Ухвала

від 05.06.2020 по справі 420/301/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

05 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/301/19

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Коваль М.П., розглянувши питання про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року по справі за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" про стягнення з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Рибмаркет плюс" кошти за податковим боргом по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1614144,20 грн. та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" до ГУ ДФС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0022711202 від 06.10.2016 року та вимоги ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2017 року №3147-17,-

В С Т А Н О В И В:

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа разом з апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року по справі за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" про стягнення з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Рибмаркет плюс" кошти за податковим боргом по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1614144,20 грн. та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" до ГУ ДФС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0022711202 від 06.10.2016 року та вимоги ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2017 року №3147-17.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлена на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" є стягнення з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Рибмаркет плюс" коштів за податковим боргом по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1614144,20 грн., тобто позивачем було заявлено одну позовну вимогу майнового характеру. Таким чином, ставка судового збору що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 19210,00 грн.

Разом з тим, предметом зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" до ГУ ДФС в Одеській області є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0022711202 від 06.10.2016 року на суму 1613974,20 грн. та вимоги ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2017 року №3147-17, тобто у зустрічному позові було заявлено одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру. Таким чином, ставка судового збору що підлягала сплаті при поданні зустрічного позову складала 21131,00 грн. (19210,00 грн. +1921,00 грн.).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" про стягнення з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Рибмаркет плюс" коштів відмовлено.

Зустрічний адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" до ГУ ДФС в Одеській області задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0022711202 від 06.10.2016 року та вимогу ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2017 року №3147-17.

При цьому апеляційна скарга містить вимогу про скасування рішення суду першої інстанції в повному обсязі та прийняття нової постанови, якою відмовити ТОВ "Рибмаркет плюс" у задоволенні зустрічного позову та задовольнити позовну заяву ДФС в Одеській області про стягнення податкового боргу.

Підпунктом 2 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки Законом України № 3674-VI передбачено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а також оскільки предметом розгляду у суді першої інстанції було два позови (первісний позов та зустрічний позов), то сплачувати необхідно сукупність ставок.

Зазначені висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 31.05.2017 року (справа №911/1106/16), згідно якої у разі оскарження в апеляційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Враховуючи викладене, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку складає 60511,50 грн. ((19210,00 грн. +21131,00 грн.) х 150%).

Апелянтом під час звернення до суду з апеляційною скаргою, в порушення приписів ч. 5 ст. 296 КАС України, не було додано документ про сплату судового збору.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору в повному обсязі у розмірі 60511,50 грн. за подання апеляційної скарги на рахунок № UA058999980313181206081015008, отримувач коштів - УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 38016923), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України;Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), П`ятий апеляційний адміністративний суд.

Крім того, відповідно до положень ч.3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було ухвалено 27 травня 2019 року, апеляційна скарга надійшла до суду першої інстанції 29.05.2020 року, тобто апеляційну скаргу подано з пропуском строку, встановленого статтею 295 КАС України.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом було заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року. В обґрунтування зазначеного клопотання представник апелянта зазначає, що апелянт звертався 02.07.2020 року із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, яка була повернута судом 09.09.2019 року у зв`язку із неусуненням недоліків поданої скарги. Представник апелянта вказує, що внаслідок недостатнього обсягу бюджетних асигнувань податковий орган не мав можливості сплатити судовий збір, водночас лише на даний час ГУ ДПС в Одеській області, як правонаступники ГУ ДФС в Одеській області, має змогу сплатити належну суму судового збору.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області була подана апеляційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року по справі №420/301/19 через суд першої інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 60511,50 грн.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2019 року задоволено клопотання Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та з метою забезпечення реалізації права апелянта на доступ до правосуддя продовжено строк для усунення недоліків його апеляційної скарги на десять днів з дня отримання зазначеної ухвали шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 60511,50 грн.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року повернуто апелянту у зв`язку з неусуненням недоліків поданої апеляційної скарги.

27.05.2020 року Головне управління ДПС в Одеській області, як правонаступник Головного управління ДФС в Одеській області повторно направило апеляційну скаргу на рішення на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року до суду першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно висновків Верховного Суду у межах справи № 826/9136/17, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору

Таким чином, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо неналежного фінансування податкового органу з боку державного бюджету, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Аналогічні висновки викладені зокрема у судових рішеннях Верховного Суду від 23 грудня 2019 року (справа №2040/6272/18), від 23 грудня 2019 року (справа №160/815/19) від 12 грудня 2019 року (справа №160/8755/18), від 14 листопада 2019 року (справа №826/13980/18).

Таким чином, доводи представника апелянта не свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року .

Згідно положень п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи викладене, протягом п`яти днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), апелянт має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій може вказати інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 169, 243, 248, 296, 298, 325, 328 КАС України суддя,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року по справі за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" про стягнення з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "Рибмаркет плюс" кошти за податковим боргом по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1614144,20 грн. та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибмаркет плюс" до ГУ ДФС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0022711202 від 06.10.2016 року та вимоги ГУ ДФС в Одеській області від 07.03.2017 року №3147-17- залишити без руху.

Надати апелянту строк протягом п`яти днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 60511,50 грн., а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для такого поновлення.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору у розмірі 60511,50 грн., апеляційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до положень ст.169 КАС України; у разі не подання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними, - суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль