

Діючий Господарський процесуальний кодекс України не містить визначення критеріїв або безпосереднього поняття неупередженості та об`єктивності, але вони наявні у нормах права, у тому числі міжнародних, а тому суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів ... (частина 1), а тому апріорі встановлено законодавчу вимогу про обов`язок суду при розгляді справи діяти справедливо, неупереджено та своєчасно з метою досягнення завдань судочинства, наведених у частині 3 вказаної статті. Водночас, протилежне є підставою для тверджень про упередженість та необ`єктивність суду при розгляді справи.

Суд наголошує, що у відповідності до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1960 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права .

Так, за змістом частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення .

За пунктами 49 та 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України від 09.11.2006 Європейським судом зроблений висновок, що: Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Суд також зазначає, що судові рішення з огляду на верховенство права за своїм змістом повинні утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру суспільства до судової влади. В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об`єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов`язання захистити інтереси громадянина та суспільства.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що

впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Отже, довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Моральна складова суддівської етики (стосунки судді з учасниками судового процесу, з колегами, з відвідувачами суду та з будь-ким поза межами службової діяльності) вимагає від судців дотримання правил поведінки, які включають в себе як загальновизнані норми моралі, що існують в суспільстві, так і стандарти, що регулюють службову діяльність, тобто вимоги, встановлені законодавством до професії, та стандарти, що стосуються позаслужбової поведінки й іншої дозволеної діяльності. Лише високопрофесійна, моральна, етична поведінка судді здатна викликати повагу до суду та забезпечити впевненість учасників судового процесу і відвідувачів суду в неупереджених результатах розгляду справи. При цьому суддя повинен проявляти такі моральні якості, як чесність, об`єктивність, безсторонність, неупередженість, толерантність, добросовісність, справедливість, збалансованість, розумність, розсудливість, стриманість, уважність, ввічливість, повагу до оточуючих.

За результатами аналізу вказаних обставин та правових положень суд приходить до висновку, що забезпечення загальної безсторонності та неупередженості судді при розгляді справи, а також забезпечення судом при розгляді даної справи відсутності сумнівів у сторін у такій неупередженості, є обов`язком суду з метою укріплення довіри суспільства до судової влади; моральна складова суддівської етики, частиною якої є забезпечення процесуальних прав сторін та учасників процесу, вимагає від судді дотримання правил поведінки, які здатні викликати повагу до суду та забезпечити впевненість учасників судового процесу в неупереджених результатах розгляду справи.

Отже, наявність вказаних обставин та зроблених судом висновків вказує на необхідність визнання заяви про відвід обґрунтованою з метою забезпечення утвердження безсторонності та неупередженості суду при розгляді даної справи в очах позивача, а тому вона підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що наведена позивачем обставина - призначення судового засідання на той же день, коли представник позивача мав намір бути присутнім у суді апеляційної інстанції - не є підставою для відводу. Співпадіння дат судових засідань є виключно випадковим збігом обставин.

На підставі викладеного та керуючись статтею 39 ГПК України, суд

ухвалив:

1. Заяву про відвід задовольнити.

2. Ухвалу направити сторонам.

Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Г. Пінтеліна