Рішення

від 05.06.2019 по справі 500/1063/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1063/19

05 червня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецбкої С.Є.

представника позивача: Нужди Ф.Т.;

представника відповідача: Лірука І.П.;

представника третьої особи: Костюка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Сонячний 30А до Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області про скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Сонячний 30А (далі-позивач) із адміністративним позовом до Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування:

- постанови від 17 квітня 2019 року №58664397 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн;

- постанови від 20 березня 2019 року №58664397 про стягнення виконавчого збору в сумі 16 692 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавче провадження №58664397 відкрито на підставі наказу господарського суду Тернопільської області № 921/706/17-г від 15 лютого 2019 року, згідно з яким кооператив зобов`язано повернути земельну ділянку за адресою вул. Микулинецька, 30А в смт. Велика Березовиця Тернопільського району площею 0,1264га кадастровий номер 6125255200:02:002:3229 Великоберезовицькій селищній раді. Відповідно до ст.75 Закону України Про виконавче провадження виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії та встановлює новий строк виконання. Із відомостей із Державного земельного кадастру слідує, що зазначена земельна ділянка перебуває у комунальній власності. В даний час Великоберезовицькою селищною радою розглядається подане позивачем у лютому поточного року звернення про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки з метою повторного надання цієї земельної ділянки в оренду обслуговуючому кооперативу для будівництва та обслуговування житлового будинку. Наведене свідчить про те, що земельна ділянка, вказана у рішенні господарського суду Тернопільської області та у наказі про примусове виконання рішення суду, повернута у комунальну власність Великоберезовицької селищної ради, а рішення суду і наказ виконані ще до відкриття виконавчого провадження. Таким чином, позивач вважає, що твердження головного державного виконавця Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії не відповідає дійсності, а тому постанова суперечить ст. 75 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, позивач вказує, що відповідно до ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження передбачені заходами примусового виконання. Рішення господарського суду Тернопільської області було виконане позивачем ще до відкриття виконавчого провадження і лише оформлене актом від 26 квітня 2019 року. Наведене свідчить про те, що постанова про стягнення виконавчого збору суперечить вказаним вище нормам Закону України Про виконавче провадження , а тому є неправомірною і підлягає скасуванню. Наведене свідчить про те, що постанова про стягнення виконавчого збору суперечить вказаним вище нормам Закону України Про виконавче провадження , а тому є неправомірною і підлягає скасуванню.

Ухвалами від 13 травня 2019 року відкрито провадження у справі, поновлено пропущений строк звернення до суду та забезпечено позов шляхом зупинення дії постанови головного державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області від 17.04.2019 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. №58664397 та від 20.03.2019 про стягнення виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн. №58664397, до набрання законної сили судового рішення у справі.

23 травня 2019 року відповідач подав до суду відзив у якому вказав, що державний виконавець здійснював заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені Законом України Про виконавче провадження а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою суду від 23 травня 2019 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою представника позивача.

Ухвалою суду від 28 травня 2019 року до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом було залучено Великоберезовицьку селищну раду Тернопільського району Тернопільської області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, Великоберезовицький селищний голова, у судовому засіданні надав пояснення, що рішення господарського суду Тернопільської області було виконано позивачем 26 квітня 2019 року, що підтверджується долученим до матеріалів справи актом приймання-передачі земельної ділянки.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, відповідача та третьої особи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 22 червня 2018 року у справі № 921/706/17-г, залишеним у силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2019 року, серед іншого, зобов`язано житлово-будівельний Кооператив Сонячний - 30А повернути земельну ділянку за адресою: вул. Микулинецька, 30А, м. Тернопіль , площею 0,1264 га кадастровий номер 6125255200:02:002:3229 Великоберезовицькій селищній раді.

З пояснень представника позивача слідує, що назву житлово-будівельного кооперативу Сонячний - 30А було змінено на обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Сонячний 30А .

20 березня 2019 року, згідно із наказом господарського суду Тернопільської області № 921/706/17-г/6 від 15.02.2019 року, державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58664397 (а.с. 11), яка була направлена позивачу рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення (а.с. 24), у якій було зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів. Також, 20.03.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с. 10).

20 березня 2019 року державним виконавцем були надіслані запити з метою перевірки майнового стану боржника (а.с. 61).

17 квітня 2019 року було складено Акт державного виконавця про невиконання рішення суду (а.с. 26).

За невиконання рішення суду державним виконавцем прийнята постанова від 17 квітня 2019 року № 58664397 про накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн.

26 квітня 2019 року між позивачем та Великоборезовицькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 23).

Відповідно до цього акту Великоберезовицька селищна рада та обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Сонячний 30А , відповідно до рішення господарського суду Тернопільської області від 22.06.2018 року у справі №921/706/17-г та наказу, виданого господарським судом від 15.02.2019 року, прийняла, а обслуговуючий кооператив повернув земельну ділянку за адресою вул.Микулинецька, 30А , смт В.Березовиця Тернопільського району площею 0,1264га кадастровий номер 6125255200:02:002:3229 . На земельній ділянці знаходиться незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості готовністю 10%, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за обслуговуючим кооперативом.

У цьому акті вказано, що він складений для передачі до Державної виконавчої служби і свідчить про виконання сторонами наказу господарського суду Тернопільської області від 15 лютого 2019 року.

08 травня 2019 року виконавче провадження було закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України Про виконавче провадження № 1404-VІІІ від 02.06.2016 року.

Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VІІІ, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Верховний Суд у постанові від 07 березня 2018 року у справі №750/7624/17 вказав, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження, а також, те, що на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.

Відповідно до пункту 16 частини 3 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 та 2 статті 63 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно із частиною 1 статті 75 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Як вже зазначалося, 26 квітня 2019 року між позивачем та Великоборезовицькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно із яким обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Сонячний 30А повернув селищній раді зазначену земельну ділянку.

Тобто, рішення господарського суду Тернопільської області було виконано 26 квітня 2019 року, що також підтверджується поясненнями Великоберезовицького селищного голови. Таким чином, рішення суду було виконано поза межами десятиденного строку встановленого для добровільного виконання, а тому суд не вбачає протиправності в діях відповідача при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 17 квітня 2019 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 10 травня 2019 року у справі №464/8577/16-а Верховний Суд дійшов висновку, що з системного аналізу норм Закону України Про виконавче провадження слідує, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено. Передбачений статтею 75 Закону України Про виконавче провадження штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії.

Враховуючи наведену правову позицію суд не погоджується з поясненнями представника позивача про те, що оскільки до обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Сонячний 30А відповідачем не вживалися заходи примусового виконання, то постанова про стягнення виконавчого збору від 20 березня 2019 року №58664397 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність прийнятих відповідачем постанов.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного суд вважає, що позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено, керуючись приписами ст.139 КАС України судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Сонячний 30А (47707, Тернопільська область, Тернопільський район, с. Біла, вул. Кось-Анатольського, 9а, код ЄДРПОУ 38038334) до Тернопільського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції (46016, вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34905338), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області (47724, Тернопільська область, Тернопільський район, вул. С.Бандери, 26, код ЄДРПОУ 04393462) про визнання протиправними та скасування постанови від 17 квітня 2019 року №58664397 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн та постанови від 20 березня 2019 року №58664397 про стягнення виконавчого збору в сумі 16 692 грн - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.