Ухвала

від 28.05.2019 по справі 757/1035/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «МІКО ТРАНС» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 січня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС другого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5624689500:10:000:0013 площею 0,8922 га; 5624689500:10:000:0011 площею 0,8922 га; 5624689500:10:000:0015 площею 0,9104 га; 5624689500:10:000:0012 площею 0,9105 га; 5624689500:10:000:0010 площею 0,9105 га; 5624689500:10:000:0014 площею 0,9103 га; 5624689500:10:000:0016 площею 0,9104 га; які знаходяться на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «МІКО ТРАНС» ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що слідчий суддя, при вирішенні питання про арешт майна, не дослідив надані йому матеріали у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, у зв`язку з чим прийшов до помилкових висновків про наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Зокрема ОСОБА_7 зазначає, що він є добросовісним набувачем зазначених земельних ділянок, придбав вказані об`єкти нерухомості за ринкову вартість, на момент їх придбання не знав і не міг знати про незаконне походження цього майна, сам він не перебуває у процесуальному статусі підозрюваного чи обвинуваченого, здійснює правомірну підприємницьку діяльність, а тому відносно нього не може бути застосовано такий обмежувальний захід з метою відшкодування шкоди або забезпечення спеціальної конфіскації. Посилається апелянт і на негативні наслідки, оскільки арешт майна перешкоджає його діяльності, яка пов`язана з використанням земельних ділянок.

Також апелянт зазначає про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без його повідомлення, а копію постановленого судом рішення він отримав 16 січня 2019 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши надані суду матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся без повідомлення власника та його представника, а копію постановленого судом рішення було отримано 16 січня 2019 року, колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002737 від 23 серпня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за фактом незаконної передачі у приватну власність службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та Держгеокадастру у Рівненському районі земельних ділянок на території Рівненської області.

В рамках даного кримінального провадження слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами: 5624689500:10:000:0013 площею 0,8922 га; 5624689500:10:000:0011 площею 0,8922 га; 5624689500:10:000:0015 площею 0,9104 га; 5624689500:10:000:0012 площею 0,9105 га; 5624689500:10:000:0010 площею 0,9105 га; 5624689500:10:000:0014 площею 0,9103 га; 5624689500:10:000:0016 площею 0,9104 га; які знаходяться на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Вказане клопотання слідчий суддя задовольнив, зазначивши, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу кримінального провадження з метою забезпечення спеціальної конфіскації та відшкодування завданих збитків.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, тобто з метою забезпечення спеціальної конфіскації, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу чи нижчу ринкову вартість і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої ст. 96-2 КК України.

Також, відповідно до положень ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, тобто з метою відшкодування завданої шкоди (цивільного позову), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Однак, вказаних вимог закону слідчий суддя не дотримався у зв`язку з чим прийшов до помилкових висновків щодо наявності підстав для накладення арешту на майно.

Так, додані до клопотання слідчого матеріали не містять відомостей про повідомлення посадових осіб ТОВ «МІКО ТРАНС» про підозру у кримінальному провадженні № 42017000000002737 від 23 серпня 2017 року. Відсутні і відомості про заявлення у цьому кримінальному провадженні цивільного позову.

Не доведено стороною обвинувачення і тих обставин, що арештоване майно було придбано у власність за нижчу чи вищу ринкову вартість, а також, що на момент його придбання особа знала чи могла знати, що вони відповідають будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої ст. 96-2 КК України.

У зв`язку з цим, стороною обвинувачення, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні слідчий, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

За таких обставин, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених вище обставин, в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «МІКО ТРАНС» ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 січня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС другого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5624689500:10:000:0013 площею 0,8922 га; 5624689500:10:000:0011 площею 0,8922 га; 5624689500:10:000:0015 площею 0,9104 га; 5624689500:10:000:0012 площею 0,9105 га; 5624689500:10:000:0010 площею 0,9105 га; 5624689500:10:000:0014 площею 0,9103 га; 5624689500:10:000:0016 площею 0,9104 га; які знаходяться на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого в ОВС другого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5624689500:10:000:0013 площею 0,8922 га; 5624689500:10:000:0011 площею 0,8922 га; 5624689500:10:000:0015 площею 0,9104 га; 5624689500:10:000:0012 площею 0,9105 га; 5624689500:10:000:0010 площею 0,9105 га; 5624689500:10:000:0014 площею 0,9103 га; 5624689500:10:000:0016 площею 0,9104 га; які знаходяться на території Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, відмовити.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1128/2019 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1