Ухвала

від 17.02.2020 по справі 0740/1029/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 лютого 2020 року

Київ

справа №0740/1029/18

адміністративне провадження №К/9901/3709/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А. перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 0740/1029/18 (857/12350/19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Т-ІНВЕСТ до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2020 року Головне управління ДФС у м. Києві (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті), звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 0740/1029/18 (857/12350/19).

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві у вищезазначеній справі підписано головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС у м. Києві Малихіною О.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Малихіна О.М. станом на час винесення цієї ухвали уповноважена представляти інтереси Головного управління ДФС у м. Києві.

Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, щодо можливості прийняття до розгляду матеріалів касаційної скарги для подальшої перевірки їх на відповідність положенням статей 328-334 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Верховний суд, проаналізувавши клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 0740/1029/18 (857/12350/19) зазначає наступне.

У прохальній частині скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження, проте в обґрунтування пропущеного строку на касаційне оскарження орган владних повноважень посилається на норми кодексу, які регулюють саме стадію апеляційного оскарження, замість касаційного оскарження, окрім того, будь-яких інших підстав для поновлення строку оскарження Головним управлінням ДФС у м. Києві наведено не було.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, Верховний Суд зазначає про необґрунтованість заявленого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Таким чином, скаржнику необхідно додати до касаційної скарги обґрунтоване клопотання про поновлення строку та відповідні докази коли саме було отримано ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 0740/1029/18 (857/12350/19).

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання да апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.

Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду платіжного доручення щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 0740/1029/18 (857/12350/19) виходячи з вищенаведеної формули.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд .

Щодо звільнення від сплати судового збору суд зазначає, що це клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, щодо не можливості задоволення клопотання Головного управління ДФС у м. Києві щодо звільнення його від сплати судового збору, оскільки законодавцем чітко передбачений суб`єктний склад та предмет спору у випадках коли можливе таке звільнення від сплати судового збору.

Окрім того, суд зазначає, що ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

Додатково, Верховний Суд наголошує, що у вищенаведеному клопотанні відсутнє будь-яке обґрунтування щодо підстав звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, а крім того наявне посилання на норми, які регулюють саме апеляційне провадження та зазначено, що у скаржника відсутні кошти для сплати судового збору за подання апеляційній скарги.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року у справі № 0740/1029/18 (857/12350/19) залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підпис підпис

).