Постанова

від 25.09.2019 по справі 922/3782/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2019 р. Справа № 922/3782/17

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: Зубченко І.В. (доповідач), Гребенюк Н.В. , Радіонова О.О. при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В. за участю представників: від позивача:Ворожбянов А.М., довіреність №08-21/1/2-19 від 02.01.2019р. від відповідача:Логовська М.А., статут підприємства, затверджений протоколом загальних зборів учасників №1 від 13.06.2019р. Юрченко К.З., директор розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок", м.Харків (вх.№2060 Х/3 від 04.07.2019р.) на рішення господарського суду Харківської області ухвалене 30.05.2019р. (повний текст складено та підписано 06.06.2019р. у м.Харкові) у справі №922/3782/17 (суддя Погорелова О.В.) за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок", м.Харків про стягнення 152.935,40грн.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017р. Харківська міська рада, м.Харків, позивач, звернулась до господарського суд Харківської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок", м.Харків, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.04.2019р., просить суд стягнути з відповідача 152935,40грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,0222га по вул.Ярославській, 4/2 у м.Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1", право власності на яку зареєстроване за відповідачем, за період з 01.01.2015р. по 30.09.2017р.

Позов мотивовано тим, що земельна ділянка комунальної власності територіальної громади м.Харкова використовується відповідачем без укладення договору оренди, внаслідок чого Харківська міська рада у період з 01.01.2015р. по 30.09.2017р. була позбавлена можливості отримати дохід у розмірі 152935,40грн. від здачі спірної земельної ділянки в оренду, тоді як відповідач безпідставно зберігав ці кошти, тим самим збільшуючи вартість власного майна. Посилаючись на положення статей 189, 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 14, 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та статей 1212-1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач вважає, що зазначена сума безпідставно отриманих коштів має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.01.2018р. у справі №922/3782/17 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2018р. назване рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного суду від 28.01.2019р. у справі №922/3782/17 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2018р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2018р. у названій справі, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Скасовуючи судові акти судів першої та апеляційної інстанції із направленням справи на новий розгляд, Верховний Суд вказував, зокрема, на те, що:

- у порушення вимог статей 79, 86, 236, 269, 282 ГПК України судом апеляційної інстанції під час розгляду справи належним чином не відхилено доводи позивача про те, що акт комісійного обстеження та визначення меж, площі та конфігурації спірної земельної ділянки від 23.10.2017р., який складено Департаментом територіального контролю Харківської міської ради в межах повноважень із самоврядного контролю за використанням та охороною земель, є належним доказом, що підтверджує факт використання відповідачем спірної земельної ділянки протягом 2015р. - 2017р. без правовстановлюючих документів, а невнесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" плати за землю у визначеному законодавством розмірі свідчить про збільшення Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" вартості власного майна і втрату Харківською міською радою належного йому майна (коштів від орендної плати), тобто відбувається безпідставне збереження відповідачем коштів за рахунок позивача (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2017р. у справі №922/3412/17);

- апеляційним судом залишено поза увагою та без надання правової оцінки висновок суду першої інстанції про те, що відсутність у відповідача правових підстав для користування спірною земельною ділянкою підтверджується: актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м.Харків, вул.Ярославська, 4/2 від 23.10.2017р., інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна від 23.10.2017р. №101174124, листом Управління Держземагентства у м.Харкові Харківської області від 25.01.2017р. №19-20.08-3-325/20-17 та листом Департаменту земельних відносин Харківської міськради від 10.02.2017р. №854/0/225-17;

- з огляду на те, що спірну суму безпідставно збережених коштів позивачем розраховано за період з 01.01.2015р. по 30.09.2017р., виходячи з площі використовуваної Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" земельної ділянки у 0,0289га, всупереч приписів статей 86, 236, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки зазначеним вище доказам у їх сукупності з іншими наявними у справі доказами, а саме акту №962/15 обстеження земельної ділянки від 20.05.2015р. та акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 20.05.2015р., якими зафіксовано використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" земельної ділянки по вул. Ярославській , 4/2 у м.Харкові, кадастровий номер 6310137200:01:014:0008, але меншою площею (0,0264га), що не виключає відсутність достеменного встановлення судами обставин реально займаної відповідачем площі земельної ділянки протягом всього спірного періоду, а відтак переконливо свідчить про передчасність висновку суду першої інстанції про доведеність розміру недоотриманої Харківською міською радою орендної плати, нарахованої стосовно земельної ділянки площею 0,0289га (у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц висловлено правову позицію про необхідність встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин щодо площі земельних ділянок для розрахунку суми недоотриманих доходів позивача, а також щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки на підставі нормативної грошової оцінки).

Отже, за висновком суду касаційної інстанції, висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. (повний текст складено та підписано 06.06.2019р.) у справі №922/3782/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 112254,12грн. та 1683,81грн. судового збору. У решті позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивачем доведено той факт, що відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору у період з 01.01.2015р. по 30.09.2017р., збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Приймаючи до уваги, що з моменту виникнення у відповідача права власності до теперішнього часу відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України відповідач повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна. Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем був сплачений земельний податок за 2015р., 2016р. та 2017р. у розмірі 11388,21грн., 16319,30грн. та 12973,77грн. відповідно, внаслідок чого з метою уникнення подвійного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок", суд вважає, що сума безпідставно збережених коштів має бути зменшена на суму фактично сплаченого відповідачем земельного податку за весь спірний період.

Не погоджуючись з даним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. у справі №922/3782/17 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" 112254,12грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку площею 0,0222га за адресою : м.Харків, вул.Ярославська, 4/2 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

За твердженнями скаржника, рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованим, на підтвердження чого позивач наголошує на такому:

- судом першої інстанції не взято до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок" не мало можливості належним чином оформити земельну ділянку та укласти договір оренди землі до моменту державної реєстрації угоди про припинення права користування на земельну ділянку на підставі рішення Харківської міської ради №1560/14 від 23.04.2014р.;

- до моменту державної реєстрації угоди 05.07.2017р. діяли зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" по сплаті орендної плати за формально припиненим, але фактично діючим договором оренди землі. При цьому, в матеріалах справи наявні докази про сплату орендної плати за земельну ділянку відповідно до договору оренди землі вже після укладення угоди про розірвання договору;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок" здійснювало всі необхідні дії щодо оформлення нового договору оренди земельної ділянки площею 0,0264га відповідно до рішення Харківської міської ради від 28.09.2011р. №429/11;

- відповідач сплачує плату за землю у встановленому органами фіскальної служби України розмірі, позивачем не доведено розміру коштів, які підлягають відшкодуванню Харківській міській раді;

- розрахунок до позовної заяви, здійснений, виходячи з площі земельної ділянки 0,0222га. Проте відповідно до вже виготовленої документації iз землеустрою, рішення Харківської міської ради №429/11 від 28.09.2011р., акту встановлення меж за підписом представника Харківської міської ради від 25.05.2015р. та акту обстеження від 20.05.2015р. №962/15, які наявні в матеріалах справи, площа вже сформованої земельної ділянки, яку фактично використовує Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок", складає 0,0264га. А відповідно до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019р. №1466/19 Товариству з обмеженою відповідальністю "Світанок" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0037га, межі якої погоджено з позивачем;

- стягнення з відповідача коштів, які позивач вважає безпідставно набутими, з урахуванням порушень, допущених міською радою як органом публічної влади, є втручанням в право відповідача на мирне володіння майном;

- угоду про розірвання договору оренди землі №672 від 08.08.1996р. укладено 16.09.2014р., а розрахунок зроблено з 01.01.2015р., тобто за період з 16.09.2014р. по 01.01.2015р. заборгованість по нібито безпідставно збереженим коштам було списано, про що не надано відповідного документа про списання даної заборгованості;

- договір на право тимчасового користування землею, реєстраційний №672 від 30.09.1996р. припинив свою дію не з моменту укладення додаткової угоди про його розірвання від 16.09.2014р., а з моменту державної реєстрації даної угоди 05.07.2017р.;

- позивачем в обґрунтування розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0222га надано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, та надано розрахунок, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки розрахована, виходячи з базової вартості 1кв.м земель міста Харкова, з урахуванням зазначених коефіцієнтів помножена на площу земельної ділянки. Але розмір орендної плати встановлено договором оренди землі з відповідними додатками. Дана площа визначена позивачем на підставі топографічного плану та акту обстеження земельної ділянки. Проте, Земельним кодексом України не передбачено формування земельних ділянок на підставі топографічних планів та актів обстеження земельних ділянок, які не є документацією із землеустрою;

- позивачем не надано доказів виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" такого доходу в результаті збільшення активів внаслідок користування земельною ділянкою. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 17.02.2016р. у справі №904/5857 /14, недоотримання доходу з неукладенням договору оренди на земельну ділянку за своєю правовою суттю є збитками, які слід доводити у загальному порядку i для застосування якого слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками). Проте факту заподіяння збитків Харківській міській раді не встановлено.

Для розгляду справи №922/3782/17 згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Білецька А.М., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. (повний текст підписано 06.06.2019р.) у справі №922/3782/17 та зобов`язано позивача у строк до 07.08.2019р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.

Через канцелярію суду апеляційної інстанції 31.07.2019р. (згідно штампу канцелярії про одержання вхідної кореспонденції) від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку). При цьому, позивач зауважує на такому:

- відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вiд 15.04.2019р. №163615830 земельна ділянка за адресою: вул.Ярославська, 4/2 у м.Харкові (кадастровий номер 6310137200:01:014:0007) зареєстрована у Державному земельному кадастрі як об`єкт цивільних прав з 01.04.2011р. площею 0,0222га. З урахуванням цього, Харківською міською радою був здійснений розрахунок безпідставно збережених Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" коштів на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки по вул.Ярославська, 4/2 у м.Харкові від 04.04.2019р. №673/0/45-19 із урахуванням площі вказаної земельної ділянки у розмірі 0,0222га;

- посилання відповідача на надання йому рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019р. №1466/19 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 0,0037га для експлуатації та обслуговування кафе по вул.Ярославській, 4/2 у м.Харкові на має правового значення для даної справи, оскільки: 1) позовними вимогами не охоплюється перiод 2019р., а лише перiод з 01.01.2015р. по 30.09.2017р.; 2) єдиною достатньою правовою пiдставою для здiйснення розрахунку розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою по вул. Ярославській , 4/2 у м.Харкові відповідно до вимог земельного законодавства став саме вищезазначений витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки iз кадастровим номером 6310137200:01:014:0007, площею 0,0222га; 3) земельна дiлянка по вул. Ярославській , 4/2 у м.Харкові є сформованою як об`єкт цивільних прав з 01.04.2011р. саме площею 0,0222га; 4) надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки iз земель комунальної власності відповідної площі є лише першим етапом у процедурі формування земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, а не свідчить про вже проведену державну реєстрацію як об`єкта цивiльних прав;

- відповідно до укладеної сторонами додаткової угоди від 16.09.2014р. про розірвання договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди вiд 30.09.1996р. №672, зазначений договір втрачає чинність відповідно до рішення Харківської міської ради від 23.04.2014р. №1560/14. Пунктом 7 вказаного рішення передбачено припинення права користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" земельною ділянкою загальною площею 0,0222га по вул.Ярославськiй, 4/2 за його добровільною відмовою (лист вiд 17.04.2014р. №5). Договір на право тимчасового користування землею, реєстраційний №672 від 30.09.1996р., припиняє дію з дня прийняття цього рішення. Отже, правовідносини щодо користування земельною ділянкою за вказаною адресою між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" припинилися з моменту укладення угоди про розірвання договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди за добровільною відмовою землекористувача від вказаного договору;

- пiсля вчинення відповідачем усiх необхідних дiй, державним реєстратором була проведена державна реєстрація речових прав на земельну ділянку по вул. Ярославськiй , 4/2 у м.Харкові, а саме: 05.07.2017р. була проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку за вказаною адресою (кадастровий номер 6310137200:01:014:0007) за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власностi та 05.07.2017р. була проведена державна реєстрація права;

- державна реєстрація у даному випадку як права власності на земельну ділянку, так i права користування та припинення права користування на неї, була лише процедурним етапом, оскільки договір на право тимчасового користування землею у момент його укладення (1996р.) не підлягав державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна через: 1) відсутність такого реєстру на той час, оскільки він почав діяти лише з 2013р.; 2) вказаний договір був зареєстрований у встановленому на той час земельним законодавством порядку, як i угода про його розірвання (у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею).

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Білецької А.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 12.08.2019р., згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.08.2019р. розгляд справи №922/3782/17 призначено на 11.09.2019р.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Черноти Л.Ф., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 10.09.2019р., згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Гребенюк Н.В.

Представники відповідача у судовому засіданні 11.09.2019р. підтримали вимоги апеляційної скаргу з підстав, що були в ній викладені. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував з мотивів, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

За результатами судового засідання, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності оголошено перерву до 25.09.2019р. о 12:45год., що відображено безпосередньо у протоколі судового засідання.

24.09.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від відповідача надійшла заява по справі, до якої додано, зокрема, розрахунок заборгованості відповідно до договору оренди землі №672 від 30.09.1996р. станом на 23.09.2019р.

У судовому засіданні 25.09.2019р. представники сторін підтримали позиції, висловлені в судовому засіданні 11.09.2019р.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 25.09.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заяву, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Харківської міської ради про надання в оренду земельної ділянки та укладеного між сторонами договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди №672 від 08.08.1996р. зі строком дії до 2021р. (далі - договір оренди №672 від 08.08.1996р.) починаючи з 1996р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок" користувалось земельною ділянкою загальною площею 0,0222га, розташованою за адресою: м.Харків, вул.Ярославська, 4/2, для обслуговування належного на праві приватної власності нежитлового приміщення.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.10.2017р. №1011174124 вбачається, що право власності на нежитлову будівлю літ. "А-1" загальною площею 238кв.м. по вул .Ярославській , 4/ 2 у м.Харкові з 16.12.2009р. зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" на підставі рішення господарського суду Харківської області від 26.11.2009р. у справі №55/284-09.

Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.04.2019р. №163615830 земельна ділянка за адресою м.Харків, вул.Ярославська, 4/2 площею 0,0222га (6310137200:01:014:0007) зареєстрована у Державному земельному кадастрі як об`єкт цивільних прав з 01.04.2011р.

У зв`язку зі збільшенням площі належного відповідачу нежитлового приміщення, рішенням Харківської міськради №429/11 від 28.09.2011р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Світанок" було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку загальною площею 0,0264га для обслуговування належного на праві приватної власності нежитлового приміщення загальною площею 238кв.м.

Пунктом 7.1 рішення Харківської міської ради від 23.04.2014р. №1560/14 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" припинено Товариству з обмеженою відповідальністю "Світанок" право користування земельною ділянкою площею 0,0222га по вул.Ярославській , 4/2 за його добровільною відмовою.

На виконання рішення Харківської міської ради №1560/14 від 23.04.2014р. про припинення дії договору №672 від 08.08.1996р. між Харківською міськрадою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" було укладено угоду від 16.09.2014р. про розірвання договору оренди №672 від 08.08.1996р., державна реєстрація якої була проведена Харківською міською радою 05.07.2017р.

На виконання рішення Харківської міської ради №429/11 від 28.09.2011р., відповідачем було сплачено кошти та укладено договір з виконавцем робіт із землеустрою - Дочірнім підприємством фірмою "Універсал Експерт" на виготовлення проекту землеустрою та обмінного файлу.

Після неодноразового надання на перевірку обмінного файлу, виконавця робіт із землеустрою - Дочірнє підприємство фірму "Універсал Експерт" було позбавлено ліцензії на проведення робіт із землеустрою, у зв`язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" було сплачено кошти та 30.03.2015р. укладено договір з новим виконавцем робіт із землеустрою - фізичною особою-підприємцем Опалеником В.М. на приведення проекту землеустрою та обмінного файлу до вимог законодавства. Однак, після неодноразового надання на перевірку обмінного файлу виконавець робіт із землеустрою (фізична особа-підприємець Опаленик В.М.) повідомив про анулювання сертифікату на проведення робіт із землеустрою.

У зв`язку з припиненням діяльності попередніх двох виконавців робіт із землеустрою та згідно з прийнятим рішенням №429/11 від 28.09.2011р. відповідачем було сплачено кошти та 28.03.2017р. укладено договір з виконавцем робіт із землеустрою - Харківською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на виготовлення проекту землеустрою та обмінного файлу.

Відповідно до інформаційної довідки, листа Управління Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області від 25.01.2017р. №19-20.08-3-325/20-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 10.02.2017р. №854/0/225-17 речові права відповідача на земельну ділянку по вул.Ярославській, 4/2 у м.Харкові не зареєстровані.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на вказані земельні ділянки, з урахуванням ст.ст.12, 80, 83 Земельного Кодексу України, земельна ділянка площею 0,0222га, яка розташована за адресою: м.Харків , вул.Ярославська, 4 / 2 перебуває у власності територіальної громади м.Харкова.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 23.10.2017р. здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок" використовує земельну ділянку по вул.Ярославській, 4/2 у м.Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ."А-1", право власності на яку зареєстровано за останнім. За результатами вказаного обстеження складено акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації вказаної земельної ділянки.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач в обґрунтування позову посилається на те, що внаслідок використання відповідачем у період з 01.01.2015р. по 30.09.2017р. вищевказаної земельної ділянки без укладання договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельної ділянки в оренду, що порушує охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю, що й стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 ПК України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, а тому, як правильно зазначив місцевий господарський суд, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).

Предметом позову в цій справі є стягнення на підставі статей 1212, 1214 ЦК України з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої ним орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Так, з матеріалів справи вбачається, що право власності на нежитлову будівлю літ."А-1" загальною площею 238,0м.кв. по вул .Ярославській , 4 / 2 у м .Харкові виникло у відповідача з 12.11.2014р.

При цьому відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

За змістом статей 74, 77, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Нормами статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Враховуючи вищевказані законодавчі приписи, предметом доказування у даному спорі є, зокрема, обставини щодо земельної ділянки, площі, меж та кадастрового номеру земельної ділянки, право на яку перейшло до набувача будівлі.

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 ЗК України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч.1 ст.21 названого Закону).

Таким чином, для вирішення даного спору, слід встановити, чи є земельна ділянка, безпідставне використання якої є підставою даного позову, сформованим об`єктом цивільних прав, за користування яким позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти.

Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.04.2019р. №163615830 земельна ділянка за адресою м.Харків, вул.Ярославська, 4/2 площею 0,0222га (6310137200:01:014:0007) зареєстрована у Державному земельному кадастрі як об`єкт цивільних прав з 01.04.2011р.

З огляду на те, що земельна ділянка як об`єкт цивільних прав вже була сформована з 01.04.2011р., у позивача виникло право за період з 01.01.2015р. по 30.09.2017р. обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

Також слід зазначити, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 14 ПК України.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування земельною ділянкою територіальної громади м.Харкова здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (визначеної шляхом множення площі вказаної ділянки та нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі) з урахуванням ставки річної орендної плати за спірний період.

З огляду на вказані приписи положень чинного законодавства України нормативна грошова оцінка вартості земельної ділянки є обов`язковим доказом для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення такої справи, зокрема щодо площі земельної ділянки для розрахунку суми недоотриманих доходів позивача, а також щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки на підставі нормативної грошової оцінки.

Позивачем було надано суду першої інстанції Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №673/0/45-19 від 04.04.2019р. (том ІІ, а.с.221), відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0222га, яка розташована за адресою: м.Харків, вул.Ярославська, 4/2, складає 812886грн.

Відповідач не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі у період з 01.01.2015р. по 30.09.2017р.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем від безпідставно набутого майна як розмір орендної плати за землю, яка є регульованою та звичайною ціною плати за землю державної та комунальної власності. Вказаний розрахунок зроблений позивачем за період використання відповідачем земельної ділянки у період з 01.01.2015р. по 30.09.2017р. у сумі 152935,40грн.

Розмір доходу відповідача за вищевказаний період було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про його правомірність та обґрунтованість, оскільки він здійснений на підставі Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013р. №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008р. №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013"; Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №673/0/45-19 від 04.04.2019р.

При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідачем був сплачений земельний податок за 2015р., 2016р. та 2017р. у розмірі 11388,21грн., 16319,30грн. та 12973,77грн., а тому, як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, з метою уникнення подвійного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" безпідставно збережених коштів, дана сума має бути зменшена на суму фактично сплаченого відповідачем земельного податку за весь спірний період.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 112254,12грн.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач, серед іншого, наголошує на тому, що судом першої інстанції не взято до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок" не мало можливості належним чином оформити земельну ділянку та укласти договір оренди землі до моменту державної реєстрації угоди про припинення права користування на земельну ділянку на підставі рішення Харківської міської ради №1560/14 від 23.04.2014р.

Також скаржник звертає увагу на те, що він здійснював всі необхідні дії щодо оформлення нового договору оренди земельної ділянки площею 0,0264га відповідно до рішення Харківської міської ради від 28.09.2011р. №429/11.

Однак, такі твердження не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, як вже зазначалося, відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. А тому обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того, чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.

Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що розрахунок до позовної заяви здійснений, виходячи з площі земельної ділянки 0,0222га. Проте відповідно до вже виготовленої документації із землеустрою, рішення Харківської міської ради №429/11 від 28.09.2011р., акту встановлення меж за підписом представника Харківської міської ради від 25.05.2015р. та акту обстеження від 20.05.2015р. №962/15, які наявні в матеріалах справи, площа вже сформованої земельної ділянки, яку фактично використовує Товариство з обмеженою відповідальністю "Світанок", складає 0,0264га. А відповідно до рішення Харківської міської ради від 27.02.2019р. №1466/19 відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0037га., межі якої погоджено з позивачем.

Однак колегія суддів не може погодитися із таким посиланням відповідача, зважаючи на таке.

Як вже зазначалося, єдиною достатньою правовою підставою для здійснення розрахунку розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою по вул. Ярославській , 4/2 у м.Харкові відповідно до вимог земельного законодавства став саме вищезазначений витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки iз кадастровим номером 6310137200:01:014:0007, площею 0,0222 га; - земельна ділянка по вул. Ярославській , 4/2 у м.Харкові є сформованою як об`єкт цивільних прав з 01.04.2011р. саме площею 0,0222га.

Також зі змісту позовної заяви вбачається, що предмет та підстави позову стосуються періоду користування відповідачем земельною ділянкою під належною йому на праві власності нерухомістю у період з 01.01.2015р. по 30.09.2017р., а не 2019р. , а тому необґрунтованим є посилання відповідача на рішення Харківської міської ради від 27.02.2019р. №1466/19, яким йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0037га.

Крім того, слід зазначити, що надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки із земель комунальної власності відповідної площі є лише початковим етапом у процедурі формування земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, та не може свідчити про завершення факту формування земельної ділянки та її державної реєстрації як об`єкта цивільних прав.

Також, відповідач в апеляційній скарзі зауважує, що позивачем не надано доказів виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" такого доходу в результаті збільшення активів внаслідок користування земельною ділянкою. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 17.02.2016р. у справі №904/5857/14, недоотримання доходу з неукладенням договору оренди на земельну ділянку за своєю правовою суттю е збитками, які слід доводити у загальному порядку i для застосування якого слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками). Проте факту заподіяння відповідачем збитків Харківській міській раді не встановлено.

Проте колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями відповідача зважаючи на таке.

Збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Утім на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, встановивши факт використання відповідачем земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, до спірних правовідносин слід застосовувати саме приписів статей 1212 - 1214 ЦК України, оскільки для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Дана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 06.02.2019р. у справі №923/921/17.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що договір на право тимчасового користування землею, реєстраційний № 672 від 30.09.1996р. припинив свою дію не з моменту укладення додаткової угоди про його розірвання від 16.09.2014р., а з моменту державної реєстрації даної угоди 05.07.2017р.

Проте колегія суддів не може погодитися із вказаним твердженням відповідача, зважаючи на таке.

Відповідно до укладеної сторонами додаткової угоди від 16.09.2014р. про розірвання договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди вiд 30.09.1996р. №672, зазначений договір втрачає чинність відповідно до рішення Харківської міської ради від 23.04.2014р. №1560/14.

Пунктом 7 вказаного рішення передбачено припинення права Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" користування земельною ділянкою загальною площею 0,0222га по вул.Ярославськiй , 4 /2 за його добровільною відмовою (лист вiд 17.04.2014р. №5).

Договір на право тимчасового користування землею, реєстраційний № 672 від 30.09.1996р. припиняє дію з дня прийняття цього рішення.

Отже правовідносини щодо користування земельною ділянкою за вказаною адресою між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світанок" припинилися з моменту укладення угоди про розірвання договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди за добровільною відмовою землекористувача від вказаного договору, а не з моменту державної реєстрації зазначеної додаткової угоди, як помилково вважає відповідач.

Після вчинення відповідачем усіх необхідних дій, державним реєстратором була проведена державна реєстрація речових прав на земельну ділянку по вул. Ярославськiй, 4/2 у м.Харкові , а саме: 05.07.2017р. була проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку за вказаною адресою (кадастровий номер 6310137200:01:014:0007) за територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власностi .

Як правильно зазначив суд першої інстанції, державна реєстрація у даному випадку як права власності на земельну ділянку, так i права користування та припинення права користування на неї була лише процедурним етапом, оскільки договір на право тимчасового користування землею у момент його укладення (1996р.) не підлягав державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна через: 1) відсутність такого реєстру на той час, оскільки він почав діяти лише з 2013р., 2) вказаний договір був зареєстрований у встановленому на той час земельним законодавством порядку, як i угода про його розірвання (у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею).

Інші доводи апелянта не приймаються судовою колегією до уваги як такі, що спростовані викладеними вище висновками суду апеляційної інстанції, і як такі, що не впливають на правомірність прийнятого господарським судом Харківської області рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Світанок підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок", м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. (повний текст складено та підписано 06.06.2019р.) у справі №922/3782/17 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. (повний текст складено та підписано 06.06.2019р.) у справі №922/3782/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 25.09.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 27.09.2019р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.О. Радіонова