Рішення

від 05.06.2019 по справі 400/656/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 р. № 400/656/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2018 № 0107811305, № 0107821305, № 0107831305, № 0107841305, №0107871305, вимога про сплату боргу від 20.11.2018 № Ф-101, рішення від 20.11.2018 № 0015171305,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особо-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування: податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі відповідач) № 0107811305, № 0107821305, № 0107831305, № 0107841305, № 0107871305 від 20.11.2018р., вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-101 від 20.11.2018р. та рішення № 0015171305 від 20.11.2018р.

Ухвалою від 11.03.2019 року суд відкрив провадження та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ФОП ОСОБА_1 мав підстави та правомірно відніс до валових витрат суми відшкодування вартості електроенергії ТОВ Соя Агро-Транс відповідно до п.177.1 ст.177 ПКУ, розрахунки Відповідача щодо продажу залишків сої та отримання доходу жодними доказами необґрунтовані, зроблені на підставі необізнаності службовців, що проводили перевірки в технологічному процесі переробки сої, щодо простроченої кредиторська заборгованості від ТОВ Корн Трейд була встановлена актом звірки нова дата з якої розпочався з початку строк позовної давності, борг визнано, крім того за умовами договору, підставою для оплати є виставлення рахунку-фактури продавцем покупцю, що не досліджувалось Відповідачем, тому прийняті на підставі неповного дослідження фактичних обставин справи податкові повідомлення-рішення №0107811305, №0107821305, №0107831305, №0107841305, №0107871305 від 20.11.2018 року є протиправними та підлягають скасуванню. Формування вимоги №Ф-101 від 20.11.2018 року та рішення №0015171305 щодо нарахування єдиного внеску є протиправним, оскільки податковим органом не доведено отримання чистого оподатковуваного доходу платником за 2015 рік - 60 914,69грн., за 2016 рік - 1 767 151,87грн., за 2017 рік - 86 436,00 грн., тому вимога №101 від 20.11.2018р. та рішення № 0015171305 підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, зазначив про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, базуються на висновках про заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 914 502,56 грн., за 2015 рік визначено суму ПДФО та обґрунтовано тим, що ТОВ Соя Агро-Транс надавало послуги по наданню електроенергії ФОП ОСОБА_1 на підставі договору №06/01 від 02.01,2014, тоді як ТОВ Соя Агро-Транс не має право здійснювати продаж електроенергії. За 2016 рік визначено суму ПДФО на тій підставі, що за підрахунками перевірки технологічного процесу по переробці сої залишок переробленої продукції - макухи повинен скласти 1 394,202т, але у зв`язку з тим, що платником надано відповідь від 09.10.2018р., що залишки відсутні, тому відповідні залишки 1 394,202 т платником продані та отримано за них дохід. За 2017 рік визначено суму ПДФО, оскільки встановлено прострочену кредиторську заборгованість за поставлену продукцію від ТОВ Корн- Трейд , яка існує більше 1095 днів, що спрямовується до доходу. Акт звірки взаєморозрахунків не є зведеним бухгалтерським регістром і первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . встановлені розбіжності в сумі загального оподатковуваного доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 призвели до нарахування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2 393 128,20 грн. Зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 469 072,00 грн., в податковому повідомленні-рішенні №0107821305, визначено на тій підставі, що документальною перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад та грудень 2015 включені суми 38815,00 грн. та 22100,00 грн. (відповідно) за експлуатаційні послуги за електроенергію. За червень 2016 розбіжності виникли в результаті того, що ФОП ОСОБА_1 до податкових зобов`язань податкової декларації не включена сума 1963502,00 грн. за умовний продаж сої в кількості 1394,202 т. Також було зроблено висновок про необхідність зменшення від`ємного значення на суму 281 201,00 грн. В результаті порушень, викладених на стор. 14-15 акту документальної планової перевірки, розбіжність в сумі загального оподатковуваного доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 склала 9817510,40 грн. Перевіркою встановлено що, отримана сума готівки не включена до книги обліку Доходів та витрат № 2743 від 18.12.2013р. та не віднесена до складу валового доходу відповідного періоду. Актом перевірки встановлено, що Позивачем отримано дохід за 2015-2017р.р., встановлено розбіжність бази нарахування єдиного внеску, а саме: за 2015 рік- 304 571,66 грн., за2016 рік- 9 817 510,40 грн., за 2017 рік-480 200,00 грн. Перевіркою встановлено порушення п.1 частини 2 ст.6, п.2 частини першої, частини третьої ст.7, частини восьмої ст.9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями, а саме: ФОП ОСОБА_1 порушив порядок нарахування, обчислення та строки сплати єдиного внеску із чистого оподатковуваного доходу, одержаного від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, чим занизив єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що піддягає сплаті до бюджету у сумі 96641,30 грн. Тому правомірно прийнято: вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-101 від 20,11,2018 про заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 96641,30 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0015171305 від 20.11.2018 на суму 22753,45 грн.

На підставі норм ч.3 ст.194 КАС України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Відповідачем-ГУ ДФС у Миколаївській області проведено щодо ОСОБА_1 планову документальну перевірку за період 01.01.2015р. - 31.12.2017р. за наслідками якої складено акт перевірки № 2524/14-29-13-05/НОМЕР_1 від 25.10.2018р.

Як вбачається з матеріалів справи перевіркою було встановлено наступні порушення - -

- - П.177.1, п.177.2, п.177.4 ст. 177 ПКУ, щодо заниження чистого оподатковуваного доходу за 2015-2017рр., що призвело до нарахувань ПДФО на суму 1 914 502,56грн., в т.ч. за 2015р. - 60 914.69грн.. за 2016р. - 1 767 151,87грн., за 2017р. - 86 436.00грн.;

- - П.2 ч. 2 ст.6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у зв`язку з чим, встановлено заниження єдиного внеску за 2015-2017рр. в сумі 95750,30грн,, в тому числі: 2015рік - 43238,94грн.; 2016 рік - 44 415,36грн.; 2017рік - 8096,00грн.

- - П. 198.5 ст. 198 ПКУ, що призвело до зменшення від`ємного значення на суму 159 371,00грн., в т.ч. листопад 2015 року на 38 815,00грн. грудень 2015 року на 60 915,00грн. березень 2016 року на 3 494,00грн. квітень 2016 року на 3 94,00грн. травень 2016 року на 3 494,00грн.

- червень 2016 року па 49 159,00грн. та донараховано ПДВ за лютий 2016 року в сумі 57 421,00грн.;

- П.187.1. ст.. 187, ст..188 ПКУ, а саме; не включена сума 1 963502,00грн. за умовний продаж сої, що призвело до нарахування податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 1 917 837,00грн.;

- П.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, щодо заниження військового збору від доходу, що призвело до нарахування на суму 159 037,27грн.;

- П. 1 ст.3 Закону України Про застосування РРО у сфері торгівля, громадського харчування та послуг , а саме: не проведення розрахункових операцій в готівковій формі на суму 9 817 510,40 через РРО за 2016 рік.

31.10.2018р. Позивач подав заперечення на акт перевірки.

15.11.2018р. податковим органом надано відповідь за №16151/10/14-29-13-05-11, згідно якої висновок акту перевірки викладено в новій реакції та встановлено наявність порушень наступним чином:

-П. 177.1, п.177.2, п.177.4 ст. 177 ПКУ, щодо заниження чистого оподатковуваного доходу за 2015-2017рр., що призвело до нарахувань ПДФО на суму 1 914 502,56грн., в т.ч. за 2015р. - 60 914,69грн,, за 2016р. - 1 767 151.87грн.. за 2017р.-86 436,00грн.;

-П.2 ч. 2 ст.6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у зв`язку з чим, встановлено заниження єдиного внеску за 2015-2017рр. в сумі 96 641,30гпн.. в тому числі за: 2015рік - 43238,94грн.; 2016 рік - 44 415,36грн.; 2017 рік -8987,00грн.

- П. 398.5 ст. 198 ПК України, що призвело до зменшення від`ємною значення на суму 281 201,00грн.. в т.ч. за листопад 2015 року на 38 815,00грн.; грудень 2015 року на 60 915,00грн.; січень 2016 року на 60 915,00 грн.; лютий 2016 на 60915,00грн.; березень 2016 року на 3 494,00 грн.; квітень 2016 року на 3494,00грн.; травень 2016 року на 3 494,00грн.; червень 2016 року на 49 159,00грн. та донараховано ПДВ за лютий 2016 року в сумі 57 421,00грн.;

- П. 187.1. ст.187, ст.188 ПКУ, а саме: не включена сума 1 963502,00 грн. за умовний продаж сої, що призвело до нарахування податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 1 917 837,00 грн.;

- П.І6-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, щодо заниження військового збору від доходу, що призвело до нарахування на суму 159 037,27грн.;

- П. 1ст. З Закону України Про застосування РРО у сфері торгівля, громадського харчування та послуг , а саме: не проведення розрахункових операцій в готівковій формі на суму 9 817 510,40 через РРО за 2016 рік.

На підставі висновків планової перевірки та розгляду заперечень, Відповідачем було прийнято рішення: № 010711305 від 20.11.2018р. про донарахування ПДФО на суму 1 914 502,56грн., та визначення штрафної санкції у розмірі 478 625,64грн.; №0107821305 від 20.11.2018р. про донарахування ПДВ па суму 1 975 258.00 грн. та штрафна санкція у розмірі 493814,50грн.; № 0107831305 від 20.11.2018р. про зменшення від`ємного значення по ПДВ на суму 281 201,00грн.; № 0107841305 від 20.11.2018р. про нарахування військового збору 159 034,27грн. та штрафної санкції у розмірі 39 758,57грн.; № 0107871305 від 20.11.2018р., яким застосовано штрафну санкцію за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі на суму 1,00грн.

Також прийнято вимогу про сплату боргу по ЕВ № Ф-101 від 20.11.2018р. на суму 96 641,30грн, та застосована штрафна санкція згідно рішення № 0015171305 від 20.11.2018р. на суму 22 753,45грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Податкове повідомлення-рішення № 0107811305 від 20.11.2018 р. було прийнято Відповідачем на підставі встановлення в акті перевірки відповідно до ст. 177 ПКУ, заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 914 502,56грн. в т.ч. за 2015 рік - 60 914.69грн., за 2016 рік - 1 767 151,87грн., за 2017 рік - 86 436,00грн.

Як вбачається з акту перевірки, визначення суми обґрунтовано тим, що ТОВ Соя Агро-Транс надавало послуги по наданню електроенергії ФОП ОСОБА_1 на підставі договору № 06/01 від 02.01.2014р., однак TOB Соя Агро-Транс відповідно до договору, укладеному з Первомайською РЄС являється споживачем електроенергії, а ФОП ОСОБА_1 - такого договору не укладав, а використовував електроенергію на підставі Договору про надання експлуатаційних послуг (відшкодування вартості електроенергії) № 06/01 від 02.01.2014р. про що сторонами було складено тристоронню Угоду від 01.06.2015р.

Так перевіркою було встановлено, що для здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 орендує частину нежитлового приміщення (цеху) загальною площею 50 м кв., розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Чернецького, буд. 110 на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2015 №4/01, укладеного з ФОП ОСОБА_2 Згідно пп.2.5 п.2 вказаного договору, орендодавець зобов`язаний забезпечити орендаря електроенергією по державних розцінках згідно показників лічильника. Але, ФОП ОСОБА_1 (надалі замовник) 02.01.2014 року уклав договір надання експлуатаційних послуг по електроенергії в„–06 / 01 з ТОВ Соя Агро Транс (ЄДРПОУ 36542547) в особі директора ОСОБА_2 (надалі виконавець). Згідно пп.1.1 п.1 даного договору Виконавець зобов`язується виконати за завданням Замовника експлуатаційні послуги по електроенергії, згідно заявки, яка є невід`ємною частиною договору, електропідстанцією Виконавця, а Замовник зобов`язується за даним договором оплатити надані послуги.

В свою чергу, ТОВ Соя Агро Транс надає ФОП ОСОБА_1 рахунок від 30.11.2015 №131/2 за експлуатаційні послуги за електроенергію на суму 194075,37 грн. (без ПДВ), де кількість кВт 127614,00 ціна за електроенергію без ПДВ 1,5208 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг №23 від 30.11.2015 за експлуатаційні послуги за електроенергію за період з 01.11.2015 по 30.11.2015 на суму 194075,37 грн. (без ПДВ); рахунок від 31.12.2015 №140 за відшкодування вартості електроенергії на суму 110498,29 грн. (без ПДВ), де кількість кВт 72658,00 ціна за електроенергію без ПДВ 1,5208 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг №26 від 31.12.2015 за відшкодування вартості електроенергії за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 на суму 110498,29 грн. (без ПДВ).

ТОВ Соя Агро Транс уклало Угоду про залік взаємної заборгованості з ФОП ОСОБА_1 про наступне: 1. Оскільки заборгованість ТОВ Соя Агро Транс перед ФОП ОСОБА_1 по зворотній фінансовій допомозі на дату укладання даної угоди складає 1138000,00 грн., а ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ Соя Агро Транс за послуги складає 381834,64 грн., то СТОРОНИ погодилися зарахувати взаємні зобов`язання у сумі 381834,64 грн. Залишок боргу ТОВ Соя Агро Транс перед ФОП ОСОБА_1 складатиме 756165,36 грн. .

Сума по взаємозаліку 381834,64 грн. складається з заборгованості за відшкодування вартості електроенергії 232890,44 грн.(з ПДВ), 194075,37 грн. (без ПДВ) та за автопослуги - 148944,20 грн.(з ПДВ).

ТОВ Соя Агро Транс укладає Угоду про залік взаємної заборгованості з ФОП ОСОБА_1 про наступне: 1. Оскільки заборгованість ТОВ Соя Агро Транс перед ФОП ОСОБА_1 по зворотній фінансовій допомозі на дату укладання даної угоди складає 147165,36 грн., а ФОП ОСОБА_1 перед TOB Соя Агро Транс за послуги складає 285696,02 грн., то СТОРОНИ погодилися зарахувати взаємні зобов`язання у сумі 147165,36 грн. Залишок боргу ТОВ Соя Агро Транс перед ФОГТ ОСОБА_1 складатиме 138530,68 грн.

Сума по взаємозаліку 147165,36 грн. складається з заборгованості за відшкодування вартості електроенергії 132597,95 грн. (з ПДВ), 110498,29 грн. (без ПДВ) та за автопослуги - 14567,41 грн. (з ПДВ).

Відповідач на підставі того, що при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано будь-якого договору про оренду приміщення у ТОВ Соя Агро Транс , розташованого за вказаною адресою, а також те, що до заперечення не надано договору, укладеного з Філією АТ МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО Первомайського району, що ТОВ Соя Агро Транс являється основним споживачем електроенергії, зробив висновок про завищення суми витрат на суму відшкодування вартості електроенергії на 304573,66 грн.

Вищевказаний висновок є таким, що зроблений помилково з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 177.4.1 п.177.4. ст. 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону про комунальні послуги. Комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством,

ФОП ОСОБА_1 на період здійснення господарської діяльності мав основний вид діяльності за КВЕД 10.91. Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на Фермах .

Для здійснення господарської діяльності-виробництво кормів, платник використовував орендовані основні засобі - орендоване обладнання, на що був заключений договір оренди № 3/01 від 01.10.2012 р.

ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Соя Агро-Транс було укладено договір про надання експлуатаційних послуг (відшкодування вартості електроенергії), на тій підставі, що ТОВ Соя Агро-Транс разом з ФОП ОСОБА_1 орендувало у ФОП ОСОБА_2 одне й те саме приміщення де знаходились виробничі потужності ФОП ОСОБА_1 за адресою: м.Первомайськ, вулиця Чернецького, 110, що підтверджують договорами оренди № 1/01 від 01.01.2015р., № 4/01 від 01.06.2015р.

Як вбачається зі змісту договору, орендодавець ФОП ОСОБА_2 зобов`язаний забезпечити орендаря ФОП ОСОБА_1 електроенергією, ТОВ Соя Агро-Транс відповідно до договору укладеному з Первомайською РСС являється споживачем електроенергії, а ФОП ОСОБА_1 - такого договору не укладав, а використовував електроенергію па підставі Договору про надання експлуатаційних послуг (відшкодування вартості електроенергії) № 06/01 від 02.01.2014р. про що сторонами було складено тристоронню Угоду від 01.06.2015 року.

На час проведення перевірки така угода у Позивача відсутня, тому позивач звернувся до ТОВ Соя Агро-Транс про надання копії з метою надання до суду.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 використовував електроенергію для здійснення господарської діяльності - по переробці сої, та враховуючи п. 177.1 ст. 177 ПКУ правомірно відніс до валових витрат та надав необхідні документи до перевірки, а саме рахунок від 30.11.2015 №131/2 за експлуатаційні послуги за електроенергію на суму 194075,37 грн.; акт приймання-передачі наданих послуг №23 від 30.11.2015 за експлуатаційні послуги за електроенергію за період з 01.11.2015 по 30.11.2015 на суму 194075,37 грн. (без ПДВ); рахунок від 31.12.2015 №140 відшкодування вартості електроенергії на суму 110498,29 грн. (без ПДВ); акт приймання-передачі наданих послуг №26 від 31.12.2015 відшкодування вартості електроенергії за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 на суму 110498,29 грн.

За 2016 рік Відповідач визначив суму ПДФО та обґрунтував тим, що за підрахунками перевірки технологічного процесу по переробці сої, залишок переробленої продукції - макухи повинен скласти 1 394,202 т, але у зв`язку з тим, що платником надано відповідь від 09.10.2018р., що залишки відсутні, відповідні залишки 394.202 т платником реалізовано та отримано за них дохід.

Як вбачається з акту перевірки такий висновок ґрунтується на наступних твердженнях Відповідача: на протязі січня - червня 2016 року ФОП ОСОБА_1 було придбано 565,18 т сої, яка була реалізована на протязі лютого та квітня 2016 року ПАТ "Володимир - Волинській птахофабриці" код ЄДРПОУ 851376 та ТОВ "Явір-Інвест" код ЄДРПОУ 38380596, що підтверджується податковими накладними, які зареєстровані в ЄРПН, виписками з розрахункового рахунку, накладними, рахунками тощо. Крім того, ФОП ОСОБА_1 на протязі 2015-2016 року також було придбано 4432,164 т сої. Згідно пояснення, наданого ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Миколаївській області залишки ТМЦ станом на 31.12.2017 - відсутні.

Таким чином, документальною перевіркою встановлено відсутність в залишках сої в кількості 1394,202 т (придбано сої 4432,164т - 3037,962т необхідна кількість сої для отримання 2430,37т макухи), яка класифікується як проданий товар на суму 9817510,40 грн. Так як в ході перевірки не має можливості встановити конкретну ціну реалізації, тому дана сума розрахована виходячи з даних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, де вказана ціна постачання одиниці товару/послуги без ПДВ у квітні - червні 2016 року та в середньому складає 7041,67 грн. за тону. Виходячи з вищевикладеного, сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 складає 29118210,51 грн. Розбіжність дорівнює 9817510,40 грн.

Суд дійшов висновку про помилковість висновків перевірки з огляду на таке.

Нормами п. 21.1.1 ст. 21 Податкового кодексу визначено: Посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій: забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій ;

П. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України зазначено: Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Як вбачається з акту перевірки відповідач при визначенні необхідної кількості сої для виробництва макухи виходив з припущень, особистого переконання, не маючи спеціальних знань, посадова особа ревізор робить висновки щодо технологічного процесу переробки соєвих бобів, визначає процент отриманого продукту, процент жирів та інше, що є неприпустимим.

Посилань на джерела отримання інформації акт перевірки не містить, крім того Відповідачем не обґрунтована реалізація залишку товару.

Позивач надав додаткові пояснення з цього приводу, згідно яких зазначив, що технологічний процес обробки сої складається з основних стадій (для кормового призначення): 1 сортування і очищення соєвих бобів від домішок (каміння, сміття та інш.); 2. Очищення оболонки сої, внаслідок якого з 1000 кг сої видаляється приблизно 50 кг; 3. Сушіння сировини, залежно від вологості бобів сої становить 17-20%, іноді - 30%; 4. Підготовка сировини до отримання олії, що полягає лущенні (відокремленні менш цінної оболонки), подрібненні сировини за допомоги дроблення і сплющування плодів; гідротермічній обробці; 5. Отримання олії методом пресування або екстракцією органічними розчинниками. В результаті пресування отримують соєву олію та макуху, яка йде на корм тваринам; 6. Отримання макухи. Охолодження макухи - у охолоджувачі.

Якість та кількість отримуваного масла та макухи сильно залежить від якості вхідної сировини і технології виробництва; Якість сировини (вологість, домішки, сміття та інше.); Процес очищення та сушки. Метод пресування ( в залежності від якості сировини): Одноразове гаряче пресування. Гаряче пресування + повторне пресування. Гаряче пресування + хімічна екстракція. Технічні характеристики обладнання (рік випуску, зап. частини, та інш.) яке відрізняється за ціною, оскільки на показники виходу олії і залишкову олійність дуже сильно впливає якість обладнання для віджиму.

З огляду на викладене Позивач обґрунтував залишки ТМЦ станом на 31.12.2017р. становили 0 . За 2015-2016рр.: придбано сої з перевищенням вологості + побічний продукт (квасоля, ячмінь, половинки гороху) = 4997,344т, сушка сої (9%) - 554,020т, залишок сої після сушки становить - 4443,324т, реалізовано сої - 565,180т, залишок сої після реалізації становить - 3878,144т, переробка залишку сої - виробництво макухи та олії: додатково зерно сої пройшло сушіння та сегрегацію (очищення). Вихід з 3878,144: макуха - 3092,7т (79,8%), олія-535,58т (13,8%), сміття-249,864 (6,4%).

Таким чином, припущення податкового органу щодо залишку 1 394,202т та подальшої її реалізації не підтверджені відповідними належними документами.

За 2017 рік Відповідач визначив суму ПДФО та обґрунтував тим, що перевіркою встановлено прострочену кредиторська заборгованість за поставлено продукцію від ТОВ Корн Трейд , яка існує більше 1095 днів, що є доходом.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до норм статті 264 ЦК України позовна давність може бути перервана у випадку, коли особа здійснює дії, що свідчать про визнання свого боргу або іншого обов`язку. До дій, що свідчать про визнання боргу чи іншого обов`язку, можуть, належати визнання пред`явленої претензії; внесення змін до договору, з яких вбачається, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою посадовою особою боржника разом із кредитором акту звірки взаєморозрахунків, що підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або за його згодою іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Після того, як дія, що викликала перерву, припиниться, строк позовної давності почне відлік знову, перебіг позовної давності починається з початку, час до моменту переривання тут не враховується.

Відповідач дійшов висновку про сплив строку позовної давності (три роки) по кредиторській заборгованості за договорами поставки, однак акт перевірки не містить дати з якої починається перебіг строку позовної давності по зобов`язанням, також відповідно до яких подій сплив строк позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, та акту перевірки при проведенні перевірки, інспекторами досліджувався Договір поставки між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Корн Трейд № 7/2014 від 27.06.2014 року, за умовами якого, оплата поставленого товару здійснюється по факту загрузки товару на автомобіль покупця шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця на підставі рахунку фактури (п. 4.1. Договору).

Таким чином, сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків - а саме - за наслідком виставленого відповідного рахунку-фактури продавцем покупцю.

Відповідачем не досліджено факт виставлення рахунку Продавцем Покупцю та відповідно виникнення порушеного права у Покупця а відповідно і початок перебігу позовної давності.

Вимогами статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Крім того сторонами договору було був укладений акт звірки заборгованості по відповідній поставці станом на 31.12.2016р., щодо підтвердження наявності заборгованості. Тому, строк позовної давності починається з початку, а саме з 01.01,2017р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0107811305 від 20.11.2018 р., прийнято на підставі хибних висновків акту перевірки протиправно, тому воно підлягає скасуванню.

Також на підставі висновків акту перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0107821305, з тих підстав, що відповідачем встановлено розбіжність між задекларованою сумою ПДВ та даними перевірки на загальну суму - 2 024 417,00грн., в т.ч. за листопад 2015 р. - на 38.815,00грн., за грудень 2015р. - на 22 100,00грн.. за червень 2016р.-на 1 963 502,00грн.

Згідно акту перевірки, заниження ПДВ за листопад 2015р. виникло внаслідок включення відповідної суми в податкову декларацію по ПДВ від 17.12.2015р., що підтверджується податковою накладною № 14 від 30.11,2015р. яка зареєстрована в реєстрі 15.12.2015р., за грудень 2015 р. виникло внаслідок включення відповідної суми в податкову декларацію по ПДВ від 18.01,2016р.. що підтверджується податковою накладною № 9 від 31.12.2015р. яка зареєстрована в реєстрі 08.01.2016р., оскільки за наслідками перевірки Відповідач дійшов висновку про необґрунтовано віднесені Позивачем витрати за використання електроенергії від ТОВ Соя Агро-Транс .

Спірна ситуація регулюється наступними нормами.

Відповідно до п.187.1, ст.. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов 'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає па податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої-дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів-дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг-дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

п. 198.6. ст. 198 ГІКУ зазначено: Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими наклади им и/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд дійшов висновку щодо правомірного віднесення Позивачем витрат, понесених в зв`язку з відшкодуванням використання електроенергії від ТОВ Соя Агро-Транс .

Таким чином, Позивач правомірно віднесено відповідні суми до податкового кредиту за листопад та грудень 2015 року.

Крім того, Відповідачем визначено Позивачу за червень 2016р. суму доходу - 1 936 502,00грн., з якого повинен бути нарахований ПДВ, оскільки ФОП ОСОБА_1 здійснено умовний продаж сої в кількості 1394.202 т.

Щодо питання умовного продажу сої в кількості 1394,202 , судом також зроблено висновок про неправомірність висновку Відповідача щодо залишку товару - сої, тому сума доходу 1 936 502,00грн. визначено необґрунтовано, у зв`язку з чим були відсутні підстави для нарахування податкових зобов`язань по ПДВ.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення № 0107821305 від 20.11.2018р. є неправомірним та підлягає скасуванню.

На підставі висновків акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0107831305 від 20.11.2018р., яким занижено від`ємне значення з ПДВ на суму 281 201,00 грн. за листопад 2015 року на 38 815,00грн., грудень 2015 року на 60 915,00грн., січень 2016 року на 60 915,00грн. лютий 2016 на 60 915,00грн. березень 2016 року на 3 494,00грн. квітень 2016 року на 3 94,00грн. травень 2016 року на 3 494,00грн. червень 2016 року па 49 159,00грн., на тій підставі, що за наслідками перевірки Відповідачем було встановлено розбіжність між задекларованою сумою ПДВ та даними перевірки на загальну суму - 2 024 417,00грн., в т.ч. за листопад 2015 р. - на 38.815,00грн., за грудень 2015р. - на 22 100,00грн.. за червень 2016р.-на 1 963 502,00грн.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов 'язання звітного (.податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. , відповідно розраховується від`ємне значення з ПДВ.

Судом було встановлено та обґрунтовано протиправність нарахування податкових зобов`язань за рішенням№ 0107821305 від 20.11.2018р., тому заниження від`ємного значення з ПДВ на суму 281 201,00 грн., є також протиправним, а податкове повідомлення-рішення № 0107831305 від 20.11.2018р.-підлягає скасуванню.

На підставі висновків акту перевірки про отримання Позивачем, чистого доходу за 2015-2017 р.р. на суму 1 914 502,56 грн., Відповідачем встановлено порушення п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо заниження військового збору на суму 159 034,27 грн., та винесено податкове повідомлення-рішення № 0107841305 від 20.11.2018р. щодо донарахування військового збору на суму 198 792.84 грн.

Відповідно до Підрозділу 10 розділу XX п.161 ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту, Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Як вже було встановлено судом ФОП ОСОБА_1 не отримував чистий дохід за 2015-2017рр. на суму 1 914 502,56грн., тому порушення п. 16-1 Підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо заниження військового збору на суму 159 034,27грн. з боку Позивача відсутнє.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення № 0107841305 від 20.11.2018р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем також було прийнято податкове-повідомлення рішення №0107871305 від 20.11.2018, яким визначено штрафну санкцію за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі.1,00 грн.

Підставою для висновку про наявність зазначеного порушення послугували висновки акту документальної планової перевірки, згідно яких розбіжність в сумі загального оподатковуваного доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 складає 9817510,40 грн. В результаті перевірки встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), а саме: не проведення ФОП ОСОБА_1 . розрахункових операцій в готівковій формі на загальну суму 9817510,40 грн. (з ПДВ) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій за 2016 рік.

Суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0107871305 з таких підстав.

Відповідно п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ; затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Судом було досліджено та встановлено протиправність висновків Відповідача щодо умовного продажу залишку товару сої в кількості 1394,202 т на суму 9817510,40 грн. (з ПДВ), тому нарахування штрафної санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі.1,00 грн.-є протиправним, а податкове-повідомлення рішення №0107871305 від 20.11.2018-підлягає скасуванню.

Також на підставі висновків акту перевірки про те, що сума доходу, отриманого від діяльності Позивача, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб за 2017 рік складає 480200,00 грн., яка є базою для нарахування єдиного внеску. Кількість місяців отримання доходу 1. Відповідачем встановлено порушення п.1 частини 2 ст.6, п.2 частини першої, частини третьої ст.7, частини восьмої ст.9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-ІV Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями, а саме: ФОП ОСОБА_1 порушив порядок нарахування, обчислення та строки сплати єдиного внеску із чистого оподатковуваного доходу, одержаного від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, чим занизив єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що піддягає сплаті до бюджету у сумі 96641,30 грн.

На підставі зазначених висновків Відповідачем винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-101 від 20,11,2018 про заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму 96641,30 грн., та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0015171305 від 20.11.2018 на суму 22753,45 грн.

Як вбачається з акту перевірки Відповідач дійшов висновку, що сума чистого оподатковуваного доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності за 2015 рік складає 967 713,81 грн., за 2016- 10 355 525,02 грн., за 2017 -480 200,00 грн.

Відповідно до частини 2, 3 статті 7 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (зі змінами та доповненнями) нарахування єдиного внеску здійснюється не менше за розмір мінімального страхового внеску та не перевищує максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий.

Як було встановлено судом Відповідачем неправомірно визначено отримання чистого оподатковуваного доходу платником за 2015 рік - 60 914,69грн., за 2016 рік - 1 767 151,87грн., за 2017 рік - 86 436,00грн., тому нарахування єдиного внеску та застосування штрафної санкції є неправомірним, а вимога №101 від 20.11.2018р. та рішення № 0015171305-єпротиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність прийнятих ним рішень та вимоги, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати в сумі 8810,00 грн. та 795,00 грн., відповідно до норм ст.139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 КОД НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 КОД 39394277) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області № 0107811305, № 0107821305, № 0107831305, № 0107841305, № 0107871305 від 20.11.2018р.

3. Визнати протиправними та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Миколаївській області №Ф-101 від 20.11.2018р. та рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області № 0015171305 від 20.11.2018р.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв,54001 КОД 39394277) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 КОД НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 9605,00 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник