Ухвала

від 05.06.2019 по справі 140/896/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

05 червня 2019 рокуЛуцькСправа № 140/896/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Релігійну організацію «Релігійна громада ОСОБА_2 Православної Церкви України села Жидичин» про визнання протиправними та скасування рішень, розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень від 28.02.2019 № 11841070004000890, № 11841050003000890, № 11841070005000890 та розпорядження від 28.02.2019 № 101 «Про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції» .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є керівником Свято-Миколаївської релігійної громади Української православної церкви України с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області.

В березні 2019 року позивач дізнався про те, що згідно з розпорядженням відповідача від 28.02.2019 №101 зареєстровано зміни до статуту Свято-Миколаївської релігійної громади Української православної церкви України с. Жидичин Ківерцівського району Волинської області за новою назвою Релігійна організація Релігійна громада ОСОБА_2 Православної церкви України с. Жидичин. Керівником зазначеної юридичної особи є ОСОБА_3 .

Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, такими що прийняті в порушення вимог Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , оскільки відповідачем для реєстрації змін до установчих документів юридичної особи не було отримано від заявників оригіналу чинної (на дату подання документів) редакції статуту релігійної громади, до якого були внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію та оригіналу свідоцтва, виданого органом реєстрації.

Також зазначає, що жодних довіреностей від імені релігійної громади для подання державному реєстратору пакету документів щодо зміни керівника не надавав та нікого не уповноважував для вчинення такого роду дій.

Ухвалою суду від 12.04.2019 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Релігійну організацію Релігійна громада Святителя Миколая ОСОБА_4 Православної Церкви України села Жидичин та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1-1а).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив. В обґрунтування своєї позиції вказав, що 27.02.2019 до Волинської обласної державної адміністрації від уповноваженої особи ОСОБА_5 надійшла заява про реєстрацію змін до Статуту шляхом реєстрації його в новій редакції. Уповноваженою особою до заяви подано статут Релігійної організації «Релігійна громада Святителя ОСОБА_6 Православної Церкви України села Жидичин» в новій редакції, ухвалений парафіяльними зборами 17.02.2019 та затверджений керуючим Волинською єпархією ПЦУ Зінкевич М.; протокол від 17.02.2019 загальних зборів Свято-Миколаївської релігійної громади Української православної церкви України с. Жидичин Ківерцівського району з додатками - протоколами лічильної комісії від 17.02.2019 № 1 та №2 і списком членів релігійної громади Свято-Миколаївського храму с. Жидичин; засвідчена копія статуту Миколаївської парафії Волинської єпархії Української православної церкви, ухваленого парафіяльними зборами 11.08.1991, затвердженого керуючим Волинською єпархією УПЦ єпископом Волинським і Луцьким Варфоломієм, зареєстрованого рішенням облвиконкому від 24.12.1991 №266.

У зв`язку з тим, що дані документи відповідають вимогам, передбаченим Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» , за наслідками розгляду заяви уповноваженого представника релігійної громади через зміну підлеглості та відповідно до статей 8, 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» головою облдержадміністрації видано розпорядження від 28.02.2019 №101 Про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції» , пунктом 1 якого зареєстровано зміни до статуту Свято-Миколаївської релігійної громади Української православної церкви України с. Жидичин Ківерцівського району в новій редакції за новою назвою Релігійна організація Релігійна громада ОСОБА_7 Чудотворця Православної Церкви України села Жидичин .

Також зазначає, що державним реєстратором Управління культури, релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації при вчиненні реєстраційних дій 28.02.2019 №11841070004000890 Про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи), №11841050003000890 Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна повного найменування) та № 11841070005000890 Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна відомостей про керівника юридичної особи) дотримано вимоги Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

З наведених підстав просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

У письмовому поясненні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Релігійна організація Релігійна громада Святителя ОСОБА_6 Православної Церкви України села Жидичин позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що Релігійною громадою ОСОБА_2 Православної Церкви України села Жидичин для реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції було подано усі необхідні документи. Відтак, при виданні оскаржуваного розпорядження та вчиненні реєстраційних дій дотримано вимоги чинного законодавства. Тому, вважає, що оскаржувані рішення є правомірними.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24.12.1991 проведено державну реєстрацію Релігійної організації Свято-Миколаївської релігійної громади Української православної церкви України із місцезнаходженням у селі Жидичин Ківерцівського району Волинської області, у зв`язку із чим вона набула статусу юридичної особи, що підтверджується довідкою № 1786 про включення до ЄДРПОУ.

На підставі пункту 1 розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації №101 від 28.02.2019 Про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції суб`єкт державної реєстрації - Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії) 28.02.2019 зареєстрував зміни до статуту Свято-Миколаївської релігійної громади Української православної церкви України в новій редакції за новою назвою Релігійна організація Релігійна громада ОСОБА_2 Православної Церкви України села Жидичин .

Таким чином, юридичну особу Свято-Миколаївську релігійну громаду Української православної церкви України перейменовано на Релігійну організацію Релігійна громада ОСОБА_8 Миколая Чудотворця Православної Церкви України села Жидичин .

Також 28.02.2019 тим же суб`єктом державної реєстрації проведено реєстраційні дії №11841070004000890: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи); №11841050003000890: Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна повного найменування) та № 11841070005000890: Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна відомостей про керівника юридичної особи).

Так, відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг №1005072497 від 01.03.2019) із 27.02.2019 керівником вказаної релігійної організації є ОСОБА_3 .

З адміністративного позову слідує, що розпорядження відповідача від 28.02.2019 №101 оскаржується з підстав порушення особами, які подали заяву про реєстрацію статуту, положень закону в частині дотримання порядку та способу реєстрації таких змін. Ці обставини належать до внутрішньої діяльності юридичної особи. Як вбачається із встановлених обставин, позивач пов`язує проведену реєстрацію статуту власне із незаконними діями осіб, які подали відповідну заяву та документи відповідачеві.

Отже, предметом спору за даним адміністративним позовом є правомірність рішення органу виконавчої влади - Волинської обласної державної адміністрації щодо реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції, зміни керівника і найменування цієї релігійної громади. При цьому фактичною підставою звернення до суду стали не стільки протиправні дії відповідача щодо реєстрації статуту, як дії осіб, які прийняли рішення про зміну підлеглості релігійної громади, подали відповідну заяву та документи відповідачеві.

Суд звертає увагу, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

При цьому, КАС України регламентує порядок розгляду не усіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб`єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Окрім того, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування «суду» але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів» .

У контексті наведеного необхідно зауважити, що даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, хоч і мав владні-управлінські повноваження щодо позивача (в частині зареєструвати або відмовити у реєстрації статуту релігійної громади), проте факт здійсненої реєстрації обумовлений наданими для такої реєстрації документами. В свою чергу, позивач власне і доводить відсутність повноважень у особи, яка подала заяву та відсутність у неї необхідного пакету документів для реєстрації нової редакції статуту, оспорює повноваження приймати рішення про зміну статуту.

Отже, наданню правової оцінки розпорядженню голови Волинської обласної державної адміністрації №101 від 28.02.2019 Про реєстрацію статуту релігійної громади у новій редакції , а в подальшому вчиненню реєстраційних дій щодо державної реєстрації змін до установчих документів та внесенню змін до відомостей, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, передує встановлення та доказування у даному спорі обставин, які є внутрішньою діяльністю Релігійної організації Релігійна громада ОСОБА_2 Православної Церкви України села Жидичин .

Разом з тим, оскаржувані рішення та розпорядження зачіпають не лише права та інтереси позивача, а й усіх членів Релігійної громади.

Керуючись наведеним, суд дійшов висновку, що у даному випадку спір виник саме між керівником (членом) Свято-Миколаївської релігійної громади Української православної церкви України с. Жидичин Ківерцівського району та релігійною громадою, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін.

Необхідно звернути увагу і на те, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Отже, як установлено, спірні правовідносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільного права позивача. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.12.2018 у справі №806/3462/14 та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно з якою при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що провадження у цій справі належить закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв`язку з відмовою позивача від позову, тому сплачену позивачем суму судового збору згідно з квитанціями від 29.03.2019 № 12CB0F1E44 в сумі 769,00 грн. та від 08.04.2019 № 12D42B1E6E в сумі 2304,60 грн., а всього в загальному розмірі 3073,60 грн. та який зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, що стверджується відповідними виписками, слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 132, 143, 238, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Релігійну організацію «Релігійна громада Святителя Миколая ОСОБА_4 Православної Церкви України села Жидичин» про визнання протиправними та скасування рішень, розпорядження закрити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3073,60 грн. (три тисячі сімдесят три гривні 60 копійок), сплачений згідно з квитанціями від 29.03.2019 № 12CB0F1E44 та від 08.04.2019 № 12D42B1E6E.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не допускається.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Р.С. Денисюк