Постанова

від 24.09.2019 по справі 580/960/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/960/19 Суддя (судді) першої інстанції: Л.В. Трофімова

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.

за участю секретаря Такаджі Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року

у справі № 580/960/19 (розглянуту за правилами загального позовного провадження)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Світле місто

до відповідача Київської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації, рішення про відмову у визначенні митної вартості,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Світле місто звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 № UA125000/2018/000139/2;

- картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 24.09.2018 № UA125230/2018/00231;

- відмову у визнанні митної вартості від 07.12.2018 № 9574/2/10-7019-47.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що митним органом безпідставно здійснено коригування митної вартості поставленого позивачем товару, оскільки надана до митної декларації документація у повній мірі відображала вартість товару по першому методу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Світле місто задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 № UA125000/2018/000139/2, картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 24.09.2018 № UA125230/2018/00231. Визнано протиправною та скасовано відмову Київської митниці ДФС у визнанні митної вартості від 07.12.2018 № 9574/2/10-7019-47.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій відповідач просить скасувати оскаржуване рішення ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

Позивачем відзивів (заперечення) на апеляційну скаргу подано.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції й відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матерів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції 12.06.2018 між позивачем та World Trade Delivery Aps (Данія) укладено контракт № 2018/01 на поставку світильників та джерела освітлення, кількість, найменування та ціна товару за позиціями, а також порт завантаження товару вказуються в специфікаціях та інвойсах на кожну конкретну поставку, умови поставки - FOB - порт Китаю, умови оплати - відстрочка платежу на 180 календарних днів з дати поставки (а.с.29-30).

20.09.2018 представник позивача декларант ТОВ Рабен Україна з метою здійснення митного оформлення подав відповідачу електронну МД №UA125230/2018/754722 на товар 1.електричні освітлювальні прилади, що підвішуються або закріплюються на стелі чи на стіні, для використання в приміщенні , торговельна марка STROTSKIS (графа 31 МД №UA125230/2018/754722), країна виробництва - Китай.

Декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод, передбачений статтею 58 МК України ) (графа 43 МД №UA125230/2018/754722). Умови поставки: FOB-порт Янтіань (графа 20 МД №UA125230/2018/754722) (а.с.107-108).

На підтвердження заявленої митної вартості декларант надав копії документів (графа 44 МД №UA125230/2018/754722): пакувальний лист від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (код документа 0271); інвойс від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (код документа 0380); коносамент від 06.08.2018 GGZ0906914 (код документа 0705); міжнародна товарно-транспортна накладна від 09.09.2018 CMR № 10 (код документа 0730); рахунок за морський фрахт від 04.09.2018 № ЧБИ105 (код документа 3007); контракт від 12.06.2018 № 2018/01 (код документа 4100); від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (код документа 4103); специфікація від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (код документа 4103); договір про послуги митного брокера від 02.08.2018 № К427/2018-195 (код документа d4207) (а.с.25-31, 34).

Відповідачем, 20.09.2018 року, за результатами опрацювання наданих декларантом документів створив електронне повідомлення, у якому зазначив, що надані документи містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості товару, а саме: у специфікації від 08.08.2018 № 2018SMUA-001 відсутня інформація щодо порту завантаження; в зазначеній специфікації вказані інші торговельні марки (BOGUTES, EUROSVET), ніж ті, що виявлені під час митного огляду та зазначені в графі 31 МД №UA125230/2018/754722, тому відповідно до частини 2 статті 58 МК України з поданих документів не зміг підтвердити заявлений метод визначення митної вартості (а.с.111).

З метою усунення розбіжностей відповідачем запропоновано позивачу в 10-денний строк додатково надати такі документи: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 до документів, що підтверджують транспортні витрати можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); копію МД країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

21.09.2018 відповідачем прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА125000/2018/000139/2 (а.с.14-15), де зазначено, що документи, подані разом з МД від 20.09.2018 №UА125230/2018/754722, містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а саме: у специфікації від 08.08.2018 №20188МUА-001 відсутня інформація щодо порту завантаження; у зазначеній специфікації вказані інші торговельні марки (BOGUTES EUROSVET), ніж ті, що виявлені під час митного огляду та зазначені у графі 31 МД №UА125230/2018/754722 (а.с. 21-22).

З метою підтвердження числових складових митної вартості від декларанта відповідно вимог частини 2 та 3 статті 53 , статті 57 МК України було витребувано додаткові документи згідно із переліком, викладеним в електронному повідомленні.

Як вбачається із змісту спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 №UA125000/2018/000139/2, митним органом вказано, що у строк, встановлений частиною 3 статті 53 , пунктом 2 частини 2 статті 255 МК України , жодного з витребуваних документів не було подано, надано лише копію специфікації від 08.08.2018 №2018SMUA-001 від тієї ж дати, з тим же номером та асортиментом, що і попередня, в якій відсутня інформація про порт завантаження і змінено торговельну марку на STROTSKIS, однак надана специфікація не містить печатки ТОВ Світле місто та підпису директора підприємства. Тому відповідно до частини 2 статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості (а.с.14-15).

Джерелом інформації, яким користувався митний орган під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару була МД від 02.08.2018 №UА500170/2018/14515 рівень митної вартості товару згідно джерела інформації: 17,3769 USD/кг.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UА125000/2018/000139/2 зазначено, що декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України (а.с.14-15) та митна вартість, зазначена декларантом в МД № UА125230/2018/754722 може бути визнана відповідачем за умови подання додаткових документів, перелік яких є ідентичним тому, що зазначений у електронному повідомленні.

У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач 24.09.2018 видав картку відмови у прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA125230/2018/00231 (а.с.16).

27.09.2018 товар випущено у вільний обіг за МД №UA125230/2018/754917, з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 №UA125000/2018/000139/2.

Відповідно даних, зазначених у графі 48 МД №UA125230/2018/754917, сума донарахованих митних платежів склала 202 117,44 грн, у тому числі: ввізне мито - 38867,01 грн; податок на додану вартість - 163 241,43 грн (а.с.82-84).

Для підтвердження рівня заявленої митної вартості товарів позивач листом від 03.12.2018 № б/н надав відповідачу копії таких документів: платіжне доручення від 10.09.2018 № 13 у сумі 900 000,00 грн (а.с.51); платіжне доручення від 27.09.2018 № 36 у сумі 151 000,00 грн (а.с.51); договір про надання транспортно-експедиторських послуг з ТОВ Чайніз Бразерс Інтернешнл , м. Одеса від 26.07.2018 № 26/07-2018 (а.с.32-33), рахунок від 04.09.2018 № ЧБИ105 на оплату морського фрахту (за межами митної території України на користь судноплавної компанії) (а.с.34), акт від 06.09.2018 № 150 про виконання транспортно - експедиторських послуг за договором від 26.07.2018 № 26/07-2018 (а.с.35); договір поставки від 20.09.2018 № 104130 з ТОВ Епіцентр К (а.с.37-39); договір від 20.09.2018 №104230 надання послуг з організації просування товару (торгової марки) з ТОВ Епіцентр К (а.с.40); прайс-лист на товар; видаткові накладні на передачу товару на ТОВ Епіцентр К (а.с.41-46); платіжне доручення від 06.09.2018 № 12 у сумі 723,75 грн (а.с.51); платіжне доручення від 06.09.2018 № 10 у сумі 33 818, 00 грн (а.с.51).

07.12.2018 відповідачем прийнято рішення про відмову у визнанні заявленої митної вартості № 9574/2/10-7019-47 на підставі того, що на його думку додатково подані документи не підтверджують заявлену митну вартість товару, зокрема прайс-лист на товар наданий контрактотримачем, а не виробником товару; не надані рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (рахунки виробника); відсутні МД країни відправлення; зовнішньоекономічний контракт від 12.06.2018 № 2018/01 не містить інформації щодо включення до ціни товару платежів за використання торговельних марок, що повинні бути включені до митної вартості товарів відповідно до положень частини 10 статті 58 МК України ; відсутнє платіжне доручення зі сплати рахунку від 04.09.2018 № ЧБИ105, що стосується морського фрахту оцінюваного товару.

Не погоджуючись із здійсненим митним органом коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар, а відтак у митного органу не було законних підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості поставленого позивачем товару.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно пункту 34-1 частини 1 статті 4 МК України , органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости. Відповідно до положень статті 49 МК України , митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу . Згідно із частиною 1 статті 52 МК України , заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень частин 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, що повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести усі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених МК України , для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з МД в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині 8 статті 52 МК України , є відомостями, необхідними для митних цілей. Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з МД декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, що підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу , та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або належить сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію МД країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України ).

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію) (частина 4 статті 53 МК України ).

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України , контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу .

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 МК України ).

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу , перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина 5 статті 54 МК України ).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу , або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу ; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК України ).

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті МД посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті МД за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної МД надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно частин 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України , рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу , виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України . Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються (частина 7 статті 55 МК України ).

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені МК України (частина 9 статті 55 МК України ).

Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Інший послідовний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України . Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України . Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України , або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу .

Відповідно до частини 1, 2, 5-8, 10 статті 58 МК України , метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Ціна, що була фактично сплачена або належить сплаті, - це загальна сума усіх платежів, що були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін ціна, що була фактично сплачена або належить сплаті стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або належить сплаті, згідно ціни статті робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Під час визначення митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або належить сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, що увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та що покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, що стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, щодо порядку і обсягів витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості, що може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної реальної митної вартості товарів.

Як вбачається із наданих доказів та вірно встановлено судом першої інстанції, представником декларанта одночасно із МД №UA125230/2018/754722 подано органу доходів і зборів такі документи: пакувальний лист від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (а.с.25); інвойс від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (а.с.26); коносамент від 06.08.2018 GGZ0906914 (а.с.27); міжнародна товарно-транспортна накладна від 09.09.2018 CMR № 10 (а.с.28); рахунок за морський фрахт від 04.09.2018 № ЧБИ105 (а.с.34); контракт від 12.06.2018 № 2018/01 (а.с.29-30); від 08.08.2018 №2018SMUA-001; специфікація від 08.08.2018 №2018SMUA-001 (а.с.18); договір про послуги митного брокера від 02.08.2018 № К427/2018-195.

За результатами розгляду МД №UA125230/2018/754722 (а.с.21-22) та доданих до неї документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 №UA125000/2018/000139/2 (а.с.14-15), а також складено картку відмови в прийнятті МД, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.09.2018 №UA125230/2018/00231 (а.с.16).

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA125000/2018/000139/2 відповідачем визначено митну вартість товару за резервним методом.

Як вбачається із змісту спірного рішення, підставою для коригування митної вартості слугувало те, що надані декларантом документи містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а саме: у специфікації від 08.08.2018 №20188МUА-001 (а.с.174) відсутня інформація щодо порту завантаження та вказані інші торговельні марки (BOGUTES EUROSVET), ніж ті, що виявлені під час митного огляду та зазначені в графі 31 МД №UА125230/2018/754722 (а.с.21). Відповідно до частини 2 статті 58 МК України згідно поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості.

Аргументи відповідача, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів не був використаний у зв`язку з відсутністю у митного органу інформації щодо ідентичних товарів, методи 2-в, 2-г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості та відсутності прохання декларанта щодо їх застосування не підтверджуються відповідними доказами.

Як вбачається із наданих доказів та вірно встановлено судом першої інстанції, при здійсненні митного оформлення товару позивачем заявлено митну вартість 3 262 331,60 грн (графа 12 МД, а.с.82), що складається з вартості товару 113 683,09 доларів США (інвойс від 08.08.2018 № 2018SMUA-001, а.с.26) за курсом НБУ на дату подання МД 2814284300 грн (графа 22 МД) та вартості перевезення до державного кордону України 62 966,25 грн (рахунок за морський фрахт від 04.09.2018 №ЧБИ105, а.с.34). Порт завантаження зазначений в коносаменті від 06.08.2018 GGZ0906914: порт Янтіань, Китай (а.с.27).

На підтвердження вартості перевезення товару разом з МД №UA125230/2018/754722 позивачем було надано: інвойс від 08.08.2018 №2018SMUA-001, коносамент від 06.08.2018 GGZ0906914, міжнародна товарно-транспортна накладна від 09.09.2018 CMR № 10, рахунок за морський фрахт від 04.09.2018 № ЧБИ105 і судом встановлено, що в усіх цих документах зазначений номер контейнера СМАU4457854 , в якому перевозився оцінюваний товар, що дозволяє беззаперечно встановити зв`язок між документами на перевезення та оцінюваним товаром. Усі надані документи не містять розбіжностей, не мають ознак підробки та містять числове значення вартості перевезення оцінюваних товарів.

Також, не обґрунтованими є твердження відповідача щодо обставин зазначення у специфікації від 08.08.2018 №20188МUА-001 інших торговельних марок (BOGUTES EUROSVET), ніж ті, що виявлені під час митного огляду за відсутності підпису директора та печатки ТОВ Світле місто .

Відповідно до змісту наявної в матеріалах справи копії специфікації від 08.08.2018 №20188МUА-001, торгову марку вказано як - STROTSKIS , специфікація містить підпис директора М. Шевченка, що завірений печаткою ТОВ Світле місто . (а.с.97)

При цьому, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, позивачем у специфікації від 08.08.2018 помилково зазначено інші торговельні марки (BOGUTES EUROSVET), після виявлення описки, виправлено вказані недоліки та надано відповідачу два примірники специфікації із зазначенням торговельної марки STROTSKIS, тобто тієї що вказана і у МД №UA125230/2018/75472 та не заперечувала той факт, що на одному з примірників специфікації не було печатки та підпису директора, але вказала, що другий примірник містив такі реквізити (а.с174-175).

Також необґрунтованими є доводи митного органу щодо ненадання позивачем протягом десяти календарних днів додаткових документів, що були витребувані відповідачем електронним повідомленням від 20.09.2018року.

Частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського кодексу України у сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб`єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому. Згідно частини 3 статті 10 Господарського кодексу України у соціально-економічній сфері держава здійснює соціальну політику захисту прав споживачів, політику заробітної плати і доходів населення, політику зайнятості, політику соціального захисту та соціального забезпечення.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17 (ЄДРСР 81263995) дійшов таких висновків про застосування норм права.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України ) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Верховним Судом під час розгляду справи застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що базується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності. У статті I-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся з листом до продавця товарів - компанії World Trade Delivery ApS (Данія), з проханням надати додаткові документи для проведення митного оформлення товару і на отримання відповіді потрібен був деякий час.

Затримка у митному оформленні товару призвела до порушення позивачем обов`язку щодо дотримання строків поставки товару на адресу ТОВ Епіцентр К за договором поставки від 20.09.2018 №104130, що загрожувало застосуванням до позивача штрафу в розмірі 20% від вартості товару, тому позивачем прийнято рішення про випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України . 27.09.2018 товар було випущено у вільний обіг за МД № UA125230/2018/754917 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2018 № UA125000/2018/000139/2.

Відповідно до вимог частини 3 статті 53 МК України у випадку, якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи за їх наявності. Судом за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевірено діяльність відповідача з витребування додаткових документів і встановлено, що відповідач витребував документи, з умовами, а саме: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), позаяк контрактом від 12.06.2018 № 2018/01, укладеним між позивачем та компанією World Trade Delivery ApS , Данія, не передбачено платежів третім особам на користь продавця.

Договір від 20.09.2018 №104130, укладений між позивачем та ТОВ Епіцентр К , щодо подальшого продажу оцінюваних товарів, не передбачає додаткових прямих чи опосередкованих платежів на користь продавця.

Як вбачається з наданих доказів, предметом договору від 20.09.2018 №104230 надання послуг з організації просування товару (торгової марки), укладений між позивачем з ТОВ Епіцентр К , є послуги розміщення товару на стелажах, інформування про зміну попиту на товари, маркетингові дослідження та таке інше. Договір не містить умови щодо послуги просування певної торговельної марки, або сплати будь-яких платежів на користь позивача. За цим договором позивач оплачує послуги, що надає ТОВ Епіцентр К ТОВ Світле місто .

Натомість, документи що витребовувались відповідачем у позивача, а саме: прайс-лист виробника товару, а не контрактотримача; копія МД країни відправлення, то встановлено, що контракт від 12.06.2018 № 2018/01 укладений з компанією World Trade Delivery ApS , Данія, а виробником та вантажовідправником товарів є компанії з Китаю, відсутні в силу відсутності господарські взаємовідносини.

Щодо оцінки правомірності дій із застосування методу визначення митної вартості товару, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

У рішенні про відмову у визнанні митної вартості від 07.12.2018 № 9574/2/10-7019-47 відповідачем не зазначено які саме відомості про митну вартість товарів залишилися неповними чи недостовірними.

У рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена за резервним методом.

Натомість, єдиним джерелом інформації, на який посилається відповідач під час збільшення митної вартості оцінюваних товарів за резервним методом є МД від 02.08.2018 №UA500170/2018/14515, проте за вказаною МД здійснювалось митне оформлення товару іграшки дитячі: м`яч стрибунець . Судом встановлено, що позивач за МД №UA125230/2018/754722 та №UA125230/2018/754917 здійснював митне оформлення товару електричні освітлювальні прилади, що підвішують або закріплюють на стелі чи на стіні, для використання в приміщенні , що не є ідентичним товаром з іграшками дитячими .

Відповідно до пункту 23 та пункту 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Враховуючи оцінені докази, проаналізовані норми права, встановлені обставин, суд зазначає, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України , необхідні для визначення митної вартості, що містили достатню інформацію про митну вартість та її складові, що виключає можливість дійти висновку про обґрунтовані сумніви відповідача на час здійснення митного контролю. Натомість, контролюючий орган не довів належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, що надані декларантом документи сукупно не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не давали можливості здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і підстав для застосування резервного методу. Виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності є формальними та несуттєвими, що не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.02.2019 у справі № 815/5988/15 (ЄДРСР 80112009).

Вказані обставини представником відповідача у судовому засіданні не спростовано.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 242, 243, 246, 250, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення .

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: В.П. Мельничук

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2019 року.