Рішення

від 27.05.2019 по справі 383/18/19

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/18/19

Номер провадження 2/383/151/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2019 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Замши О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Машкової О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Бондаренко І.А.,

представника відповідача - Секрета К.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу ОСОБА_1 до Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

9 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, в якому просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дідусь ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 6,96 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та знаходиться на території Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 .

18.02.2004 року ОСОБА_2 склав заповіт на належну йому земельну ділянку та заповідав її позивачу. Заповіт був посвідчений секретарем Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. Постановою нотаріуса від 03.01.2019 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав пропущення строку звернення до нотаріальної контори. Позивач зазначає, що не знав про наявність заповіту на його ім`я, документ знайшов лише в січні 2018 року, коли перебирав документи у матері дома. Крім того, на час відкриття спадщини та на момент закінчення шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини він був неповнолітнім, тому не міг самостійно звернутися до нотаріуса з відповідною заявою.

Ухвалою Бобринецького районного суду від 18.01.2019 року позовна заява прийнята до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовки справи до судового розгляду за клопотанням представника позивача витребувані докази від приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Хоменка В.Ю. - інформацію про спадкові справи, відомості із Спадкового реєстру.

В підготовчому судовому засіданні позивач додатково подав заяву про виклик свідків на підтвердження позовних вимог.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні подав відзив на позовну заяву та письмові докази на обґрунтування заперечень позову.

Ухвалою суду від 22.03.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали. Позивач зазначив, що не був обізнаний про наявність заповіту на його ім`я, на час смерті ОСОБА_2 був неповнолітнім, тому вважає ці обставини поважними причинами пропущення строку звернення до нотаріуса.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив. Зазначив, що зазначений позивачем правочин, а саме заповіт від імені ОСОБА_2 посадовою особою Веселівської сільської ради не вчинявся і відповідно, не реєструвався. У наданому примірнику заповіту від 18.02.2004 року проставлені реквізити, що не відповідають дійсності, а саме, номер та дата реєстрації. За цими реквізитами у книзі нотаріальних дій записані інші дії. Крім того, печатка Веселівської сільської ради народних депутатів Бобринецького району Кіровоградської області, якою скріплено підпис особи, що посвідчила заповіт станом на день посвідчення, тобто 18.02.2004 року була знищена, що свідчить про підроблення документу. Також зазначив, що ОСОБА_3 , який посвідчив заповіт, обіймав на той час посаду голови Веселівської сільської ради та повноваження секретаря сільської ради не виконував, відтак заповіт посвідчений особою, яка не мала на це повноважень, що свідчить про нікчемність правочину.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні правовідносини.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого 12 жовтня 2001 року Веселівською сільською радою народних депутатів ОСОБА_2 був власником земельної ділянки площею 6,96га на території Веселівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.9).

18.02.2004 року виконуючим обов`язки секретаря Веселівської сільської ради Бобринецького району Солод В.Г. за № 152 посвідчено заповіт, за змістом якого ОСОБА_2 на випадок смерті належну йому земельну ділянку розміром 6,96 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 12 жовтня 2001 року Веселівською сільською радою серії НОМЕР_1 , яка знаходиться в с.Веселівка Бобринецького району Кіровоградської області заповідав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер в м. Олександрія Кіровоградської області, про що складено актовий запис за № 399 05.04.2004 року Олександрійським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (а.с.7).

За змістом довідки, виданої 21.12.2018 року за № 02-42/02/627 Олександрійським геріатричним пансіонатом з спеціальним відділенням, ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований в Олександрійському геріатричному пансіонаті з спеціальним відділенням за адресою АДРЕСА_1 з 27 вересня 2002 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Постановою приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Хоменка Володимира Юрійовича від 03.01.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 з тих підстав, що ОСОБА_1 пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини згідно ст. 1270 ЦК України, яка встановлює строк подачі заяви про прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (а.с.11).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи із змісту статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частинами 1 та 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України)

Як вбачається з матеріалів справи, у визначений законом строк позивач не прийняв спадщину.

Згідно частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на показання свідка ОСОБА_4 , яка є його матір`ю та яка в судовому засіданні підтвердила, що за життя ОСОБА_2 склав заповіт на її сина ОСОБА_1 Ковтунов був двоюрідним братом її вітчима, вони вважали його членом своєї сім`ї з 1996 року. З 2002 року ОСОБА_2 перебував у геріатричному пансіонаті за власним бажанням. Про заповіт сину вона не говорила, бажала зробити сюрприз, після повноліття сина забулася про заповіт та згадала в 2018 році, коли син знайшов його серед інших паперів. На уточнені запитання представника відповідача повідомила, що ОСОБА_3 - який обіймав посаду сільського голови в 2004 році доводиться її рідним братом, саме він як виконуючий обов`язки секретаря сільської ради в 2004 році посвідчував заповіт ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 за його клопотанням та згодою допитаний в судовому засіданні як свідок, надав показання, що про наявність заповіту дізнався в 2018 році, до цього часу мама не говорила про його наявність. ОСОБА_2 не є його дідом, родинні зв`язки з мамою чи кимось іншим з членів сім`ї не може встановити.

Суд, оцінюючі надані сторонами докази, зобов`язаний діти оцінку щодо їх належності, допустимості та достовірності.

Так, за змістом ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування заявлених позовних вимог є поважність причин пропущення строку звернення до нотаріуса.

Разом з тим, відповідачем не визнаються зазначені позивачем факти та обставини, що обґрунтовують позов, зокрема сам факт складення заповіту та його посвідчення. Відтак, суд зобов`язаний надати оцінку доказам, наданим позивачем і на обґрунтування цих обставин.

Позивач надав до суду заповіт від 18.02.2004 року, посвідчений виконуючим обов`язки секретаря Веселівської сільської ради Бобринецького району Солод В.Г. за № 152. За змістом заповіту ОСОБА_2 на випадок смерті заповів належну йому земельну ділянку розміром 6,96 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 12 жовтня 2001 року Веселівською сільською радою серії НОМЕР_1 , яка знаходиться в с.Веселівка Бобринецького району Кіровоградської області заповідав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до 1247 ЦК України заповіт складається у письмові формі, із зазначенням місця та часу його складання і має бути особисто підписаний заповідачем. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами зазначеними у статтях 1251-1252 ЦК України.

Відповідно до ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

За ст.38 ч.1 п.6 пп.5) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції на час вчинення нотаріальної дії) до повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування віднесено вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів громадянського стану (за винятком виконавчих органів міських (крім міст обласного значення) рад).

За ст.24 ч.3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Отже, нотаріальної дії щодо засвідчення заповіту в селі відноситься виключно до прав уповноваженої особи виконавчого органу сільської ради.

Представником відповідача до суду надані докази, які вказують на те, що рішення про надання повноважень виконуючого обов`язки секретаря сільської ради ОСОБА_5 В ОСОБА_6 та покладення на нього повноважень щодо вчинення нотаріальних дій в 2004 році не приймалося (а.с.64).

Посвідчення угоди, якою є заповіт, не тим органом чи особою, на яких покладено здійснення нотаріальних дій, угода не може вважатися укладеною з додержанням встановленої нотаріальної форми.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із ч. 1 ст. 1257 ЦК України є нікчемним, тому на підставі ст. 215 ЦК України визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Крім того, відповідно до п. 18 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 22/5 від 25 серпня 1994 року (в редакції чинній на час вчинення заповідальних дій), нотаріальне посвідчення заповітів та довіреностей здійснюються шляхом вчинення посвідчувальних написів на відповідних документах, що підписуються посадовою особою виконавчого комітету з прикладенням гербової печатки.

З наданих суду доказів встановлено, що станом на дату посвідчення заповіту печатка Веселівської сільської ради народних депутатів Бобринецького району Кіровоградської області, якою було засвідчено підпис в.о. секретаря сільської ради, була знищена відповідно до заяви, поданої сільським головою сільської ради начальнику Бобринецького РВ УМВС у Кіровоградській області 08.12.2003 року (а.с.70) та отримано дозвіл на виготовлення нової печатки (а.с.71). Станом на грудень 2003 року, січень 2004 року Веселівська сільська ради мала печатку нового зразка (виключено словосполучення "народних депутатів"), що відображено на наданих документах, зокрема рішення сесії від 23.12.2003 року, розрахункових платіжних відомостях (а.с.72-73,56,57,58).

За вимогами п.19. Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, всі нотаріальні дії, які вчиняються посадовими особами виконавчих комітетів, реєструються в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій. Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі, позначається в посвідчувальному написі документа, що посвідчується чи засвідчується посадовою особою виконавчого комітету.

Як вбачається з наданого відповідачем журналу реєстрації нотаріальних дій Веселівської сільської ради (а.с.37-41) 18.02.2004 року (день посвідчення заповіту) вчинено одну нотаріальну дію під № 116 - посвідчено доручення ОСОБА_7 ; за № 152 (номер реєстрації в реєстрі) зроблено запис про видачу довіреності ОСОБА_8 25.03.2004 року. Записи про посвідчення заповіту ОСОБА_2 в журналі реєстрації нотаріальних дій Веселівської сільської ради за 2004 рік відсутні.

Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 11.11.2011 № 3306/5, зокрема п 1.10. визначено, що відомості про посвідчення посадовими особами органів місцевого самоврядування заповітів та інформація про їх скасування, зміну або видачу дубліката підлягають обов`язковому внесенню до Спадкового реєстру у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі".

Відповідно до інформаційної довідки, наданої приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу Хоменком В.Ю. зі Спадкового реєстру заповітів (спадкових договорів) відомості про заповіт ОСОБА_2 в реєстрі відсутній (а.с.31).

Представником відповідача, який є посадовою особою органу місцевого самоврядування - сільським головою зазначено, що після набрання чинності Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування відомості про наявність заповіту не вносилися з тих підстав, що така нотаріальна дія сільською радою не вчинялася.

За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наданий позивачем примірник заповіту за відсутності всіх необхідних та передбачених складових щодо форми, порядку реєстрації правочину не може бути доказом вчинення такого правочину. Вказаний правочин не може вважатися таким, що укладений з додержанням встановленої нотаріальної форми, відтак він є нікчемним. Надаючи оцінку доказам, наданими сторонами, зокрема представником відповідача на заперечення позовних вимог та відомостей про відсутність реєстрації нотаріальної дії - посвідчення заповіту, суд вважає, що позивачем вказана обставина - складення заповіту на його ім`я не доведена.

З огляду на недоведеність обґрунтування обставин, на які посилався позивач, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Веселівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Найменування сторін:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

- відповідач: Веселівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, місце знаходження: Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Веселівка, ідентифікаційний код юридичної особи 04365425.

Повне судове рішення складено 05.06.2019 року.

Суддя О.В. Замша