Рішення

від 04.06.2019 по справі 420/301/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м.Одеса справа 420/301/19

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,

за участю: секретаря Ягенської К.О., представників: позивача Коперсак М.С .відповідача Трощеновського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" про стягнення з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Рибмаркет плюс" кошти за податковим боргом по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1614144,20 грн. та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" до ГУ ДФС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0022711202 від 06.10.2016 року та вимоги ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2017 року №3147-17,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Рибмаркет плюс (далі - ТОВ Рибмаркет плюс ) про стягнення з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ Рибмаркет плюс кошти за податковим боргом по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт. послуг) у сумі 1614144,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю Рибмаркет плюс має заборгованість зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла на підставі винесених податкових повідомлень-рішень №0030311502 від 26.11.2015 року та №0022711202 від 06.10.2016 року. Також сума податкової заборгованості підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 20.06.2018 року, відомостями інтегрованої картки платника податків (ІКП) зі сплати відповідного податку. В зв`язку з не сплатою відповідачем зазначеного боргу позивачем було винесено податкову вимогу форми Ю №3147-17 від 07.03.2017 року та 14.03.2017 року надіслано її ТОВ Рибмаркет плюс . Оскільки відповідачем було отримано вищезазначену вимогу, але своєчасно податковий борг ним сплачено не було, це стало підставою для звернення головного управління ДФС в Одеській області до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою від 23.01.2019 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

25.02.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов зустрічний адміністративний позов ТОВ Рибмаркет плюс до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0022711202 від 06.10.2016 року та вимоги ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2017 року №3147-17 та об`єднати в одне провадження з первісним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" про стягнення з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Рибмаркет плюс" кошти за податковим боргом по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1614144,20 грн.

В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "Рибмаркет плюс" зазначило, що відповідно до податкового повідомлення-рішення №0022711202 від 06.10.2016 року, його було винесено на підставі акту перевірки №4988/15-53/12-02 від 29.09.2016 року, яким в свою чергу встановлено, що товариством було порушено терміни реєстрації податкової накладної №109 від 27.02.2016 року. Разом з тим, ТОВ Рибмаркет плюс зазначило, що товариство не мало жодних фінансово-господарських операцій, не отримувало ніяких коштів, не здійснювало ніяких поставок по цій накладній та не мало договору на визнання електронних документів з ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, а отже у товариства не було жодних підстав для реєстрації такої податкової накладної та відповідно ним не реєструвалась.

При цьому, позивач за зустрічним позовом зазначив, що відомості щодо того, що ним не реєструвалась податкова накладна №109 від 27.02.2016 року, також підтверджується вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2017 року, відповідно до якого встановлено фіктивність реєстрації зазначеної накладної невстановленими особами від імені товариства. Відтак, податкове повідомлення-рішення №0022711202 від 06.10.2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та вимога Головного управління ДФС в Одеській області яка винесена на підставі такого рішення винесені протиправно та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 27.02.2019 року зустрічний позов залишено без руху.

Ухвалою від 12.03.2019 року було прийнято до спільного розгляду зустрічний позов у справі №420/301/19.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 22.05.2019 року заяву представника відповідача за зустрічним позовом задоволено та змінено першого відповідача за зустрічним позовом з ДПІ у Приморському районі м. Одеси на його правонаступника Головне управління ДФС в Одеській області.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Рибмаркет плюс зареєстровано юридичним департаментом Одеської міської ради, як юридична особа 09.03.2011 року за №10771020000006633, та з 11.03.2011 року знаходиться на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, як платник податків під номером 9992 (а.с.24- 33).

29.09.2016 року головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість з питання дотримання ТОВ Рибмаркет плюс , граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.10.2015 року по 31.08.2016 року, за результатами якої контролюючим органом встановлено порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної №109 за період 29.02.2016 року, датою виписки ПН/РК якої є 27.02.2016 року, дата реєстрації ПН/РК 06.05.2016 року 06:36 з кількістю затримки 69 днів та складено відповідний акт перевірки №4988/15-53/12-02 від 29.09.2016 року (а.с. 21).

На підставі вищезазначеного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0022711202 від 06.10.2016 року (т.1 а.с.19), яким товариству з обмеженою відповідальністю Рибмаркет плюс було встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 5 379 914,00грн. та застосовано штраф в розмірі 30% який в загальному розмірі становить 1 613 974,02 грн.

Разом з тим у зв`язку з не сплатою відповідачем за первісним позовом заборгованості по зазначеним податковим повідомленням-рішенням, контролюючим органом було винесено вимогу форми Ю №3147-17 від 07.03.2017 року.

Оскільки зазначена вимога не виконана товариством з обмеженою відповідальністю Рибмаркет плюс та заборгованість з ПДВ у загальному розмірі 1 614 144, 20грн., не сплачено, що також підтверджується розрахунками заборгованості підприємства (а.с.12-14), Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до суду з первісним адміністративним позовом.

При вирішенні справи за первісним та зустрічним позовами суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (надалі - ПК України ).

Відповідно до пункту 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобовязання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України ) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

При цьому ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Згідно пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України ).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (пункт 201.10 статті 201 ПК України ).

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу , тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексупокладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

З огляду на вищезазначені норми, суд доходить висновку, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України , можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний, відповідно до вимог ПК України , скласти та зареєструвати податкову накладну, однак своєчасно цього не зробив.

Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 813/4556/16, від 04.01.2019 року у справі №826/10354/18.

З податкової накладної №109 від 27.02.2016 року, вбачається, що вона була складена Товариством з обмеженою відповідальністю Рибмаркет плюс на реалізацію товару на адресу Товариством з обмеженою відповідальністю Віланта Груп на суму 26 899 570,00 грн. (ПДВ 5 379 914,00) по номенклатурі реалізації попередньої оплати за договором № 12-4\2.

Відповідно до квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної №109 від 27.02.2016 року з загальною сумою ПДВ у розмірі 32 279 484,00 грн. податковим органом зазначену накладну прийнято в електронному вигляді 06.05.2016 року від ТОВ Рибмаркет плюс .

Та суд встановив, що позивач за зустрічним позовом жодних фінансово-господарських операцій з ТОВ Віланта Груп підприємство не мало, не отримувало ніяких коштів від нього, не здійснювало поставок товарів та не укладало договорів на визнання електронних документів з ДПІ в момент реєстрації зазначеної податкової накладної підприємством, а тому податкова накладна №109 від 27.02.2016 року й не реєструвалась ТОВ Рибмаркет плюс .

Так, судом встановлено, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 24.01.2017 року по справі №522/351/17 який набрав законної сили посадову особу ТОВ Віланта Груп визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, зокрема з огляду на ведення фіктивної діяльності. Також з зазначеного вироку вбачається, що 06.05.2016 року невстановлені особи зареєстрували від імені ТОВ Рибмаркет плюс ЄДРПОУ 37554925 податкову накладну на реалізацію нібито товару на адресу ТОВ Віланта Груп ЄДРПОУ 39033997 на суму 32 279 458,00 грн. (ПДВ 5 379 914,00грн.), що призвело до викрадення реєстраційного ліміту ПДВ з обліку ТОВ Рибмаркет плюс .

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов`язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Така обов`язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

За змістом статті 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Згідно інформації розміщеної на офіційному сайті ДФС України № 43311/7/99-99-11-03-17 від 24.11.2015 року, договір про визнання електронних документів укладається відповідно до положень Порядку підготовки та подання податкової звітності в електронному вигляді, яка надсилається засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 16.04.2008 за №320/15011 та починаючи з 25.11.2015 року, платником податків укладається один Договір з територіальним органом ДФС за основним місцем обліку. До Договору додаються посилені сертифікати відкритих ключів.

При поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв`язку платник податків та органи доходів і зборів повинні додержуватися порядку, визначеного п. 7 Інструкції затвердженого наказом ДПА України №233 від 10.04.2008, а саме платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, який підписується електронними цифровими підписами (далі - ЕЦП) посадових осіб платника податків і ЕЦП відбитка печатки у порядку і з дотриманням умов, визначених п.п.7.1 п.7 розділу Інструкції, та надсилається електронною поштою на адресу інформаційного порталу органів доходів і зборів. Про отримання договору про визнання електронних документів (далі - Договір) органом доходів і зборів платнику податків як підтвердження надсилається перша квитанція, підписана ЕЦП органом доходів і зборів. Після підписання Договору органом доходів і зборів платнику податків надсилається друга квитанція та Договір, підписаний ЕЦП органом доходів і зборів. Відкриті сертифікати ЕЦП платника податків, яким підписано Договір, автоматично імпортуються до бази сертифікатів інформаційного порталу органів доходів і зборів.

Договір в електронному вигляді платник податків надсилає засобами електронного зв`язку відповідно до затвердженого формату (стандарту) з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. На Договір накладаються посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб, що мають право підпису (керівника, бухгалтера, печатки (за наявності)), здійснюється шифрування документа в електронному вигляді та направлення його до органу ДФС за основним місцем обліку.

Укладання з органом ДПС договору про визнання електронних документів надає платнику податків можливість, а не зобов`язує його подавати до органу ДПС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Термін обробки відповідальним співробітником органу ДПС Договору до 5 робочих днів.

Як встановлено судом, ТОВ Рибмаркет плюс з березня 2014 року перейшло на облік у ДПІ у Приморському районі м. Одеси юридичною та фактичною адресою підприємства є 65007, м. Одеса, Приморський район, вул. Ніжинська, буд. 58

Разом з тим, позивачем за зустрічним позовом зазначено, що укладеного договору на визнання електронних документів між ним та ДПІ в момент реєстрації податкової накладної №109 від 27.02.2016 року не було, що підтверджується наступним.

Так з листування позивача за зустрічним позовом та податкових органів вбачається, що починаючи з листопада 2015 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси в односторонньому порядку розірвано договір про визнання електронних документів з ТОВ Рибмаркет плюс , чим унеможливлено подання податкової звітності та реєстрацію податкових накладних в електронному вигляді та надалі товариство здійснювало лише автоматизований податковий облік.

Також зазначені відомості підтверджуються досудовим розслідуванням Слідчим відділом СБ України в Одеській області відповідно до яких зазначено, що з березня 2015 року підприємство було економічно не активним, що у січні 2016 року призвело до неодноразового розірвання договорів про визнання електронного документообігу ТОВ Рибмаркет плюс з ДПІ у Приморському районі м. Одеси, тим самим унеможлививши підприємству скористатися сумою ПДВ на електронному рахунку.

При цьому, згідно з квитанцією №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, вже з іншої IP-адреси 194.44.12.17.127.0.0.1; 212.42.77.157 ТОВ Рибмаркет плюс 06.05.2016 року реєструє податкову накладну №109 від 27.02.2016 року на загальну суму 32 279 484грн., та вказана IP-адреса знаходиться в м. Львів (т.2 а.с.133).

Починаючи з жовтня 2015 року ДПІ у Приморському районі м. Одеса розриває договір про визнання електронних документів, та нового договору не укладає, а ТОВ Рибмаркет плюс з цих підстав фактично припиняє свою господарську діяльність.

Разом з тим, у період з 01.09.2015 року та впродовж 2016 року та у подальші роки єдиними господарськими операціями позивача були оренда офісного приміщення, оплата вартості юридичних послуг та отримання безвідсоткової фінансової допомоги від засновника з метою погашення банківського кредиту, що підтверджується банківськими виписками за 2016 рік.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено документами бухгалтерського обліку та виписками з банку, що ТОВ Рибмаркет плюс взагалі не здійснював постачання товарів на користь контрагентів, в тому числі не здійснював постачання товарів, робіт або послуг на користь ТОВ Віланта Груп у 2016 році.

Суд вважає, що фіктивна податкова накладна не може слугувати підставою для відображення будь-яких показників у податковій звітності, а отже і не може бути підставою для застосування санкцій за несвоєчасну реєстрацію такої фіктивної податкової накладної.

При цьому суд враховує, що ТОВ Рибмаркет плюс повідомляло ДПІ у Приморському районі м. Одеси та ДФС України про обставини що можуть свідчить про вчинення кримінальних правопорушень стосовно цієї податкової накладної.

Таким чином, штрафні санкції нараховані ДПІ у Приморському районі м. Одеси в наслідок протиправних дій третіх осіб та за відсутності з боку посадових осіб ТОВ Рибмаркет плюс вини в цьому слід задовольнити зустрічний позовні вимоги. При цьому, так як суд дійшов висновку щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій та необхідності для захисту порушених прав ТОВ Рибмаркет плюс скасувати податкове повідомлення-рішення №0022711202 від 06.10.2016 року та вимогу №3147-17 від 07.03.2017 року, то відповідно у задоволенні позову Головного управління ДФС в Одеській області про стягнення з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Рибмаркет плюс" кошти за податковим боргом по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1614144,20 грн., який ґрунтується на вимозі, яка є похідною від податкового повідомлення-рішення №0022711202 від 06.10.2016 року, слід відмовити як безпідставному.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ТОВ Рибмаркет плюс за подання зустрічного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 19210,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1280387111.2 від 26.02.2019 року та 1921,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №18914 від 04.03.2019 року.

Враховуючи наявність підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ Рибмаркет плюс у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у повному обсязі з Головного управління ДФС в Одеській області.

Згідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" до головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування повідомлення-рішення та податкової вимоги підлягають задоволенню, а у задоволенні первісного позову головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 1 614 144,20 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" про стягнення з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Рибмаркет плюс" коштів відмовити.

Зустрічний адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" до ГУ ДФС в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0022711202 від 06.10.2016 року та вимогу ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2017 року №3147-17.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул.Семінарська, 5 код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" (код ЄДРПОУ 37554925 м.Одеса вул. Ніженська 58) витрати по сплаті судового збору у сумі 19219грн. сплачені за квитанцією 0.0.1280387111.1 та 1921грн. сплачені по квитанції №18914 від 04.03.2019р.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст..255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення виготовлений 04.06.2019 року.

Суддя Іванов Е.А.

.