Рішення

від 05.06.2019 по справі 420/1118/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1118/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.

представника позивача Гуменюк А.В., за довіреністю

представника відповідача Бугаєнко Т.В., за довіреністю

представника третьої особи Ровкова О.О., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВОПС» до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національне антикорупційне бюро України про визнання протиправним та скасування наказу №1219 від 19.02.2019 р.,-

І. Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю « ДЕВОПС » звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національне антикорупційне бюро України, в якому позивач просив:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ №1219 від 19.02.2019 р. , виданий ГУ ДФС в Одеській області.

ІІ. Аргументи сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

25.02.2019 р. на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕВОПС» здійснено вихід посадових осіб Головного управління ДФС в Одеській області з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу №1219 від 19.02.2019 р., який прийнято відповідно до вимог п.2 ч. ст.346 Митного кодексу України та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б. від 12.02.2019 р. №110/11/15-32-14-10-05.

Представник ТОВ «ДЕВОПС» за довіреністю відмовив від допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Як наслідок, представниками ГУ ДФС в Одеській області оформлено акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 25.02.2019 р. №184/15-32-14-10-11, надано копію наказу на проведення перевірки №1219 від 19.02.2019 р.

Позивач вважає наказ №1219 від 19.02.2019 р. таким, що не відповідає встановленому порядку проведення такого роду перевірок, зокрема є безпідставними, протиправним і таким, що порушує права ТОВ «ДЕВОПС» , а тому належить до скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позові.

28.02.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

25.03.2019 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання продовжено підготовче провадження до 90 днів.

02.05.2019 р. ухвалою занесеною до протоколу судового засідання задоволено клопотання представника НАБУ та залучено його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та закрито підготовче провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення адміністративного позову з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначила, що на адресу ГУ ДФС в Одеській області від ДФС України надійшов лист від 14.01.2019 року № 1101/7/99-99-14-04-02-17 разом із копіями окремих матеріалів досудових розслідувань в 3 томах. Згідно з листом та додатками до нього, встановлено, що в рамках здійснення досудових розслідувань Національним антикорупційним бюро України у кримінальних провадженнях від 11.10.2017 року № 52017000000000682 та від 09.07.2018 року № 520180000000679 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, отримані матеріали. Які вказують на неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів, зокрема й підприємством ТОВ «ДЕВОПС» .

В рамках визначеної вимоги ч.5 ст.334 Митного кодексу України, Головним управлінням ДФС в Одеській області складено та направлено на адресу ТОВ Девопс лист-запит щодо надання інформації та копій документів від 15.01.2019 р. №603/10/15-32-14-10-07.

Однак, у відповідь на даний запит ТОВ Девопс листом від 05.02.2019 р. №05/2-1/15/19 повідомлено про відмову в наданні документів із посиланням на нібито невідповідність надісланого запиту.

У зв`язку з ненаданням ТОВ Девопс пояснень та документів, заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області складено доповідну записку від 12.02.2019 р. №110/11/15-32-14-10-05 щодо необхідності призначення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з дотриманням вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. відповідно до п.2 ч.7 ст.346 Митного кодексу України.

Представник відповідача зазначив, що відповідач діяв на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, а тому складений наказ щодо проведення документальної позапланової перевірки підприємства - є правомірним а вимоги визначені у позові безпідставними.

Представник позивача надала відповідь на відзив в якій зазначила, що докази НАБУ, які ДФС та ГУДФС в Одеській області визначили за підстави проведення перевірки, базуються на припущеннях та не встановлено достатніх доказів того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у господарську діяльність підприємства.

Представник третьої особи надав письмові пояснення щодо позову, яких зазначено, що адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не належить до задоволення, а оспорюваний наказ законним. Представник третьої особи зазначає, що позивач був зобов`язаний надати інформацію та документальне підтвердження відповідачу та водночас, внаслідок ненадання запитуваної інформації та її документального підтвердження, в ГУ ДФС в Одеській області виникло право на проведення позапланової перевірки згідно з нормами МК України.

Заслухавши вступне слово представників позивача, відповідача та третьої особи , з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються. Суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення.

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що 25.02.2019 р. на адресу позивача здійснено вихід посадових осіб відповідача з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу №1219 від 19.02.2019 р., який прийнято відповідно до вимог п.2 ч. ст.346 Митного кодексу України та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренко А.Б. від 12.02.2019 р. №110/11/15-32-14-10-05.

Представник позивача за довіреністю відмовив від допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Представниками ГУ ДФС в Одеській області оформлено акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 25.02.2019 р. №184/15-32-14-10-11, надано копію наказу на проведення перевірки №1219 від 19.02.2019 р.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.2, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПКУ, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами п. 62.1 ст. 62 ПКУ передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 334 Митного кодексу України, правоохоронні органи, фінансові установи та інші контролюючі органи України відповідно до законодавства на письмові запити органів доходів і зборів або з власної ініціативи інформують органи доходів і зборів про наявні відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

З метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися якщо виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Таким чином, з огляду на наведені норми законодавства, обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової перевірки є, зокрема, направлення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Порядок складання та оформлення запитів органами доходів і зборів врегульовано Податковим кодексом України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 (далі - Порядок № 1245).

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Згідно з п. 10 Порядку № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Пунктом 11 вказаного Порядку встановлено, що перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє: наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації; наявність інформації в системі органів державної податкової служби; відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1245, письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з п.16 вказаного Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб`єкт інформаційних відносин звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Суд встановив, що на адресу відповідача надійшов лист від 14.01.2019 року № 1101/7/99-99-14-04-02-17 разом із копіями окремих матеріалів досудових розслідувань в 3 томах. Згідно з листом та додатками до нього, встановлено, що в рамках здійснення досудових розслідувань Національним антикорупційним бюро України у кримінальних провадженнях від 11.10.2017 року № 52017000000000682 та від 09.07.2018 року № 520180000000679 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, отримані матеріали. Які вказують на неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів, зокрема й підприємством ТОВ «ДЕВОПС» .

В рамках визначеної вимоги ч.5 ст.334 Митного кодексу України, відповідач склав та направив на адресу позивача лист-запит щодо надання інформації та копій документів від 15.01.2019 р. №603/10/15-32-14-10-07.

Однак, у відповідь на даний запит позивач листом від 05.02.2019 р. №05/2-1/15/19 повідомив про відмову в наданні документів із посиланням на невідповідність надісланого запиту.

У зв`язку з ненаданням позивачем пояснень та документів, заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області складено доповідну записку від 12.02.2019 р. №110/11/15-32-14-10-05 щодо необхідності призначення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з дотриманням вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. відповідно до п.2 ч.7 ст.346 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що не приймає до уваги посилання представника позивача на невідповідність запиту від 15.01.2019 року № 606/10/15-32-14-10-07 (а.с.39) про надання документів вимогам ст. 73 Податкового кодексу України та Порядку № 1245, оскільки зазначений запит містив чітко визначену підставу його направлення, а саме: виявлення за результатами аналізу митного оформлення товарів протягом 2017 року ТОВ ТРЕЙД ЛАЙНС за 39 митними деклараціями фактів можливого порушення митного законодавства України при ввезенні товарів а митну територію України; посилання на вимогу законодавства у відповідності до якої направлено запит: п. 5 ст. 334 Митного кодексу України; перелік документів, які пропонується надати.

Запит скріплений печаткою контролюючого органу.

Посилання позивача на те, що в запиті не зазначені конкретні підстави для його надсилання, не зазначено, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства з питань державної митної справи, судом не приймаються до уваги, оскільки, як вказав вище суд, у запиті чітко визначено фактичну підставу для його направлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 73 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 349 Митного кодексу України, посадові особи органу доходів і зборів мають право приступити до проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення керівнику відповідного підприємства або уповноваженій ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу доходів і зборів, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб органу доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, пред`явлення службових посвідчень зазначених осіб, а також надання копії наказу органу доходів і зборів про проведення перевірки.

Водночас вимоги щодо змісту наказу врегульовано абзацом 3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Суд зазначає, що оскаржуваний наказ ГУ ДФС в Одеській області № 1219 від 19.02.2019 року (а.с.11) відповідає вимогам абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, а саме: в наказі зазначено дату його видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється, адресу об`єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид, підстави для проведення перевірки (п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України), дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Наказ підписаний начальником ГУ ДФС в Одеській області Г. Мілютіним та містить печатку контролюючого органу.

Відповідно до п.1.22 цього Наказу, що при організації проведення документальної позапланової (крім перевірок, визначених у підпункті 1.2.3 цього пункту) або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.

Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, у тому числі направлення повідомлення до Інформаційно-аналітичної групи, координацію дій залучених до перевірки працівників інших структурних підрозділів та органів ДФС, а також реалізацію матеріалів перевірки.

На думку суду, доводи позивача з приводу того, що однією із підстав перевірки є доповідна записка, не відповідають обставинам справи, оскільки підставою для проведення перевірки зазначеної в наказі від 19.02.2019 року № 1219 є п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що посилання в наказі на доповідну записку не свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить зо задоволення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

3. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Девопс» адреса: вул. Мельницька, буд.28, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 41005089

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області, адреса: вул. Семінарська,5 м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646.

Третя особа - Національне антикорупційне бюро України, адреса: вул. Василя Сурикова,3 м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 39751280.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 05 червня 2019 року.

Суддя О.Я. Бойко

.