ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3782/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок", м. Харків про стягнення 152935,40 грн. за участю представників учасників справи:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2 ., Юрченко К.З., Янбеков Р.А.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суд Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок", в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.04.2019, просить суд стягнути з відповідача 152935,40 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,0222 га по вул. Ярославській, 4/2 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1", право власності на яку зареєстровано за відповідачем, за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, з посиланням на статті 189, 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 14, 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та статей 1212-1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Позовна заява обґрунтовується тим, що земельна ділянка комунальної власності територіальної громади м. Харкова використовується відповідачем без укладення договору оренди, внаслідок чого Міськрада у період з 01.01.2015 по 30.09.2017 була позбавлена можливості отримати дохід у розмірі 152935,40 грн. від здачі спірної земельної ділянки в оренду, тоді як відповідач безпідставно зберігав ці кошти, тим самим збільшуючи вартість власного майна.
Відповідач заперечуючи проти позову вказує на те, що набуття ТОВ «Світанок» земельної ділянки за адресою м. Харків, вул. Ярославська, 4/2 відбулось у 1996 році у межах підстав, передбачених законом, а саме: на підставі рішення Харківської міської ради та договору оренди земельної ділянки №672 від 08.08.1996 строком дії до 2021 року; відповідач сплачує плату за землю у встановленому органами фіскальної служби України розмірі; позивачем не доведено розмір коштів, які підлягають відшкодуванню міській раді; об`єкт прав - земельна ділянка відповідної конфігурації площею 0,0289 га за адресою вул. Ярославська, 4/2 м. Харкова відсутня; на земельну ділянку не має визначених меж та кадастрового номеру; інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
У судовому засіданні 30.05.2019 представник позивача підтримав позов у повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) та просив суд його задовольнити.
Присутні у судовому засіданні 30.05.2019 представники відповідача проти позову заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, суд встановив наступне.
На підставі рішення Харківської міської ради про надання в оренду земельної ділянки та укладеного між сторонами договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди №672 від 08.08.1996 зі строком дії до 2021 року (далі - договір оренди №672 від 08.08.1996) починаючи з 1996 року ТОВ "Світанок" користувалось земельною ділянкою загальною площею 0,0222 га, розташованою за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 4/2, для обслуговування належного на праві приватної власності нежитлового приміщення.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.10.2017 №1011174124 вбачається, що право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 238 кв.м. по вул. Ярославській, 4/2 у АДРЕСА_1 . Харкові з 16.12.2009 зареєстровано за ТОВ "Світанок" на підставі рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2009 у справі №55/284-09.
У зв`язку зі збільшенням площі належного ТОВ "Світанок" нежитлового приміщення, рішенням Харківської міськради №429/11 від 28.09.2011 Товариству було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку загальною площею 0,0264 га для обслуговування належного на праві приватної власності нежитлового приміщення загальною площею 238кв.м.
Пунктом 7.1 рішення Харківської міськради від 23.04.2014 №1560/14 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" припинено ТОВ "Світанок" право користування земельною ділянкою площею 0,0222 га по вул. Ярославській, 4/2 за його добровільною відмовою.
На виконання рішення Харківської міськради №1560/14 від 23.04.2014 про припинення дії договору №672 від 08.08.1996 між Харківською міськрадою та ТОВ "Світанок" було укладено угоду від 16.09.2014 про розірвання договору оренди №672 від 08.08.1996. Державна реєстрація якої була проведена Харківською міською радою 05.07.2017.
Виконуючи вимоги рішення Харківської міськради №429/11 від 28.09.2011, ТОВ "Світанок" було сплачено кошти та укладено договір з виконавцем робіт із землеустрою - Дочірнім підприємством фірмою "Універсал Експерт" на виготовлення проекту землеустрою та обмінного файлу.
Після неодноразового надання на перевірку обмінного файлу, виконавця робіт із землеустрою - Дочірнє підприємство фірму "Універсал Експерт" було позбавлено ліцензії на проведення робіт із землеустрою, у зв`язку з чим ТОВ "Світанок" було сплачено кошти та 30.03.2015 укладено договір з новим виконавцем робіт із землеустрою - фізичною особою-підприємцем Опалеником В.М. на приведення проекту землеустрою та обмінного файлу до вимог законодавства. Однак, після неодноразового надання на перевірку обмінного файлу виконавець робіт із землеустрою (фізична особа-підприємець ОСОБА_3 М.) повідомив про анулювання сертифікату на проведення робіт із землеустрою.
У зв`язку з припиненням діяльності попередніх двох виконавців робіт із землеустрою та згідно з прийнятим рішенням №429/11 від 28.09.2011 ТОВ "Світанок" було сплачено кошти та 28.03.2017 укладено договір з виконавцем робіт із землеустрою - Харківською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на виготовлення проекту землеустрою та обмінного файлу.
В результаті проведених робіт із землеустрою земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 4/2 площею 0,0222 га було визначено кадастровий номер 6310137200:01:014:0007.
Відповідно до інформаційної довідки, листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 25.01.2017 №19-20.08-3-325/20-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 10.02.2017 №854/0/225-17 речові права відповідача на земельну ділянку по АДРЕСА_2 Ярославській, АДРЕСА_3 /2 у м. Харкові не зареєстровані.
Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на вказані земельні ділянки, з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного Кодексу України, земельна ділянка площею 0,0222 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 4/2 перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.
Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 23.10.2017 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "Світанок" використовує земельну ділянку по АДРЕСА_4 . Ярославській АДРЕСА_5 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1", право власності на яку зареєстровано за останнім. За результатами вказаного обстеження складено акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації вказаної земельної ділянки.
Як стверджує позивач, внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладання договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельної ділянки в оренду, що порушує охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю, що й стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.
З позовної заяви вбачається, що правовою підставою заявлених вимог позивач визначає ст.ст. 1212 - 1214 ЦК України та зауважує, що сума 152935,40 грн. є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як вбачається із положень ст. 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас за змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідачем право користування земельною ділянкою не оформлене.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.
Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
З матеріалів справи вбачається, що відсутність у відповідача правових підстав для користування земельною ділянкою підтверджується: актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 вул. Ярославська, 4 АДРЕСА_7 2 від 23.10.2017 Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна від 23.10.2017 №101174124, листами Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області від 25.01.2017 №19-20.08-3-325/20-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 10.02.2017 №854/0/225-17.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що фактично до 05.07.2017 (дата державної реєстрації угоди про розірвання договору від 16.09.2014) діяв договір №672 від 08.08.1996 у тому числі зобов`язання по сплаті за землю по даному договору, з огляду на наступне.
Пунктом 7.1 рішення Харківської міської ради від 23.04.2014 №1560/14 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" припинено ТОВ "Світанок" право користування земельною ділянкою площею 0,0222 га по вул. Ярославській, 4/2 за його добровільною відмовою.
За взаємною згодою, Харківська міська рада та ТОВ "Світанок", 16.09.2014 уклали угоду про розірвання договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 30.09.1996 № 672.
Відповідно до п. 4 зазначеної угоди передача земельної ділянки по АДРЕСА_8 4/ АДРЕСА_9 у АДРЕСА_1 . Харкові здійснюється без укладення акту приймання-передачі за взаємною згодою сторін та вимог чинного законодавства. Угода підтверджує прийняття земельної ділянки до земель запасу міста.
Тобто, після підписання даної угоди, спірна земельна ділянка перейшла до земель запасу міста Харкова, а право тимчасового користування нею за ТОВ "Світанок" припинилося.
Згідно зі ст. 31 Закону України "Про оренду землі", яка встановлює підстави для припинення договору оренди землі, частиною 3 визначається, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.
Загальними положеннями договірного права, а саме ч. 1 ст. 651 ЦК України, визначено аналогічне положення, за яким зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом «а» ст. 141 ЗК України встановлено, що право користування земельною ділянкою припиняється у випадку добровільної відмови від такого права.
Підпунктом «а» пункту 3.2. договору № 672 на право тимчасового користування землею на умовах оренди встановлено, що землекористувач має право припинити дію цього договору в разі добровільної відмови, що кореспондує обов`язку міськвиконкому розглянути питання про розірвання даного договору у місячний строк з дня одержання відповідного клопотання землекористувача, (підпункт «б» пункту 3.1. Договору)
У свою чергу наслідками припинення договору оренди землі за ст. 36 вищенаведеного Закону, є зобов`язання орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Проте, незважаючи на факт припинення дії договору оренди землі відповідач, порушуючи норми земельного законодавства, продовжував використовувати земельну ділянку по вул. Ярославській, 4/2 без належного оформлення свого права на неї.
Твердження відповідача про неправомірність дій посадових осіб Харківської міської ради є недоречним, так як реєстрація припинення речового права є процедурним елементом припинення речового права, яке відповідно до вищенаведених законодавчих положень, припиняється в силу окремого юридичного факту - добровільної відмови землекористувача.
Враховуючи положення ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти, зокрема, міського голови та міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Враховуючи той факт, що сторонами була дотримана законодавча процедура припинення дії договору оренди землі шляхом його розірвання, беручи до уваги вищенаведені законодавчі приписи суд вважає, що доводи відповідача спростовують матеріалами справи та є невірними.
Крім того, суд вважає недоречними посилання відповідача про його неодноразове звернення до уповноважених осіб для проведення робіт із землеустрою, що в усіх випадках мало своїм результатом неможливість розробити проект землеустрою і, як встановлює відповідач, тривала процедура виготовлення проекту із землеустрою підтверджує відсутність вини з його боку та те, що позивачем не звернуто уваги до цих обставин.
Суд зазначає, що орган місцевого самоврядування не має відношення до проведення робіт із землеустрою, так як згідно зі ст. 8 Закону України «Про землеустрій» регулювання у сфері землеустрою здійснюють, зокрема, органи місцевого самоврядування.
Форми здійснення такого регулювання встановлені у ст. 17 цього ж Закону, відповідно до якої до повноважень, зокрема, міських рад у сфері землеустрою на міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Відносини, які виникли у відповідача із розробниками документації із землеустрою, є такими, що підпадають під дію положень ст. 26 Закону, є автономними та самостійними та дані відносини регулюються на договірному рівні, як це встановлено у ч. 3 ст. 26 Закону та не є підтвердженням відсутності вини у діях відповідача.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.
Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Так, з матеріалів справи вбачається, що право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 238,0 м.кв. по вул. Ярославській, 4/2 у м. Харкові виникло у відповідача з 12.11.2014.
Приймаючи до уваги, що з моменту виникнення у відповідача права власності до теперішнього часу відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.
Суд зазначає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 14 Податкового кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування земельною ділянкою територіальної громади м. Харкова здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (визначеної шляхом множення площі вказаної ділянки та нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі) з урахуванням ставки річної орендної плати за спірний період.
Відповідач не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у період з 01.01.2015 по 30.09.2017.
Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок розміру доходу одержаного відповідачем від безпідставно набутого майна як розмір орендної плати за землю, яка є регульованою та звичайною ціною плати за землю державної та комунальної власності. Вказаний розрахунок зроблений позивачем за період використання відповідачем земельної ділянки у період з 01.01.2015 по 30.09.2017 у сумі 152935,40 грн.
Розмір доходу відповідача за вищевказаний період було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується з вказаним розрахунком, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013"; Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №673/0/45-19 від 04.04.2019.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем був сплачений земельний податок за 2015, 2016 та 2017 роки у розмірі 11388,21 грн., 16319,30 грн. та 12973,77 грн. відповідно, внаслідок чого з метою уникнення подвійного стягнення з ТОВ "Світанок", суд вважає, що сума безпідставно збережених коштів має бути зменшена на суму фактично сплаченого відповідачем земельного податку за весь спірний період.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати 112254,12 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Таким чином, для вирішення питання про повернення суми судового збору у розмірі 479,18 грн. (заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 16.04.2019) позивачу необхідно звернутись до господарського суду з відповідним клопотанням.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1212-1214 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" (61052, м. Харків, вул. Ярославська, 4/2, код ЄДРПОУ 22640510) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, за реквізитами: код платежу 24062200, рахунок 31419611020002, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37999649, банк Казначейство України (ЕАП), одержувач УДКСУ у м. Харкові Харківської області) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 112254,12 грн. та 1683,81 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову - відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок" (61052, м. Харків, вул. Ярославська, 4/2, код ЄДРПОУ 22640510).
Повне рішення підписане 06 червня 2019 року.
Суддя О.В. Погорелова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2019 |
Оприлюднено | 06.06.2019 |
Номер документу | 82220384 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Зубченко Інна Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Зубченко Інна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Харківської області
Погорелова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні