Рішення

від 22.05.2019 по справі 0740/1029/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 травня 2019 року м. Ужгород№ 0740/1029/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представник позивача - не з`явився,

представник відповідача 1 - Токар М.В.,

представник відповідача 2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмежною відповідальністю "Компанія "Т-ІНВЕСТ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ (далі - позивач, ТОВ Компанія Т-ІНВЕСТ ) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1, ДФС України), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації податкових накладних №1 від 11.05.2018 року, №2 від 11.05.2018 року, №3 від 11.05.2018 року, №4 від 11.05.2018 року, №5 від 11.05.2018 року, №6 від 11.05.2018 року, №7 від 11.05.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ .

2. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 11.05.2018 року, №2 від 11.05.2018 року, №3 від 11.05.2018 року, №4 від 11.05.2018 року, №5 від 11.05.2018 року, №6 від 11.05.2018 року, №7 від 11.05.2018 року подані товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ .

3. Вважати податкові накладні №1 від 11.05.2018 року, №2 від 11.05.2018 року, №3 від 11.05.2018 року, №4 від 11.05.2018 року, №5 від 11.05.2018 року, №6 від 11.05.2018 року, №7 від 11.05.2018 року прийнятими та зареєстрованими (операційним днем), коли вони були надіслані товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ до Державної фіскальної служби України, а саме: 30.05.2018 року.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ сплачений ним судовий збір у розмірі 5286,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8).

Ухвалою суду від 22 листопада 2018 року клопотання представника Державної фіскальної служби України про залучення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якості співвідповідача в адміністративній справі - задоволено. Залучено до участі у цій справі Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач 2, ГУ ДФС у м. Києві) як співвідповідача.

Позовні вимоги мотивовані наступним. що товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було складено податкові накладні №1 від 11.05.2018 року, №2 від 11.05.2018 року, №3 від 11.05.2018 року, №4 від 11.05.2018 року, №5 від 11.05.2018 року, №6 від 11.05.2018 року, №7 від 11.05.2018 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно інформації зазначеної у квитанціях від 30.05.2018 року направлених ДФС України через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, на адресу ТОВ Компанія Т-ІНВЕСТ , реєстрація документів була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, ТОВ Компанія Т-ІНВЕСТ відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України було надано пояснення та копії документів по кожному окремому випадку, а саме: договір поставки № 0305/2/2018 від 03.05.2018 року, рахунок на оплату №2 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 806 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 793 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 803 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 791 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 790 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 792 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 807 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 833 від 11.05.2018 року, звіт про дебітові та кредитові операції по рахунку ТОВ Компанія Т-ІНВЕСТ , а також було надано копії документів, які підтверджують придбання матеріалів які в подальшому реалізовувалися Покупцю (договір № 383 від 11.05.2018 року, рахунок-фактури №ЕТП КВ 1105/018 від 11.05.2018 року, платіжне доручення №519 від 11.05.2018 року.

Позивач вважає, що ним було надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковим накладним №1 від 11.05.2018 року, №2 від 11.05.2018 року, №3 від 11.05.2018 року, №4 від 11.05.2018 року, №5 від 11.05.2018 року, №6 від 11.05.2018 року, №7 від 11.05.2018 року.

Однак, рішеннями комісії ДФС України від 05.06.2018 року №763999/40898360, №764000/40898360, №764001/40898360, №764002/40898360, №765013/40898360, №765010/40898360, №765012/40898360 відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 11.05.2018 року, №2 від 11.05.2018 року, №3 від 11.05.2018 року, №4 від 11.05.2018 року, №5 від 11.05.2018 року, №6 від 11.05.2018 року, №7 від 11.05.2018 року.

Такі рішення відповідача позивач вважає протиправними, тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, однак в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.148, том І). Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити повністю.

ДФС України подало відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити у задоволенні позову (а.с.192-194, том І). Зазначає, що за результатами поданих ТОВ Компанія Т-ІНВЕСТ документів Комісією ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

ГУ ДФС у м. Києві також надало відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає (а.с.198-202, том І). Відповідач 2 вважає, що діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України, у межах повноважень наданих законом, оскаржувані рішення винесені відповідно до норм чинного законодавства, на основі матеріалів, що були надані позивачем, тому є законними та обґрунтованими. Зазначив, що ТОВ Компанія Т-ІНВЕСТ було надано договір з ТОВ ВЛД ГРУП від 03.05.2018 року №0305/2/2018-П в якому не визначено його загальну вартість. За умовами п.6.2 договору оплата по Договору, Покупцем оплачується на умовах 100% передоплати, згідно виставленого рахунку-фактури . Однак ТОВ Компанія Т-ІНВЕСТ не було надано рахунку-фактури на передоплату ТОВ ВЛД ГРУП , що не дало можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій, за результатами яких виписані податкові накладні. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з мотивів, наведених у відзиві на позов. Просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач 2 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причини такої неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення такого.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача 1, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ є юридичною особою, код ЄДРПОУ 40898360. Основний вид економічної діяльності 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна. Місцезнаходження юридичної особи: 89502, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Нова, 4 (а.с.24, том І).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.05.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ та товариством з обмеженою відповідальність ВЛД ГРУП (далі за текстом - покупець) було укладено договір поставки №0305/2/2018-П від 03.05.2018 року. За умовою договору поставки ТОВ Компанія Т-ІНВЕСТ зобов`язаний здійснити поставку Покупцю у власність залізобетонні вироби та інші будівельні матеріали, окремими партіями, відповідно до замовлення Покупця.

Відповідно до п. 6.2. Договору поставки, оплата по Договору, Покупцем оплачується на умовах 100% передоплати, згідно виставленого рахунку-фактури.

Керуючись ч.1 ст. 19, ст.43, ст. 44, ст. 62, ст. 72 Господарського кодексу України, статутом Товариства та умовами договору поставки, 11.05.2018 року ТОВ КОМПАНІЯ Т-ІНВЕСТ було виставлено рахунок-фактури №2 на оплату Труби КОРСИС IDG 1000 мм SN8 канал. з рост 6м та кілець ущільнення Корис 1000 мм. Даний рахунок-фактури Покупцем було оплачено 11.05.2018 року платіжним дорученням № 806, платіжним дорученням № 793, платіжним дорученням № 803, платіжним дорученням № 791, платіжним дорученням № 790, платіжним дорученням № 792, платіжним дорученням № 807, платіжним дорученням № 833 на загальну суму 1 835 000,00 гривень в т.ч. ПДВ.

В результаті даної фінансово - господарської діяльності було виписано на покупця ТОВ ВЛД ГРУП податкову накладну за № 1 від 11.05.2018 року на суму ПДВ у розмірі 50 000,00 гривень, податкову накладну за № 2 від 11.05.2018 року на суму ПДВ у розмірі 50 000,00 гривень, податкову накладну за № 3 від 11.05.2018 року на суму ПДВ у розмірі 50 000,00 гривень, податкову накладну за № 4 від 11.05.2018 року на суму ПДВ у розмірі 33 333,33 гривень, податкову накладну за № 5 від 11.05.2018 року на суму ПДВ у розмірі 21 666,67 гривень, податкову накладну за № 6 від 11.05.2018 року на суму ПДВ у розмірі 50 000,00 гривень, податкову накладну за № 7 від 11.05.2018 року на суму ПДВ у розмірі 50 833,33 гривень.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України позивачем на підтвердження господарської операції згідно договору поставки №19-03/18 від 19.03.2018 року, виписано податкові накладні №1 від 11.05.2018 року, №2 від 11.05.2018 року, №3 від 11.05.2018 року, №4 від 11.05.2018 року, №5 від 11.05.2018 року, №6 від 11.05.2018 року, №7 від 11.05.2018 року, та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманих квитанцій №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 від 30.05.2018 року податкові накладні №1 від 11.05.2018 року, №2 від 11.05.2018 року, №3 від 11.05.2018 року, №4 від 11.05.2018 року, №5 від 11.05.2018 року, №6 від 11.05.2018 року, №7 від 11.05.2018 року прийнято, але реєстрацію таких зупинено. Зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена ТОВ Компанія Т-ІНВЕСТ відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України було надано пояснення та копії документів, а саме: договір поставки № 0305/2/2018 від 03.05.2018 року, рахунок на оплату №2 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 806 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 793 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 803 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 791 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 790 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 792 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 807 від 11.05.2018 року, платіжне доручення № 833 від 11.05.2018 року, звіт про дебітові та кредитові операції по рахунку ТОВ Компанія Т-ІНВЕСТ , а також було надано копії документів, які підтверджують придбання матеріалів які в подальшому реалізовувалися Покупцю (договір № 383 від 11.05.2018 року, рахунок-фактури №ЕТП КВ 1105/018 від 11.05.2018 року, платіжне доручення №519 від 11.05.2018 року.

Однак, рішеннями комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 05.06.2018 року №763999/40898360 податкову накладну №1 від 11.05.2018 року, №764000/40898360 податкову накладну №2 від 11.05.2018 року, №764001/40898360 податкову накладну №3 від 11.05.2018 року, №764002/40898360 податкову накладну №4 від 11.05.2018 року, та рішеннями комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 06.06.2018 року №765013/40898360 податкову накладну №5 від 11.05.2018 року, №765010/40898360 податкову накладну №7 від 11.05.2018 року, №765012/40898360 податкову накладну №6 від 11.05.2018 року відмовлено у реєстрації. Мотивуючи прийняті рішення, відповідач зазначив про ненадання платником податку копій документів, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погодившись з такими рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх у адміністративному порядку, направивши скарги на рішення.

За результатами розгляду скарг, комісія з питань розгляду скарг прийняла рішення від 18.06.2018 року за №№12743/40898360/2, 12736/40898360/2, 12730/40898360/2, 12729/40898360/2, 12720/40898360/2, 12718/40898360/2, 12702/40898360/2, якими залишено такі без задоволення, а рішення комісії без змін.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3, п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З 01.01.2017 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016р.).

У свою чергу, відповідно до п. 74.2 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями п. 20.2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.16.1 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями п.п. 201.16.2 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 201.16.3. ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про:- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Із змісту квитанції №1 від 30.05.2018 року слідує, що відповідачем сформовано висновок про відповідність податкової накладної №1 від 11.05.2018 року вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.10, том І).

Із змісту квитанції №2 від 30.05.2018 року слідує, що відповідачем сформовано висновок про відповідність податкової накладної №2 від 11.05.2018 року вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.12, том І).

Із змісту квитанції №3 від 30.05.2018 року слідує, що відповідачем сформовано висновок про відповідність податкової накладної №3 від 11.05.2018 року вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.14, том І).

Із змісту квитанції №4 від 30.05.2018 року слідує, що відповідачем сформовано висновок про відповідність податкової накладної №4 від 11.05.2018 року вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.16, том І).

Із змісту квитанції №5 від 30.05.2018 року слідує, що відповідачем сформовано висновок про відповідність податкової накладної №5 від 11.05.2018 року вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.18, том І).

Із змісту квитанції №6 від 30.05.2018 року слідує, що відповідачем сформовано висновок про відповідність податкової накладної №6 від 11.05.2018 року вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.20, том І).

Із змісту квитанції №7 від 30.05.2018 року слідує, що відповідачем сформовано висновок про відповідність податкової накладної №7 від 11.05.2018 року вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с.22, том І).

Пунктом 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженого 13.06.2017 Наказом Міністерства фінансів України №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №754/30622 (який 25.05.2018 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України від 06.04.2018 №409 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.04.2018 за №536/31988), але діяв під час виникнення спірних правовідносин), визначено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567(далі - Критерії): 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затверджених 13.06.2017 Наказом Міністерства фінансів України №567, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (які 25.05.2018 втратили чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України від 06.04.2018 №409 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.04.2018 за №536/31988) але діяли під час виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі. У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу. У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1. Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. .

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв №959/99-99-07-18, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ Компанія Т-ІНВЕСТ до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 Листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 оскаржуване рішення не містять.

У п.18-п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, передбачено: 18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Згідно з п.2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженого 13.06.2017 наказом Міністерства фінансів України №566, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620 (надалі - Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації .

Як зазначено у п.18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Аналогічні вимоги містить і п.21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117 (надалі - Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ): Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) .

Відповідачами не надано до суду доказів додержання вимог п.21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , п.18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

Згідно з п.19 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення.

У п.17 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , зокрема, зазначено: … Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Забезпечення обліку матеріалів роботи комісії контролюючого органу покладається на секретаря такої комісії. … .

Відповідачами на вимогу суду надано копії протоколів засідання Комісії під час прийняття оскаржуваних рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та належним чином завірені копії документів, які подавались позивачем. З яких встановлено, що позивачем подавався повний пакет документів, необхідний для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема рахунок-фактура.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачами зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

В свою чергу, позивачем до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з ТОВ ВЛД ГРУП , які свідчать про реальність здійснених господарських операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231п.14.1ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі Rysovskyy v. Ukraine Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ( Beyeler v. Italy , Oneryildiz v. Turkey , Megadat.com S.r.l. v. Moldova , Moskal v. Poland ). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( Lelas v. Croatia і Toscuta and Others v. Romania ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ( Oneryildiz v. Turkey , та Beyeler v. Italy ).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ( Lelas v. Croatia ).

Суд вважає, що рішення прийняті відповідачем - Головним управління ДФС у м. Києві з порушенням принципу належного урядування , без дотримання процедур, визначених законодавством.

Сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо дійсності укладання договору поставки №0305/2/2018-П від 03.05.2018 року між позивачем та ТОВ ВЛД ГРУП , на виконання вимог якого складено спірні податкові накладні.

Суд звертає увагу, що в порядку виконання обов`язку, встановлено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачами не спростовано фактичне виконання спірної операції та не доведено зворотнє.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що у зв`язку з тим, що вмотивовані рішення за скаргами позивача на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилались позивачу, то такі вважаються повністю задоволеними на його користь, оскільки в матеріалах справи містяться копії рішень за результатами розгляду таких, якими залишено скарги позивача без задоволення.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку позовна вимога про визнання протиправними дії ДФС України щодо не реєстрації податкових накладних належить до задоволення.

Також, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно частини першої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз`ясненням поняття виходу за межі позовних вимог , наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року Про судове рішення .

Так, відповідно до пункту 3 цієї, Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

У зв`язку з вищенаведеним суд дійшов висновку, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДФС у м. Києві за №763999/40898360 від 05.06.2018 року, №764000/40898360 від 05.06.2018 року, №764001/40898360 від 05.06.2018 року, №764002/40898360 від 05.06.2018 року, №765013/40898360 від 06.06.2018 року, №765012/40898360 від 06.06.2018 року, №765010/40898360 від 06.06.2018 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкових накладних, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (із змінами; далі Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №763999/40898360 від 05.06.2018 року, №764000/40898360 від 05.06.2018 року, №764001/40898360 від 05.06.2018 року, №764002/40898360 від 05.06.2018 року, №765013/40898360 від 06.06.2018 року, №765012/40898360 від 06.06.2018 року, №765010/40898360 від 06.06.2018 року підлягають скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача - Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 11.05.2018 року, №2 від 11.05.2018 року, №3 від 11.05.2018 року, №4 від 11.05.2018 року, №5 від 11.05.2018 року, №6 від 11.05.2018 року, №7 від 11.05.2018 року складені ТОВ Компанія Т-ІНВЕСТ датою їх надходження до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 1762,00 грн. У зв`язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно присудити 1762,00 грн. судових витрат.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмежною відповідальністю "Компанія "Т-ІНВЕСТ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо нереєстрації податкових накладних №1 від 11.05.2018 року, №2 від 11.05.2018 року, №3 від 11.05.2018 року, №4 від 11.05.2018 року, №5 від 11.05.2018 року, №6 від 11.05.2018 року, №7 від 11.05.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ .

3. Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДФС у м. Києві за №763999/40898360 від 05.06.2018 року, №764000/40898360 від 05.06.2018 року, №764001/40898360 від 05.06.2018 року, №764002/40898360 від 05.06.2018 року, №765013/40898360 від 06.06.2018 року, №765012/40898360 від 06.06.2018 року, №765010/40898360 від 06.06.2018 року.

4. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 11.05.2018 року, №2 від 11.05.2018 року, №3 від 11.05.2018 року, №4 від 11.05.2018 року, №5 від 11.05.2018 року, №6 від 11.05.2018 року, №7 від 11.05.2018 року, поданих товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ .

5. Вважати податкові накладні №1 від 11.05.2018 року, №2 від 11.05.2018 року, №3 від 11.05.2018 року, №4 від 11.05.2018 року, №5 від 11.05.2018 року, №6 від 11.05.2018 року, №7 від 11.05.2018 року прийнятими та зареєстрованими (операційним днем), коли вони були надіслані товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ до Державної фіскальної служби України, а саме: 30.05.2018 року.

6. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 40898360, 89502, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Нова, 24) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Київ (код ЄДРПОУ 39439980 , 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 червня 2019 року.

СуддяЯ.М. Калинич