Рішення

від 27.05.2019 по справі 300/234/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2019 р. справа № 300/234/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.,

за участю секретаря судового засідання Гевак Л.І.,

представників позивача - Фреїшин Т.М., Мороз І.І.,

представника відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Енергія"

до Управління Держпраці в Івано-Франківській області

про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 10.01.2019 року №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Альт-Енергія (надалі, також - позивач), 01.02.2019 звернулось в суд із позовною заявою до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про визнання неправомірними дій Управління Держпраці в Івано-Франківській області по винесенню постанови про накладення штрафу від 10.01.2019 №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС від 10.01.2019 року у розмірі 930 750 грн., з підстав її незаконного прийняття.

Позовні вимоги мотивовані тим, що інспектором Управління Держпраці в Івано-Франківській області, за результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт №ІФ2383/350/АВ від 19.12.2018, на підставі якого винесено постанову №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС від 10.01.2019, яка на переконання позивача, підлягає скасуванню, виходячи з такого.

Позивач стверджує, що при нарахуванні та виплаті заробітної плати товариством дотримано вимог законодавства. Індексацію заробітної плати у 2018 році проведено в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а її розмір розраховано як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а також дотримано інших правил індексації заробітної плати. При цьому, враховуючи, що згідно п.5 Порядку №1078, сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), не нараховується якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то цілком можливими та законними є випадки, коли індексація заробітної плати в окремих місяцях не проводиться. В частині проведення індексації, що може змінюватись механізмом підвищення доходів працівників випереджуючим шляхом, то використання такого механізму є правом, а не обов`язком підприємства. Суми індексації заробітної плати у період листопада 2018 року повністю виплачені працівникам товариства, що підтверджується розрахунковою відомістю.

Позивачем зазначено, що згідно із статтею 61 КЗпП України з грудня 2016 запроваджено режим підсумкового обліку робочого часу (наказ №16 від 06.12.2016 року) відповідно до якого 12 місяців вважаються періодом у підсумковому обліку робочого часу. Враховуючи те, що на підприємстві запроваджено підсумований облік робочого часу, товариством не порушено вимог Кодексу законів про працю України в частині оплати праці за відпрацьовані робочі години, тому притягнення позивача до відповідальності на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України є неправомірним. Враховуючи наведене, позивач вважає, що оскаржувану постанову слід визнати протиправною та скасувати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.1-2).

На адресу суду представником відповідача 18.03.2019 подано відзив на позовну заяву (а.с.95-106), у якому описано виявлені під час інспекційного відвідування порушення та зазначено про те, що при здійсненні перевірки інспектору праці наказ про запровадження підсумкового обліку робочого часу не надавався, про що зазначено на сторінці 5 Акта інспекційного відвідування від 19.12.2018.

Відповідач зазначив, що як встановлено з відомостей нарахування заробітної плати та штатних розписів ТзОВ Альт-Енергія оператору котельні ОСОБА_1 (прийнятий на роботу 02.11.2018) встановлено погодинну тарифну ставку по посаді у січні 2018 в розмірі 22 (двадцять дві) грн., 41 коп. Індексувати заробітну плату оператору котельні ОСОБА_1 належало з листопада 2018. Однак, індексація заробітної плати йому не проводилася. Аналогічно не проводилася індексація заробітної плати з листопада 2018 року іншим працівникам підприємства, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 Д ОСОБА_5 , ОСОБА_6 Д.С., ОСОБА_7 В. ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Відповідач також вказав, що індексація заробітної плати є і мінімальною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, відповідно до статті 9, статті 11, частини 2 статті 12 Закону України Про оплату праці та статті 2 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії та статті 95 Кодексу законів про працю України.

У березні 2018 року працівник ТзОВ Альт-Енергія Косменко В.Д., відпрацював 216 годин при місячній нормі 167 годин, тобто 49 годин надурочно, які не оплачені в подвійному розмірі. У березні 2018 року такі ж порушення законодавства про працю допущені відносно інших працівників, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , Ривак П.Д., Харук М.П., Цехмістер Б.В. Такі ж порушення допущені підприємством в січні та лютому 2018 року.

В порушення частини 1,2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці , виплата заробітної плати працівникам ТзОВ Альт-Енергія проводиться один раз на місяць та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Заробітна плата за першу половину листопада 2018 працівникам виплачена 19.11.2018 згідно з відомостю на виплату №181119СТ684107. Заробітна плата за другу половину листопада 2018 працівникам виплачена 14.12.2018 згідно з відомістю на виплату №181214СТ167852, тобто пізніше семи днів після закінчення періоду виплати, за який здійснюється виплата. Такі ж порушення допущені і в інші місяці 2018 року.

В порушення частини 4 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.21 Закону України Про відпустки , ТзОВ Альт-Енергія заробітна плата працівникам за весь період щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Так, слюсарю-ремонтнику товариства Котелко Б.В. в період з 18.06.2018 по 13.07.2018 надано щорічну відпустку згідно з наказом від 15.06.2018 №47, проте виплату заробітної плати за весь час щорічної відпустки йому проведено з порушенням строку її виплати, а саме: 02.07.2018 (відомість від 02.07.2018 №180702СТ208530). Такі ж порушення допущені при виплаті заробітної плати іншим працівникам підприємства.

В порушення частини 4 ст.116 КЗпП України, ТзОВ Альт-Енергія при звільненні з роботи працівників, виплата усіх сум, що належали їм від підприємства не проведено у день звільнення. Так, різноробочого ОСОБА_26 , звільнено із займаної посади з 08.06.2018, відповідно до наказу від 08.06.2018 №46, а виплату усіх сум, що належали йому від підприємства проведено 02.07.2018 (відомість на виплату від 180601СТ668534).

В порушення частини 1 ст.117 КЗпП України, ТзОВ Альт-Енергія середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку зі звільненими працівниками не нараховано та не виплачено. Звільненому різноробочому ОСОБА_26 , середній заробіток з дня звільнення 08.06.2018 по день фактичного розрахунку 02.07.2018 не нараховано та не виплачено. Звільненому оператору котельні ОСОБА_15 , середній заробіток з дня звільнення 14.05.2018 по день фактичного розрахунку 01.06.2018 не нараховано те не виплачено.

В порушення ч.2 ст.30 Закону України Про оплату праці у наданих для перевірки табелях обліку використання робочого часу працівників ТзОВ Альт-Енергія за 2018 рік не відображено кількість відпрацьованих працівниками товариства надурочних годин. Так, у березні 2018 оператор котельні Косменко В.Д., відпрацював 216 годин при нормі тривалості робочого часу у березні 2018 167 годин, тобто 49 годин надурочно. Така робота не відображена в табелі обліку використання робочого часу працівників за березень 2018 року як робота надурочно.

Відповідач вказав, що Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) яка використовує найману працю від 19.12.2018 №ІФ2383/350/АВ, підписано та отримано керівником підприємства без заперечень чи зауважень.

Додатково відповідачем наведено детальний розрахунок фінансової санкції за постановою про накладення штрафу від 10.01.2019 №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС, зокрема за порушення законодавства про працю встановлених відносно семи працівників а саме за не нарахування та невиплату індексації заробітної плати та відносно вісімнадцяти працівників - за не нарахування та невиплату коштів за роботу в надурочний час подвійному розмірі погодинної ставки. Загалом 25 працівників. Тому, 3723*10*25=930750 грн.

Також зазначив, що відповідно до пункту 29 Порядку №295, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

На переконання відповідача постанова про накладення штрафу від 10.01.2019 №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС, винесена правомірно на підставі допущених ТзОВ Альт-Енергія та виявлених порушень законодавства про працю, з дотриманням строків та порядків здійснення інспекційних відвідувань та накладення штрафів а відтак, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

01.04.2019 на адресу суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Альт-Енергія надійшла відповідь на відзив (а.с.142-144), в якій серед іншого заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 03.04.2019 задоволено клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Призначено судовий розгляд на 17.04.2019 о 14:00 год., (а.с.151-152).

Позивачем, 03.04.2019, подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Івано-Франківській області про накладення штрафу від 10.01.2019 №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС до моменту набрання законної сили рішенням адміністративного суду у справі №300/234/19 (а.с.163-165).

Ухвалою суду від 04.04.2019 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено (а.с.168-169). Суд вказав, що позивач, мотивуючи своє клопотання існуванням об`єктивної загрози звернення до примусового виконання оскаржуваної постанови, не надав жодного доказу щодо існування реальних намірів чи фактичного звернення оскаржуваної постанови до примусового виконання. Підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами, відтак, вищевказана заява позивача є передчасною та необґрунтованою.

17.04.2019 розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача та призначено наступне судове засідання на 07.05.2019 о 14:00 год.

Позивачем, 17.04.2019, подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа постанови старшого державного виконавця Городенківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кондрук Г.М., від 16.04.2019 року (ВП№58914127) до набрання законної сили судовим рішенням у справі (а.с.178-182).

Ухвалою суду від 18.04.2019 заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - постанови старшого державного виконавця Городенківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Кондрук Г.М. від 16.04.2019 (ВП №58914127) - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №300/234/19 (а.с.194-197).

В судовому засіданні 07.05.2019 представники позивача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, додатково зазначили, що згідно наказу №16 від 06.12.2016 на товаристві запроваджено підсумковий облік робочого часу операторам котельні. Вказали, що на підставі вказаного наказу №16 в кінці облікового періоду в 2017 та 2018 році нараховано та виплачено працівникам надурочні години. Наказ №16 від 16.12.2016 року про підсумковий облік робочого часу, під час інспекційного відвідування не наданий так як відповідно до вимоги про надання/поновлення документів №ІФ2383/350/ПД від 17.12.2018 інспектором праці не вимагався, у переліку документів які зобов`язано директора ТзОВ Альт-Енергія надати у строк до 16.00 год. 17.12.2018 не значиться. Також, зазначено, що позивачем до винесення оскаржуваної постанови виконано вимоги припису від 20.12.2018 №ІФ2383/350/АВ/П. Так, листом №80 від 27.12.2018 повідомлено відповідача що індексація заробітної плати в межах прожиткового мінімуму нарахована і виплачена відповідно до ч.1 ст.95 КЗпП України на підтвердження долучено копії розрахункової відомості і відомості розподілу виплат. Оплата в надурочний час нарахована в подвійному розмірі і виплачена на підтвердження долучено копії розрахункової відомості, відомості розподілу виплат і відомості на виплату готівки №22. При виплаті заробітної плати, оплаті праці за щорічні відпустки, а також оплаті праці при звільненні працівників, в подальшому дотримуватиметься чинного законодавства. Працівникам нараховано і виплачений середній заробіток за весь час затримки належних звільненому працівникові сум згідно ст. 117 КЗпП України на підтвердження долучено копії розрахункової відомості, відомості розподілу виплат і відомості на виплату готівки №22. У табелях обліку використання робочого часу відображена кількість відпрацьованих надурочних годин на підтвердження долучено копії табелів робочого часу за січень, лютий, березень, 2018 року.

Також представник позивача вказала, що у відповідності до вимог частини 11 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

З огляду на наведене, представники позивача просили позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 07.05.2019 представник відповідача позов не визнала, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, надала аналогічні за змістом відзиву пояснення, просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У зв`язку із витребуванням у сторін додаткових письмових доказів 07.05.2019 суд оголосив перерву у судовому розгляді справи до 14:00 год., 16.05.2019.

На адресу суду 13.05.2019 відповідачем, на виконання ухвали суду, надано належним чином засвідчену копію вимоги про надання документів від 17.12.2018 року №ІФ2383/350/ПД (а.с.217).

В судовому засіданні 16.05.2019 представником позивача, на виконання ухвали суду, надано належним чином засвідчену копію книги наказів ТзОВ Альт -Енергія та довідку ТзОВ Альт -Енергія про запровадження на товаристві підсумкового обліку робочого часу операторам котельні згідно наказу №16 від 06.12.2016 року.

16.05.2019 розгляд справи відкладено за письмовим клопотанням представника відповідача, що надійшло на адресу суду 16.05.2019 (а.с.218-219) та призначено наступне судове засідання на 27.05.2019 о 14:00 год.

В судове засідання 27.05.2019 представник відповідача не з`явився на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника Управління Держпраці в Івано-Франківській області (231-232).

Суд, з урахуванням поданого клопотання, ухвалив провести розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Заслухавши надані в судовому засіданні 07.05.2019 пояснення сторін, дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив, відповідь на відзив, а також інші письмові докази наявні у матеріалах даної адміністративної справи, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до наказу про проведення інспекційного відвідування від 10.12.2018 №1926-Д (а.с.109) та направлення від 10.12.2018 №04-13/15-10/8497 (а.с.110) посадовими особами відповідача, в період з 17.12.2018 по 19.12.2018, проведено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю - ТзОВ Альт-Енергія . В результаті здійсненої перевірки складено акт №ІФ2383/350/АВ від 19.12.2018 (а.с.111-114). Відповідно до вказаного акта, інспектором виявлено такі порушення позивачем законодавства про працю:

1) Індексація заробітної плати в межах прожиткового мінімуму працівників ТзОВ Альт-Енергія не проводиться. З відомостей нарахування заробітної плати та штатних розписів ТзОВ Альт-Енергія оператору котельні ОСОБА_1 (прийнятий на роботу 02.11.2018) встановлено погодинну тарифну ставку по посаді у січні 2018 в розмірі 22 (двадцять дві) грн., 41 коп. Індексувати заробітну плату оператору котельні ОСОБА_1 належало з листопада 2018. Однак, індексація заробітної плати йому не проводилася. Аналогічно не проводилася індексація заробітної плати з листопада 2018 року іншим працівникам підприємства, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_28 , Семчук В.П. (частина 6 статті 95 КЗпП стаття 33 Закону України №108 Про оплату праці );

2) в березні 2018 працівник ТзОВ Альт-Енергія Косменко В.Д., відпрацював 216 годин при місячній нормі 167 годин, тобто 49 годин надурочно, які не оплачені в подвійному розмірі. ОСОБА_29 у березні 2018 відпрацював 204 год., при місячній нормі 167 годин, тобто 37 годин надурочно, які теж не оплачені в подвійному розмірі. У березні 2018 року такі ж порушення законодавства про працю допущені відносно інших працівників, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_30 П.Д., Харук М.П., Цехмістер Б.В. Аналогічні порушення допущені підприємством в січні та лютому 2018 року (частина 1 статті 106 КЗпП України);

3) виплата заробітної плати працівникам ТзОВ Альт-Енергія проводиться один раз на місяць та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Заробітна плата за першу половину листопада 2018 працівникам виплачена 19.11.2018 згідно з відомістю на виплату №181119СТ684107. Заробітна плата за другу половину листопада 2018 працівникам виплачена 14.12.2018 згідно з відомістю на виплату №181214СТ167852, тобто пізніше семи днів після закінчення періоду виплати, за який здійснюється виплата. Аналогічні порушення допущені в інших місяцях 2018 року (частина 1 та 2 статті 115 КЗпП України, частина 1 статті 24 Закону України Про оплату праці );

4) в ТзОВ Альт-Енергія заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки, чим порушено частину 4 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.21 Закону України Про відпустки . Так, слюсарю-ремонтнику товариства ОСОБА_31 . в період з 18.06.2018 по 13.07.2018 надано щорічну відпустку згідно з наказом від 15.06.2018 №47, проте виплату заробітної плати за весь час щорічної відпустки йому проведено з порушенням строку її виплати, а саме: 02.07.2018 (відомість від 02.07.2018 №180702СТ208530). Аналогічні порушення допущені при виплаті заробітної плати іншим працівникам підприємства;

5) в порушення частини 4 ст.116 КЗпП України, ТзОВ Альт-Енергія при звільненні з роботи працівників, виплата усіх сум, що належали їм від підприємства не проведено у день звільнення. Так, різноробочого ОСОБА_26 , звільнено із займаної посади з 08.06.2018, відповідно до наказу від 08.06.2018 №46, а виплату усіх сум, що належали йому від підприємства проведено 02.07.2018 а не в день звільнення. Оператора котельні ОСОБА_15 звільнено з займаної посади 14.05.2018, згідно наказу №41 від 14.05.2018, а виплату всіх сум, які належали йому від підприємства проведено 01.06.2018;

6) в порушення частини 1 ст.117 КЗпП України, ТзОВ Альт-Енергія середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку зі звільненими працівниками не нараховано та не виплачено. Звільненому різноробочому ОСОБА_26 , середній заробіток з дня звільнення 08.06.2018 по день фактичного розрахунку 02.07.2018 не нараховано та не виплачено. Звільненому оператору котельні ОСОБА_15 , середній заробіток з дня звільнення 14.05.2018 по день фактичного розрахунку 01.06.2018 не нараховано те не виплачено;

7) В порушення ч.2 ст.30 Закону України Про оплату праці у наданих для перевірки табелях обліку використання робочого часу працівників ТзОВ Альт-Енергія за 2018 рік не відображено кількість відпрацьованих працівниками товариства надурочних годин. Так, у березні 2018 оператор котельні Косменко В.Д., відпрацював 216 годин при нормі тривалості робочого часу у березні 2018 167 годин, тобто 49 годин надурочно. Така робота не відображена в табелі обліку використання робочого часу працівників за березень 2018 року як робота надурочно.

На підставі вищезазначеного акту посадовими особами відповідача складено припис від 20.12.2018 №ІФ2383/350/АВ/П (а.с.130-131), яким зобов`язано позивача усунути описані порушення у строк до 28.12.2018.

Відповідачем також винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 29.12.2018 №ІФ2383/350/АВ/П/МГ (а.с.137) та повідомлено позивача про те, що розгляд справи відбудеться 10.01.2019. Додатково відповідачем направлено на адресу позивача повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення штрафу від 02.01.2019 №04-13/15-10/19 (а.с.138).

Позивачем на виконання вимог припису від 20.12.2018 №ІФ2383/350/АВ/П на адресу відповідача 27.12.2018 направив лист №80 від 27.12.2018, у якому повідомлено про те, що індексація заробітної плати в межах прожиткового мінімуму нарахована і виплачена відповідно до ч.1 ст.95 КЗпП України на підтвердження долучено копії розрахункової відомості і відомості розподілу виплат. Оплата в надурочний час нарахована в подвійному розмірі і виплачена на підтвердження долучено копії розрахункової відомості, відомості розподілу виплат і відомості на виплату готівки №22. При виплаті заробітної плати, оплаті праці за щорічні відпустки, а також оплаті праці при звільненні працівників, в подальшому дотримуватиметься чинного законодавства. Працівникам нараховано і виплачений середній заробіток за весь час затримки належних звільненому працівникові сум згідно ст. 117 КЗпП України на підтвердження долучено копії розрахункової відомості, відомості розподілу виплат і відомості на виплату готівки №22. У табелях обліку використання робочого часу відображена кількість відпрацьованих надурочних годин на підтвердження долучено копії табелів робочого часу за січень, лютий, березень, 2018 року. заробітну плату за відпрацьовані надурочно години донараховано та виплачено ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 ; донараховано та виплачено індексацію за грудень 2017 року ОСОБА_37 (а.с.132-136).

На підставі вищезазначеного акту інспекційного відвідування посадовою особою відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення №ІФ2383/350/АВ/П/ПТ (а.с.45-46), який направлено на розгляд Городенківського районного суду Івано-Франківської області.

Постановою Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 25.02.2019 директора ТзОВ Альт-Енергія ОСОБА_38 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП. Звільнено ОСОБА_38 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, в зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення і обмежено усним зауваженням. Закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_38 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 41 КУпАП (а.с.147-148).

На підставі акту інспекційного відвідування, враховуючи сукупність виявлених порушень вимог законодавства про працю, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 10.01.2019 №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС в розмірі 930 750 гривень. (а.с.139).

На переконання позивача наведена постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.01.2019 №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, відтак, з метою захисту свого порушеного права товариство звернулося із позовною заявою до суду.

При вирішенні справи суд керується Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, враховує приписи Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII, Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР, Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 №2017-III, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 №138 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу , а також інших законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Главою XVIII КЗпП України врегульовано здійснення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю. Так, статтею 259 цього Кодексу передбачено, що Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (надалі, також - Порядок №295).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення, що передбачено пунктом 19 Порядку.

Відповідно до пункту 23 Порядку №295, припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 27 Порядку №295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

В судовому засіданні судом встановлено та підтверджено наданими представником відповідача поясненнями, що Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області заходи щодо притягнення позивача до відповідальності за виявлені в ході проведення інспекційного відвідування порушення ТзОВ Альт-Енергія вимог, частини 1та 2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України Про оплату праці , частини 4 статті 115 КЗпП України, Закону України Про відпустки , частини 1 статті 116 КЗпП України, частини 1 статті 117 КЗпП України та частини 2 статті 30 Закону України Про оплату праці відображених в пунктах 3,4,5,6,7 акта інспекційного відвідування, не вживалися у зв`язку із усуненням їх позивачем в повному обсязі у строк визначений інспектором праці у приписі про усунення виявлених порушень №ІФ2383/350/АВ/П.

Що стосується інших порушень відображених в пунктах 1,2 акта інспекційного відвідування, суд зазначає таке.

Так, встановивши порушення позивачем вимог, визначених частиною 1 статті 106, частини 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України Про оплату праці , відповідачем винесено оскаржувану постанову №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС про накладення штрафу у розмірі 930 750 гривень.

При винесенні вказаної постанови відповідач керувався приписами абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України, згідно з якою, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з твердженнями позивача, наведеними у позовній заяві та в судовому засіданні, висновок відповідача стосовно не оплачених відпрацьованих надурочних годин в подвійному розмірі є помилковим, оскільки на підприємстві встановлено підсумований облік робочого часу, та визначено обліковий період - 12 місяців, а відтак притягнення ТзОВ Альт-Енергія до відповідальності у вигляді встановлення штрафу за порушення вимог частини 1 статті 106 КЗпП України є неправомірним.

Суд погоджується із наведеним висновком позивача, з огляду на таке.

Як встановлено судом, відповідно до наказу директора ТзОВ Альт-Енергія Про підсумковий облік робочого часу від 06.12.2016 №16, згідно із статтею 61 Кодексу законів про працю України, запроваджено з 06.12.2016 року операторам котельні підсумований облік робочого часу, застосовано обліковий період робочого часу - 12 місяців, установлено, що робота операторів котелень здійснюється за щомісячними графіками (а.с.86).

Так, відповідно до пункту 1, 2, 3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 №138 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу (надалі, також - Методичні рекомендації), відповідно до ст. 61 Кодексу законів про працю України підсумований облік робочого часу запроваджується на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях (далі - підприємствах), а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або тижнева тривалість робочого часу.

Підсумований облік робочого часу запроваджується на підприємстві роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації, а у разі його відсутності це питання відповідно до ст. 7 Закону України Про колективні договори і угоди може бути врегульовано колективним договором.

При підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП.

Пунктом 6 Методичних рекомендацій встановлено, що обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства, охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Абзацом 2 пункту 8 передбачено, що час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу, визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом роботи згідно табелю обліку робочого часу та нормою тривалості робочого часу за обліковий період. Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня.

Відповідно до пункту 10 Методичних рекомендацій, при підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП.

Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.

Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами (а.с. 132-136), що ТзОВ Альт-Енергія при підсумованому обліку робочого часу, в кінці облікового періоду проведено оплату за всі години надурочної роботи.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечувала проведення товариством у грудні місяці 2018 року оплати за всі години надурочної роботи працівників ТзОВ Альт-Енергіяі в подвійному розмірі.

Враховуючи наведене, на переконання суду, правильним є твердження позивача про те, що у випадку запровадження режиму підсумованого обліку робочого часу, оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду, що і було здійснено товариством.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про відсутність та не надання під час проведення інспекційного відвідування і під час розгляду справи про накладення штрафу наказу про запровадження режиму підсумкового обліку робочого часу працівників ТзОВ Альт-Енергія , оскільки такий не вимагався інспектором праці під час інспекційного відвідування, що підтверджується вимогою про надання/поновлення документів №ІФ2383/350/ПД від 17.12.2018 року (а.с. 217 та зворот а.с.217) а також не вимагався і при розгляді справи про накладення штрафу. Доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Таким чином, рішення відповідача в частині притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог частини 1 статті 106 КЗпП України, відповідно до якої, за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки, є безпідставним.

Водночас, суд вважає помилковими доводи представників позивача стосовно відсутності підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді встановлення штрафу, з мотивів усунення виявлених порушень у строк встановлений у приписі та до прийняття оскаржуваної постанови.

Обгрунтовуючи свою позицію позивач вказує на положення пункту 11 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відповідно до якого, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Відповідно до змісту частини четвертої статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються, в тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відтак, суд звертає увагу позивача на приписи пункту 29 Порядку №295, згідно із яким, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Зазначені у постанові №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС порушення позивачем вимог КЗпП України свідчать саме про несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, складовою якої, зокрема, є оплата за роботу в надурочний час, факт усунення зазначених порушень не є підставою для незастосування заходів щодо притягнення позивача до відповідальності.

Такий висновок узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 22.03.2018 по справі №697/2073/17.

Проте, у зв`язку із тим, що позивачем запроваджено на підприємстві підсумований облік робочого часу, застосовано період робочого часу 12 місяців, що не взято до уваги відповідачем при проведенні інспекційного відвідування, відсутні правові підстави для висновку про допущення позивачем порушення частини 1 статті 106 Кодексу законів про працю України, оскільки такі не мали місця.

Стосовно допущення позивачем порушень частини 6 статті 95 та статті 33 Закону України Про оплату праці , слід вказати таке.

Згідно із Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 №2017-III (надалі, також - Закон №2017-III), а саме, абзацу 3 статті 1, державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до статтей 95 КЗпП України та 3 Закону України Про оплату праці , мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Водночас, відповідно до статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення (надалі, також - Закон №1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення (надалі, також - Порядок №1078). Пунктом 2 даного Порядку встановлено, що індексації підлягає, серед іншого, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 3-1 Закону України Про оплату праці , при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що до розміру мінімальної заробітної плати мають враховуватись всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині 2 статті 3-1 вищевказаного Закону, у тому числі і сума індексації.

Відтак, індексація грошових доходів населення є невід`ємною частиною мінімальної заробітної плати, яка у свою чергу є державною соціальною гарантією, що відповідає приписам статтей 95 КЗпП України та 3 Закону України Про оплату праці .

Така позиція суду відповідає правовому висновку, зазначеному у рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №816/2325/16.

Індексацію заробітної плати у розмірі 150,48 грн., працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 ОСОБА_28 , ОСОБА_39 нараховано та виплачено позивачем, відповідно до розрахункової відомості за грудень 2018 року (а.с.62).

Враховуючи безпідставність притягнення позивача до відповідальності за порушення частини 1 статті 106 КЗпП України, усунення виявленого порушення частини 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України Про оплату праці , шляхом здійснення нарахування та виплати суми індексації заробітної плати працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 ОСОБА_28 , ОСОБА_39 у розмірі 150,48 грн., застосування відповідачем, в даному випадку, штрафної санкції в сумі 260 610 грн.(3723*10*7=260 610), на переконання суду, є неспівмірним видом фінансової відповідальності у співвідношенні до виявленого порушення законодавства про працю.

Таким чином, з метою ефективного захисту охоронюваних прав та інтересів позивача, додержання принципу пропорційності, який спрямований на забезпечення розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються, та який дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправною та скасування постанови №ІФ2383/350/АВ /П/МГ-ФС від 10 січня 2019 року.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій Управління Держпраці в Івано-Франківській області по винесенню постанови про накладення штрафу №ІФ2383/350/АВ /П/МГ-ФС від 10 січня 2019 року, то така вимога задоволенню не підлягає, оскільки охоплена вимогою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ2383/350/АВ /П/МГ-ФС від 10 січня 2019 року.

За наведених обставини, суд вважає адміністративний позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягаю до задоволення частково.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно частини 2 статті 134 даного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно частини 3 зазначеної статті цього ж Кодексу для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 15.01.2019 укладеного між адвокатом Фреїшин Т.М. та ТзОВ Альт-Енергія в особі директора Мороза І.І., який діє на підставі статуту. Відповідно до предмету якого, клієнт зобов`язується надати адвокату всі необхідні документи та іншу інформацію, прийняти такі послуги і оплатити їх, а адвокат зобов`язаний здійснити підготовку (вивчення) матеріалів, провести захист (представництво) інтересів клієнта в Івано-Франківському окружному адміністративному суді (апеляційному або касаційному), в інших органах державної влади або управління, місцевого самоврядування, на підприємствах, установах і в організаціях при розгляді адміністративної справи клієнта до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 10.01.2019 №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС (а.с.207-208), договір про надання правничої допомоги від 01.04.2019 укладеного між адвокатом Фреїшин Т.М. та ТзОВ Альт-Енергія в особі директора Мороза І.І., який діє на підставі статуту (а.с.158-160). Розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом адміністративної справи (а.с.157), Розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом адміністративної справи №300/234/19 (а.с.210), Розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом адміністративної справи (а.с.223), Розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом адміністративної справи (а.с.235),рахунок-фактура №19/004 від 01.04.2019 (а.с.161), рахунок-фактура №19/005 від 03.04.2019 (а.с.162), рахунок-фактура №19/009 від 07.05.2019 (а.с.209), рахунок-фактура №19/010 від 16.05.2019 (а.с.224), рахунок-фактура №19/011 від 27.05.2019 (а.с.236), акт наданих юридичних послуг від 01.04.2019 (а.с.204), акт наданих юридичних послуг від 03.04.2019 (а.с.205), акт наданих юридичних послуг від 07.05.2019 (а.с.206), акт наданих юридичних послуг від 16.05.2019 (зворот а.с.224), акт наданих юридичних послуг від 27.05.2019 (зворот а.с.236), квитанцію до прибуткового касового ордера №19/004 від 01.04.2019 (зворот а.с.238), квитанцію до прибуткового касового ордера №19/005 від 03.04.2019 (зворот а.с.237), квитанцію до прибуткового касового ордера №19/009 від 07.05.2019 (а.с.209), квитанцію до прибуткового касового ордера №19/010 від 16.05.2019 (а.с.224), квитанцію до прибуткового касового ордера №19/011 від 27.05.2019 (а.с.236).

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 27000,00 гривень, згідно платіжного доручення №489 від 31.01.2019, витрати позивача на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 576,30 грн., згідно платіжного доручення №567 від 17.04.2019, та витрати, пов`язані з розглядом справи (на професійну правничу допомогу) згідно розрахунків адвоката Фреїшин Т.М. суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом адміністративної справи №300/234/19 та квитанцій до прибуткового касового ордеру від 01.04.2019, 03.04.2019, 07.05.2019, 16.05.2019,27.05.2019 на загальну суму 8 600 гривень.

Розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони.

У зв`язку з цим, стягненню на користь позивача підлягає частина сплачених судових витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області підлягає стягненню частина сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 25079,00 гривень, сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 576,30 грн., та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 600, 00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області за №ІФ2383/350/АВ/П/МГ-ФС від 10.01.2019 про накладення уповноваженими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альт-Енергія" штрафу в розмірі 930 750 (дев`ятсот тридцять тисяч сімсот п`ятдесят гривень).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Енергія"(код ЄДРПОУ - 40649215) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39784625) сплачений судовий збір в розмірі 25079,00 (двадцять п`ять тисяч сімдесят дев`ять гривень).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Енергія"(код ЄДРПОУ - 40649215) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39784625) сплачений судовий збір в розмірі 576,30 (п`ятсот сімдесят шість гривень) 30 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39784625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альт-Енергія" (код ЄДРПОУ - 40649215) судові витрати на правову допомогу в розмірі 8 600,00 грн. (вісім тисяч шістсот гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альт-Енергія" (адреса: вул.Станіславська, 51, м.Городенка, Городенківський район, Івано-Франківська область,78100, код ЄДРПОУ 40649215);

Відповідач:

Управління Держпраці в Івано-Франківській області (адреса: вул.Незалежності, 67, м.Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 39784625).

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Рішення складене в повному обсязі 06 червня 2019 р. у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні.