Постанова

від 22.05.2019 по справі 908/2446/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2446/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 (головуючий суддя Кощеєв І.М., судді Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2018 (суддя Боєва О.С.) у справі № 908/2446/17

за позовом Приватного підприємства "Мікра"

до Запорізької міської ради

про поновлення договору оренди землі та визнання незаконним рішення міської ради

Історія справи

Короткий зміст вимог

1. У грудні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Мікра" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької міської ради (далі - відповідач) про визнання договору оренди землі поновленим, відповідно до якого просило поновити договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , загальною площею 0,0340 га, що розташована за адресою: м . Запоріжжя, вул. Гребельна , 11 , який укладено між Запорізькою міською радою та ПП "Мікра", зареєстрований в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.11.2005 № 040526100708, на строк десять років на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди, визначеної ПП "Мікра"; визнати незаконним рішення від 25.08.2016 № 73 Запорізької міської ради восьмої сесії сьомого скликання про відмову ПП "Мікра" в поновленні договору оренди землі по вул. Гребельній, 11 для розташування кафе.

1.1. Обгрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, позивач вказував на те, що продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належно виконуючи свої обов`язки за відсутності заперечень Запорізької міської ради протягом одного місяця після закінчення дії договору, що, у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" , дає підстави вважати, що договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто, на 10 років - до 02.11.2015 і зумовлює виникнення у відповідача обов`язку укласти із позивачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.

Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови господарських судів

2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.03.2018, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 позов задоволено. Визнано поновленим договір оренди землі, укладений між Запорізькою міською радою та Приватним підприємством "Мікра", зареєстрований в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.11.2005 № 040526100708, на строк десять років на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди, визначеної ПП "Мікра". Визнано незаконним та скасовано рішення від 25.08.2016 № 73 Запорізької міської ради восьмої сесії сьомого скликання про відмову ПП "Мікра" в поновленні договору оренди землі по вул. Гребельній, 11 для розташування кафе.

2.1. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після закінчення терміну дії договору позивач продовжував користуватися земельною ділянкою та користується до цього часу, протягом місяця після закінчення дії договору відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, умови, викладені в додатковій угоді, відповідають вимогам, встановленим законодавством при поновленні договору оренди землі. Також судом першої інстанції зазначено, що рішення Запорізької міської ради № 73 від 25.08.2016 прийнято всупереч ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що є підставою для його скасування.

2.2. Суд апеляційної інстанції погодився з підставами для задоволення позовних вимог, викладених судом першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з судовими рішеннями, Запорізька міська рада (відповідач), подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

4. Судами попередніх інстанцій не враховано, що позивач не надіслав відповідачу проект додаткової угоди, однак, застосовано приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

4.1. Суди попередніх інстанції послались на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України у справі №6-1634цс17 від 18.10.2017, однак, таку позицію не було застосовано при вирішенні даної справи.

4.2. Судами безпідставно не враховано докази Запорізької міської ради щодо відсутності будівництва кафе та висновки комісії щодо благоустрою, з зазначенням, що такі обставини не впливають на застосування ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

4.3. Судами не враховано, що відповідачем на момент розгляду справи розглянуто питання щодо поновлення договору оренди землі та відмовлено в формі рішення, що призвело до прийняття неправильного вирішення справи по суті.

4.4. Судами першої та апеляційної інстанцій не зазначено підстав скасування прийнятого відповідачем рішення №37 від 25.08.2016 "По відмову ПП "Мікра" в поновленні договору оренди землі по вул. Гребельній, 11 для розташування кафе.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

5. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що 02.11.2005 у Запорізькій територіальній філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" було зареєстровано договір оренди землі, укладений 07.10.2005 між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Мікра" (орендар), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040526100708.

5.1. Згідно із п.п. 1, 2, 3 договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування кафе, що знаходиться в м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 11, загальною площею 0,0340 га, що вільна від забудови.

5.2. Договір укладено на десять років (п. 8 договору), який набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 39 договору).

5.3. 19.06.2014 ПП "Мікра" звернулося до Запорізької міської ради з листом № 7, яким повідомило про свій намір продовжити договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований 02.11.2005 за № 040526100708, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гребельна, 11.

5.4. Листом від 04.07.2014 № 2987 Управління з питань земельних ресурсів Запорізької міської ради повідомило про можливість оформлення документів згідно із визначеним законодавством, враховуючи звернення ПП "Мікра" від 19.06.2014 № 09312/02-32/08.

5.5. Судами також установлено, що позивач неодноразово листами від 20.04.2015, 15.06.2015, 05.10.2015 звертався до Запорізької міської ради щодо розгляду питання про продовження строку дії договору та укладення відповідної додаткової угоди.

5.6. Рішенням Запорізької міської ради № 73 від 25.08.2016 відмовлено ПП "Мікра" в поновленні договору оренди землі по вул. Гребельній, 11, для розташування кафе.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

7. Предметом даного спору є вимога про поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання незаконним рішення від 25.08.2016 № 73 Запорізької міської ради про відмову ПП "Мікра" в поновленні договору оренди землі по вул. Гребельній, 11 для розташування кафе.

8. Порядок поновлення договору оренди земельної ділянки визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", якою регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини перша-п`ята цієї статті), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста цієї статті).

9. Відповідно до частини 6 статті 33 названого Закону у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

10. Визначений наведеною нормою порядок є відмінним від передбаченого положеннями частин 1-5 статті 33 Закону, оскільки передбачає право на поновлення договору оренди земельної ділянки, яке виникає після закінчення строку дії відповідного договору оренди земельної ділянки за умови, що орендар продовжує користуватись цією ділянкою, за відсутності протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди заперечення орендодавця проти поновлення цього договору.

11. Повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону, не вимагається.

12. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті 33 Закону полягає саме у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує проти поновлення договору, зокрема, у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

13. При цьому, із встановлених судами обставин справи вбачається, що після закінчення терміну дії договору - 02.11.2015, позивач з кінця 2015 року та протягом 2016-2017 років продовжив користуватися земельної ділянкою та вносити орендну плату, що підтверджується податковим деклараціями з плати за землю та відповідними платіжними документами, копії яких долучено до матеріалів справи. Орендодавець протягом місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі на адресу орендаря не направив.

14. Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору заперечення орендодавця проти такого користування (що у спірних правовідносинах слід кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору).

15. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто, орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути направлено орендарю саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не направив лист - заперечення стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки, якщо направляв лист - заперечення щодо такого поновлення договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії.

Таким чином, договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Оскільки підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою, а господарськими судами встановлено, що відповідач в порядку частини 6 вказаної статті не направляв у визначений цим Законом строк листа - заперечення у поновленні договору оренди землі і позивач продовжив користування земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору з дотриманням його умов, висновки судів про наявність підстав для поновлення договору оренди землі на той саме строк і на тих саме умовах та укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, є правомірними.

16. Доводи відповідача про порушення господарськими судами положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", що мало б наслідком прийняття помилкових судових рішень з порушенням норм матеріального права, не знайшли свого підтвердження, а висновки судів ґрунтуються на положеннях наведеної норми права та сталій судовій практиці, зокрема у справі Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності №920/739/17 (постанова від 10.09.2018).

17. Доводи відповідача про те, що всупереч приписам ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач не надіслав відповідачу проект додаткової угоди, колегією суддів відхиляються як необгрунтовані з огляду на те, що, як зазначалось вище, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається, оскільки договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах за принципом "мовчазної згоди", яка не вимагає звернення з наміром на поновлення договору з доданням проекту додаткової угоди, як це передбачено у випадку реалізації переважного права.

18. Аргументи відповідача щодо неврахування судами тієї обставини, що на момент розгляду справи розглянуто питання про поновлення договору оренди землі та відмовлено в формі рішення, що призвело до прийняття неправильного вирішення справи по суті, також колегією суддів відхиляються з огляду на невідповідність такого рішення приписам ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", про що було зазначено вище. Крім того, згадуване рішення, яке прийнято через значний проміжок часу після спливу терміну дії договору землі, не можна розглядати як направлення орендарю листа - заперечення проти поновлення договору в розумінні ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

19. Посилання відповідача на те, що судами безпідставно не враховано докази Запорізької міської ради щодо відсутності будівництва кафе та висновки комісії щодо благоустрою, колегія суддів вважає такими, що зводяться до спонукання суду до переоцінки доказів у справі, оскільки правова оцінка таким доказам надана судами попередніх інстанцій, та переоцінка доказів виходить за межі повноважень касаційного суду, обумовлених положеннями ч. 2 ст. 300 ГПК України.

20. В частині позовних вимог Приватного підприємства "Мікра" про визнання незаконним рішення від 25.08.2016 № 73 Запорізької міської ради про відмову ПП "Мікра" в поновленні договору оренди землі по вул. Гребельній, 11 для розташування кафе, задоволених судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає таке.

21. Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності, зокрема, Конституцією і законами України.

22. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України , цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону).

23. Статтею 26 названого Закону встановлено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

24. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Згідно із ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

26. Господарськими судами встановлено, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не врахував положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", внаслідок чого порушив права позивача на поновлення договору оренди, з огляду на що висновки господарських судів про наявність підстав для задоволення позову в цій частині є обґрунтованими, а доводи касаційної скарги відповідача, викладені в п. 4.4 даної постанови, відхиляються як необгрунтовані.

27. За змістом ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

28. Колегія суддів відзначає, що господарськими судами дотримано вимоги коментованої статті, доводи касаційної скарги щодо порушення господарськими судами норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правомірності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень, то Верховний Суд не вбачає підстав для їх зміни чи скасування, та вважає, що їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Щодо судових витрат

30. У зв`язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Запорізької міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2018 у справі №908/2446/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.