Ухвала

від 30.05.2019 по справі 910/16500/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

30.05.2019Справа № 910/16500/18

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні при секратарі Мазур В.М.

заяву акціонерного товариства Київенерго

про розстрочку виконання рішення

у справі № 910/16500/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТІРЕНТ", м. Київ,

до акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ,

про стягнення 33 665,85 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Полуніна Л.А., адвокат, договір № 1/2018 від 26.11.2018р.;

від відповідача (заявника): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТІРЕНТ" (далі - Товариство) до публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 20.07.2015 №1412367 (далі - Договір) у сумі 33 665,85 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2019р. (суддя Курдельчук І.Д.) у справі № 910/16500/18 позов задоволено частково та стягнуто з публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТІРЕНТ" 32 482,58 грн. передплати та 1700,07 грн. витрат по сплаті судового збору.

05.04.2019р. через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла заява акціонерного товариства "Київенерго" про розстрочку виконання рішення від 21.02.2019р. у справі № 910/16500/18 на три місяці.

Дана заява обґрунтована тим, що причиною утворення заборгованості в розмірі 32 482,58 грн. перед позивачем стали обставини, які не залежали від волі відповідача та в свою чергу унеможливили повернення переплачених коштів у вказаному розмірі позивачеві вчасно. На сьогоднішній день відповідач робить все можливе задля того, щоб у найкоротші строки розрахуватись з позивачем та сплатити вказану суму боргу. Так, станом на 01.03.2019р. подано понад 80 заяв про примусове виконання рішень суду та відкрито понад двісті виконавчих проваджень по стягненню в примусовому порядку заборгованості за спожиту теплову та електричну енергію на користь АТ Київенерго .

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 05.04.2019р. №05-23/757 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №910/16500/18, зареєстрованих за вхідним номером № 01-20/3168/19, у зв`язку з відпусткою судді Курдельчука І.Д., в провадженні якого перебувала справа.

За результатами повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи№910/16500/18, зареєстрованих за вхідним номером № 01-20/3168/19 передано на розгляд судді Привалову А.І.

Однак, судом було встановлено, що на час надходження заяви про розстрочку виконання рішення на розгляд судді Привалову А.І., матеріали справи № 910/16500/18 з 20.03.2019р. перебували на розгляді в Північному апеляційному господарському суді, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги акціонерного товариства "Київенерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019р. (суддя Курдельчук І.Д.) у справі №910/16500/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019р. відкладено вирішення питання про прийняття заяви акціонерного товариства "Київенерго" про розстрочку виконання рішення від 21.02.2019р. у справі № 910/16500/18 до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

24.04.2019р. на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшов відзив на заяву про розстрочку виконання рішення.

10.05.2019р. матеріали справи №910/16500/18 повернуто до Господарського суду міста Києва.

14.05.2019р. господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019р. у справі № 910/16500/18, яке набрало законної сили 15.04.2019р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019р. прийнято до провадження заяву акціонерного товариства "Київенерго" про розстрочку виконання рішення від 21.02.2019р. у справі № 910/16500/18 та розгляд заяви призначити на 30.05.2019р.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача щодо задоволення заяви заперечив, посилаючись, що позивач перебуває у не найкращому фінансовому становищі та спірна сума є значною для господарської діяльності товариства.

Розглянувши заяву акціонерного товариства Київенерго про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019р. у справі №910/16500/18, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2019р. (суддя Курдельчук І.Д.) у справі № 910/16500/18 позов задоволено частково та стягнуто з публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТІРЕНТ" 32 482,58 грн. передплати та 1700,07 грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набранням рішення законної сили 14.05.2019р. видано відповідний наказ.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 237 Господарського кодексу України).

При цьому, відповідно до частин 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Заслухавши в ході судового засідання пояснення представника позивача по суті заяви про розстрочку виконання рішення, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані заявником докази, суд не вбачає підстав для вчинення необхідної боржнику процесуальної дії та відмовляє у розстрочці, оскільки всупереч ст. 74, 76 ГПК України, заявник не довів належними та достатніми доказами факту існування виняткових конкретних обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість такої розстрочки.

Так, описані боржником у заяві обставини щодо відносин з його контрагентами та недостатності коштів для погашення заборгованості за рішенням суду не є доказами на підтвердження підстав для розстрочення рішення суду та можливості його виконання у запропонований спосіб частинами.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 року у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, на виконання судового рішення у справі заявник (боржник) повинен повернути стягувачу належне останньому майно (грошові кошти), тому подальше невиконання остаточного судового рішення буде прямим порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одночасно, суд вважає за необхідне зазначити, що протягом зазначеного заявником строку розстрочення виконання рішення кредитор не матиме можливості користуватися своїми грошовими коштами без отримання будь-якої компенсації, оскільки за практикою Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17.02.2016 у справі № 3-1276гс15, "невиконання грошового зобов`язання за наявності судового рішення про задоволення вимог кредитора з розстроченням або відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період такого розстрочення або відстрочення".

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 14.12.2016 у справі № 922/796/15.

З огляду на вищевикладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги, що заявником (боржником), всупереч приписів частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, не надано беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, у зв`язку з виконанням рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання розстрочки виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви акціонерного товариства "Київенерго" про розстрочку виконання рішення .

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви акціонерного товариства "Київенерго" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2019р. у справі № 910/16500/18.

2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст ухвали складено та підписано: 04.06.2019р.

Суддя А.І. Привалов