ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 1340/6190/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2019 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої-судді Мричко Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Кулик С.В.,
представника позивача Медвідя В.Й.,
представника відповідача Гавриляка Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Тайм» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю Буд-Тайм (надалі - ТзОВ Буд-Тайм , Позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (надалі - ГУ ДФС у Львівській області, Відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 20.04.2018 № 0098051221.
Ухвалою від 28.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 04.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Обгрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказує на те, що при проведенні камеральної перевірки та винесенні оскарженого податкового повідомлення-рішення, Відповідач дійшов помилкових висновків щодо порушення Позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за період з 01.07.2017 по 15.01.2018. Позивач зазначає, що ним вчинені усі дії для своєчасної реєстрації податкових накладних, які були предметом перевірки, разом з тим реєстрація таких була здійснена з порушенням граничного терміну через порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів. На думку Позивача, застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності його вини. Враховуючи відсутність вини з боку Позивача щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, вважає протиправним застосування до Позивача штрафних санкцій.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, згідно з яким просив у задоволенні позовних вимог Позивача відмовити повністю (арк. справи 122-123). Зазначено, що за результатами камеральної перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, що полягає у несвоєчасній реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Вважає винесене ГУ ДФС у Львівській області податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 за № 0098051221 правомірним, тобто таким, яке прийняте відповідно до вимог податкового законодавства.
Представником Позивача 25.04.2019 подані письмові пояснення щодо позову (арк. справи 167-174).
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.
В судовому засіданні представник Відповідача щодо позовних вимог заперечив повністю. Просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
ГУ ДФС у Львівській області провело камеральну перевірку дотримання вимог п. 192.1 ст. 192, п. 201.10 ст. 201 ПК України за період 01.0.2017 по 15.01.2018 ТзОВ БУД-ТАЙМ .
За результатами перевірки складено акт від 19.01.2018 за № 115/13-01-12-21/37398534.
Як вбачається з вказаного акта та розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації, платник - ТзОВ БУД-ТАЙМ несвоєчасно зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- податкову накладну № 6 від 26.07.2017 на суму ПДВ 100000,00 грн., зареєстровано 28.08.2017, з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 13 днів;
- податкову накладну № 11 від 15.11.2017 на суму ПДВ 500000,00 грн., зареєстровано 15.01.2018, з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 46 днів;
- податкову накладну № 12 від 15.11.2017 на суму ПДВ 500000,00 грн., зареєстровано 19.12.2017, з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 19 днів;
- податкову накладну № 24 від 09.11.2017 на суму ПДВ 292666,67 грн., зареєстровано 15.12.2017, з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів;
- податкову накладну № 4 від 09.11.2017 на суму ПДВ 250000,00 грн., зареєстровано 15.12.2017, з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів;
- податкову накладну № 8 від 15.11.2017 на суму ПДВ 250000,00 грн., зареєстровано 15.12.2017, з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів;
- податкову накладну № 10 від 15.11.2017 на суму ПДВ 250000,00 грн., зареєстровано 15.12.2017, з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів;
- податкову накладну № 7 від 15.11.2017 на суму ПДВ 250000,00 грн., зареєстровано 15.12.2017, з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів;
- податкову накладну № 9 від 15.11.2017 на суму ПДВ 250000,00 грн., зареєстровано 15.12.2017, з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів;
- податкову накладну № 7 від 04.12.2017 на суму ПДВ 282204,00 грн., зареєстровано 02.01.2018, з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 2 дні;
- податкову накладну № 1 від 04.12.2017 на суму ПДВ 27891,76 грн., зареєстровано 13.01.2018, з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 13 днів;
- податкову накладну № 4 від 06.12.2017 на суму ПДВ 833333,34 грн., зареєстровано 15.01.2018, з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 15 днів.
На підставі висновків акта перевірки від 19.01.2018 за № 115/13-01-12-21/37398534, ГУ ДФС у Львівській області винесло податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 № 0098051221, згідно з яким до Позивача застосовано штрафні санкції, в сумі 528809,58 грн.
Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням рішенням, звернувся до суду з позовом за захистом свого права та інтересу.
При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до підпункт 20.1.4. п. 20.1. статті 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Главою 8 ПК України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення. Відповідно до пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Статтею 76 ПК України визначено порядок проведення камеральної перевірки. Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1.).
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2.).
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3.).
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 86.7. статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. Як зазначено в пункті 2 розділу ІІ Порядку відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою, Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.7. статті 201 ПК України, податкова накладна з податку на додану вартість складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Суд встановив, що 19.06.2017 між ТзОВ Буд-Тайм з однієї сторони та ТзОВ Науково - виробнича компанія Дельта Конверс Груп укладений договір на виконання підрядних робіт за № 19/06/17.
25.10.2017 між ТзОВ Буд-Тайм з однієї сторони та ТзОВ Науково - виробнича компанія Дельта Конверс Груп укладено договір на виконання підрядних робіт за № 25/10/2017.
14.11.2017 між ТзОВ Буд-Тайм з однієї сторони та ТзОВ Науково - виробнича компанія Дельта Конверс Груп укладено договір на виконання підрядних робіт за № 14/11/17.
15.11.2017 між ТзОВ Буд-Тайм з однієї сторони та ТзОВ Науково - виробнича компанія Дельта Конверс Груп укладено договір на виконання підрядних робіт за № 15/11/17.
Крім цього, 09.11.2017 між ТзОВ Буд - Тайм з однієї сторони та ТзОВ Спецбуд - Сервіс з другої сторони було укладено договір підряду № 09/11-2017-1.
09.11.2017 між ТзОВ Буд - Тайм з однієї сторони та ТзОВ Спецбуд - Сервіс з другої сторони було укладено договір підряду № 09/11-2017-2.
09.11.2017 між ТзОВ Буд - Тайм з однієї сторони та ТзОВ Спецбуд - Сервіс з другої сторони було укладено договір підряду № 09/11-2017-3.
09.11.2017 між ТзОВ Буд - Тайм з однієї сторони та ТзОВ Спецбуд - Сервіс з другої сторони було укладено договір підряду № 09/11-2017-4.
09.11.2017 між ТзОВ Буд - Тайм з однієї сторони та ТзОВ Спецбуд - Сервіс з другої сторони було укладено договір підряду № 09/11-2017-5.
За результатами здійснення господарських операцій ТзОВ БУД-ТАЙМ із ТзОВ Науково - виробнича компанія Дельта Конверс Груп та ТзОВ Спецбуд-Сервіс , у Позивача виникло право на формування суми (розміру) податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань Позивача, у його контрагентів, а саме ТзОВ Науково - виробнича компанія Дельта Конверс Груп та ТзОВ Спецбуд - Сервіс була зупинена реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних по господарських договорах укладених із ТзОВ БУД - ТАЙМ . Згодом, вказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно відповідних рішень Комісії ДФС, що підтверджується відповідними письмовими документами, які містяться в матеріалах справи.
Крім цього, матеріалами справи підтверджується, що Позивач неодноразово вчиняв залежні від нього необхідні дії (відповідні запити) для своєчасного встановлення необхідного розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 24.04.2018 у справі № 806/4408/13-а, вбачається: можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій, за результатами здійснення яких позивач сформував витрати та податковий кредит .
Також, Верховний Суд у справі № 804/5153/17 від 18.01.2018 прийшов до висновку, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійсненна з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.
Вказана правова позиція узгоджується також із правовими позиціями Верховного суду у справах № 803/1583/17 та у справі № 806/1965/16 де суд підтвердив висновок, який викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17 та від 30.01.2018 у справі № 816/390/17 про те, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.
У свою чергу, проводячи системний аналіз господарських операцій на підставі договорів укладених ТзОВ БУД-ТАЙМ із ТзОВ Науково - виробнича компанія Дельта Конверс Груп та ТзОВ Спецбуд-Сервіс , суд дійшов висновку про те, що Позивач вчинив усі необхідні дії для своєчасної реєстрації податкових накладних (подання відповідних запитів щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість маж право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних). Натомість реєстрація таких податкових накладних була здійсненна з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, тобто за відсутності вини Позивача, а через порушення податкової дисципліни з боку контрагентів, яке у майбутньому було усунуто шляхом реєстрації Контролюючим органом податкових накладних поданих ТзОВ Науково - виробнича компанія Дельта Конверс Груп та ТзОВ Спецбуд - Сервіс за результатами здійснених господарських операцій із ТзОВ БУД-ТАЙМ .
Також, суд зазначає, що згідно із пунктом 86.8. статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення - рішення за № 0098051221 оформлено Відповідачем лише 20.04.2018, тобто через три місяці після оформлення акту камеральної перевірки від 19.01.2018.
Крім цього, відповідно до положень пункту 58.1. статті 58 ПК України, форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 58.3. статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 42.2. статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254, затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою Ф ) не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків.
Разом з тим, як вбачається із долученої представником Відповідача до матеріалів справи копії поштового конверта, останній надіслав лист із оскаржуваним ППР від 20.04.2018 за № 0098051221 на адресу Позивача лише 07.05.2018, тобто на 18 день після підписання ППР за № 0098051221 від 20.04.2018.
Відтак, системний аналіз матеріалів судової справи за № 1340/6190/18 та норм законодавства України, які діяли станом на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить, про порушення Відповідачем пунктів 86.2, 86.8. статті 86 ПК України, та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків щодо строків прийняття податкових повідомлень - рішень, які призвели до позбавлення Позивача можливості надати заперечення на акт перевірки і взяти участь у їх розгляді контролюючим органом, що порушує права та інтереси платника податків, гарантовані Податковим кодексом.
Слід зазначити, що такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 липня 2018 року у справі № 813/2868/17, при цьому зазначивши, що прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками проведеної камеральної перевірки можливо не раніше, а ніж коли платнику податків буде вручено акт перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 Податкового Кодексу України.
Також, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі № 813/2868/17 від 27.07.2018.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статті 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді даної справи слід врахувати практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України , в якому Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який, зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, Суд зазначив, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Отже, встановлена невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам Податкового кодексу України. Таке податкове повідомлення-рішення не може вважатись правомірними, інакше це свідчитиме про надання контролюючому органу можливості уникати виконання своїх обов`язків і не сприятиме юридичній визначеності у правовідносинах з платниками податків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не довів правомірності податкового повідомлення - рішення від 20.04.2018 за № 0098051221.
Таким чином, винесене Відповідачем за результатами камеральної перевірки від 19.01.2018 податкове повідомлення - рішення від 20.04.2018 за № 0098051221 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 20.04.2018 № 0098051221.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ: 39462700) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Тайм» (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Шевченка, 22; код ЄДРПОУ: 37398534) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 7950 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення складено та підписано 05.06.2019.
Суддя Мричко Н.І.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2019 |
Оприлюднено | 06.06.2019 |
Номер документу | 82192121 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Судова-Хомюк Наталія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні