Рішення

від 03.06.2019 по справі 580/960/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року справа № 580/960/19

16 годин 56 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/960/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Світле місто (бул. Шевченка, 266, офіс 308, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42142977) [представник позивача адвокат Постригань Т.Л. - за довіреністю, ордером]

до Київської митниці ДФС (міжнародний аеропорт Бориспіль , м. Бориспіль, Київська область, 08307, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39470947) [представник відповідача - не прибув]

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації, рішення про відмову у визначенні митної вартості, прийняв рішення.

20.03.2019 ТОВ Світле місто , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.216-217), просить визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 № UA125000/2018/000139/2;

- картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 24.09.2018 № UA125230/2018/00231;

- відмову у визнанні митної вартості від 07.12.2018 № 9574/2/10-7019-47.

Ухвалою від 21.03.2019 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.04.2019 (відповідача повідомлено про дату та час підготовчого засідання 25.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення а.с.54). Ухвалою від 18.04.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 14.05.2019 (відповідача повідомлено про дату та час підготовчого засідання 22.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення а.с.162). Ухвалою від 14.05.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 21.05.2019 (відповідача повідомлено про дату та час підготовчого засідання 17.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення а.с.222). Ухвалою від 21.05.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.06.2019 (відповідача повідомлено про дату та час підготовчого засідання 22.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення а.с.240).

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.06.2018 між позивачем та World Trade Delivery Aps (Данія) укладено контракт № 2018/01. Відповідно підпункту 1.1 пункту 1 зазначеного контракту товаром, що належить поставці за адресою позивача є світильники та джерела освітлення; кількість, найменування та ціна товару за позиціями, а також порт завантаження товару вказуються в специфікаціях та інвойсах на кожну конкретну поставку. Умови поставки - FOB - порт Китаю (п.1.1 контракту), умови оплати - відстрочка платежу на 180 календарних днів з дати поставки. 20.09.2018 представник позивача декларант ТОВ Рабен Україна з метою здійснення митного оформлення подав відповідачу електронну митну декларацію №UA125230/2018/754722 (далі - МД) на товар 1.електричні освітлювальні прилади, що підвішуються або закріплюються на стелі чи на стіні, для використання в приміщенні , торговельна марка STROTSKIS (графа 31 МД №UA125230/2018/754722), країна виробництва - Китай. Декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод, згідно статті 58 Митного кодексу України, далі - МК України) (графа 43 МД №UA125230/2018/754722), умови поставки: FOB-порт Янтіань (графа 20 МД №UA125230/2018/754722). На підтвердження заявленої митної вартості декларант надав копії документів (графа 44 МД №UA125230/2018/754722): пакувальний лист від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (код документа 0271); інвойс від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (код документа 0380); коносамент від 06.08.2018 GGZ0906914 (код документа 0705); міжнародна товарно-транспортна накладна від 09.09.2018 CMR № 10 (код документа 0730); рахунок за морський фрахт від 04.09.2018 № ЧБИ105 (код документа 3007); контракт від 12.06.2018 № 2018/01 (код документа 4100); від 08.08.2018 № 2018SMUA-001 (код документа 4103); специфікація від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (код документа 4103); договір про послуги митного брокера від 02.08.2018 № К427/2018-195 (код документа d4207). 20.09.2018 відповідач за результатами опрацювання наданих декларантом документів створив електронне повідомлення, у якому зазначив, що надані документи містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості товару, а саме: у специфікації від 08.08.2018 № 2018SMUA-001 відсутня інформація щодо порту завантаження; у зазначеній специфікації вказані інші торговельні марки (BOGUTES, EUROSVET), ніж ті, що виявлені під час митного огляду та зазначені у графі 31 МД №UA125230/2018/754722, тому відповідно до частини 2 статті 58 МК України непідтверджено заявлений метод визначення митної вартості. З метою усунення розбіжностей позивачу запропоновано у 10-денний строк додатково надати такі документи: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 до документів, що підтверджують транспортні витрати можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); копію МД країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 21.09.2018 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА125000/2018/000139/2, де зазначено, що документи, подані разом з МД від 20.09.2018 №UА125230/2018/754722, містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а саме: у специфікації від 08.08.2018 №2018SMUA-001 відсутня інформація щодо порту завантаження; у зазначеній специфікації вказані інші торговельні марки (BOGUTES, EUROSVET), ніж ті, що виявлені під час митного огляду та зазначені в графі 31 МД №UА125230/2018/754722. З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта відповідно вимог частин 2 та 3 статті 53, статті 57 МК України було витребувано додаткові документи згідно з переліком, викладеним в електронному повідомленні.

Митна вартість визначена за шостим методом - резервним. Джерело інформації, яким користувався митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару була: МД від 02.08.2018 №UА500170/2018/14515, рівень митної вартості товару згідно джерела інформації: 17,3769 USD/кг. У рішенні про коригування митної вартості товарів №UА125000/2018/000139/2 зазначено, що позивач має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України. Також у рішенні зазначено, що митна вартість, зазначена декларантом в МД №UА125230/2018/754722, може бути визнана відповідачем за умови подання додаткових документів, перелік яких є ідентичним тому, що зазначений в електронному повідомленні.

24.09.2018 у зв`язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA125230/2018/00231.

27.09.2018 товар було випущено у вільний обіг за МД №UA125230/2018/754917 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 №UA125000/2018/000139/2.

Відповідно даних, зазначених у графі 48 МД №UA125230/2018/754917, сума донарахованих митних платежів склала 202 117,44 грн, у тому числі: ввізне мито - 38 867,01 грн; податок на додану вартість - 163 241,43 грн. Для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів позивач листом від 03.12.2018 № б/н надав відповідачу копії таких документів: платіжне доручення від 10.09.2018 № 13 у сумі 900 000,00 грн; платіжне доручення від 27.09.2018 № 36 у сумі 151000,00 грн; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з ТОВ Чайніз Бразерс Інтернешнл , м. Одеса, від 26.07.2018 № 26/07-2018, рахунок від 04.09.2018 № ЧБИ105 на оплату морського фрахту (за межами митної території України на користь судноплавної компанії), акт від 06.09.2018 № 150 про виконання транспортно-експедиторських послуг за договором від 26.07.2018 № 26/07-2018; договір поставки від 20.09.2018 № 104130 з ТОВ Епіцентр К ; договір від 20.09.2018 № 104230 надання послуг з організації просування товару (торгової марки) з ТОВ Епіцентр К ; прайс-лист на товар; видаткові накладні на передачу товару на ТОВ Епіцентр К ; платіжне доручення від 06.09.2018 № 12 у сумі 723,75 грн; платіжне доручення від 06.09.2018 № 10 у сумі 33818,00 грн. 07.12.2018 відповідач прийняв рішення про відмову у визнанні заявленої митної вартості № 9574/2/10-7019-47 на підставі того, що додатково подані документи, на його думку, не підтверджують, заявлену митну вартість товару.

Позивач вважає, що товариство під час здійснення митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною 2 статті 57 МК України, що чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, натомість митним органом необґрунтовано відмовлено декларанту у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначивши митну вартість за другорядним методом (резервним).

Відповідач позов не визнав, 15.04.2019 подав до суду відзив на позовну заяву щодо підстав прийняття рішення про коригування митної вартості від 21.09.2018 №UА102500/2018/000139/2, де зазначив, що 20.09.2018 декларантом ТОВ Рабен Україна ОСОБА_1 (далі-декларант) подано до митного оформлення електронну МД №UA125230/2018/754722 на товар: електричні освітлювальні прилади, що підвішуються закріплюються на стелі чи на стіні, для використання в приміщенні пристрої спеціального призначення, не застосовуватиметься на території України у смугах радіочастот загального користування , торговельна марка: STROTSKIS, виробник: Чуанчжоу Чжецзян імпорт та експорт трейдінг ко лтд, країна виробництва: CN. Проте у специфікації від 08.08.2018 №2018SMUA-001 відсутня інформація щодо порту відвантаження. Також, у зазначеній специфікації від 08.08.2018 №2018SMUA-001 вказані інші торгівельні марки товару (BOGUTES, EUROSVET) ніж ті, що були виявлені під час митного огляду і зазначені в гр. 31 МД (торгівельна марка: STROTSKIS). Посадовою особою митниці було направлено декларанту позивача електронне повідомлення з письмовою вимогою про надання протягом 10 календарних днів додаткових документів. 21.09.2018 отримано лист №210918/1 від декларанта з відмовою у наданні додаткових документів та письмовим проханням прийняти рішення на підставі наданих документів. Відповідач зазначає, що у строк, встановлений частиною 3 статті 53, пунктом 2 частини 2 статті 255 МК України, жодного з витребуваних документів позивачем не було подано. Декларантом не вжито заходів встановлених частиною 2 статті 52, частиною 3 статті 53, статтею 58 МК України для підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення, надано лише копію специфікації від 08.08.2018 №2018SMUA-001 від тієї ж дати, з тим же номером та асортиментом, що і попередня, в якій відсутня була інформація щодо порту відвантаження і змінено торговельну марку на (STROTSKIS). Надана специфікація не містила печатки ТОВ Світле місто та підпису директора юридичної особи. Тому, відповідно до частини 2 статті 58 МК України, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості. З питань реалізації повноважень послідовного застосування методів визначення митної вартості відповідач вказав, що у митного органу та декларанта відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору (контракту) щодо подібних (аналогічних) товарів. Джерело інформації, яким користувався митний орган під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару № 1: від 02.08.2018 МД №UA500170/2018/14515, рівень митної вартості товару згідно джерела інформації - 17,3769 USD /кг, а митна вартість заявлена декларантом оцінюваних товарів дорівнює - 14,03 USD/кг. Митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 21.09.2018 №UA125000/2018/000139/2. Застосовуючи резервний метод, посадова особа митного органу користувалася ціновою базою ЄАІС ДФС, що використовувалася під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 №UA125000/2018/000139/2. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 21.09.2018 №UA125000/2018/000139/2, митний орган, керуючись частиною 11 та частиною 12 статті 264 МК України прийняв рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів та заповнено картку відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125230/2018/00231. З аналізу заяви позивача від 03.12.2018 б/н та доданих до неї додаткових документів, поданими під час дії гарантійних зобов`язань, відповідач зазначив, що листом Київської митниці ДФС від 07.12.2018 №9574/2/10-70-19-47 було опрацьовано заяву декларанта позивача від 03.12.2018 № б/н та повідомлено, що надані додатково документи не містяться у тому обсязі, що визначено частиною 2 та 3 статті 53 МК України, та не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість товару. У наданих додатково документах відсутнє платіжне доручення зі сплати рахунку від 04.09.2018 №ЧБИ105, що стосується морського фрахту оцінюваного товару, тому Київська митниця ДФС не знайшла підстав для визначення заявленої декларантом ТОВ Світле Місто митної вартості товару та скасування рішення про коригування митної вартості від 21.09.2018 №UA125000/2018/000139/2. Представник відповідача у відзиві просив відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.66-78).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем, представником позивача та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю з огляду на таке.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 12.06.2018 між позивачем та World Trade Delivery Aps (Данія) було укладено контракт № 2018/01. Відповідно підпункту 1.1 пункту 1 зазначеного контракту товаром, що належить поставці на адресу позивача є світильники та джерела освітлення, кількість, найменування та ціна товару за позиціями, а також порт завантаження товару вказуються в специфікаціях та інвойсах на кожну конкретну поставку, умови поставки - FOB - порт Китаю, умови оплати - відстрочка платежу на 180 календарних днів з дати поставки (а.с.29-30).

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, під час прийняття рішення про коригування митної вартості від 21.09.2018 № UА125000/2018/000139/2 та картки відмови у прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 24.09.2018 № UA125230/2018/00231, та чи діяв відповідач на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, судом встановлено таке.

20.09.2018 представник позивача декларант ТОВ Рабен Україна з метою здійснення митного оформлення подав відповідачу електронну МД №UA125230/2018/754722 на товар 1.електричні освітлювальні прилади, що підвішуються або закріплюються на стелі чи на стіні, для використання в приміщенні , торговельна марка STROTSKIS (графа 31 МД №UA125230/2018/754722), країна виробництва - Китай. Декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод, передбачений статтею 58 МК України) (графа 43 МД №UA125230/2018/754722). Умови поставки: FOB-порт Янтіань (графа 20 МД №UA125230/2018/754722) (а.с.107-108).

На підтвердження заявленої митної вартості декларант надав копії документів (графа 44 МД №UA125230/2018/754722): пакувальний лист від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (код документа 0271); інвойс від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (код документа 0380); коносамент від 06.08.2018 GGZ0906914 (код документа 0705); міжнародна товарно-транспортна накладна від 09.09.2018 CMR № 10 (код документа 0730); рахунок за морський фрахт від 04.09.2018 № ЧБИ105 (код документа 3007); контракт від 12.06.2018 № 2018/01 (код документа 4100); від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (код документа 4103); специфікація від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (код документа 4103); договір про послуги митного брокера від 02.08.2018 № К427/2018-195 (код документа d4207) (а.с.25-31, 34).

20.09.2018 відповідач за результатами опрацювання наданих декларантом документів створив електронне повідомлення, у якому зазначив, що надані документи містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості товару, а саме: у специфікації від 08.08.2018 № 2018SMUA-001 відсутня інформація щодо порту завантаження; в зазначеній специфікації вказані інші торговельні марки (BOGUTES, EUROSVET), ніж ті, що виявлені під час митного огляду та зазначені в графі 31 МД №UA125230/2018/754722, тому відповідно до частини 2 статті 58 МК України з поданих документів не зміг підтвердити заявлений метод визначення митної вартості (а.с.111).

З метою усунення розбіжностей відповідачем запропоновано позивачу в 10-денний строк додатково надати такі документи: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 до документів, що підтверджують транспортні витрати можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); копію МД країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

21.09.2018 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА125000/2018/000139/2 (а.с.14-15), де зазначено, що документи, подані разом з МД від 20.09.2018 №UА125230/2018/754722, містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а саме: у специфікації від 08.08.2018 №20188МUА-001 відсутня інформація щодо порту завантаження; у зазначеній специфікації вказані інші торговельні марки (BOGUTES EUROSVET), ніж ті, що виявлені під час митного огляду та зазначені у графі 31 МД №UА125230/2018/754722 (а.с. 21-22).

З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта відповідно вимог частини 2 та 3 статті 53, статті 57 МК України було витребувано додаткові документи згідно із переліком, викладеним в електронному повідомленні.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 №UA125000/2018/000139/2 відповідач зазначає, що у строк, встановлений частиною 3 статті 53, пунктом 2 частини 2 статті 255 МК України, жодного з витребуваних документів не було подано, надано лише копію специфікації від 08.08.2018 №2018SMUA-001 від тієї ж дати, з тим же номером та асортиментом, що і попередня, в якій відсутня інформація про порт завантаження і змінено торговельну марку на STROTSKIS, однак надана специфікація не містить печатки ТОВ Світле місто та підпису директора підприємства. Тому відповідно до частини 2 статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості (а.с.14-15).

Джерелом інформації, яким користувався митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару була МД від 02.08.2018 №UА500170/2018/14515 рівень митної вартості товару згідно джерела інформації: 17,3769 USD/кг.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UА125000/2018/000139/2 зазначено, що декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України (а.с.14-15) та митна вартість, зазначена декларантом в МД № UА125230/2018/754722 може бути визнана відповідачем за умови подання додаткових документів, перелік яких є ідентичним тому, що зазначений у електронному повідомленні.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач 24.09.2018 видав картку відмови у прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA125230/2018/00231 (а.с.16).

27.09.2018 товар було випущено у вільний обіг за МД №UA125230/2018/754917 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 №UA125000/2018/000139/2.

Відповідно даних, зазначених у графі 48 МД №UA125230/2018/754917, сума донарахованих митних платежів склала 202 117,44 грн, у тому числі: ввізне мито - 38867,01 грн; податок на додану вартість - 163 241,43 грн (а.с.82-84).

Для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів позивач листом від 03.12.2018 № б/н надав відповідачу копії таких документів: платіжне доручення від 10.09.2018 № 13 у сумі 900 000,00 грн (а.с.51); платіжне доручення від 27.09.2018 № 36 у сумі 151 000,00 грн (а.с.51); договір про надання транспортно-експедиторських послуг з ТОВ Чайніз Бразерс Інтернешнл , м. Одеса від 26.07.2018 № 26/07-2018 (а.с.32-33), рахунок від 04.09.2018 № ЧБИ105 на оплату морського фрахту (за межами митної території України на користь судноплавної компанії) (а.с.34), акт від 06.09.2018 № 150 про виконання транспортно - експедиторських послуг за договором від 26.07.2018 № 26/07-2018 (а.с.35); договір поставки від 20.09.2018 № 104130 з ТОВ Епіцентр К (а.с.37-39); договір від 20.09.2018 №104230 надання послуг з організації просування товару (торгової марки) з ТОВ Епіцентр К (а.с.40); прайс-лист на товар; видаткові накладні на передачу товару на ТОВ Епіцентр К (а.с.41-46); платіжне доручення від 06.09.2018 № 12 у сумі 723,75 грн (а.с.51); платіжне доручення від 06.09.2018 № 10 у сумі 33 818, 00 грн (а.с.51).

07.12.2018 відповідач прийняв рішення про відмову у визнанні заявленої митної вартості № 9574/2/10-7019-47 на підставі того, що на його думку додатково подані документи не підтверджують заявлену митну вартість товару, зокрема прайс-лист на товар наданий контрактотримачем, а не виробником товару; не надані рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (рахунки виробника); відсутні МД країни відправлення; зовнішньоекономічний контракт від 12.06.2018 № 2018/01 не містить інформації щодо включення до ціни товару платежів за використання торговельних марок, що повинні бути включені до митної вартості товарів відповідно до положень частини 10 статті 58 МК України; відсутнє платіжне доручення зі сплати рахунку від 04.09.2018 № ЧБИ105, що стосується морського фрахту оцінюваного товару.

Щодо правового обґрунтування визначення митної вартості та регулювання подання МД, суд зазначає про таке.

Згідно пункту 34-1 частини 1 статті 4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости. Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно із частиною 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень частин 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести усі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених МК України, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з МД в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині 8 статті 52 МК України, є відомостями, необхідними для митних цілей. Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з МД декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, що підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або належить сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію МД країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію) (частина 4 статті 53 МК України).

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 МК України).

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина 5 статті 54 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК України).

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті МД посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті МД за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної МД надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно частин 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються (частина 7 статті 55 МК України).

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені МК України (частина 9 статті 55 МК України).

Щодо визначення митної вартості товарів, суд зазначає про таке.

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Інший послідовний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2, 5-8, 10 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Ціна, що була фактично сплачена або належить сплаті, - це загальна сума усіх платежів, що були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін ціна, що була фактично сплачена або належить сплаті стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або належить сплаті, згідно ціни статті робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Під час визначення митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або належить сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, що увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та що покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, що стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, щодо порядку і обсягів витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості, що може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної реальної митної вартості товарів.

Обставини справи та досліджені докази свідчать, що представником декларанта одночасно із МД №UA125230/2018/754722 було подано органу доходів і зборів такі документи: пакувальний лист від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (а.с.25); інвойс від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (а.с.26); коносамент від 06.08.2018 GGZ0906914 (а.с.27); міжнародна товарно-транспортна накладна від 09.09.2018 CMR № 10 (а.с.28); рахунок за морський фрахт від 04.09.2018 № ЧБИ105 (а.с.34); контракт від 12.06.2018 № 2018/01 (а.с.29-30); від 08.08.2018 №2018SMUA-001; специфікація від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (а.с.18); договір про послуги митного брокера від 02.08.2018 № К427/2018-195.

За результатами розгляду МД №UA125230/2018/754722 (а.с.21-22) та доданих до неї документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 №UA125000/2018/000139/2 (а.с.14-15), а також складено картку відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.09.2018 №UA125230/2018/00231 (а.с.16).

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA125000/2018/000139/2 митна вартість товару визначена за резервним методом. Підставою для прийняття вказаного рішення та як наслідок оформлення картки відмови у прийнятті МД слугувало те, що надані декларантом документи містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а саме: у специфікації від 08.08.2018 №20188МUА-001 (а.с.174) відсутня інформація щодо порту завантаження та вказані інші торговельні марки (BOGUTES EUROSVET), ніж ті, що виявлені під час митного огляду та зазначені в графі 31 МД №UА125230/2018/754722 (а.с.21). Відповідно до частини 2 статті 58 МК України згідно поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості. Аргументи відповідача, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів не був використаний у зв`язку з відсутністю у митного органу інформації щодо ідентичних товарів, методи 2-в, 2-г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості та відсутності прохання декларанта щодо їх застосування не підтверджуються відповідними доказами.

Стосовно розбіжностей в документах, що були надані під час митного оформлення товару за електронною МД №UA125230/2018/754722, суд зазначає про таке.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що у здійсненні митного оформлення товару позивачем було заявлено митну вартість 3 262 331,60 грн (графа 12 МД, а.с.82), що складається з вартості товару 113 683,09 доларів США (інвойс від 08.08.2018 № 2018SMUA-001, а.с.26) за курсом НБУ на дату подання МД 2814284300 грн (графа 22 МД) та вартості перевезення до державного кордону України 62 966,25 грн (рахунок за морський фрахт від 04.09.2018 №ЧБИ105, а.с.34). Порт завантаження зазначений в коносаменті від 06.08.2018 GGZ0906914: порт Янтіань, Китай (а.с.27).

На підтвердження вартості перевезення товару разом з МД №UA125230/2018/754722 позивачем було надано: інвойс від 08.08.2018 №2018SMUA-001, коносамент від 06.08.2018 GGZ0906914, міжнародна товарно-транспортна накладна від 09.09.2018 CMR № 10, рахунок за морський фрахт від 04.09.2018 № ЧБИ105 і судом встановлено, що в усіх цих документах зазначений номер контейнера СМАU4457854, в якому перевозився оцінюваний товар, що дозволяє беззаперечно встановити зв`язок між документами на перевезення та оцінюваним товаром. Усі надані документи не містять розбіжностей, не мають ознак підробки та містять числове значення вартості перевезення оцінюваних товарів. Зворотних доводів та відповідних доказів відповідачем не надано.

Не обґрунтованими є твердження відповідача щодо обставин зазначення у специфікації від 08.08.2018 №20188МUА-001 інших торговельних марок (BOGUTES EUROSVET), ніж ті, що виявлені під час митного огляду за відсутності підпису директора та печатки ТОВ Світле місто . Судом встановлено, із дослідженої копії специфікації від 08.08.2018 №20188МUА-001, що в останній (а.с.97) вказана торгова марка - STROTSKIS та специфікація містить підпис директора М. Шевченка, що завірений печаткою ТОВ Світле місто .

Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що позивачем у специфікації від 08.08.2018 було помилково зазначено інші торговельні марки (BOGUTES EUROSVET), після виявлення описки, виправлено вказані недоліки та надано відповідачу два примірники специфікації із зазначенням торговельної марки STROTSKIS, тобто тієї що вказана і у МД №UA125230/2018/75472 та не заперечувала той факт, що на одному з примірників специфікації не було печатки та підпису директора, але вказала, що другий примірник містив такі реквізити (а.с174-175). Натомість відповідачем разом із відзивом на позов було надано специфікацію від 08.08.2018 №20188МUА-001 (а.с.97), що містила назву торгової марки - STROTSKIS, підпис директора ОСОБА_3 , що завірений печаткою ТОВ Світле місто .

Щодо оцінки доводів про ненадання позивачем протягом десяти календарних днів додаткових документів, що були витребувані відповідачем електронним повідомленням від 20.09.2018, суд зазначає про таке.

Частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського кодексу України у сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб`єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому. Згідно частини 3 статті 10 Господарського кодексу України у соціально-економічній сфері держава здійснює соціальну політику захисту прав споживачів, політику заробітної плати і доходів населення, політику зайнятості, політику соціального захисту та соціального забезпечення.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17 (ЄДРСР 81263995) дійшов таких висновків про застосування норм права.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Верховним Судом під час розгляду справи застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що базується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності. У статті I-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

На виконання обов`язку про надання додаткових документів позивач звернувся з листом до продавця товарів - компанії World Trade Delivery ApS (Данія), з проханням надати додаткові документи для проведення митного оформлення товару і на отримання відповіді потрібен був деякий час. Затримка у митному оформленні товару призвела до порушення позивачем обов`язку щодо дотримання строків поставки товару на адресу ТОВ Епіцентр К за договором поставки від 20.09.2018 №104130, що загрожувало застосуванням до позивача штрафу в розмірі 20% від вартості товару. З метою запобігання збільшенню збитків позивач прийняв рішення про випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України. 27.09.2018 товар було випущено у вільний обіг за МД № UA125230/2018/754917 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 № UA125000/2018/000139/2.

Щодо оцінки аргументів про ненадання позивачем під час дії гарантійних зобов`язань документів, у тому обсязі, що визначений частиною 2 та частиною 3 статті 53 МК України та стало наслідком прийняття оскаржуваної відмови у визнанні митної вартості від 07.12.2018 № 9574/2/10-7019-47, суд зазначає про таке.

Відповідно до вимог частини 3 статті 53 МК України у випадку, якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи за їх наявності. Судом за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевірено діяльність відповідача з витребування додаткових документів і встановлено, що відповідач витребував документи, з умовами, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), позаяк контрактом від 12.06.2018 № 2018/01, укладеним між позивачем та компанією World Trade Delivery ApS , Данія, не передбачено платежів третім особам на користь продавця.

Договір від 20.09.2018 №104130, укладений між позивачем та ТОВ Епіцентр К , щодо подальшого продажу оцінюваних товарів, не передбачає додаткових прямих чи опосередкованих платежів на користь продавця.

Щодо оцінки доводів учасників і доказів здійснення платежів за використання торговельної марки STROTSKIS .

Предметом договору від 20.09.2018 №104230 надання послуг з організації просування товару (торгової марки), укладений між позивачем з ТОВ Епіцентр К , є послуги розміщення товару на стелажах, інформування про зміну попиту на товари, маркетингові дослідження та таке інше. Договір не містить умови щодо послуги просування певної торговельної марки, або сплати будь-яких платежів на користь позивача. За цим договором позивач оплачує послуги, що надає ТОВ Епіцентр К ТОВ Світле місто .

Щодо витребуваних документів, а саме: прайс-лист виробника товару, а не контрактотримача; копія МД країни відправлення, то встановлено, що контракт від 12.06.2018 № 2018/01 укладений з компанією World Trade Delivery ApS , Данія, а виробником та вантажовідправником товарів є компанії з Китаю, з якими у позивача відсутні будь-які господарські взаємовідносини.

Щодо оцінки правомірності дій із застосування методу визначення митної вартості товару, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

У рішенні про відмову у визнанні митної вартості від 07.12.2018 № 9574/2/10-7019-47 (а.с.17-19) відповідач не зазначає: які саме відомості про митну вартість товарів залишилися неповними чи недостовірними. У рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена за резервним методом. Єдиним джерелом інформації, на який посилається відповідач під час збільшення митної вартості оцінюваних товарів за резервним методом є МД від 02.08.2018 №UA500170/2018/14515, проте за вказаною МД здійснювалось митне оформлення товару іграшки дитячі: м`яч стрибунець . Судом встановлено, що позивач за МД №UA125230/2018/754722 та №UA125230/2018/754917 здійснював митне оформлення товару електричні освітлювальні прилади, що підвішують або закріплюють на стелі чи на стіні, для використання в приміщенні , що не є ідентичним товаром з іграшками дитячими .

Відповідно до пункту 23 та пункту 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Враховуючи оцінені докази, проаналізовані норми права, встановлені обставин, суд зазначає, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, що містили достатню інформацію про митну вартість та її складові, що виключає можливість дійти висновку про обґрунтовані сумніви відповідача на час здійснення митного контролю. Натомість, контролюючий орган не довів належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, що надані декларантом документи сукупно не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не давали можливості здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і підстав для застосування резервного методу. Виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності є формальними та несуттєвими, що не вливають на числові значення складових митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.02.2019 у справі № 815/5988/15 (ЄДРСР 80112009).

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини, як джерело права належить застосуванню національними судами під час розгляду справ.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, оскільки будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, що не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі Rysovskyy проти України, № 29979/04, п.71).

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що є не обґрунтованими висновки відповідача, у прийнятті оскаржуваних рішень з огляду на критерії частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк позивачем подано до митниці достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або належить сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не обґрунтована і не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача належить задовольнити повністю.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позивачем, позов якого задоволено, сплачено судовий збір у сумі 3031,76 грн, згідно платіжного доручення від 19.03.2019 № 122, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС на користь товариства з обмеженою відповідальністю Світле місто судових витрат із сплати судового збору у сумі 3 031 грн 76 коп.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 № UA125000/2018/000139/2.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС від 24.09.2018 № UA125230/2018/00231.

Визнати протиправною та скасувати відмову Київської митниці ДФС у визнанні митної вартості від 07.12.2018 № 9574/2/10-7019-47.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (міжнародний аеропорт Бориспіль , м. Бориспіль, Київська область, 08307, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39470947) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Світле місто (бул. Шевченка, 266, офіс 308, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42142977) судові витрати із сплати судового збору у сумі 3 031 (три тисячі тридцять одна) грн 76 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Світле місто [бул. Шевченка, 266, офіс 308, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42142977];

відповідач: Київська митниця ДФС [міжнародний аеропорт Бориспіль , м. Бориспіль, Київська область, 08307, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39470947];

Повне судове рішення складено 05.06.2019.

Суддя Л.В. Трофімова